07 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 915/749/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 про повернення апеляційної скарги (у складі колегії суддів: Богацька Н.С. (головуюча), Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)
за позовом Миколаївського обласного центру зайнятості
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про стягнення 20 826,67 грн,
31.03.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла касаційна скарга на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 про повернення апеляційної скарги у справі № 915/749/25.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За змістом підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі, що дорівнює 1 прожитковому мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року установлюється у розмірі 3 328,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 3 328,00 грн.
Однак, на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником не додано документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку, що, відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для залишення її без руху.
Натомість, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване тим, що є необхідність збереження фінансових ресурсів для забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України у умовах воєнного стану. Окрім цього, скаржник вказує, що він направив заявки до вищестоящого командування, щодо призначення та виділення асигнування для сплати судового збору. Таким чином, враховуючи, що скаржник є бюджетною установою та не має інших доходів, що дозволяють сплатити судовий збір, він вважає що наразі існує об'єктивна неможливість сплати ним судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, Суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд наголошує, що звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи, підтвердженим належними доказами.
Разом з тим, скаржник не надав будь-яких доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість сплати ним судового збору та свідчили про вжиття останнім всіх необхідних заходів для такої сплати.
Крім того, Суд враховує, що сума, яка підлягає сплаті за подання касаційної скарги вочевидь не є значною, а її виплата не матиме надмірний для скаржника характер.
Водночас відповідно до усталеної практики Верховного Суду необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору та їх тимчасова відсутність не є поважними причинами як несплати судового збору, так і пропуску строків на касаційне оскарження.
З огляду на це, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.
У зв'язку з цим, скаржнику необхідно надати Суду належні докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 3 328,00 грн, за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням того, що касаційну скаргу подано на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026, останнім днем подання касаційної скарги відповідно до частини першої статті 288 Господарського процесуального кодексу України є 23.03.2026.
Разом з тим, касаційна скарга надійшла до Касаційного господарського суду лише 31.03.2026, а із отриманих матеріалів не вбачається за можливе встановити дату її відправки. Касаційна скарга датована 19 березня 2026 року, однак дата заяви не може вважатися датою її відправки.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не було заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Також, згідно зі статтею 291 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Водночас, як убачається з матеріалів касаційної скарги, заявником не надано доказів надсилання іншим учасникам справи копії касаційної скарги і доданих до неї документів.
Неповідомлення учасників судового процесу у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені у частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на приписи пункту 7 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, де встановлено, що учасники справи зобов'язані виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. Зокрема, це стосується й вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України щодо процесуальних обов'язків скаржника.
З огляду на наведене вище, Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подання:
- документа про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі;
- доказів належного виконання вимог статті 291 Господарського процесуального кодексу України.
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження або доказів направлення касаційної скарги у строк, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.
Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 про повернення апеляційної скарги у справі № 915/749/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко