06 квітня 2026 року
м. Київ
cправа № 916/3294/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.11.2025
за позовом Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС в Одеській області,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ?СКАРБНИЦЯ БЕССАРАБІЇ?
про стягнення 114 741,25 грн,
Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС в Одеській області 114 741,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) в особі відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області та Головним управлінням ДПС в Одеській області, що є правонаступником Ренійського відділення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, наявні кондикційні зобов'язання щодо повернення грошових коштів у сумі 114 741,25 грн, оскільки підстава, на якій стягувачем було набуте майно грошові кошти у сумі 114 741,25 грн, перераховані йому позивачем платіжним дорученням №292 від 21.03.2017, згодом відпала.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2025 визнано справу малозначною та розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.11.2025, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026, позов задоволено.
Судові рішення мотивовані тим, що оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі №916/24/17 визнано недійсним протокол проведення електронних торгів від 21.12.2016 р №221791, складений за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ ?Лагуна Рені?, а також визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, складений за результатами проведення вищевказаних електронних торгів, то кошти сплачені переможцем торгів позивачу стягнуті судом з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь переможця торгів та фактично позивачем повернуті переможцю торгів, правова підстава для набуття грошових коштів відповідачем, як стягувачем у виконавчому провадженні №48801858, на користь якого були перераховані кошти від реалізації нерухомого майна боржника, відпала. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі №910/14177/21, зокрема в даній постанові вказано, що з урахуванням визнання електронних торгів недійсними, всі учасники правовідносин, які склалися в процесі здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження, мають бути повернуті у стан, який передував проведенню прилюдних торгів.
Не погоджуючись із судовими рішеннями, 18.03.2026 (через систему ?Електронний суд?) Головне управління Державної податкової служби України в Одеській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.11.2025, в якій просить судові скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та зміст судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з такого.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно із частиною 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Так, предметом позову у даній справі є стягнення 114 741,25 грн, що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 (3 028,00 грн х 100 = 302 800,00 грн), тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України підстав (постанова від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).
Положення пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України передбачають виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у малозначних справах. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, покладається саме на скаржника.
Натомість у поданій касаційній скарзі скаржник посилається на обставини справи та наводить власні висновки щодо них і не наводить підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 ГПК України, що не дає правових підстав для касаційного перегляду судових рішень.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, з огляду на принципи господарського судочинства, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №916/3294/25 за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.11.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
Л. І. Рогач