ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 36/43924.01.11
За позовом Міністерства транспорту та зв'язку України
до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна
залізниця»
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Київська міська рада;
2) Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва
про визнання права власності
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
Від позивача Бортник О.М. по довіреності № 4927/15/14-10 від 15.09.2010р.;
Слободяник І.Ю. по довіреності № 7210/15/14-10 від 31.12.2010р.
Від відповідача Ткач О.Г. по довіреності № 042/1/7-6071 від 18.08.2010р.
Від третьої особи-1 Марциненко В.М. по довіреності № 76 від 10.01.2011р.
Від третьої особи-2 Ткаченко А.Т. по довіреності № 225-КР-136 від 20.12.2010р.
Від третьої особи-3 не з?явився
В засіданні приймали участь
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності на нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 22, а саме:
- будівлю трансформаторної підстанції 2607 (літера «цифра V»за технічним паспортом), інвентарний номер 010078;
- будівлю трансформаторної підстанції 4138 (літера «цифра V»за технічним паспортом), інвентарний номер 010071.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане нерухоме майно є державним та знаходиться у господарському віданні, перебуває на балансі Дарницької дистанції електропостачання, яка є відокремленим структурним підрозділом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця». З моменту побудови спірного майна воно експлуатується виключно Залізницею. Позивач зазначає, що звернувся до відповідача з вимогою про оформлення права власності, проте відповідач позивачеві відмовив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2010р. порушено провадження у справі № 36/439, залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», розгляд справи призначено на 20.12.2010р.
Представником позивача в судовому засіданні 20.12.2010р. надано додаткові письмові пояснення.
В судовому засіданні 20.12.2010р. представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2010р., на підставі ст. ст. 27, 77 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Київську міську раду та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, розгляд справи відкладено на 24.01.2011р.
В засіданні суду 24.01.2010р. представники позивача надали суду додаткові письмові пояснення, позовні вимоги повністю підтримали та просили суд позов задовольнити. Також підтримав позов представник третьої особи - Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця».
Представники відповідача та третьої особи -Київської міської ради, в судовому засіданні 24.01.2011р. проти задоволення позову заперечували.
В судове засідання, призначене на 24.01.2011р., представник третьої особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, не з?явився, хоча був повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третіх осіб, Господарський суд міста Києва -
Відповідно до статті 4 Закону України «Про транспорт»державне управління в галузі транспорту здійснюють Міністерство транспорту України, місцеві Ради народних депутатів та інші спеціально уповноважені на те органи відповідно до їх компетенції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789 затверджене Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п. 1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п.п. 1 п. 4).
Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Позивач вказує на те, що до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України входить Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», яке відповідно до преамбули Статуту Державного територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»створене згідно зі статтями 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт», засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
До складу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»входить відокремлений підрозділ - Дарницька дистанція електропостачання, яка діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ Київську дистанцію електропостачання Державного територіально-галузевого об?єднання «Південно-Західна залізниця», затвердженого наказом начальника Державного територіально-галузевого об?єднання «Південно-Західна залізниця»від 16.06.2006р. № 291-Н.
Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ Дарницьку дистанцію електропостачання, основними завданнями Дистанції є забезпечення надійного електропостачання на тягу поїздів, засобів сигналізації, централізації, блокування, зв?язку та обчислювальної техніки.
Позивач вказує на те, що згідно Технічного паспорту, виданого 04.08.2008р. Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, довідки Дистанції про балансову належність від 27.08.2010р. № 855, інвентарних карток обліку основних засобів будівля трансформаторної підстанції 2607 (літера «цифра V»за технічним паспортом), інвентарний номер 010078; будівля трансформаторної підстанції 4138 (літера «цифра V»за технічним паспортом), інвентарний номер 010071, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 22, обліковуються на балансі Дистанції електропостачання та знаходяться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця». Залишкова балансова вартість майна становить 5 002,70 грн.
Міністерство транспорту та зв'язку України зазначає, що зазначені об'єкти нерухомого майна є державними, знаходяться в господарському віданні, правомірному та добросовісному володінні третьої особи та перебуває на балансі Дарницької дистанції електропостачання, що підтверджується зазначеною довідкою про балансову належність об'єкту нерухомого майна та інвентарними картками обліку основних засобів Дарницької дистанції електропостачання.
Позивач вказує на те, що на даний час право власності на спірне майно належним чином не оформлено та не зареєстровано.
З матеріалів справи вбачається, що Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», з метою проведення державної реєстрації права власності на спірне майно, звернулось до Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з заявою, в якій просило оформити свідоцтво на право державної власності в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на спірне нерухоме майно.
Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом № 042/13/1-4627 від 29.05.2009р. відмовило в оформленні права власності на спірне майно у зв'язку з відсутністю підстав для такого оформлення. При цьому відповідач у листі повідомив, що оформлення права власності на об'єкти нерухомості з видачею свідоцтва про право власності здійснюється відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, наданий пакет документів не містить документів на підтвердження надання дозволів на будівництво, актів приймання об'єктів в експлуатацію, документів, що підтверджують фінансування будівництва, розпоряджень районної в м. Києві державної адміністрації про присвоєння поштової адреси тощо.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відмова відповідача в оформленні права власності на спірне майно є неправомірною та свідчить про те, що Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не визнає право власності Міністерства транспорту та зв'язку України на спірне нерухоме майно, що знаходиться в господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 22.
Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності зазначеного Закону, визнаються державою.
У відповідності до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Частиною 2 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно з ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Порядок оформлення права власності із видачею свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна визначений Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в місті Києві, затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.10.2009р. № 1227 (далі - Положення).
Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача звернулось Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»з заявою про оформлення права власності на спірне нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Довбуша, 22.
За результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило заявника своїм листом про відсутність підстав для оформлення права власності у зв'язку з ненаданням необхідних для оформлення права власності документів, передбачених Положенням.
Таким чином, з наведеного вбачається, що у відповідності до Положення на Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) покладено обов'язок здійснювати оформлення права власності на об'єкти нерухомості виключно при наявності всіх необхідних для оформлення права власності документів.
Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було оформлено заявнику право власності на спірне майно, в зв'язку з ненаданням останнім належно оформленого пакету документів, що передбачені Положенням.
Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна.
Слід зазначити, що позивачем позову про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником (суб'єктом права повного господарського відання або права оперативного управління) певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб.
Відповідачем даного позову може бути будь-яка особа, яка сумнівається у приналежності майна позивачу, або не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що відмова відповідача в оформленні права власності на спірне майно у відповідності до Положення надана з мотивів ненадання заявником належно оформленого пакету документів, що не свідчить про визнання чи оспорювання права власності.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що правомірність набуття спірного майна позивачем Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не заперечується.
Обов?язок доведення покладається законом на позивача.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Отже, необхідною умовою для звернення до суду із відповідним позовом є порушення прав та охоронюваних законом інтересів особи -позивача у справі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем належними засобами доказування не доведено суду порушення з боку Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) законних та охоронюваних інтересів Міністерства транспорту та зв'язку України, оскільки відповідач не оспорює право власності позивача на спірне майно.
За таких обставин, з огляду на недоведеність порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
Судові витрати по справі покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Суддя Т.Ю.Трофименко
Повний текст рішення складено
27.01.2011р.