№ 207/1333/26
№ 1-кп/207/227/26
03 квітня 2026 року м. Кам'янське .
Південний районний суд міста Кам'янського у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12026046780000046 за звинуваченням :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоне Первомайського району Харківської області , громадянина України , освіта професійно-технічна , не працюючого , шлюб розірвано , маючого на утриманні двох малолітніх дітей , зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше судимого :
1. 28 жовтня 1996 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ст. 17 , ч. 3 ст. 81 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки ;
2. 17 травня 1999 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 140 , ч. 3 ст. 186 , 43 КК України 1960 року до 3 років 1 місяця позбавлення волі . Звільнений 27 квітня 2002 року за відбуттям строку покарання ;
3. 19 липня 2004 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України 2001 року до 1 року 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців ;
4. 11 лютого 2005 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 , ч. 3 ст. 185 , ч. 2 ст. 186 , 71 КК України 2001 року до 4 років 6 місяців позбавлення волі ;
5. 14 листопада 2006 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 , ч. 3 ст. 185 , ч. 2 ст. 186 , ст. 71 КК України 2001 року до 4 років 1 місяця позбавлення волі . Звільнений 6 жовтня 2008 року за відбуттям строку покарання ;
6. 8 червня 2010 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186 , ст. 69 КК України 2001 року до 2 років позбавлення волі . Звільнений 14 лютого 2011 року за відбуттям строку покарання ;
7. 1 листопада 2017 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 187 КК України 2001 року до 5 років 6 місяців позбавлення волі . ;
8. 19 грудня 2018 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307 , ч. 1 ст. 263 , ч. 2 ст. 309 , ч 4 ст. 70 КК України 2001 року до 7 років 28 днів позбавлення волі з конфіскацією майна . Звільнено з-під варти із зали суду у зв'язку з повним відбуттям покарання ;
9. 2 квітня 2024 року Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 125 КК України 2001 року до покарання у вигляді штрафу 850 гривень ,
за ч. 1 ст. 125 КК України 2001 року ,
16 березня 2026 року приблизно о 14.00 годині ОСОБА_3 , перебуваючи в районі будинку АДРЕСА_2 , побачив потерпілого ОСОБА_4 , з яким , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт , в ході якого у ОСОБА_3 виник прямий умисел , направлений на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .
З метою реалізації умислу , направленого на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння , передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки , підійшов на відстань витягнутої руки до останнього та діючи умисно , наніс потерпілому один удар лівою рукою в обличчя , в наслідок чого ОСОБА_4 не втримався на ногах та впав на землю . У подальшому , коли ОСОБА_4 намагався піднятися та встав на карачки обличчям до ОСОБА_3 , останній наніс потерпілому не менше 3-х ударів правою ногою по обличчю , в наслідок чого ОСОБА_4 спиною впав на землю . Після чого , ОСОБА_3 , продовжуючи свій прямий умисел на заподіяння тілесних ушкоджень , підійшов з правої сторони від ОСОБА_4 та наніс йому лівою та правою ногою в область обличчя не менше 3-х ударів .
В результаті своїх протиправних дій , ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді 7-ми синців та 3-х саден на голові , крововиливу в склеру лівого ока , садна на правій кисті , які відносяться до легких тілесних ушкоджень , які мають незначні скороминущі наслідки .
Відповідно до вимог статей 291 , 302 КПК України обвинувальний акт відносно обвинуваченого надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні .
До обвинувального акту з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані :
1) письмова заява ОСОБА_3 , складена в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості , згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами , ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні ;
2) письмова заява ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами , ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;
3) матеріали досудового розслідування , у тому числі документи , які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості .
Згідно ч. 2 , 3 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження , якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта . Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження , передбаченими цим Кодексом , з урахуванням положень ст. ст. 381-382 КПК України .
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку , визначеному цим Кодексом , та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду . У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження .
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали , суд вважає , що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України .
Обвинуваченому ОСОБА_3 в присутності захисника було роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин , а також те , що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження , не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини . Прокурор впевнився у добровільності згоди підозрюваного , потерпілого на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні .
Суд вважає доведеним , що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами , які не оспорюються учасниками судового провадження .
Таким чином , ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 125 КК України 2001 року , тобто умисне легке тілесне ушкодження .
Вирішуючи питання про вид та міру покарання , суд враховує обставини скоєння кримінального проступку , особу обвинуваченого ОСОБА_3 та обставини , що пом'якшують та обтяжують його покарання .
Суд вважає , що обставинами , що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України 2001 року , є щире каяття . Обставин , які обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України 2001 року , не встановлено .
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини , яка викладена у справах «Бакланов проти Росії» ( рішення від 9 червня 2005 року ) , і в справі «Фрізен проти Росії» ( рішення від 24 березня 2005 року ) , згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим , якщо встановлено , що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним . У справі «Ізмайлов проти Росії» ( п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ) ЄСПЛ вказав , що для того , щоб втручання вважалося пропорційним , воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи .
Суд враховує , що ОСОБА_3 раніше судимий , має на утриманні двох малолітній дітей , щиро кається у вчиненні кримінального правопорушення , по справі не наступило тяжких наслідків , тому вважає що покаранням , необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим , так і іншими особами , є покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що складає 850 гривень .
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався .
Керуючись ст. 369 - 371 , 373 - 376 , 382 КПК України , суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України 2001 року та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що складає 850 гривень .
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирався .
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду з урахуванням особливостей , передбачених статтею 394 КПК України , шляхом подачі апеляційної скарги через Південний районний суд міста Кам'янського на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано , набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня , наступного за днем його ухвалення , надсилається учасникам судового провадження .
Суддя ОСОБА_1