№ 207/7701/25
№ 2/207/683/26
03 квітня 2026 року м. Кам'янське
Південний районний суд міста Кам'янського в складі:
головуючого судді Притуляка С.А.
за участю секретаря судового засідання Тютюник Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янське в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал» звернулося до Південного районного суду м. Кам'янського із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з: 5000,00 грн.- заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами у розмірі 44750,00 грн. та 2500,00 грн - штрафних санкцій.
Позовні вимоги мотивовані порушенням з боку відповідача зобов'язань з своєчасного повернення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредиту за кредитним договором від 16.03.2024 року № 1499344 між відповідачем та ТОВ «Слон Кредит», право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі договору факторингу №27062025 від 27.06.2025р.
Ухвалою Південного районного суду м. Кам'янського від 01.12.2025р. відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в спрощеному провадженні, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд, у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України, вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзив на позовну заяву не подав та не повідомив причини його неподання, а також те, що позивач не заперечував щодо розгляду справи в порядку заочного провадження, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, судом встановлено наступне.
16.03.2024р. між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Слон Кредит» укладено кредитний договір № 1499344, згідно умов якого кредитодавець зобов'язався надати відповідачу кредиту у розмірі 5000,00 грн. строком на 360 днів, стандартною процентною ставкою у розмірі 2,5%. Також сторони погодили знижену процентну ставку на рівні 1.250% в день, яка застосовується за умови якщо відповідач до 15.04.2024р. або протягом 3 днів після цього, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п.1.2-1.5 Договору). Всього загальні витрати по кредиту за весь строк кредитування складають 45000,00 грн. за стандартною ставкою або 43125,00 грн. з урахуванням періоду зниженої процентної ставки (п.1.8 Договору).
Кредитодавець свої зобов'язання з надання відповідачеві кредиту у сумі 5000,00 грн. виконав в повному обсязі, що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250702-414 від 02.07.2025р., згідно якого, на підставі договору про переказ коштів №06062022-1 від 06.06.2022р., було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: «16.03.2024р. на суму 5000,00 грн., з призначенням платежу зарахування на картку номер НОМЕР_1 .
Отже, кошти перераховані на картку, вказану відповідачем у п.2.7 Договору.
Однак, всупереч умов договору, відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем, яка згідно наданого розрахунку складається з 5000,00 грн.- заборгованості за тілом кредиту, заборгованості за процентами у розмірі 44750,00 грн. та 2500,00 грн - штрафних санкцій.
Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів належного виконання зобов'язання за кредитним договором.
27.06.2025р. ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Фінтраст Капітал» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідача за договором позики №71839177 від 18.06.2025р., що підтверджується договором факторингу №27062025 від 27.06.2025р. з додатками (арк.с.57-67).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір укладено між сторонами за допомогою веб-сайту. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор «Х439» для підписання цього кредитного договору.
Кредитний договір містить інформацію про Кредитодавця, умови кредитування з урахуванням побажань споживача, тип кредиту, суму кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, відсоткову ставку, порядок повернення кредиту та всі суттєві умови Кредитного договору.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та ряді інших, тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Отже, суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
При цьому, у змісті вказаного договору міститься вся необхідна інформація щодо персональних даних позичальника, зокрема особистий номер телефону для отримання СМС оповіщення з одноразовим ідентифікатором, а також номер банківської картки для зарахування грошових коштів, тому заповнюючи власноручно заяву в особистому кабінеті у суду відсутні сумніви щодо не можливості однозначно ідентифікувати особу позичальника, при цьому негативні наслідки щодо правильності заповнених даних несе позичальник.
Порядок укладення договору в електронному вигляді в повній мірі відповідає положенням ЗУ «Про електронну комерцію» та умовам Договору, з якими боржник ознайомився до прийняття рішення щодо отримання кредиту, що підтверджується акцептуванням умов договору відповідачем.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами статей 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на наданий позивачем розрахунок боргу по кредиту та процентам за користування кредитом, судом вбачається, що він складений у відповідності до умов кредитного договору та норм чинного законодавства, проценти нараховані в межах строку надання кредиту та за погодженою сторонами процентною ставкою.
Обставини, які б свідчили, що відповідач надав позивачу неправдиву інформацію про розмір процентів та порядок їх сплати, приховав щоденну та реальну річну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, відсутні.
Верховний Суд у постанові від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 вказав, що виходячи з оплатного характеру кредитного договору, відсутні підстави вважати, що умови договору про сплату відсотків за користування кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов'язків сторін договору, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у заяві-анкеті.
Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, суд звертає увагу, що позивач мав можливість не вступати у кредитні відносини із відповідачем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість він погодив такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.
Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
На підставі вищенаведеного, оцінивши зібрані у справі докази та враховуючи те, що відповідачем не надано доказів про виконання свого обов'язку щодо сплати заборгованості за кредитним договором та відсотками відповідно до положень договору, а також за відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 5000,00 грн.- заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами у розмірі 44750,00 грн., є обґрунтованими, а тому підлягає задоволенню.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій в розмірі 2500,00 грн., суд зазначає наступне.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє Указом Президента України № 478/2025 від 14 липня 2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування.
Кредитний договір укладено 16.02.2024 року, тобто під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, вимога про стягнення штрафних санкцій за цим договором не підлягає задоволенню.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2304,42 грн.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження факту та розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу, представником позивача адвокатом Столітнім М.М. надано: договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024 року, укладений між ТОВ Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» та ОСОБА_2 , заявка на надання послуг №12179 від 21.10.2025р., акт приймання-передачі наданих послуг від 19.11.2025 року з визначенням ряду послуг наданих адвокатом на загальну суму 10000,00 грн.
Отже, позивачем документально підтверджено факт понесення витрат на правову допомогу, обумовлений необхідністю звернення до суду із позовом до відповідача, внаслідок порушення останнім грошового зобов'язання.
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі №910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.
Заперечень від відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу до суду не надходило.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн. та правомірність їх стягнення з відповідача.
На підставі ст.ст.526,634,1049,1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст.2,4,81,82,128,141,142,259,263-265,268,272,273,280-282 ЦПК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 49750 (сорок дев'ять тисяч сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, яка складається із 5000,00 грн.- заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами у розмірі 44750,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал» витрати з правничої допомоги у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал» витрати з оплати судового збору у розмірі 2304 (дві тисячі триста чотири) гривні 42 копійки пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд міста Кам'янського шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Суддя С.А. Притуляк