ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/35824.01.11
За позовом Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс”
до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна”
Третя особа ОСОБА_1
про стягнення 5 461,64 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Волчек Н.М.- представник по довіреності № 406/2010 від 28.12.2010
від відповідача: Сабітов С.В. -представник за довіреністю № 580D/2010 від 21.10.2010
від третьої особи: не з'явився
Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” шкоди в порядку регресу в розмірі 5 461,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору № 1015974 страхування транспортних засобів, внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль Ваз 21063, д/н НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застраховано цивільно-правову відповідальність у відповідача, останній зобов'язаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2010 порушено провадження по справі № 53/358, розгляд справи призначено на 15.11.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 відкладено розгляд справи на 20.12.2010 у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.
Ухвалою суду від 20.12.2010 продовжено строк вирішення спору, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача по справі -Ярему Сергія Геннадійовича та відкладено розгляд справи на 17.01.2011.
Ухвалою суду від 17.01.2011 відкладено розгляд справи на 24.01.2011.
Представник позивача в судовому засіданні 24.01.2011 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні надав суду письмові пояснення по справі № 53/358, в яких зазначив, що на момент скоєння ДТП договір страхування ВС/7593915 між ОСОБА_1 і ВАТ «СК «Унверсальна»укладений не був, оскільки ОСОБА_1 не здійснив оплату страхової премії.
Третя особа в судові засідання не з'явилася, вимоги попередніх ухвал суду не виконала, про причини неявки суду не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи від третьої особи не надходило.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 24.01.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
18.07.2009 о 22:15 год., ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_2, по вул. восьмого Березня, 7 в м. Києві, залишив автомобіль на парковці та не вжив всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, внаслідок чого автомобіль здійснив самовільний рух та зіткнувся з автомобілем марки «Шкода», д/н НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до Постанови Оболонського районного суд м. Києва № 3-8556/2009р. від 01.09.2009 було вставлено, що водій ОСОБА_1 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина ОСОБА_1 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).
Автотранспортний засіб «Шкода», д/н НОМЕР_1, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору страхування наземних транспортних засобів № 1015974 від 05.08.2008. Одним із страхових випадків за договором є «ДТП»(відповідно до п. 1.4.1 Договору).
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку № 32/0308/09 від 04.08.2009, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Шкода», д/н НОМЕР_1, внаслідок ДТП станом на 18.07.2009 складає 5 461,64 грн.
Враховуючи викладене, позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 5 935,00 грн. (страховий акт № 2355/09/50/ТР25/00/2 від 26.08.2009).
Позивач перерахував страхувальнику за Договором страхування наземних транспортних засобів № 1015974 від 05.08.2008 суму в розмірі 5 935,00 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 13088 від 12.10.2009 (оригінал оглянутий в судовому засіданні).
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7593915.
Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7593915 встановлено ліміт відповідальності відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 25 500,00 грн.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Позивач звертався до відповідача із заявою № 7090 від 03.12.2009 про відшкодування шкоди (в порядку регресу). На доказ направлення заяви позивач надав суду належним чином завірену копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 04.12.2009.
Відповідач залишив заяву № 7090 від 03.12.2009 без відповіді та належного реагування.
Представник відповідача в судовому засіданні надав суду письмові пояснення по справі № 53/358, в яких зазначив, що на момент скоєння ДТП договір страхування ВС/7593915 між ОСОБА_1 і ВАТ «СК «Унверсальна»укладений не був, оскільки ОСОБА_1 не здійснив оплату страхової премії.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, оскільки, в Договорі страхування ВС/7593915 відсутня умова про те, що договір страхування ВС/7593915 вважається укладеним з моменту оплати страхової премії. Відповідачем не надано суду доказів того, що Договір страхування ВС/7593915 було визнано неукладеним. А також необхідно зазначити, що в Договорі страхування ВС/7593915 є помітка про те, що страхова премія в розмірі 372,52 грн. була сплачена 17.07.2009 о 12:50.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача є не обґрунтованими та не підтвердженні належними доказами.
Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ-21063», д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Шкода», д/н НОМЕР_1, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".
Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/7593915 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.
Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика за винятком франшизи в розмірі 4 951,64 грн. (5 461,64 грн. -510,00 грн.).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню частково в розмірі 4 951,64 грн. за розрахунком суду.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Універсальна” (01061, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 24/1; ідентифікаційний код 20113829 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Закритого акціонерного товариства “Європейський страховий альянс” (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код 19411125) 4 951 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 64 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 92 (дев'яносто дві) грн. 48 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213 (двісті тринадцять) грн. 96 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя Грєхова О.А.
Повне рішення складено 26.01.11