ЄУН 932/8681/25
Провадження №2/932/2926/25
іменем України
25.03.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого - судді Салькової В.С.,
за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача
Позивач через свого представника - адвоката Северина А.Б. звернулася до суду з цим позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 06.04.2025 нею та відповідачем була досягнута домовленість про проведення ремонту належного їй автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д/н НОМЕР_1 , письмовий договір про це не укладався.
Того ж дня вона передала автомобіль ОСОБА_2 , який після завершення ремонту, не маючи дозволу власниці, 13.04.2025 близько 21-50 сів за кермо даного автомобіля в стані алкогольного сп'яніння, як зазначено в рапорті поліцейського, та виїхав на дорогу, де спричинив ДТП за адресою: м. Дніпро, вул. Перекопська, 58б, в результаті якої автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень та відбулося його загоряння.
ОСОБА_2 отримав легкі тілесні ушкодження та був доправлений до 16 МКЛ м. Дніпра. Наступного дня їй зателефонував поліцейський та повідомив про вказані події, вона приїхала до слідчого, де зустріла відповідача, який визнав свою вину та запевнив, що найближчим часом відшкодує понесені збитки. Він погодився з оголошеною нею сумою збитків - 10000,00 доларів США.
18.04.2025 їй зателефонувала ОСОБА_3 - дружина відповідача та повідомила, що її чоловік на теперішній час мобілізований до ЗСУ, а вона має намір частково компенсувати понесені позивачкою збитки. Того ж дня ОСОБА_3 у присутності свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 добровільно під розписку передала їй 5000,00 доларів США в рахунок завданих збитків при ДТП.
В подальшому її спроби вийти на зв'язок з відповідачем та його дружиною не дали результату. Остання телефоном повідомила їй, що кошти для повернення боргу відсутні, тому і підстав для зустрічі немає.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП підтверджена постановою суду.
Відповідно до висновку експерта №0407/25 від 03.07.2025 вартість відновного ремонту її автомобіля становить 2071594,55 грн, його ринкова вартість - 348633,44 грн. Оскільки вартість відновного ремонту більша за ринкову, матеріальний збиток, заподіяний власникові, дорівнює ринковій вартості автомобіля та становить 348633,44 грн.
З урахуванням отриманих у відшкодування шкоди 5000,00 доларів США, що на день отримання 18.04.2025 за курсом НБУ 41,3825 грн за 1 долар США становили 206912,50 грн, залишок боргу складає 141720,94 грн.
Також внаслідок вищезазначених подій нею зазнано значних душевних страждань, емоційного потрясіння, тривалого психоемоційного дискомфорту, погіршення якості життя. Вона є матір'ю малолітньої дитини та самостійно її виховує. Автомобіль був єдиним засобом пересування містом разом з дитиною, оскільки вони мешкають досить далеко від зупинок громадського транспорту, а рахунки за таксі виливались в чималі суми. Дитину, якій 2,5 роки, потрібно постійно возити до лікарів, масажистів тощо. Фактично був порушений усталений ритм життя, що в умовах воєнного стану подвоїло психоемоційні страждання. На випадок погіршення ситуації на фронті та наближення зони бойових дій вона планувала разом з дитиною та мінімумом речей власним автомобілем виїхати до більш безпечних регіонів України. Крім того, поведінка відповідача, який навіть не вважає за потрібне спілкуватися з нею телефоном, породжує додатковий стрес та психоемоційне навантаження. Вважає справедливою компенсацію моральної шкоди у 50000,00 грн.
Просила суд стягнути з відповідача на свою користь 141720,94 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 50000,00 грн у відшкодування моральної шкоди та всі понесені нею судові витрати.
ІІ. Позиція відповідача. Заяви (клопотання) сторін
Представником відповідача - адвокатом Тумановим С.Г. надано суду відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнані. Зазначено, що за висновком експерта залишки транспортного засобу знаходилися в розпорядженні позивача. Утилізаційна (залишкова) вартість транспортного засобу визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, в порядку п.п.7.18-7.21 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Будь-які відомості про залишкову вартість автомобіля в позові відсутні, при цьому на фото у висновку експерта задня частина автомобіля є цілою як зовні, так і в салоні. Вважає, що сума позову явно безпідставна за відсутності даних про залишкову вартість автомобіля, тому позов не підлягає задоволенню.
В порядку ст.93 ЦПК України стороною відповідача письмово поставлені запитання стороні позивача.
У відповіді на відзив представник позивача просив відхилити доводи відзиву та зауважив, що відповідно до висновку експерта вартість відновлення автомобіля майже в 6 разів перевищує його ринкову вартість. З калькуляції ремонту після ДТП вбачається, що загальна сума запчастин автомобіля, які є непридатними для використання, становить 1996495,68 грн. З цього можна зробити висновок, що залишкова вартість автомобіля є мізерною та може вираховуватись вартістю металобрухту після відділення від залишків авто пластику та інших неметалевих частин. Придатні складники відсутні або їхня вартість є незначною. Автомобіль є економічно знищеним, його залишки не можуть бути використані за цільовим призначенням, а їхня реалізація як металобрухту має мінімальну цінність, що не може істотно вплинути на загальний розмір збитків. Власниця не зобов'язана шукати покупців на уламки автомобіля, розбирати його чи займатися комерційною реалізацією, щоб хоча б частково компенсувати завдану шкоду. Позивач вважає, що єдиним справедливим способом відшкодування в даній справі є стягнення з відповідача повної ринкової вартості автомобіля до ДТП.
Також позивачем надані відповіді на питання сторони відповідача:
1. Те, що відповідач знаходився за кермом автомобіля в момент ДТП, встановлено постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра у справі №932/6503/25 від 20.06.2025. Його вина встановлена, рішення набрало законної сили. Підтвердження, що відповідач сів за кермо без дозволу, відсутнє, але це не стосується предмету судового розгляду.
2. Автомобіль потребував такого ремонту: усунення некоректної роботи системи сповіщення бортового комп'ютера.
3. Вартість ремонту не була погоджена заздалегідь.
4. Власницею автомобіля була застрахована цивільна відповідальність за шкоду, завдану власникам інших автомобілів під час ДТП. Інші авто в цьому ДТП не постраждали, тому страхове відшкодування не відбувалось.
5. Позивачу було відомо, що в день складання протоколу огляду автомобіля 18.06.2025 відповідач перебував в лавах ЗСУ. Вона намагалась кілька разів йому зателефонувати, але зв'язок був відсутній.
6. Після ДТП позивач зафіксувала пошкодження на камеру власного телефону. Вони співпадають з фото висновку експерта. За необхідності докази цього можуть бути надані в судовому засіданні.
7. Залишки автомобіля наразі знаходяться на зберіганні у далекого родича позивача в одному з сіл Дніпропетровської області.
Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
22.08.2025 ухвалою суду справу прийнято до провадження та в ній призначене судове засідання на 15.10.2025.
15.10.2025 судове засідання у справі відкладене на 28.11.2025 за клопотанням представника відповідача.
Ухвалою суду від 26.11.2025 заява представника відповідача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишена без розгляду через порушення строку подання такої заяви.
28.11.2025 судове засідання відкладене на 11.02.2026 за клопотанням представника відповідача.
11.02.2026 судове засідання відкладене на 25.03.2026 також за клопотанням представника відповідача.
Також ухвалою суду від 11.02.2026 заява представника позивача про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції залишена без розгляду через порушення строку подання такої заяви.
25.03.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без їхньої участі з підтриманням позовних вимог.
Відповідач та його представник до суду не з'явилися, будь-яких заяв або клопотань не подали. Враховуючи їх неодноразову неявку в судове засідання судом вирішене розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що автомобіль VOLKSWAGEN JETTA, д/н НОМЕР_1 , належить позивачеві ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 14.12.2019.
13.04.2025 о 21-50 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN, д/н НОМЕР_1 , знаходячись на вул. Перекопській, 58б, у м. Дншрі, своєчасно не вжив заходів щодо зменшення швидкості руху аж до повної зупинки чи безпечного об'їзду перешкоди у вигляді бетонного заїзду, внаслідок чого допустив наїзд на перешкоду у вигляді бетонного заїзду. Внаслідок ДТП транспортний засіб та майно пошкоджені. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
Наведені обставини встановлені постановою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 20.06.2025, яка набрала законної сили 01.07.2025, у справі №932/6503/25, і якою ОСОБА_2 визнано винним за ст.124 КпАП України з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, заме з вини ОСОБА_6 був пошкоджений автомобіль позивача.
Висновком експерта №0407/25 від 03.07.2025 товарознавчої експертизи по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власникові КТЗ, встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 внаслідок пошкодження в ДТП автомобіля VOLKSWAGEN JETTA, д/н НОМЕР_1 , становить 348633,44 грн. За описовою частиною висновку вартість відновного ремонту автомобіля становить 2071594,55 грн, вартість нових складових частин, які підлягають заміні, дорівнює 1957348,71 грн. Калькуляція ремонту та фототаблиця є додатком до висновку. За проведення експертизи позивачем сплачено 7000,00 грн.
Даному висновку передував огляд автомобіля експертом, який відбувся 18.06.2025 та зафіксований відповідним протоколом, і в якому наведений перелік пошкоджень транспортного засобу.
Відповідач ОСОБА_2 з 18.04.2025 проходить військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_3 , що підтверджене довідкою №5798 від 13.05.2025.
18.04.2025 позивач ОСОБА_1 отримала від ОСОБА_2 5000,00 доларів США в рахунок завданих збитків при ДТП 13.04.2025, що підтверджено розпискою позивача від 18.04.2025.
Після ДТП позивач неодноразово використовувала послуги таксі, на підтвердження чого надані скріншоти поїздок з відповідного мобільного додатку.
V. Оцінка суду
За приписами ст.15 та ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частинами першою, другою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з вимогами ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За вказівкою ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дослідивши надані позивачем докази, суд констатує, що позивачем достатньою мірою доведено, що саме відповідач ОСОБА_2 пошкодив майно позивача та спричинив цим їй матеріальну шкоду.
Особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22 ЦК України).
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст.22 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України).
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
У пункті 14 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз'яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.
Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст.22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.
Відповідно до пункту 32.2 статті 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент ДТП), відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну забезпеченому транспортному засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
Виходячи з наведених норм закону, саме відповідач ОСОБА_2 має відшкодувати позивачеві ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду, і ця шкода має бути відшкодована в повному обсязі в розмірі оціненого збитку відповідно до реальної вартості втраченого майна.
Як встановлено висновком експерта, вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 , складає 348633,44 грн.
З урахуванням отриманих у відшкодування шкоди від відповідача 5000,00 доларів США, що на день отримання 18.04.2025 за курсом НБУ 41,3825 грн за 1 долар США становили 206912,50 грн, залишок боргу складає 141720,94 грн, і саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування матеріальної шкоди.
Посилання сторони відповідача на те, що позивачем не була визначена утилізаційна (залишкова) вартість транспортного засобу, судом не приймаються з огляду на роз'яснений постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 порядок відшкодування потерпілому збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна, а також з огляду на те, що, не погоджуючись із ціною позову, відповідач не скористався правом надати суду докази на спростування вимог позивача, або ініціювати проведення у справі експертизи з приводу визначення утилізаційної (залишкової) вартості транспортного засобу.
Що стосується вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке. Приписами ст.23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч.2 ст.23 ЦК України)
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн, позивач зазначила, що в результаті протиправних дій ОСОБА_2 їй завдано моральної шкоди у зв'язку з тим, що внаслідок вищезазначених подій нею зазнано значних душевних страждань, емоційного потрясіння, тривалого психоемоційного дискомфорту, погіршення якості життя. Внаслідок втрати автомобіля ускладнилися її пересування з малолітньою дитиною, втрачена можливість в запланованому форматі від'їзду в разі наближення лінії фронту, втрачаються значні кошти на таксі, тобто, фактично був порушений усталений ритм її життя та настали негативні для неї наслідки.
Оцінивши доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди та врахувавши встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 неправомірними діями ОСОБА_2 дійсно завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких позивач зазнала у зв'язку з фактичним знищенням її майна, яке відбулося без її участі.
Вирішуючи питання про розмір завданої моральної шкоди, суд виходить із того, що на цей час не існує визначеного та сталого алгоритму вимірювання розміру моральної шкоди, але, виходячи з характеру правопорушення, тривалості страждань і переживань позивача, зміни укладу її життя, врахувавши обставини завдання шкоди та врахувавши морально-правові імперативи справедливості, розумності й добросовісності, суд вважає, що розмір компенсації моральних страждань, визначений позивачем у 50000,00 грн, відповідає засадам справедливості, розумності та є співмірним встановленим обставинам справи, тому з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути 50000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами
Судові витрати у справі складаються з судового збору 4445,21 грн, витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн та на залучення експерта в сумі 7000,00 грн.
Частиною першою та другою ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, в разі часткового задоволення позовних вимог покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За положеннями п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» розмір судового збору за майнову вимогу фізичної особи становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки ОСОБА_1 заявила майнові вимоги на суми 141720,94 грн та 50000,00 грн, всього - 191720,94 грн, розмір судового збору становить 1917,21 грн.
Тобто розмір надлишково сплаченої нею суми судового збору становить 2528,00 грн, із заявою про повернення якого вона має право завернутися до суду. Для розподілу судових витрат у цій справі суд застосовує передбачений законом за заявлені вимоги розмір судового збору в 1917,21 грн і стягує його з відповідача на користь позивача через задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надано на підтвердження понесених нею витрат на професійну правничу допомогу договір №1903/к від 09.06.2025 про надання професійної правничої допомоги адвокатом Севериним А.Б., акт виконаних робіт, детальний опис наданих адвокатом послуг на суму 15000,00 грн та квитанції на підтвердження сплати цих послуг на суму 12000,00 грн та 3000,00 грн від 09.06.2025 та 14.07.2025 відповідно.
Таким чином, витрати позивача на правничу допомогу дійсно склали 15000,00 грн.
Стороною відповідача не подавалося суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Враховуючи підтвердження позивачем понесених витрат, ціну позову, право на відшкодування даної категорії витрат, кількість призначених засідань у справі та обсяг фактично здійсненої адвокатом роботи, суд погоджується з вимогою позивача та розподіляє витрати на правничу допомогу шляхом стягнення їх з відповідача на користь позивача в сумі 15000,00 грн.
Відповідно до висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №712/4126/22, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема, якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.
На підтвердження несення витрат, пов'язаних із залученням експерта, позивач надала суду платіжну інструкцію №НЕХ1-ТС7Т-С41З-4Х5К від 17.06.2025, згідно з якою ОСОБА_1 сплачено 7000,00 грн за визначення суми матеріального збитку власника автомобіля.
Оскільки судом враховано висновок експерта як доказ, а понесені на його отримання витрати позивачем документально доведені, ці витрати підлягають розподілу між сторонами шляхом стягнення їх вартості з відповідача на користь позивача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати загальною сумою 23917,21 грн.
На пiдставi викладеного та керуючись ст.ст.2,5,10-13,259,264,265,352,354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 141720,94 грн, у відшкодування моральної шкоди 50000,00 грн, судовий збір в сумі 1917,21 грн, витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 грн та витрати на залучення експерта 7000,00 грн, а всього - 23917 (двадцять три тисячі дев'ятсот сімнадцять) грн 21 коп.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду виготовлене 30.03.2026.
Суддя: В.С. Салькова