Справа № 199/15845/25
(2/199/1730/26)
Іменем України
18 березня 2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі:
Головуючого судді : Богун О.О.
при секретареві Дубовик А.П.
за участю учасників справи:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, що викликані особливим обставинами, на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, -
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, що викликані особливим обставинами, на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог зазначає що 27 липня 2002 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб,про що в Книзі реєстрації актів цивільного стану було зроблено запис №497 та видано свідоцтво про шлюб № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська. 26 січня 2005 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Від цього шлюбу вони мають спільну дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі дитина проживає разом з позивачем, що підтверджується довідкою про склад сім'ї виданою Центром надання адміністративних послуг м. Дніпра 23 вересня 2025 року. З 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року дитина навчалася на бакалавраті в НТУ «Дніпровська політехніка» факультет інформаційних технологій, спеціальність 121 «Інженерія програмного забезпечення», денна форма навчання за державним замовленням, а з 15 вересня 2025 року син навчається на магістратурі НТУ «Дніпровська політехніка» факультет інформаційних технологій за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» денна форма навчання, за державним замовленням. 25 вересня 2025 року позивачка зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина який продовжує навчання. Судом ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина. Наданний час у позивачки виникли особливі обставини викликані його хронічними захворюваннями. Зазначає що ці кошти є додатковими, на відміну від коштів які отримуються одним із батьків на утримання дитини. Син позивачки має захворювання серйозного характера з тяжкими наслідками для здоров'я. Лікування при таких діагнозах потребує значних матеріальних витрат, а саме: постійного прийому медикаментів, проведення регулярних обстежень, діагностики, стаціонарного лікування, оздоровлення у санаторно-курортних закладах, спеціальних продуктів харчування, отримання інших послуг у медичних закладах охорони здоров'я. У зв'язку з наявними хворобами дитина потребує додаткових витрат, оскільки моя заробітна плата складає 8 764 гривень. Через складний фінансовий стан позивач постійно використовує кредитну лінію своєї банківської картки та звертається за допомогою до родичів. Загальною сумою яку позивач витратила на обстеження та лікування їх спільного сина 63 627,33 гривень.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати викликані особливими обставинами.
Ухвалою від 28 листопада 2025 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
15 січня 2026 року відповідачем було надано відзив на позовну заяву в якому він зазначив що ознайомившись із позовною заявою відповідач не погоджується з нею та просить суд відмовити у його задоволенні оскільки в позовній заяві відсутні посилання на орми закону, що регулюють спірні правовідносини та передбачені ним спосіб захисту прав. Також відповідач зазначає про відсутність особливих обставин його участі у додаткових витратах на дитину. Зазначає що аналіз наданих доказів підтверджує що всі витрати на власне лікування здійснював саме ОСОБА_4 без матеріальної участі позивачки оскільки всі договори укладені особисто ним.
20 січня 2026 року позивачем було надано до суду відповідь на відзив в якому вона зазначила що вважає доводи відповідача необґрунтованими та такими що не відповідають фактичним обставинам, також зазначає що на її думку всі факти свідчать про ухилення від виконання батьківського обов'язку. Вважає що наявність у дитини множинних уражень хребта у молодому віці є об'єктивно серйозним станом, що вимагає системного лікування. Ігнорування відповідачем цих обставин свідчить про повне нехтування інтересам власної дитини. Отже спроба відповідача звести серйозність захворювань до формального списку є неприпустимою підміною правових понять. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
18 березня 2026 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.
В судовому засіданні позивач зазначені в позовній заяві обставини підтвердила, просила суд ухвалити рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 липня 2002 року між позивачкою та відповідачем було зареєстровано шлюб,про що в Книзі реєстрації актів цивільного стану було зроблено запис №497 та видано свідоцтво про шлюб № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська. 26 січня 2005 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Від цього шлюбу вони мають спільну дитину: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі дитина проживає разом з позивачем, що підтверджується довідкою про склад сім'ї виданою Центром надання адміністративних послуг м. Дніпра 23 вересня 2025 року. З 01 вересня 2021 року по 30 червня 2025 року дитина навчалася на бакалавраті в НТУ «Дніпровська політехніка» факультет інформаційних технологій, спеціальність 121 «Інженерія програмного забезпечення», денна форма навчання за державним замовленням, а з 15 вересня 2025 року син навчається на магістратурі НТУ «Дніпровська політехніка» факультет інформаційних технологій за спеціальністю «Інженерія програмного забезпечення» денна форма навчання, за державним замовленням. 25 вересня 2025 року позивачка зверталась до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина який продовжує навчання. Судом ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина. Наданний час у позивачки виникли особливі обставини викликані його хронічними захворюваннями. Зазначає що ці кошти є додатковими, на відміну від коштів які отримуються одним із батьків на утримання дитини. Син позивачки має захворювання серйозного характера з тяжкими наслідками для здоров'я. Лікування при таких діагнозах потребує значних матеріальних витрат, а саме: постійного прийому медикаментів, проведення регулярних обстежень, діагностики, стаціонарного лікування, оздоровлення у санаторно-курортних закладах, спеціальних продуктів харчування, отримання інших послуг у медичних закладах охорони здоров'я. У зв'язку з наявними хворобами дитина потребує додаткових витрат, оскільки моя заробітна плата складає 8 764 гривень. Через складний фінансовий стан позивач постійно використовує кредитну лінію своєї банківської картки та звертається за допомогою до родичів. Загальною сумою яку позивач витратила на обстеження та лікування їх спільного сина 63 627,33 гривень.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати викликані особливими обставинами.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 2 статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами 1-3 статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно із частиною 1 статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
У п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що відповідно до ст. 185 СК України до участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Додаткові витрати на утримання дитини мають бути викликані особливими обставинами. У зв'язку із особливими обставинами (розвиток здібностей дитини, тяжка хвороба, каліцтво дитини, тощо) потрібні значні додаткові витрати, тому розмір додаткових витрат, що стягується, повинен визначатися залежно від дійсно понесених або передбачуваних витрат.
Відповідно до частини 2 статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз наведених норм закону вказує на те, що базові постійні потреби дитини покриваються за рахунок аліментів. Проте, в окремих випадках, за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею.
До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку або хронічну хворобу, тощо.
Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вказаний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі N 320/383/19 (провадження N 61-18284св19) та 09 вересня 2019 року в справі N 344/5315/18 (провадження N 61-6722св19).
Витрати понесені позивачкою в розумінні ст. 185 СК України не є додатковими та не підтвердженні належними та допустимими доказами.
З огляду на викладене суд вважає що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, що викликані особливими обставинами, на повнолітню дитину, яка продовжує навчання оскільки надані позивачкою докази та обставини на які вона посилається, в розумінні чинного законодавства не є особливим обставинами та не потребують додаткових витрат.
На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 180, 185 СК України, ст. 13, 81, 133, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат, що викликані особливим обставинами, на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - відмовити.
Судові витрати пов'язані із розглядом справи покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення буде складено протягом п'яти днів.
Суддя О.О.Богун
18.03.2026