18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2026 р. м. Черкаси Справа № 925/456/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши клопотання Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" про забезпечення позову у справі
за позовом Фермерського господарства "Агрофірма "Базис",
до відповідача - Паланської сільської ради,
про визнання протиправною бездіяльності, визнання укладеним договору оренди землі на новий строк,
02.04.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Агрофірма «Базис» з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області щодо ухилення від прийняття рішення про поновлення Договору оренди земельних ділянок: земельна ділянка площею 6,5790 га, у тому числі земельна ділянка площею 6,5790 га, вид угідь - ставки, площею 10,2238 га, у тому числі земельна ділянка площею 10,2238 га, вид угідь - ставки, площею 10,1376 га, у тому числі земельна ділянка площею 10,1376 га, вид угідь - ставки, площею 3,4544 га, у тому числі земельна ділянка площею 3,4544 га, вид угідь - ставки, угідь) з кадастровими номерами 7124384500:01:002:0317, 7124384500:01:002:0318, 7124384500:01:002:0319, 7124384500:01:001:0335, цільове призначення земельних ділянок - для рибогосподарських потреб, які розташовані в селі Кочубіївка Паланської сільської ради Уманського району Черкаської області, на р. Уманка, що є лівою притокою р. Ятрань, що є притокою басейну р. Південний Буг та водний об'єкт (водний простір), у тому числі рибогосподарські технологічні водойми площею 6,5790 га, об'єм при НПР 48,662 тис.м3, площею 10,2238 га, об'єм при НПР - 93,442 тис.м3, площею 10,1376 га, об'єм при НПР - 105,616 тис.м3, площею 3,4544 га, об'єм при НПР - 48,140 тис.м3;
- визнати укладеним за рішенням суду (в наведеній редакції) договір оренди землі на новий строк між орендодавцем Паланська сільська рада Уманського району Черкаської області ел. пошта palanka-otg@ukr.net тел. 38047449943 адреса вулиця Грушевського, будинок 11, село Паланка, Уманський район, Черкаська область ЄДРПОУ 26261301 та орендарем Фермерське господарство "Агрофірма "Бизис" адреса вул. Шевченка, будинок 8 село Кочубіївка, Уманський р-н , Черкаська обл. Україна, 20323 ЄДРПОУ 00857048 щодо земельних ділянок водного фонду загальною площею 30,3948 га, а саме: земельна ділянками (кадастровий номер 7124384500:01:002:0317) площею 6,5790 га, земельна ділянка (кадастровий номер 7124384500:01:002:0318) площею 10,2238 га, земельна ділянка (кадастровий номер 7124384500:01:002:0319) площею 10,1376 га та земельна ділянка (кадастровий номер 7124384500:01:001:0335) площею 3,4544 га для рибогосподарських потреб, які розташовані в селі Кочубіївка Паланської сільської ради у відповідній редакції.
Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю Паланської сільської ради, а саме ухиленням останньої від прийняття рішення про поновлення Договору оренди земельних ділянок та укладення договору оренди землі на новий строк.
Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про забезпечення позову з вимогою заборонити відповідачеві та будь-яким іншим особам приймати рішення по розпорядженню земельними ділянками водного фонду загальною площею 30,3948 га, а саме: земельна ділянками (кадастровий номер 7124384500:01:002:0317) площею 6,5790 га, земельна ділянка (кадастровий номер 7124384500:01:002:0318) площею 10,2238 га, земельна ділянка (кадастровий номер 7124384500:01:002:0319) площею 10,1376 га та земельна ділянка (кадастровий номер 7124384500:01:001:0335) площею 3,4544 га для рибогосподарських потреб, які розташовані в селі Кочубіївка Паланської сільської ради в тому числі заборонити проводити будь які реєстраційні дії по зміні кадастрових номерів земельних ділянок, розпорядження означеними земельними ділянками до закінчення судового розгляду справи в суді та винесення кінцевого рішення.
Розглянувши подане клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. (ч. 2 ст. 136 ГПК України)
Заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. (п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України)
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (аналогічний висновок міститься у пункті 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Відповідно до п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, зокрема, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Оскільки у цій справі заявник звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 16.11.2023 у справі №921/333/23).
Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (п. 46).
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами (п. 47).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (п. 48).
В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач зазначає, що він випадково довідався, що в Державному реєстрі прав 01.04.2026 було зареєстровано заяву Паланської сільської ради про припинення дії Договору оренди землі, що в свою чергу, за твердженням позивача, може означати намір відповідача, до вирішення спору в суді розпорядитись будь-яким чином по іншому спірними об'єктами земельними ділянками, а отже порушити і далі права Орендаря, що добросовісно виконував свої обов'язки по оренді. Заявник зазначає, що означену обставину вправі суд перевірити особисто з використанням повного доступу до ДРРП, наданого суддям в Україні. Позивач засвідчує правдивість означеної інформації та наміру Паланської сільської ради в подальшому на найближчому пленарному своєму засіданні прийняти своє рішення стосовно спірних земельних ділянок в порушення переважного права позивача.
Проте доказів на підтвердження викладених обставин позивач суду не надав.
Тобто позивач стверджує про наявність обставин, не надає жодних доказів на підтвердження, зазначаючи про можливість суду самостійно перевірити його усні твердження, що є перекладанням обов'язку довести обставини, на які посилається заявник на суд.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
На підставі такої норми суд здійснив запити щодо двох спірних земельних ділянок за допомогою системи "Електронний суд" до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з відповідями № 2560630 від 03.04.2026, № 2569347 від 06.04.2026 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7124384500:01:002:0317 та 7124384500:01:002:0318 площею 6,579 га та 10,2238 га наявні відомості про зареєстровані 01.04.2019 права оренди Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" зі строком дії - по 09.12.2025. При цьому будь-які записи від 01.04.2026 чи іншої пізнішої дати, в тому числі, щодо припинення дії Договору оренди землі, всупереч твердженням позивача, у зазначених відповідях відсутні.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, а також пов'язаності такого заходу із предметом позову.
Виходячи зі змісту клопотання, суд дійшов висновку про його безпідставність, оскільки необхідність у застосуванні судом таких заходів жодним чином не обґрунтована і документально не підтверджена, оскільки не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Заявником не тільки не додано до клопотання доказів, на підтвердження викладених ним обставин у клопотанні, які на його думку можуть ускладнити виконання рішення суду у разі його задоволення, а й зазначено в якості єдиної підстави для забезпечення позову обставини, які не підтверджуються отриманими судом відповідями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суд зазначає, що обґрунтування необхідності забезпечення позову згідно з поданим клопотанням, фактично зводиться до припущень заявника щодо можливого виникнення ризиків, а не їх наявності станом на дату подання заяви про забезпечення позову, що суперечить інституту забезпечення позову, оскільки відсутні будь-які підтверджені наданими заявником доказами підстави стверджувати про ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідвертості додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на заявника.
Керуючись ст. 136-140, 234-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні клопотання Фермерського господарства "Агрофірма "Базис" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Копії ухвали надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА