27 березня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 925/21/26
за позовом Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області
до Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича
про стягнення 79383,77 грн.
Представники учасників справи:
Прокурор - Архипенко В.О.,
Позивач: - не з'явився;
Відповідач - не з'явився.
Секретар судового засідання Сидоренко О.А.
Суддя Гладун А.І.
1. Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідачів. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.
1.1. 05.01.2026 Керівник Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича.
1.2. Змістом позову прокурора до відповідача є майнова вимога стягнути 79383,77 грн, зокрема 58674,10 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі за період з 01.08.2022 до 31.10.2025, 9673,30 грн пені, 2810,39 грн 3% річних, 8225,98 грн інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання.
1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконав зобов'язання зі сплати орендної плати, що виникло на підставі укладеного договору оренди землі від 10.09.2010.
1.4. 06.01.2026 Господарський суд Черкаської області у складі судді Спаських Н.М. ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Суд ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 10:00 09.02.2026.
1.1. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав прокурору, позивачу, яку 06.01.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (а. с. 54-56), відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернутий поштою на адресу суду. (а.с. 57-59)
1.5. 09.02.2026 у підготовчому засіданні взяла участь прокурор Архипенко В.О. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з'явилися.
1.6. 09.02.2026 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 12:00 19.02.2026.
1.7. 19.02.2026 прокурор подав до суду заяву, у якій просив провести підготовче засідання без фіксації технічними засобами. (а.с. 74)
1.8. У підготовчому засіданні 19.02.2026 взяла участь прокурор Архипенко В.О. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з'явилися.
1.9. 19.02.2026 суд ухвалив провести розгляд справи у підготовчому засіданні без фіксації технічними засобами у зв'язку із перебоями у системі Інтернет та неналежне функціонування системи "Електронний суд" протягом робочого дня.
1.10. Прокурор Архипенко В.О. у підготовчому засіданні позов підтримала повністю.
1.11. 19.02.2026 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 12:00 11.03.2026.
1.12. 02.03.2026 на підставі пункту 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням керівника апарату Господарського суду Черкаської області №106 призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/21/26 у зв'язку з призначенням Спаських Наталії Миколаївни на посаду судді Північного апеляційного господарського суду відповідно до Указу Президента України від 24.02.2026.
1.13. Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 для розгляду справи №925/21/26 визначено суддю Гладуна А.І.
1.14. 04.03.2026 суд ухвалив справу прийняти до свого провадження, судове засідання призначив об 11:00 25.03.2026.
1.15. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.
1.16. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
1.17. Днем вручення ухвал суду від 06.01.2026, від 09.02.2026, від 04.03.20216 та від 25.03.2026 відповідачу є 07.01.2026, 10.02.2026, 05.03.2026 та 03.04.2026 - дні проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (а.с. 57-59, 82-86, 93-96, 102)
1.18. Відповідно до частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
1.19. Інформація щодо суду, який розглядає справу, учасників справи та предмета позову, дати надходження позовної заяви (скарги) або будь-якої іншої заяви або клопотання у справі, у тому числі особи, яка подала таку заяву, вжитих заходів забезпечення позову та (або) доказів, стадії розгляду справи, місця, дати і часу судового засідання, руху справи з одного суду до іншого є відкритою та підлягає невідкладному оприлюдненню на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина 3 статті 9 Господарського процесуального кодексу України).
1.20. 07.01.2026, 09.02.2026 суд з метою забезпечення прав відповідача Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича бути проінформованим про розгляд справи повідомив про розгляд справи за його участю оприлюднив інформацію про час та місце розгляду справи на офіційній сторінці Господарського суду Черкаської області веб-порталу Судової влади України у мережі Інтернет. (а.с. 53,71)
1.21. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.
1.22. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
1.23. 25.03.2026 у судовому засіданні взяла участь прокурор Архипенко В.О. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися.
1.24. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
1.25. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
1.26. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
1.27. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
1.28. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.29. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
1.30. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов'язковою не визнавав.
1.31. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.
1.32. 25.03.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.
1.33. Прокурор Архипенко В.О. у судовому засіданні просила позов задовольнити повністю.
1.2. 25.03.2026 суд завершив розгляд справи по суті, ухвалив відкласти ухвалення та проголошення судового рішення у справі до 09:30 27.03.2026.
1.34. 27.03.2026 у судовому засіданні взяла участь прокурор Архипенко В.О. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися.
1.35. 27.03.2026, керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/21/26.
Вислухавши пояснення учасника справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд
2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.
2.1. Предметом позову є майнова вимога прокурора до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, інфляційних втрат, 3% річних та пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.
2.2. Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати, що виникло на підставі укладеного договору оренди землі.
2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
2.4. Предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами майново-господарського зобов'язання на підставі договору оренди; строк дії договору оренди; розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати; розмір та підстави нарахування інфляційних втрат, 3% річних та пені за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання; порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до суду.
3. Обставини, які не підлягають доказуванню у справі.
3.1. Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
3.2. 09.06.2020 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення суду у справі №925/527/20, яким позов Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Золотоніської районної державної адміністрації, Черкаської обласної державної адміністрації та Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області задовольнив повністю. Стягнув з Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича на користь Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області 38564,16 грн орендної плати за землю за період з 01.05.2017 до 29.02.2020, 1178,99 грн пені за період з 15.05.2019 по 29.02.2020, 1634,98 грн як 3% річних за період з 2 15.05.2017 по 29.02.2020, 2994,39 грн інфляційних втрат за період з 15.05.2017 по 29.02.2020. Стягнув з Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича на користь прокуратури Черкаської області 2102,00 грн судового збору. Рішення суду набрало законної сили 07.08.2020.
3.3. 13.01.2023 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення суду у справі №925/874/22, яким позов керівника Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області задовольнив повністю. Стягнув з Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича на користь Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області 32552,66 грн орендної плати за період з 01.03.2020 до 31.07.2022, 290,89 грн пені за період з 01.07.2021 до 31.07.2022, 1220,05 грн 3% річних за період з 16.04.2020 до 16.08.2022, 6072,38 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2020 до 31.08.2022. Стягнув з Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича на користь прокуратури Черкаської області 2481,00 грн судового збору. Рішення суду набрало законної сили 04.02.2023.
3.4. У рішенні суду від 09.06.2020 у справі №925/527/20 суд встановив:
- 10.09.2010 Золотоніська районна державна адміністрація (орендодавець) та ФОП Макаренко Сергій Юрійович (орендар) уклали договір оренди землі, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для комерційного використання (під об'єктом незавершеного будівництва АЗС), в адміністративних межах Вознесенської сільської ради за межами населеного пункту;
- 27.11.2010 сторони склали та підписали акт приймання-передачі, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 0,1100 га земель державної власності, забудовані землі (землі, що використовуються в комерційних цілях), терміном на 49 років з 01.01.2010 по 31.12.2048, для комерційного використання, в адмінмежах Вознесенської сільської ради;
- на земельній ділянці знаходиться один об'єкт нерухомого майна;
- розмір орендної плати становить 12,0% від нормативної грошової оцінки землі;
- орендна плата вноситься щомісячно рівними частками до 15 числа поточного місяця, на розрахунковий рахунок Вознесенської сільської ради;
- у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,2% несплаченої суми за кожний день прострочення;
- 26.11.2010 договір зареєстрований у Золотоніському міськрайонному відділі Черкаської регіональної філії "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.11.2010 за №0410784001164.
3.5. Відповідач не виконав своє зобов'язання за договором та не сплатив Вознесенській сільській раді орендну плату за період з 01.05.2017 до 29.02.2020 у розмірі 38564,16 грн, яка становила предмет майнових вимог прокурора до відповідача у справі №925/527/20.
3.6. Прокурор, позивач та відповідач є учасниками справ №925/527/20, №925/874/22 та №925/21/26.
3.7. Враховуючи норми частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу не підлягають доказуванню під час розгляду справи №925/21/26 обставини користування відповідачем земельною ділянкою за рахунок земель державної власності під об'єктом незавершеного будівництва АЗС в адміністративних межах Вознесенської сільської ради за межами населеного пункту та без здійснення орендної плати за таке фактичне користування; нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розмір частки та площі для нарахування плати за земельну ділянку.
4. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
4.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:
4.1.1. 30.07.2021 зареєстровано право власності Територіальної громади Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на земельну ділянку кадастровий номер 7121582001:01:003:0002 площею 0,11 га, цільове призначення якої 12.11 для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2426029271215, орендар якої є ФОП Макаренко С.Ю. на підставі договору оренди землі від 26.11.2010, у підтвердження прокурор подав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.11.2025 №454023810. (а.с. 20-21)
4.1.2. 21.10.2025 Керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся до Головному управлінню ДПС в Черкаській області з листом №51/2-2451вих-25, у якому просив у найкоротший строк надати інформацію щодо декларування та сплати ФОП Макаренком С.Ю. орендної плати, земельного податку за користування земельною ділянкою кадастровий номер 7121582001:01:003:0002 площею 0,11 га у адміністративних межах Вознесенської сільської ради та чи здійснювалися заходи з метою стягнення боргу у судовому порядку. (а.с. 22-23).
4.1.3. 05.11.2025 Головне управління ДПС в Черкаській області надіслало Золотоніській окружній прокуратурі лист №8190/5-23-00-24-10-03, у якому повідомило, що на день надання відповіді заборгованість ФОП Макаренка С.Ю. з орендної плати за користування земельною ділянкою становить 34030,90 грн. (а.с. 24)
4.1.4. Розмір орендної плати становить 58441,30 грн за період з 16.08.2022 до 25.12.2025, зокрема 1247,66 грн за період з 16.08.2022 до 15.02.2023, 1247,66 грн за період з 16.09.2022 до 15.03.2023, 1247,66 грн за період з 16.10.2022 до 15.04.2023, 1247,66 грн за період з 16.11.2022 до 15.05.2023, 1247,66 грн за період з 16.12.2022 до 15.06.2023, 1434,81 грн за період з 16.01.2023 до 15.07.2023, 1434,81 грн за період з 16.02.2023 до 15.08.2023, 1434,81 грн за період з 16.03.2023 до 15.09.2023, 1434,81 грн за період з 16.04.2023 до 15.10.2023, 1434,81 грн за період з 16.05.2023 до 15.11.2023, 1434,81 грн за період з 16.06.2023 до 15.12.2023, 1434,81 грн за період з 16.07.2023 до 15.01.2024, 1434,81 грн за період з 16.08.2023 до 15.02.2024, 1434,81 грн за період з 16.09.2023 до 15.03.2024, 1434,81 грн за період з 16.10.2023 до 15.04.2024, 1434,81 грн за період з 16.11.2023 до 15.05.2024, 1434,81 грн за період з 16.12.2023 до 15.06.2024, 1507,99 грн за період з 16.01.2024 до 15.07.2024, 1507,99 грн за період з 16.02.2024 до 15.08.2024, 1507,99 грн за період з 16.03.2024 до 15.09.2024, 1507,99 грн за період з 16.03.2024 до 15.09.2024, 1507,99 грн за період з 16.04.2024 до 15.10.2024, 1507,99 грн за період з 16.05.2024 до 15.11.2024, 1507,99 грн за період з 16.06.2024 до 15.12.2024,1507,99 грн за період з 16.07.2024 до 15.01.2025, 1507,99 грн за період з 16.08.2024 до 15.02.2025, 1507,99 грн за період з 16.09.2024 до 15.03.2025, 1507,99 грн за період з 16.10.2024 до 15.04.2025, 1507,99 грн за період з 16.11.2024 до 15.05.2025, 1507,99 грн за період з 16.12.2024 до 15.06.2025, 1688,94 грн за період з 16.01.2025 до 15.07.2025, 1688,94 грн за період з 16.02.2025 до 15.08.2025, 1688,94 грн за період з 16.03.2025 до 15.09.2025, 1688,94 грн за період з 16.04.2025 до 15.10.2025, 1688,94 грн за період з 16.05.2025 до 15.11.2025, 1688,94 грн за період з 16.06.2025 до 16.12.2025, 1688,94 грн за період з 16.07.2025 до 25.12.2025, 1688,94 грн за період з 16.08.2025 до 25.12.2025, 1688,94 грн за період з 16.09.2025 до 25.12.2025, 1688,94 грн за період з 16.10.2025 до 25.12.2025. (а.с. 29)
4.1.5. За розрахунком прокурора розмір пені становить 9673,30 грн у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на підставі пункту 12 договору оренди землі за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.08.2022 до 25.12.2025. (а.с. 29-39)
4.1.6. За розрахунком прокурора розмір інфляційних втрат становить 8225,98 грн та розмір 3% річних становить 2810,39 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.08.2022 до 31.10.2025. (а.с. 28)
3.2 Відповідач на спростування обставин, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, письмових доказі не подав.
4.1. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
4.2. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
4.3. На підставі поданих прокурором доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані прокурором докази суд визнає належними.
4.4. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").
4.5. На підтвердження обставин, якими прокурор обґрунтовує підстави позову, прокурор подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані прокурором отримані з порушенням закону. Докази подані прокурором суд визнає допустимими.
4.6. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи
4.7. Подані прокурором докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані прокурором, суд визнає достовірними.
4.8. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
4.9. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
4.10. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів у суду не виникло.
5. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
5.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
5.3. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
5.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
5.5. Враховуючи обставини, які не підлягають доказуванню у справі, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих прокурором, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:
5.5.1. 10.09.2010 Золотоніська районна державна адміністрація (орендодавець) та ФОП Макаренко Сергій Юрійович (орендар) уклали договір оренди землі на 49 років;
5.5.2. земельна ділянка належить Територіальній громаді Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області на праві власності;
5.5.3. земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав;
5.5.4. 01.01.2010 зареєстроване речове право користування (оренди) земельної ділянки відповідача;
5.5.5. відповідач на праві оренди користувався земельною ділянкою площею 0,11 га на підставі договору оренди землі від 10.09.2010;
5.5.6. у зв'язку з користуванням земельною ділянкою у відповідача виник обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою;
5.5.7. розмір орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 16.08.2022 до 25.12.2025 становив 58441,30 грн;
5.5.8. відповідач не виконав своє зобов'язання за договором та не сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою;
5.5.9. розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 58441,30 грн.
6. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.
6.1. Відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
6.2. Відповідно до статті 287.1 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
6.3. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
6.4. Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку земель" нормативно-методичне регулювання оцінки земель здійснюється у відповідних нормативно-правових актах, що встановлюють порядок проведення оцінки земель, організації і виконання землеоціночних робіт, склад і зміст технічної документації та звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, вимоги до них, порядок їх виконання.
6.5. Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності.
6.6. Згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
6.7. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5 - 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
6.8. Згідно з положеннями частини третьої статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
6.9. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. (ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").
6.10. Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
6.11. Розділу XII Податкового кодексу України передбачає, що орендна плата - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
6.12. Відповідно до п. 289.1. статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
6.13. Відповідно до п. 289.3 статті 289 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
6.14. Відповідно до пункту 285.1. статті 285 Податкового кодексу України Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
6.15. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). (п. 285.2. ст. 285 ПК України).
6.16. Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
6.17. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 1 статті 288 Податкового кодексу України).
6.18. Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного Кодексу України реалізуються через право постійного користування або право оренди.
6.19. Частиною 1 статті 93 Земельного Кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
6.20. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного Кодексу України).
6.21. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частина 1 стаття 96 Земельного Кодексу України).
6.22. Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.
6.23. Відповідно до статті 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт;
6.24. Згідно із статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
6.25. Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
6.26. Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
6.27. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
6.28. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
6.29. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (стаття 549 Цивільного кодексу України).
6.30. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
6.31. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права (статті 625 ЦК України), викладені в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19, Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №756/3966/17, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17.
6.32. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
7. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майнового господарського зобов'язання на підставі договору оренди землі та набуття відповідачем права користування земельною ділянкою, що належить до комунальної власності.
6.2. Причиною виникнення спору є невиконання відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у розмір та строк, визначені договором оренди землі.
6.3. Звертаючись з позовом, прокурор прагне захистити майнові інтереси територіальної громади та стягнути з відповідача на користь позивача орендну плату за користування земельною ділянкою.
6.4. На підставі письмових доказів, що містяться у справі, суд встановив, що відповідач користується земельною ділянкою на підставі договору оренди землі.
6.5. Земельна ділянка є сформованою та може бути об'єктом цивільних прав. Позивач є орендодавцем земельної ділянки. Відповідач є орендарем земельної ділянки.
6.6. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
6.7. 10.09.2010 відповідач уклав договір оренди землі та погодився на його умови.
6.8. Право відповідача на користування (оренди) земельною ділянкою зареєстровано 01.01.2010 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
6.9. На підставі укладеного договору оренди землі у відповідача виникло право користування земельною ділянкою (право оренди) з моменту його державної реєстрації.
6.10. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
6.11. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
6.12. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
6.13. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
6.14. З моменту виникнення права користування земельною ділянкою у відповідача виник обов'язок сплачувати плату за землю у виді орендної плати.
6.15. У договорі оренди сторони встановили розмір орендної плати у розмірі 12,0% від нормативної грошової оцінки землі.
6.16. Відповідач неналежно виконував обов'язки землекористувача (орендаря) та не вносив орендну плату у строк встановлений законом та договором, у зв'язку з чим утворилася заборгованість зі сплати за користування земельною ділянкою. Несвоєчасна сплата орендної плати позбавила позивача на отримання орендної плати у встановлений у договорі оренди землі розмірі та строк.
6.17. Рішенням суду, що набрало законної сили у зв'язку з не виконанням відповідачем грошового зобов'язання зі сплати орендної плати стягнуто з відповідача на користь Вознесенської сільської ради 38564,16 грн орендної плати за землю за період з 01.05.2017 до 29.02.2020, 1178,99 грн пені за період з 15.05.2019 по 29.02.2020, 1634,98 грн як 3% річних за період з 2 15.05.2017 по 29.02.2020, 2994,39 грн інфляційних втрат за період з 15.05.2017 по 29.02.2020.
6.18. Рішенням суду, що набрало законної сили у зв'язку з подальшим невиконанням грошового зобов'язання з відповідача на користь Вознесенської сільської ради стягнуто 32552,66 грн орендної плати за період з 01.03.2020 до 31.07.2022, 290,89 грн пені за період з 01.07.2021 до 31.07.2022, 1220,05 грн 3% річних за період з 16.04.2020 до 16.08.2022, 6072,38 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2020 до 31.08.2022.
6.19. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
6.20. У пункті 8 договору сторони визначили розмір орендної плати у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.
6.21. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
6.22. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
6.23. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Держгеокадастру, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 2013 рік - 1,0; 2014 рік 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1; 2022 - 1,15; 2023 - 1,051; 2024 - 1,12.
6.24. Отже, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, що використовується відповідачем становить за 2015 рік становить 74671 грн. (59785 грн х 1,249), за 2016 рік становить 107004 грн (74 671 грн х 1,433), за 2017 рік становить 113424 грн (107004 грн х 1,06), за 2018 рік становить 113424 грн (113424 грн х 1), за 2019 становить 113424 грн (113 424 грн х 1), за 2020 рік становить 113424 грн (113 424 грн х 1), за 2021 рік становить 113424 грн (113424 грн х 1,0), за 2022 рік становить 124766,40 грн (113424 грн х 1,1), за 2023 рік становить 143481,36 грн (124766,40 грн х 1,15), за 2024 рік становить 150798,91 грн (143481,36 грн х 1,051), за 2025 рік становить 168894,78 грн (150798,91 грн х 1,12).
6.25. За період з 16.08.2022 до 25.12.2025 розмір орендної плати відповідача становить 58441,30 грн, зокрема 1247,66 грн за період з 16.08.2022 до 15.02.2023, 1247,66 грн за період з 16.09.2022 до 15.03.2023, 1247,66 грн за період з 16.10.2022 до 15.04.2023, 1247,66 грн за період з 16.11.2022 до 15.05.2023, 1247,66 грн за період з 16.12.2022 до 15.06.2023, 1434,81 грн за період з 16.01.2023 до 15.07.2023, 1434,81 грн за період з 16.02.2023 до 15.08.2023, 1434,81 грн за період з 16.03.2023 до 15.09.2023, 1434,81 грн за період з 16.04.2023 до 15.10.2023, 1434,81 грн за період з 16.05.2023 до 15.11.2023, 1434,81 грн за період з 16.06.2023 до 15.12.2023, 1434,81 грн за період з 16.07.2023 до 15.01.2024, 1434,81 грн за період з 16.08.2023 до 15.02.2024, 1434,81 грн за період з 16.09.2023 до 15.03.2024, 1434,81 грн за період з 16.10.2023 до 15.04.2024, 1434,81 грн за період з 16.11.2023 до 15.05.2024, 1434,81 грн за період з 16.12.2023 до 15.06.2024, 1507,99 грн за період з 16.01.2024 до 15.07.2024, 1507,99 грн за період з 16.02.2024 до 15.08.2024, 1507,99 грн за період з 16.03.2024 до 15.09.2024, 1507,99 грн за період з 16.03.2024 до 15.09.2024, 1507,99 грн за період з 16.04.2024 до 15.10.2024, 1507,99 грн за період з 16.05.2024 до 15.11.2024, 1507,99 грн за період з 16.06.2024 до 15.12.2024,1507,99 грн за період з 16.07.2024 до 15.01.2025, 1507,99 грн за період з 16.08.2024 до 15.02.2025, 1507,99 грн за період з 16.09.2024 до 15.03.2025, 1507,99 грн за період з 16.10.2024 до 15.04.2025, 1507,99 грн за період з 16.11.2024 до 15.05.2025, 1507,99 грн за період з 16.12.2024 до 15.06.2025, 1688,94 грн за період з 16.01.2025 до 15.07.2025, 1688,94 грн за період з 16.02.2025 до 15.08.2025, 1688,94 грн за період з 16.03.2025 до 15.09.2025, 1688,94 грн за період з 16.04.2025 до 15.10.2025, 1688,94 грн за період з 16.05.2025 до 15.11.2025, 1688,94 грн за період з 16.06.2025 до 16.12.2025, 1688,94 грн за період з 16.07.2025 до 25.12.2025, 1688,94 грн за період з 16.08.2025 до 25.12.2025, 1688,94 грн за період з 16.09.2025 до 25.12.2025, 1688,94 грн за період з 16.10.2025 до 25.12.2025). (а.с. 29)
6.26. Згідно з пунктом 10 договору орендна плата вносить ся орендарем щомісячними рівними частинами до 15 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок Вознесенської сільської ради.
6.27. Відповідач зобов'язання зі сплати за користування земельною ділянкою у період з 16.08.2022 до 25.12.2025 не виконав.
6.28. Розмір невиконаного грошового зобов'язання відповідача становить 58441,30 грн.
6.29. Перевіривши наданий прокурором розрахунок розміру заборгованості відповідача за користування земельною ділянкою суд установив, що розрахунок прокурор виконав правильно і розмір заборгованості відповідача за вказаний період становить 58441,30 грн.
6.30. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
6.31. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
6.32. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
6.33. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов'язку в натурі.
6.34. На підставі встановлених у справі обставин суд дійшов переконання про порушення відповідачем господарського зобов'язання внаслідок його неналежного виконання й несвоєчасної сплати за оренду земельної ділянки у строк, передбачений договором.
6.35. Невиконання відповідачем свого обов'язку у зобов'язанні порушує право територіальної громади Вознесенської сільської ради на належне виконання зобов'язаною стороною свого обов'язку у зобов'язанні та право на отримання орендної плати за користування земельною ділянкою.
6.36. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь Вознесенської сільської ради 58674,10 грн боргу з орендної плати за землю за період з 01.08.2022 до 31.10.2025 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.37. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
6.38. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
6.39. У разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
6.40. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
6.41. Згідно з пунктом 12 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,2 % від несплаченої плати за кожен день прострочення.
6.42. За розрахунком прокурора розмір пені за несвоєчасне внесення орендної плати у строки, визначені договором, становить 9673,30 грн за період з 16.08.2022 до 25.12.2025. (а.с. 29-39)
6.43. Заяви про зменшення розміру пені відповідач суду не подав.
6.44. Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що прокурор здійснив розрахунок правильно з урахуванням пункту 12 договору оренди землі, періоду прострочення, розміру боргу.
6.45. Сплата неустойки є одним із способів захисту порушеного майнового права.
6.46. Несвоєчасна сплата відповідачем орендної плати порушує право Вознесенської сільської ради на отримання плати за користування земельною ділянкою у розмірі та строк, що встановлені договором та надає право нарахувати та вимагати сплати пені за порушення грошового зобов'язання.
6.47. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача 9673,30 грн пені за період з 16.08.2022 до 25.12.2025 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належним та ефективним, та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
6.48. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
6.49. Відповідно до усталеної позиції Верховного Суду за змістом статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
6.50. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу укладеного договору та закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
6.51. За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
6.52. Грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.
6.53. У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення.
6.54. За розрахунком прокурора розмір інфляційних втрат становить 8225,98 грн та розмір 3% річних становить 2810,39 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.08.2022 до 31.10.2025. (а.с. 28)
6.55. Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх відповідність періоду нарахування та сумі боргу, а методика нарахування відповідає висновку щодо застосування статті 625 ЦК України, викладеному у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19.
6.56. Прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою порушує право Вознесенської сільської ради на належне виконання зобов'язання іншою стороною та надає право нарахувати та вимагати стягнення суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.
6.57. Вимогу прокурора про стягнення з відповідача 8225,98 грн інфляційних втрат 2810,39 грн 3% річних за період з 01.08.2022 до 31.10.2025 суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний прокурором є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.
7. Підстави представництва прокурором інтересів держави у справі.
7.1. В Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України).
7.2. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді (стаття 23 Закону України "Про прокуратуру").
7.3. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 виснувала, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
7.4. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
7.5. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
7.6. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
7.7. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
7.8. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
7.9. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначила, що для того, щоб інтереси держави не залишились незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
7.10. 21.10.2025 Керівник Золотоніської окружної прокуратури надіслав Вознесенській сільській раді лист №512/2-2452вих-25, у якому просив у найкоротший строк повідомити про вжиті заходи сільською радою про стягнення з ФОП Макаренка С.Ю. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди, а також просив повідомити розмір вказаної заборгованості з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних. (а.с.26)
7.11. 24.06.2025 та 22.10.2025 Вознесенська сільська рада повідомила Золотоніську окружну прокуратуру у листах №924 та №1560 про те, що не вживала заходів щодо стягнення з ФОП Макаренка С.Ю. орендної плати у судовому порядку в зв'язку з відсутністю у штаті сільської ради юриста та відсутності коштів на сплату судового збору. (а.с. 25,27)
7.12. 30.12.2025 Керівник Золотоніської окружної прокуратури надіслав Вознесенській сільській раді лист №51/2-1989вих-25, у якому повідомив про звернення до суду в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради з позовом про стягнення з ФОП Макаренка С.Ю. орендної плати, пені. 3% річних та інфляційних втрат. (а.с. 44)
7.13. Суд дійшов висновку, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи Вознесенської сільської ради про неможливість самостійно звернутися до суду з відповідним позовом, сам факт не звернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси Вознесенської територіальної громади свідчить про те, що Вознесенська сільська рада неналежно виконує свої повноваження щодо захисту інтересів держави шляхом стягнення орендної плати за користування землею, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з цим позовом.
7.14. Аналогічну правову позицію викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18, у постанові Верховного Суду у справі №910/7916/20 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №905/1907/21.
7.15. Бездіяльність Вознесенської сільської ради є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду з метою захисту інтересів держави, оскільки Вознесенська сільська рада впродовж тривалого часу не вжила заходів щодо стягнення орендної плати та не повернула її до бюджету.
7.16. Враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.
7.17. Підстав для залишення позову без розгляду суд не встановив.
7. Розподіл судових витрат.
7.12. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.13. За подання позовної заяви до суду Черкаська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 2662,40 грн на підставі платіжної інструкції від 19.12.2025 №3040. (а.с. 15)
7.14. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
7.15. Оскільки позовні вимоги прокурора задоволенні судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури у розмірі 2662,40 грн.
Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Золотоніської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь бюджету Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (ідентифікаційний код 33978159, адреса місцезнаходження: 19741, Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Вознесенське, вул. Центральна, 21, рахунок UA908999980334159815000023729, ККД 18010900, код банку 37930566, ГУК у Черк. обл./тг с. Вознесен/180010900, Казначейство України, орендна плата) 58674,10 грн (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят чотири гривні 10 копійок) боргу, 9673,30 грн (дев'ять тисяч шістсот сімдесят три гривні 30 копійок) пені, 2810,39 грн (дві тисячі вісімсот десять гривень 39 копійок) 3% річних, 8225,98 грн (вісім тисяч двісті двадцять п'ять гривень 98 копійок) інфляційних втрат.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Макаренка Сергія Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ) 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судових витрат зі сплати судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення суду складене 06.04.2026.
Суддя А.І. Гладун