18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
30 березня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1525/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця",
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра Україна",
про стягнення 323 134,02 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - Хоменко М.С., адвокат, ордер від 15.01.2025 серія ВІ № 1273141 (в режимі відеоконференцзв'язку),
від відповідача - Оприсняк Б.Р., адвокат, ордер від 12.01.2026 серія АІ № 2096503 (в режимі відеоконференцзв'язку).
10.12.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра Україна" з вимогами:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра Україна" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штраф за порушення строків поставки у сумі 173 863,44 грн та пеню за період прострочення строку поставки Товару у кількості 26 комплектів з 16.08.2025 по 29.10.2025 у сумі 48 480,18 грн, а також відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штраф за порушення строків заміни неякісного товару у сумі 100 790,40 грн, а всього стягнути 323 134,02 грн;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтра Україна" (далі - ТОВ "Елтра Україна") провести заміну Товару "Вкладиш моторно-осьового підвішування 8ТН.263.028-029" у кількості 20 комплектів.
Ухвалою від 15.12.2025 суд відкрив провадження у справі №925/1525/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 12.01.2026 о 12:30. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.
Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу 18.12.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для відповідача строк - не більше п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Отже строк для подання відзиву відповідачем сплив 02.01.2026.
12.01.2026 відповідач подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
Ухвалами занесеними до протоколу судового засідання від 12.01.2026 суд:
- на підставі ч. 2 ст. 119 ГПК України за власною ініціативою продовжив відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву до 22.01.2026;
- на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання до 09.02.2026 о 12:30. Відклав вирішення клопотання відповідача в частині продовження строку підготовчого провадження.
13.01.2026 представник відповідача - адвоката Оприсняк Б.Р. подав заяву про вступ у справу як представника. Згідно відміткою на заяві адвокату надано доступ до електронної справи в системі "Електронний суд" 13.01.2026.
09.02.2026 відповідач подав клопотання з вимогою закрити провадження у справі в частині немайнової вимоги позивача "зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Елтра Україна" (Відповідача) провести заміну Товару "Вкладиш моторно-осьового підвішування 8ТН.263.028-029" у кількості 20 комплектів" у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 09.02.2026 суд на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України задовольнив клопотання відповідача та продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів, оголосив перерву в підготовчому засіданні до 12.03.2026 о 14:30.
13.02.2026 відповідач подав клопотання з вимогою зменшити загальний розмір пред'явлених позивачем до стягнення з відповідача штрафу та пені на 60 %, а саме: зменшити загальну суму штрафу та пені з 323 134,02 грн до 129 253,60 грн.
06.03.2026 позивач подав заяву про зміну предмету позову з вимогами:
1. Прийняти цю заяву про зміну предмета позову до розгляду.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра Україна" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штраф за порушення строків поставки у сумі 173 863,44 грн та пеню за період прострочення строку поставки Товару у кількості 26 комплектів з 16.08.2025 по 29.10.2025 у сумі 48 480,18 грн, а також відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штраф за порушення строків заміни неякісного товару у сумі 100 790,40 грн, а всього стягнути 323 134,02 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра Україна" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 877,61 грн.
12.03.2026 позивач подав заперечення проти клопотання відповідача про зменшення суми неустойки.
Ухвалами занесеними до протоколу судового засідання від 12.03.2026 суд:
- у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовив;
- прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та постановив подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням позовних вимог про стягнення з ТОВ "Елтра Україна" на користь АТ "Українська залізниця" відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штрафу за порушення строків поставки у сумі 173 863,44 грн та пені за період прострочення строку поставки Товару у кількості 26 комплектів з 16.08.2025 по 29.10.2025 у сумі 48 480,18 грн, а також відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штрафу за порушення строків заміни неякісного товару у сумі 100 790,40 грн, а всього - 323 134,02 грн;
- на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.03.2026 об 11:00.
На підставі ч. 5 ст. 233 ГПК України таку ухвалу оформлено окремим документом.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 13.03.2026 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 30.03.2026 об 11:30.
26.03.2026 відповідач подав клопотання про зменшення розміру штрафу та пені з вимогами:
- залишити клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та пені від 13.02.2026 без розгляду;
- зменшити загальний розмір пред'явлених позивачем до стягнення з відповідача у справі №925/1525/25 штрафу та пені на 60%, а саме: зменшити загальну суму штрафу та пені з 181 725,12 грн (адже, як зазначено у цьому клопотанні 141 408,90 грн із 323 134,02 грн усього заявлених позивачем у позові штрафних санкціях є безпідставними та необґрунтованими (323 134,02 грн - 141 408,90 грн = 181 725,12 грн)) до 72 690,04 грн.
30.03.2026 позивач подав додаткові пояснення.
У судовому засіданні 30.03.2026 суд прийняв до розгляду подані позивачем додаткові пояснення та подане відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу та пені.
Представник позивача у судовому засіданні 30.03.2026 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача заявив вимогу зменшити загальний розмір пред'явлених позивачем до стягнення штрафу та пені на 60%, а саме зменшити суму штрафу та пені з 323 134,02 грн до 129 253,60 грн.
30.03.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами процедури закупівлі АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" (покупець) та ТОВ "Елтра Україна" (постачальник) укладено договір від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ на поставку вкладишів МОП на загальну суму 1 159 089,60 грн з ПДВ.
Покупцем була надіслана на адресу електронної пошти постачальника рознарядка від 21.07.2025 № НЗТ-41/964н щодо поставки партії товару у кількості 46 комплектів вартістю 1 159 089,60 грн з ПДВ. Строк поставки товару за вказаною рознарядкою спливав 31.07.2025. Постачальник здійснив поставку товару 11.08.2025 у кількості 20 комплектів на суму 503 952,00 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною від 07.08.2025 № 406/СЧ/406 та відповідною ТТН. У частині поставки товару у кількості 26 комплектів на суму 655 137,60 грн з ПДВ зобов'язання постачальника щодо поставки товару не були виконані. За результатами вхідного контролю було встановлено невідповідність поставленого товару вимогам щодо якості, та було прийнято рішення про виклик представника постачальника для складання акту про фактичну якість і комплектність продукції.
За результатами приймання поставленого товару за якістю за участі представника постачальника було складено акт про фактичну якість і комплектність продукції від 28.08.2025 № 62, яким забраковано товар у кількості 20 комплектів на суму 503 952,00 грн з ПДВ, який було підписано представником постачальника без зауважень.
За доводами позивача відповідно до умов договору постачальник був зобов'язаний замінити неякісний товар у строк до 25.09.2025 включно.
29.12.2025 відповідачем було здійснено поставку вкладишів МОП 8ТН.263.028-029 у кількості 26 комплектів, про що складено видаткову накладну від 26.12.2025 № 529/СЧ/529.
За розрахунком позивача, за порушення виконання зобов'язань за договором з відповідача підлягає стягненню відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штраф за порушення строків поставки у сумі 173 863,44 грн та пеня за період прострочення строку поставки Товару у кількості 26 комплектів з 16.08.2025 по 29.10.2025 у сумі 48 480,18 грн, а також відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штраф за порушення строків заміни неякісного товару у сумі 100 790,40 грн, а всього стягнути 323 134,02 грн.
Суд встановив, що відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив таке.
18.06.2025 за результатом проведеної закупівлі № UA-2025-05-21-010752-a АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Українська залізниця" (Покупець) та ТОВ "Елтра Україна" (Постачальник) підписали Договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів № П/НХ-25634/НЮ (далі - Договір).
Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю товар, відповідно до Специфікації №1 (Додаток 1), що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей Товар на умовах цього Договору. (п. 1.1. Договору)
Найменування Товару: Код ДК 021:2015: 34630000-2 частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (Запасні частини до електровозів ВЛ (Вкладиш МОП)). (п. 1.2. Договору)
Кількість, асортимент, марка, рік / дата виготовлення та виробник Товару визначаються у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього Договору. (п. 1.3. Договору)
Положення щодо якості товару та гарантійних строків визначені у розділі 2. Договору:
п. 2.1. Постачальник повинен поставити Покупцеві Товар, якість якого відповідає нормативно-технічним документам та характеристикам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього Договору;
п. 2.2. Якість продукції, що постачається, повинна бути підтверджена відповідним документом виробника (сертифікат якості та/або інший документ виробника, який засвідчує якість Товару, тощо). Зазначені документи в сукупності повинні підтверджувати відповідність всім технічним і якісним вимогам, в тому числі в частині гарантійних строків, зазначеним в Додатку 2 Договору поставки. Підтвердженням якості та відповідності Товару з боку Постачальника є документи, визначені у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього Договору, та які надаються Покупцю разом з Товаром;
п. 2.4. При виявленні невідповідності кількості та/або якості, та/або комплектності, та/або асортименту Товару виклик представника Постачальника для участі у прийманні Товару та складання Акта про фактичну якість і комплектність продукції є обов'язковим. Товар, якість якого не відповідає умовам цього Договору та/або щодо якого Постачальником не надано або надано не в повному обсязі документи, передбачені п. 2.2 цього Договору, не приймається Покупцем до врегулювання питання Сторонами;
п. 2.5. При виявленні виробничих дефектів у гарантійні строки експлуатації, зберігання, виклик представника Постачальника для складання двостороннього акта є обов'язковим;
п. 2.6. Повідомлення про виклик представника Постачальника направляється в один із способів передбачених п. 4.5 цього Договору;
п. 2.7. Постачальник зобов'язується за свій рахунок та власними силами усунути недоліки або замінити неякісний Товар;
п. 2.8. Строк усунення недоліків або заміни Товару в межах гарантійних строків експлуатації, зберігання становить не більше 20 (двадцяти) робочих днів з дня підписання відповідного акта;
п. 2.10. Вхідний контроль, приймання Товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом проводиться підрозділом Покупця, згідно з вимогами п. 5.1, п. 5.2 та іншими умовами цього Договору;
п. 2.11 Приймання Покупцем товару за кількістю, якістю, комплектністю та асортиментом не позбавляє Покупця права у встановленому порядку пред'являти Постачальнику претензії у зв'язку з недоліками поставленого Товару, які будуть виявлені в ході використання.
Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DDP (м. Харків) відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу. (п. 4.1. Договору)
Поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки Покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Покупця до приймання Товару. Партією Товару вважається обсяг одиниць Товару, визначений Покупцем у рознарядці, якщо інше не вказано в самій рознарядці. Строк поставки Товару - протягом 10 (десяти) календарних днів з дати надання письмової рознарядки Покупцем. Місце поставки Товару м. Харків. Право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки Товару. (п. 4.2. Договору)
Сторони домовились, що рознарядка Покупця на Товар направляється ним Постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу Постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом з оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику Постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цьому Договорі) скан-копії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Покупцем на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Покупця. (п. 4.5. Договору)
Датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної. (п. 4.6. Договору)
Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за ціною, вказаною у Специфікації № 1 (Додаток 1) до цього Договору. Ціна Товару включає вартість Товару, тари (упаковки), а також інші витрати Постачальника, пов'язані з виконанням цього Договору. (п. 6.1. Договору)
Ціна Договору становить 965 908,00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 193 181,60 грн, усього з ПДВ 1 159 089,60 грн.
Оплата за Товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. (п. 7.1. Договору)
Оплата за кожну партію поставленого Товару за цим Договором проводиться Покупцем на 30 (тридцятий) календарний день з дати підписання Акта прийому-передачі товару або видаткової накладної за умови реєстрації податкової накладної не пізніше ніж за 3 (три) календарні дні до дати оплати, визначеної цим пунктом, та оформленої згідно з вимогами законодавства України, та відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію Товару.
Постачальник зобов'язаний, зокрема: забезпечити поставку Товару у строки та на умовах, що встановлені цим Договором; забезпечити поставку Товару, якість, кількість, комплектність та асортимент якого відповідає умовами цього Договору. (п. 8.3.1., 8.3.2. Договору)
За невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором винна Сторона несе відповідальність згідно з цим Договором і законодавством України. (п. 9.1. Договору)
При порушенні строків поставки Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк Товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання Постачальником зобов'язання щодо поставки Товару або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець. (п. 9.3.1. Договору)
За поставку Товару неналежної якості, комплектності або асортименту, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний Товар та/або Товар неналежного асортименту.
При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, визначених п. 2.8 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання Постачальником зобов'язання або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання, визначене п. 2.8 цього Договору, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, якщо про інше його не попередив письмово Покупець. (п. 9.3.2. Договору)
Строк дії цього Договору встановлюється з дати його підписання Сторонами до 31.12.2025. (п. 17.1. Договору)
Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов'язань щодо поставки та оплати Товару, а також гарантійних зобов'язань на Товар, на умовах, визначених цим Договором. (п. 17.2. Договору)
У Специфікації № 1, яка є додатком 1 до Договору сторони узгодили постачання товару - вкладишу моторно-осьового підвішування у кількості 46 шт на загальну суму з ПДВ 1 159 089,60 грн.
Позивач звернувся до відповідача із заявкою № НЗТ-41/964н від 21.07.2025, в якій просив відвантажити продукцію за договором від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ, а саме вкладиш моторно-осьового підвішування у кількості 46 шт на загальну суму з ПДВ 1 159 089,60 грн.
Відповідно до наданого позивачем скриншоту екрана зі сторінки електронної пошти позивача вказану заявку надіслано на електронну пошту відповідача, що вказана в Договорі, 21.07.2025.
Отже з урахуванням положень п. 4.2. Договору, строк поставки товару за вказаною заявкою сплив 31.07.2025.
07.08.2025 сторони підписали Видаткову накладну № 406/СЧ/406 про поставку відповідачем позивачу вкладишу моторно-осьового підвішування 8ТН.263.028-029 у кількості 20 шт на загальну суму з ПДВ 503 952 грн.
13.08.2025 комісією ВП "Харківський Головний матеріально-технічний склад" в складі товарознавця Власенко Н.П. та бригадира Кононенко В.С. відібрані чотири одиниці зразків (проби) вкладишів моторно-осьового підвішування 8ТН.263 028-029 для проведення дослідження, про що складено Акт відбору проб при вхідному контролі продукції.
Згідно з Протоколом випробувань (вимірювань) зразків продукції № 4/25 від 19.08.2025 відібрані за Актом відбору проб при вхідному контролі продукції від 13.08.2025 вкладиші МОП 8ТН.263 028/029 згідно з перевіреними характеристиками не придатні.
Відповідно до Акта вхідного контролю № ТЧ-9 9/25 від 13.08.2025 вкладиші моторно-осьового підвішування 8ТН.263.028-029 №№ 3, 6, 14, 18 не відповідають вимогам НД (стандарти, технічні умови, кресленики, тощо) та не можуть бути прийняті до експлуатації у регіональній філії/філії АТ "Укрзалізниця" (встановленим вимогам не відповідають геометричні параметри вкладишів).
26.08.2025 позивач звернувся до відповідача з листом № НЗТ-41/1381н Щодо виклику представника постачальника, в якому просив відрядити уповноважених представників 28.08.2025 об 11:00 до виробничого підрозділу "Харківський головний матеріально-технічний склад" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" для участі у додаткових вимірюваннях вкладишів, складання двостороннього акту та вирішення питань щодо заміни забракованої продукції.
Згідно з Протоколом випробувань (вимірювань) зразків продукції № 1/25 від 28.08.2025 шість вкладишів МОП 8ТН.263 028/029 згідно з перевіреними характеристиками не придатні. Випробування проводились за участю уповноваженого представника постачальника (виробника) продукції Євгена Куліша (довіреність № 26/02 від 27.08.2025).
Відповідно до Акта про фактичну якість і комплектність продукції № 62 від 28.08.2025 продукція (20 пар вкладишів МОП 8ТН.263 028/029) не відповідають вимогам креслення 8ТН.263 028-029 згідно договору П/НХ-25634/НЮ від 18.06.2025 та підлягає заміні.
Позивач стверджує, що він звертався до відповідача із претензією № НГ-41/1612н від 23.09.2025, в якій враховуючи те, що умови договору порушені відповідачем, а саме не виконані зобов'язання за договором щодо поставки товару у строки та на умовах, що встановлені договором, а також щодо поставки якісного товару, вимагав сплатити штрафні санкції у розмірі 289 722 грн.
06.11.2025 комісією позивача складено Акт, згідно з яким 06.11.2025 виробником ТОВ "Елтра Україна" була проведена заміна вкладишів МОП 8тн.263.028-029 згідно (акт №ТЧ-9 9/25 від 19.08.2025). Продукція передана на вхідний контроль 2 ступені.
18.11.2025 комісією позивача складено Акт вхідного контролю № ТЧ-9 9/25-1, згідно з яким вкладиші моторно-осьового підвішування 8ТН.263.028-029 №№7, 16 відповідають вимогам НД (стандарти, технічні умови, кресленики, тощо) 8ТН.263.028-029 та можуть бути прийняті до експлуатації у регіональній філії/філії АТ "Укрзалізниця".
26.12.2025 сторони підписали Видаткову накладну № 529/СЧ/529 про поставку відповідачем позивачу вкладишів моторно-осьового підвішування 8ТН.263.028-029 у кількості 26 шт на загальну суму з ПДВ 655 137,60 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 601650 від 05.09.2025 АТ "Укрзалізниця" перерахувала на користь ТОВ "Елтра Україна" 503 952 грн. В призначенні платежу зазначені "Сплата за з/ч до електровозів, договір П/НХ-25634/НЮ від 18.06.2025, тендер UA-2025-05-21-010752-а, накл.406/СЧ/406 від 07.08.2025, ПДВ 83992,00 грн.(_473_)".
Згідно з платіжним дорученням № 51132 від 30.01.2026 АТ "Укрзалізниця" перерахувала на користь ТОВ "Елтра Україна" 655 137,60 грн. В призначенні платежу зазначені "Сплата за з/ч до електровозів, договір П/НХ-25634/НЮ від 18.06.2025, тендер UA-2025-05-21-010752-а, накл.529/сч/529 від 26.12.2025, ПДВ 109189,60 грн.(_473_)".
У зв'язку з несвоєчасною поставкою відповідачем товару за рознарядкою, а також поставкою частини неякісного товару та порушення строків заміни неякісного товару, позивач здійснив нарахування штрафу за порушення строків поставки у сумі 173 863,44 грн та пеню за період прострочення строку поставки Товару у кількості 26 комплектів з 16.08.2025 по 29.10.2025 у сумі 48 480,18 грн, а також відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штрафу за порушення строків заміни неякісного товару у сумі 100 790,40 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. (ч. 1 ст. 662 ЦК України)
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. (ст. 663 ЦК України)
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. (ч. 1 ст. 664 ЦК України)
Строк поставки відповідачем позивачу товару - вкладиша моторно-осьового підвішування у кількості 46 шт. на загальну суму з ПДВ 1 159 089,60 грн сплив, як встановлено судом вище, 31.07.2025.
Відповідач з простроченням встановленого строку поставив позивачу товар:
відповідно до видаткової накладної від 07.08.2025 № 406/СЧ/406 - 20 комплектів вкладишу моторно-осьового підвішування 8ТН.263.028-029 на загальну суму з ПДВ 503 952 грн;
відповідно до видаткової накладної від 26.12.2025 № 529/СЧ/529 - 26 комплектів вкладишу моторно-осьового підвішування 8ТН.263.028-029 у кількості 26 шт на загальну суму з ПДВ 655 137,60 грн.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. (ст. 611 ЦК України)
У зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару позивач заявив до стягнення штраф в сумі 173 863,44 грн та пеню в сумі 48 480,18 грн.
Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
При порушенні строків поставки Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього Договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк Товару, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання Постачальником зобов'язання щодо поставки Товару або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання щодо поставки, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань поставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Покупець. (п. 9.3.1. Договору)
Дослідивши розрахунок штрафу, здійснений позивачем, суд встановив, що позивач обґрунтовано нараховує його в сумі 173 863,44 грн, що становить 15 % від вартості непоставленого в строк Товару на суму 1 159 089,60 грн.
Також позивач здійснив нарахування пені за прострочення поставки товару понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів за видатковою накладною від 26.12.2025 за період 16.08.2025 - 29.10.2025 на суму боргу 655 137,60 грн в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк Товару, що становить 48 480,18 грн.
Щодо нарахування пені за невиконання відповідачем негрошового зобов'язання суд зазначає таке.
Як встановлено судом вище, відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З викладеного випливає, що Цивільним кодексом України передбачено можливість стягнення пені лише у випадку невиконання / несвоєчасного виконання саме грошового зобов'язання.
Водночас відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України (далі - ГК України, тут і далі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, тобто на момент укладення Договору), штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). (ч. 4 ст. 231 ГК України)
Верховний Суд у постанові від 17.10.2019 у справі № 912/3237/18 дійшов висновку, що тлумачення норми ч. 4 ст. 231 ГК України дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства штрафні санкції можуть бути застосовані для забезпечення будь-якого зобов'язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.
Таким чином застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки невиконання грошового зобов'язання.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18.
З викладеного випливає, що на момент чинності ГК України сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не були позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення та звернутися з вимогою про її стягнення у зв'язку з простроченням зобов'язання.
Така позиція є сталою та послідовною у практиці Вищого господарського суду України, Верховного Суду України та Верховного Суду.
Водночас суд зауважує, що з 28.08.2025 введено в дію Закон України № 4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб", який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб. Одним із наслідків введення в дію вказаного Закону стало те, що згідно зі ст. 17 зазначеного Закону з 28.08.2025 втратив чинність ГК України.
Таким чином із втратою чинності ГК України, нормами чинного законодавства не передбачено можливості здійснювати нарахування пені за невиконання чи несвоєчасне виконання негрошового зобов'язання. Нормою ст. 549 ЦК України, як встановлено вище, передбачено лише можливість нарахування штрафу та пені за невиконання грошового зобов'язання.
Щодо можливості застосування норми ч. 4 ст. 231 ГК України до спірних правовідносин сторін, суд зауважує, що відповідно до ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.
Так при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов'язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.
Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.
Отже за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (такі висновки щодо застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №920/51/23).
З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що договір та, як наслідок, відповідні цивільні права і обов'язки сторін виникли до втрати чинності Господарським кодексом України, до спірних правовідносин сторін із нарахування пені за порушення негрошового зобов'язання слід застосовувати положення ч. 4 ст. 231 ГК України.
Дослідивши розрахунок пені, здійснений позивачем суд встановив, що зазначаючи період нарахування 16.08.2025 - 29.10.2025, який включає в себе 75 днів, позивач фактично нараховує пеню за 74 дні прострочення, відтак суд, не виходячи за межі позовних вимог, вважає обґрунтованим розрахунок пені здійснений позивачем на суму боргу 655 137,60 грн в розмірі 0,1 % за 74 дні прострочення в сумі 62 999,90 грн.
Щодо заявленого позивачем до стягнення відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штрафу за порушення строків заміни неякісного товару у сумі 100 790,40 грн суд зазначає таке.
Відповідно до п. 9.3.2. Договору, за поставку Товару неналежної якості, комплектності або асортименту, Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 (двадцять) % від вартості поставленого неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, при цьому власними силами і засобами замінює неякісний, некомплектний Товар та/або Товар неналежного асортименту.
При порушенні строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, визначених п. 2.8 цього Договору, Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, яка нараховується за кожен день прострочення до моменту виконання Постачальником зобов'язання або до останнього дня строку дії цього Договору (якщо Постачальник не виконав і не підтвердив намір виконати своє зобов'язання, визначене п. 2.8 цього Договору, яке виникло під час дії цього Договору). При цьому Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань здійснити заміну дефектного та/або неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту, якщо про інше його не попередив письмово Покупець.
Зі змісту вказаного пункту Договору випливає, що за порушення строків усунення недоліків або заміни неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту сторони передбачили відповідальність у вигляді сплати постачальником пені у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості незаміненого у строк дефектного та/або неякісного, некомплектного Товару та/або Товару неналежного асортименту.
Отже відповідальності у вигляді штрафу за порушення строків заміни неякісного товару Договором не передбачено, відтак у суду відсутні підстави для задоволення відповідної вимоги позивача.
У додаткових поясненнях, поданих 30.03.2026 позивач зауважив, що у прохальній частині позовної заяви (із урахуванням заяви про зміну предмета позову) позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 323 134,02 грн, наводячи для зручності виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог, детальну розшифровку складових наведеної суми коштів. Позивач зазначає, що помилково у розшифровці було зазначено "штраф за порушення строків заміни неякісного товару", проте у розрахунку суми позову зазначено правильно "штраф за поставку неякісного Товару". Позивач вважає, що дана описка у розшифровці суми не впливає на можливість чи неможливість задоволення позовної вимоги, враховуючи, що у розрахунку суми позову зазначено правильно "штраф за поставку неякісного Товару" та правильно зазначено у прохальній частині позовної заяви загальну суму до стягнення у розмірі 323 134,02 грн.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.03.2026 у справі № 910/5003/25 про те, що позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право та/або охоронюваний законом інтерес порушене особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги. Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
У постанові від 17.03.2026 у справі № 921/604/24 Верховний Суд зазначив, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (такі висновки наведено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19).
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Така правова позиція є сталою, послідовною та висловлена у низці постанов Верховного Суду від 26.02.2022 у справі № 06/785/21, від 14.12.2022 у справі № 910/16463/21, від 02.03.2023 у справі № 925/1662/21.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що зазначення у позовній вимозі про стягнення з відповідача "відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штраф за порушення строків заміни неякісного товару" є визначеною позивачем, на його розсуд, фактичною підставою позову, яка, відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України може бути зміненою позивачем виключно до закінчення підготовчого засідання.
Підсумовуючи викладене суд відмовляє у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штрафу за порушення строків заміни неякісного товару у сумі 100 790,40 грн.
Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру штрафу та пені на 60 %.
Суд зауважує, що таке клопотання відповідач подавав до суду двічі: 13.02.2026 та 26.03.2026. При цьому у клопотання поданому 26.03.2026 відповідач заявив вимогу про залишення клопотання поданого 13.02.2026 без розгляду.
Суд враховує, що відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Зважаючи на викладене суд розглядає клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та пені на 60 %, подане суду 26.03.2026.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що з огляду на фактичні обставини цієї справи, очевидно, що стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 181 725,12 грн буде несправедливим та порушуватиме принцип пропорційності (ст. 15 ГПК України), суворо каратиме (а не стимулюватиме) відповідача, а також стане джерелом невиправданого збагачення позивача, що суперечитиме меті цивільно-договірної відповідальності, та одній з основних засад цивільного законодавства - засаді справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦКУ)
Підставами для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення у цій справі штрафу та пені, за твердженням відповідача, зокрема, слугують: відсутність завданих позивачу збитків, неспівмірність порушеного зобов'язання (негрошове зобов'язання) розміру стягуваних штрафу / пені (грошове зобов'язання), поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем основного зобов'язання (часті перебої в електропостачанні, повітряні тривоги через загрозу обстрілів, атаки БЛА, відсутність умислу на порушення строків), виконання відповідачем Договору, які мають місце у спірних відносинах.
Застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем не може відповідати критеріям розумності та справедливості, оскільки стягнення з боржника штрафних санкцій спрямоване на дотримання договірної дисципліни і має компенсаційний характер, попри те не може бути джерелом збагачення кредитора.
Заявлені до стягнення позивачем суми штрафу (пені) є неспівмірними, адже фактично наслідки невиконання відповідачем зобов'язання вочевидь більш вигідні для позивача, ніж належне виконання такого зобов'язання відповідачем. Розмір неустойки (штрафу, пені), заявленої позивачем до стягнення із відповідача у спірних відносинах, є явно неспівмірним з наслідками порушення, а сам позивач не зазнав шкоди в результаті прострочення відповідачем поставки товару за Договором.
Прострочення поставки товару в рамках виконання Договору з боку відповідача не було систематичним та не мало умисного характеру. Тим паче, що станом на сьогодні, не зважаючи на порушення строку поставки, зобов'язання за Договором відповідачем повністю виконані. Затримка ж у поставці товару (в тому числі затримка у заміні неякісного товару) була зумовлена негативним впливом на господарську діяльність відповідача чисельних перебоїв в електропостачанні, повітряних тривог через загрози обстрілів, які призводили до переривання виробничих процесів та необхідності перезапуску технологічних етапів.
До того ж матеріали цієї справи не містять доказів того, що поставка відповідачем товару з порушенням строку (рівно як порушення строку заміни неякісного товару) призвела до зупинення діяльності чи виробництва позивача або спричинила будь-які інші негативні наслідки у його взаємовідносинах з контрагентами.
При цьому суд бере до уваги заперечення позивача проти клопотання відповідача, поданого 12.03.2026, в якому позивач наводить такі доводи:
- співвідношення суми зобов'язання (1 159 089,60 грн) до суми неустойки (323 134,02 грн) не є надмірним або непропорційним вчиненими відповідачем порушеннями зобов'язань;
- сума неустойки не становить непомірний тягар для відповідача і не є джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача;
- умови Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ щодо розміру неустойки не є дискримінаційними по відношенню до відповідача;
- підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки стало порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, за відсутності будь-яких порушень чи недобросовісності зі сторони позивача;
- зменшення розміру неустойки призведе до порушення балансу інтересів сторін та уникнення відповідальності відповідачем.
Також позивач зазначає, що відповідачем не обґрунтовано яким чином обставини введення в Україні воєнного стану та відключень електричної енергії мали безпосередній вплив на можливість виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, зокрема з виготовлення ним якісної продукції.
Твердження відповідача про нібито більш вигідне для позивача невиконання зобов'язань відповідачем та отримання таким чином позивачем додаткових доходів, за твердженням позивача, не відповідає дійсності, оскільки АТ "Укрзалізниця", як стратегічне підприємство залізничного транспорту, що забезпечує перевезення пасажирів і вантажів в умовах повномасштабної агресії російської федерації, перш за все зацікавлене в організації безперебійних процесів перевезення, а неустойки за договорами з постачальниками товарів та послуг носять стимулюючий характер та слугують спонуканням таких постачальників до належного виконання взятих на себе зобов'язань.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення штрафних санкцій суд враховує таке.
Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. (п. 6 ст. 3 ЦК України)
Тлумачення, як статті 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, у першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад.
Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 у справі № 214/7462/20).
З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип доброї совісті не може бути обмежений певною сферою (такі висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.12.2023 у справі № 463/13099/21, у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19.02.2024 у справі № 567/3/22, у постанові Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.09.2024 у справі № 466/3398/21).
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. (ч. 3 ст. 13 ЦК України)
Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин. (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України)
Добросовісність - це відповідність дій учасників правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Керуючись таким критерієм як "добросовісність", який належать до фундаментальних засад цивільного права (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), суд не може тлумачити або застосовувати його формально. Добросовісність має оцінюватися з урахуванням усіх обставин справи, відповідно до вимог ст. 86 ГПК України.
Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених ст. 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені ст. 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (ч. 1 ст. 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності в цивільному праві.
Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Застосоване у ст. 551 ЦК України словосполучення "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 в справі № 910/15705/21, від 01.02.2023 в справі № 914/3203/21, від 22.05.2024 в справі № 911/95/20, від 18.12.2024 в справі № 921/320/24). При цьому розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі; тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена права компенсації своїх майнових втрат; такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків; такими правилами є правила про неустойку, передбачені ст. 549-552 ЦК України.
Отже питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст. 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 05.09.2023 в справі № 907/583/22, від 28.11.2023 в справі № 916/1504/22, від 03.12.2024 в справі № 904/872/24, від 03.12.2024 в справі № 909/321/24.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 28.11.2023 у справі 916/1504/22 - зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
Верховний Суд у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначив, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою для зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень, зокрема, ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.
Отже висновки Верховного Суду щодо застосування ст. 551 ЦК України є усталеними та загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) у залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.
Норма ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачає дві умови для зменшення розміру неустойки, а саме: (1) якщо він значно перевищує розмір збитків, (2) наявність інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення ч. 3 ст. 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них (постанова Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 367/7401/14-ц).
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Зі змісту викладеного випливає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо. Тлумачення вказаних норм свідчить, що закон не передбачає вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Згідно з правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
При цьому слід враховувати, що правила ст. 551 ЦК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником. Неустойка не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Зазначені норми законодавства ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків. Зменшення суми неустойки є правом, а не обов'язком суду, яке може бути реалізовано ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що товар за Договором, хоч і з пропущенням встановленого строку, проте поставлено відповідачем у повному обсязі. При цьому за видатковою накладною від 07.08.2025, за якою поставлено майже половину товару, відповідач допустив прострочення поставки лише на 6 днів. Водночас заявлена позивачем до стягнення сума штрафних санкцій, яка визнана судом обґрунтованою, становить загалом 222 343,62 грн та дорівнює 19 % від вартості всього поставленого товару за Договором, який, між іншим, не був оплачений наперед позивачем, що є неспівмірним, несправедливим розміром штрафних санкцій, що порушує баланс господарських взаємовідносин та вказує на мету покупця отримати необґрунтоване збагачення за рахунок постачальника. Окрім того, позивач не надав суду докази заподіяння йому збитків діями постачальника через поставку товару з простроченням строку. Разом із тим, слід врахувати, що аванс постачальник від покупця не отримував, жодних грошових зобов'язань не порушив, чужими коштами не користувався.
Суд враховує, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики, як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов'язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. В той же час, умови Договору мають відображати дійсну правову природу відповідальності, забезпечуючи реальне виконання зобов'язання без покладення на сторону непомірного фінансового тягаря, який не відповідає ні ступеню порушення, ні співмірності завданим збиткам.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21)
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд також у постанові від 29.05.2023 у справі № 904/907/22 при з'ясуванні можливості зменшення штрафу за прострочення доставки вантажу, що покладений на АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" і дійшов висновку щодо можливості зменшення таких штрафних санкцій на 50 %.
Досліджені обставини, а саме повне виконання відповідачем умов Договору щодо поставки товару, безспірне усунення недоліків товару, незначний строк прострочення, неотримання від позивача попередньої оплати, суд вважає достатніми підставами для зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на відсутність існування збитків, що завдані позивачеві.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір визнаних судом обґрунтованими штрафних санкцій на суму 222 343,62 грн (штрафу за порушення строків поставки у сумі 173 863,44 грн та пені за прострочення строку поставки Товару у кількості 26 комплектів у сумі 48 480,18 грн) на 50 %, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Підсумовуючи викладене суд задовольняє позов частково на суму 111 171,81 грн, з яких: штраф за порушення строків поставки у сумі 86 931,72 грн та пеня за прострочення строку поставки Товару у кількості 26 комплектів у сумі 24 240,09 грн.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір за вимогою про стягнення відповідно до підпункту 9.3.2 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штрафу за порушення строків заміни неякісного товару у сумі 100 790,40 грн покладається на позивача.
На підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір за подання позову про стягнення 222 343,62 грн покладається на відповідача.
Під час судових дебатів представник відповідача заявив про намір подати докази на понесення судових витрат протягом п'яти днів після оголошення рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно зі ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
За ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Оскільки представник відповідача заявив до закінчення судових дебатів про свій намір подати докази про понесення ним витрат на правничу допомогу, в разі надходження таких доказів до суду, суд, на підставі ст. 221 ГПК України, вирішить питання про судові витрати відповідача без повідомлення учасників справи не пізніше п'ятнадцяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елтра-Україна" (ідентифікаційний код 42543695, вул. Коробейника, буд. 1, м. Сміла, Черкаська обл., 20705) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, вул. Є. Ґедройця, 5, м. Київ, 03150) відповідно до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Договору від 18.06.2025 № П/НХ-25634/НЮ штраф за порушення строків поставки у сумі 86 931,72 грн та пеню за прострочення строку поставки Товару у кількості 26 комплектів у сумі 24 240,09 грн та 2 668,12 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".
Повне рішення складено та підписано 07.04.2026.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА