29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"25" березня 2026 р. Справа № 924/1122/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Вибодовського О.Д., при секретарі судового засідання Ковальчук А.С., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області м. Хмельницький
до:
1. Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області м. Хмельницький
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" м. Чернівці
про визнання недійсними додаткових угод №2 від 17.02.2025р., №4 від 11.03.2025р., №5 від 10.04.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р. та стягнення 82295,65грн
Представники сторін:
від прокуратури: Приступа В.І. на підставі службового посвідчення №072550 від 01.03.2023р.;
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: Шевчук В.А. на підставі витягу з наказу №183-к від 26.09.2023р. (в режимі відеоконференції).
З оголошенням перерви в судовому засіданні 25.02.2026р. та 24.03.2026р.
25.03.2026р. в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
04.11.2025р. на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області м. Хмельницький до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області м. Хмельницький, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" м. Чернівці про визнання недійсними додаткових угод №2 від 17.02.2025р., №4 від 11.03.2025р., №5 від 10.04.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р. та стягнення 82295,65грн.
В обґрунтування поданої заяви заступник керівника прокуратури зазначає про те, що додаткові угоди, зокрема, №2 від 17.02.2025р., №4 від 11.03.2025р., №5 від 10.04.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р., укладені з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, Цивільного кодексу України, Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою КЕРЕКП від 14.03.2018р. №312 (ПРРЕЕ), Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178, якими сторони керувалися при укладанні договору, а саме п. 14.6. договору, а тому підлягають визнанню недійсними. У позові прокурор зазначає про те, що у зв'язку із неправомірним внесенням змін до договору, відповідачем 2 (Постачальником) безпідставно збережено кошти у розмірі 82295,65грн, з огляду на що, зазначені кошти підлягають поверненню Головному управлінні Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025р. справу передано на розгляд судді Вибодовському О.Д.
Ухвалою суду від 10.11.2025р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1122/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 10:00год. 01.12.2025р.
24.11.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№05-22/9031/25) із запереченнями. У відзиві відповідач 1 зазначає, що Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну спеціальну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону та виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачене право сторін на внесення змін, в тому числі і зміни ціни. Крім цього, відповідач 1, посилаючись на роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015р. №3302-05/11398-07, у якому викладено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін, повідомляє, що ТОВ "ЧОЕК" на підтвердження внесення змін до договору про закупівлю було направлено відповідачу 1 листи з належним підтвердженням наявності факту коливання середньозваженої ціни на ринку електричної енергії та відповідно додаткові угоди.
Також у відзиві відповідач 1 зазначає, що він погоджується з доказами, наданим позивачем, в контексті коливання ціни за електричну енергію за додатковими угодами, а саме з довідками торгово-промислової палати.
Водночас, відповідач 1 наголошує на тому, що твердження відносно того, що відповідач 1 порушив умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлену електричну енергію, не відповідають дійсності, оскільки умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір, у томі числі у частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов'язань у випадках, визначених у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", при цьому ТОВ "ЧОЕК" під час підняття ціни на електричну енергію діяло в межах визначеного законодавством порядку, відповідно до умов укладеного договору та виходячи з ситуації, яка склалась на ринку електричної енергії. Також відповідач 1 звертає увагу, що всі оспорювані додаткові угоди були підписані сторонами договору під час його дії, без зауважень та у відповідності до визначеного у договорі порядку.
Окрім зазначеного, відповідач 1 зауважує, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач 2 передав позивачу меншу кількість електричної енергії, або сплату позивачем вартості електричної енергії, яка йому не була поставлена. Отже, у позивача відсутні правові підстави як для вимагання передання кількості нібито недопоставленого товару, так і для вимагання сплати грошових коштів за нього, а відтак вимоги про визнання недійсними додаткових угод із застосуванням односторонньої реституції у вигляді стягнення з відповідача 2 82295,65грн, є безпідставними та суперечать вимогам чинного законодавства.
З урахуванням викладеного, відповідач 1 вважає, що підстави, з якими заявник пов'язує недійсність спірних додаткових угод, відсутні, оскільки як і Законом України "Про публічні закупівлі", так і самим договором було передбачено право сторін договору у разі зміни ціни на електричну енергію здійснити перерахунок за новою вартістю, шляхом укладення та підписання додаткової угоди, при цьому таке збільшення вартості товару не перевищує зміну ціни за одиницю товару більше ніж 10 відсотків, з огляду на що у позові слід відмовити у повному обсязі.
24.11.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх.№05-22/9038/25) із запереченнями. Зокрема, у відзиві відповідач 2 зазначає, що Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено імперативну спеціальну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону та виключно у разі, якщо договором про закупівлю передбачене право сторін на внесення змін, у тому числі і зміни ціни. Водночас, відповідач 2 звертає увагу на роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015р. №3302-05/11398-07, у яких зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін, водночас, внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. З урахування викладеного, відповідач 2 зауважує, що з метою приведення ціни на електричну енергію, зазначеної в договорі, до ринкової, на адресу відповідача 1 (споживача) були направлені листи з належним підтвердженням наявності факту коливання середньозваженої ціни на ринку електричної енергії та додаткові угоди. Також відповідач 2 погоджується з доказами, наданими позивачем, в контексті коливання ціни за електричну енергію за додатковими угодами, а саме з довідками торгово-промислової палати.
Відтак, відповідач 2 вважає, що твердження відносно того, що відповідач 2 порушив умови укладеного договору в частині збільшення ціни за поставлену електричну енергію, не відповідають дійсності, оскільки умовами договору передбачена можливість внесення змін у договір, у тому числі у частині зміни вартості товару після його підписання до виконання зобов'язань у випадках, визначених у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім цього, відповідач 2 зауважує, що повідомлення, які направлялись споживачу, містили нагадування, що у разі надання споживачем письмової заяви про незгоду/неприйняття змін, договір на постачання електричної енергії буде розірвано та у порядку визначеному Правилами, постачання електричної енергії на об'єкти споживача буде здійснюватися постачальником "останньої надії", а також повідомлено, що постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" призведе до суттєвих фінансових витрат. Водночас, відповідач 2 у відзиві наголошує на тому, що всі оспорювані додаткові угоди були підписані сторонами договору під час його дії, без зауважень та у відповідності до визначеного у договорі порядку. З урахуванням викладеного, відповідач 2 вважає, що ТОВ "ЧОЕК" під час підняття ціни на електричну енергію діяло в межах визначеного законодавством порядку, відповідно до умов укладеного договору та виходячи з ситуації, яка склалась на ринку електричної енергії, оскільки в іншому б випадку невжиття заходів ТОВ "ЧОЕК" щодо приведення ціни по договору до ринкової призвело би до значних збитків сторонам по договору.
Окрім викладеного, відповідач 2 зазначає, що у справі відсутні підстави для визнання додаткових угод недійсними, оскільки заявником не було враховано тієї обставини, що наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, а також відновлення порушеного суб'єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.
Також відповідач 2 зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач 2 передав позивачу меншу кількість електричної енергії, або сплату позивачем вартості електричної енергії, яка йому не була поставлена, тому у позивача відсутні правові підстави як для передання кількості недопоставленого товару, так і для вимагання сплати грошових коштів за нього, а відтак вимоги про визнання недійсними додаткових угод із застосуванням односторонньої реституції у вигляді стягнення з ТОВ "ЧОЕК" 82295,65грн є безпідставними та суперечать вимогам чинного законодавства.
З огляду на вище викладене, відповідач 2 вважає, що укладені між ТОВ "ЧОЕК" та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області додаткові угоди до договору №379 не містять ознак недійсності, а тому сумнівним та недоведеним є факт завдання ТОВ "ЧОЕК" позивачу будь-якої матеріальної шкоди в розумінні положень ЦК України, отже у позові слід відмовити у повному обсязі.
24.11.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/9046/25) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
24.11.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшло клопотання (вх.№05-08/3478/25) про зупинення провадження у справі до завершення розгляду справи №920/19/24 Великою Палатою Верховного Суду.
25.11.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/9106/25). У поданих поясненнях представник відповідача 1, посилаючись на умови договору №379 від 26.12.2024р., зокрема на пункт 14.6 та підпункти 14.6.2, 14.6.7, а також положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зауважує, що додаткові угоди №2 від 17.02.2025р., №4 від 11.03.2025р., №5 від 10.04.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р., укладені відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, Цивільного кодексу України, Законів України "Про публічні закупівлі" та "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою КЕРЕКП від 14.03.2018р. №312 (ПРРЕЕ), Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178, якими сторони керувалися при укладенні договору, п.14.6 договору №379 від 24.12.2024р.
26.11.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/9139/25), у якій також міститься заперечення щодо задоволення клопотання представника відповідача 2 про зупинення провадження у справі. У відповіді на відзив прокурор зазначає про те, що відповідачем 2 жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для збільшення вартості первинної ціни, яку пропонував постачальник, при подачі тендерної пропозиції, як складової ціни 1 кВт/год електричної енергії, оскільки належним документальним обґрунтуванням є не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, а тим паче лист чи витяг з мережі Інтернет, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише офіційний документ, який містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.
Крім цього, прокурор наголошує на тому, що сторонами договору в порушення вимог, передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 19 Особливостей №1178 та умов договору, незважаючи, що упродовж спірного періоду дії договору (з 26.12.2024р. по 10.04.2025р.) середньоринкові ціни на електричну енергію на ринку "на добу наперед" зменшились на 31,1%, безпідставно збільшено ціну за 1 кВт*год електричної енергії на 12,9%, що як наслідок призвело до неефективного та нераціонального витрачання бюджетних коштів замовником. Таким чином, прокурор вважає, що при укладенні додаткових угод № 2 від 17.02.2025р., №4 від 11.03.2025р., №5 від 10.04.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р., не було підтверджено належними та допустимими доказами факту коливання, динаміки цін на електричну енергію, не доведено, що коливання цін на РДН зробило для відповідача 2 (постачальника) виконання договору зі відповідачем 1 (споживачем) невигідним (збитковим), а також перевищено максимально допустимі обмеження у підвищення ціни на електроенергію як товар на 10% незалежно від кількості укладення додаткових угод у зв'язку з чим вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.
Щодо стягнення грошових коштів у розмірі 82295,65грн з відповідача 2 прокурор зазначає, що у даному випадку, постачальником безпідставно збережено у себе грошові кошти, у зв'язку із неправомірним внесенням змін до договору, чим порушено інтереси держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області.
З урахуванням викладеного, прокурор вважає доводи, наведені відповідачами у відзивах, необґрунтованими та такими, що не спростовують обставини викладені у позовній заяві, у зв'язку із чим не підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача 2 про зупинення провадження у справі, прокурор зазначає, що 21.11.2025р. Великою Палатою Верховного Суду розглянуто справу №920/19/24 та прийнято кінцеве рішення про відмову у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство", а відтак підстави для зупинення провадження у справі, передбачені ст. 227 ГПК України, відсутні.
01.12.2025р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 10:00год. 24.12.2025р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
09.12.2025р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 1 надійшло клопотання (вх.№05-22/9485/25) про долучення доказів, а саме рішення Конституційного Суду України другого сенату по справі №3-28/2024(59/24) від 03.12.2025 року справа №6-р(ІІ)/2025. Зокрема, представник відповідача 1, посилаючись на вказане рішення, яким окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними. З урахуванням викладеного, представник відповідача 1 просить залишити позов прокурора без розгляду.
10.12.2025р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 05.01.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
05.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/44/26). У поясненнях відповідач 2 зазначає, що в ході виконання договору, разом із третьою додатковою угодою, сторонами було змінено розрахунок за спожиту електричну енергію, тобто сторони погодили подальший розрахунок, виключаючи коефіцієнт коливання та застосовуючи до завершеного розрахункового періоду ціну закупки протягом календарного місяця з урахуванням тарифів, що визначаються НКРЕКП та ПДВ. Таким чином, усі додаткові угоди, про розрахунок споживача базуються на "собівартості електричної енергії", що підтверджується знімками екрану з сайту ДП "Оператор ринку" та тарифами, що регулюються НКРЕКП. Крім цього, відповідач 2 зауважує, що жоден із елементів формули не піднімався та не змінювався, а відповідав ситуації на ринку, а також ціна визначалась за розрахунковий період та погоджувалась споживачем, тому позиція Великої Палати Верховного суду щодо підняття більше ніж на 10% не застосовна, оскільки були підняті складові ціни, а не сама ціна внаслідок коливання. Також відповідач 2 зауважує, що підписання кожної з додаткових угод здійснювалось у відповідності до п.п. 2 п.19 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару.
Таким чином, відповідач 2 наголошує на тому, що додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладанні між сторонами у відповідності до діючих на як час укладення основного договору так і на час їх підписання Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022р. № 1178.
Крім цього, відповідач 2 у поясненнях зазначає про те, що посилання прокурора у позові на судову практику, що склалася в процесі реалізації норм законодавства, що регулює публічні закупівлі, в тому числі електричної енергії, не може братися до уваги, оскільки предметом судових досліджень були правовідносини, врегульовані хоч і діючими на цей час нормативно-правовими актами, однак без врахування Особливостей, як спеціального нормативного акту, що поширює свою дію впродовж окремо визначеного періоду.
Водночас, відповідач 2, посилаючись на п. 1.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, зазначає, що споживач оплачував послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" через постачальника універсальних послуг (ТОВ "ЧОЕК"), за тарифами, встановленими НКРЕКП, та опублікованими на сайті ТОВ "ЧОЕК" за посиланням: https://ek.cv.ua/taryfy/, у зв'язку з чим позовні вимоги про повернення відповідачем 2 грошових коштів є нікчемними. Зважаючи на викладене, відповідач 2 вважає, що прокурор не надав докази на підтвердження позовних вимог щодо порушення умов договору та чинного законодавства в сфері електроенергетики.
05.01.2026р. в підготовчому засіданні судом задоволено усне клопотання представника відповідача 2 про відкладення розгляду справи, а також на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативою суду, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
20.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/514/26), до яких з метою деталізації правової позиції відповідача 2 надано розрахунок зміни вартості електричної енергії та пояснення щодо нього. Відповідач 2 зазначає, що зміни державних регульованих тарифів на передачу та розподіл електричної енергії, які є обов'язковими для застосування всіма учасниками ринку та не залежать від волевиявлення сторін договору у спірний період відбулися на підставі постанов НКРЕКП. Зокрема, посилаючись на долучений розрахунок до пояснень, відповідач 2 зазначає, що сукупна різниця вартості електричної енергії, обумовлена виключно зміною регульованих тарифів на передачу та розподіл, складає 37281,74грн з ПДВ і не може розцінюватися як безпідставно отримані кошти. Окрім викладеного, відповідач 2 зауважує, що положення про 10-відсоткове обмеження, на які посилається прокурор, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки фактичне зростання середньозваженої закупівельної ціни електричної енергії за період дії договору №379 від 26.12.2024р. є незначним та відповідає цінам ринку "на добу наперед" (РДН), інформація про які оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua/), та становить лише 2,05%. За таких обставин справи, відповідач 2 вважає, що сторони при виконанні договору дотрималися вимог Закону України "Про публічні закупівлі" та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178, а тому заявлена до стягнення сума 82295,65грн з ПДВ є необґрунтованою і в частині, що перевищує 37281,74грн з ПДВ.
20.01.2026р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 11:00год. 02.02.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
26.01.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/783/26), у яких прокурор зазначає, що хибними є твердження представника відповідача 2 про непоширення на спірні правовідносини дії Закону України "Про публічні закупівлі" та їх регулювання виключно положеннями Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178, оскільки прийняття зазначеної Постанови не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спорів, так як постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом, а її зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого означеною нормою.
Також прокурор зазначає про те, що єдиною підставою для внесення змін до істотних умов договору сторонами зазначено набуття чинності із 01.01.2025р. постановами НКРЕКП №2200 від 19.12.2024р. "Про встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2025 рік" та № 2222 від 19.12.2024р. "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання". Водночас, вказані постанови прийняті 19.12.2024р., у той час як оголошення про проведення закупівлі та проект договору оприлюднені 18.12.2024р., розкриття тендерних пропозицій відбулось 21.12.2024р., повідомлення про намір укласти договір оприлюднене 24.12.2024р., а договір між сторонами укладено 26.12.2024р., тобто єдина підстава, на яку посилається постачальник, як на обґрунтування укладання додаткової угоди про підняття тарифу, була відома йому, як учаснику, на момент проведення процедури закупівлі що беззаперечно повинно бути враховано при формуванні цін на електроенергію з 1 січня 2025 року під час надання своєї пропозиції на відкритих торгах.
Крім цього, у поясненнях прокурор звертає увагу, що відповідачем 1 свідомо не звернено увагу та не спростовано те, що укладаючи додаткову угоду № 2, жодним чином також не обґрунтовано наявність підстав для збільшення вартості первинної ціни, яку пропонував постачальник, при подачі тендерної пропозиції, як складової ціни 1 кВт/год електричної енергії.
Також прокурор наголошує на тому, що застосування у додаткових угодах ч. 3 ст. 631 ЦК України щодо перерахунку (підвищення ціни) на електричну енергію, яка вже була спожита споживачем, не відповідає вимогам закону, оскільки зазначеними діями також грубо порушено вимоги п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1 ПРРЕЕ, п. 3.2.4. ПРРЕЕ, п.п. 40 п. 2.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу щодо обов'язку електропостачальника у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу (у тому числі комерційної пропозиції) не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір, п. 11 ч. 1 ст. 58 вказаного Закону щодо права споживача отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення.
При цьому, прокурор звертає увагу, що звернення прокурора до суду спрямовано на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні такого значимого питання як раціональне та максимально ефективне витрачання бюджетних коштів, а також повернення надмірно сплачених бюджетних коштів, витрачання яких здійснювалося їх одержувачем з порушенням вимог чинного законодавства.
Водночас, щодо посилань відповідача 1 на рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025р. № 6-р(ІІ)/2025, прокурор зазначає, що у пунктах 3 та 4 резолютивної частини означеного рішення зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону "Про прокуратуру", які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, та що це Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
02.02.2026р. в підготовчому засіданні судом оголошено перерву до 10:00год. 12.02.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
09.02.2026р. до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача 2 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/1199/26), у яких зазначає, що п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" надає загальне регулювання у сфері державних закупівель, тобто таке регулювання визначалось законодавцем для стандартного існування правових відносин. Натомість, з 24 лютого 2022 року, Указом Президента України 64/2022, був затверджений Верховною Радою, було введено воєнний стан на всій території України. При цьому, відповідач 2 зауважує, що Постанова КМУ від 12.10.2022р. №1178 у п. 1 визначає, що сфера дії останньої поширюється на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що додаються, а відтак, враховуючи нескасований воєнний стан в Україні, на думку представника відповідача 2, перевагу матиме норма спеціального регулювання.
Окрім цього, у поясненнях відповідач 2 зауважує, що в ході виконання договору, разом із третьою додатковою угодою, сторони змінили розрахунок за спожиту електричну енергію, зокрема виключивши коефіцієнт коливання та застосовувавши до завершеного розрахункового періоду ціну закупки протягом календарного місяця з урахуванням тарифів, що визначаються НКРЕКП та ПДВ.
Таким чином, відповідач 2 вважає, що усі додаткові угоди про розрахунок споживача базуються на "собівартості електричної енергії", що підтверджується знімками екрану з сайту ДП "Оператор ринку" та тарифами, що регулюються НКРЕКП.
12.02.2026р. в підготовчому засіданні судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10:00год. 25.02.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
25.02.2026р. в судовому засіданні судом задоволено усне клопотання представника відповідача 2 про залишення без розгляду клопотання (вх.№05-08/3478/25 від 24.11.2025р.) про зупинення провадження у справі та відповідно залишено означене клопотання без розгляду, а також оголошено перерву в судовому засіданні до 10:40год. 24.03.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
24.03.2026р. в судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:30год. 25.03.2026р., про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Прокурор в судовому засіданні 25.03.2026р. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача 2 в судовому засіданні 25.03.2026р. (в режимі відеоконференції) проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача 1 в судове засідання 25.03.2026р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений під розписку від 24.03.2026р.
Представник позивача в судове засідання 25.03.2026р. не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений шляхом направлення ухвали про оголошення перерви від 24.03.2025р. до електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (дата доставки: 24.03.2026р.).
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (Замовник) опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів UA-2024-12-18-000548-а про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015:093100000-5 - Електрична енергія. Кількість товару - 452000 кіловат-година.
Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій за ідентифікатором UA-2024-12-18-000548-а у відкритих торгах взяли участь дев'ять постачальників, зокрема ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (дата подання тендерної пропозиції - 18.12.2024р.).
За результатами процедури відкритих торгів, ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" визнано переможцем, зокрема у повідомленні про намір укласти договір про закупівлю UA-2024-12-18-000548-а (дата повідомлення - 24.12.2025р.) вказано переможцем процедури закупівлі ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" з ціною тендерної пропозиції 4329143,90грн з ПДВ.
26.12.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) та Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (споживач) укладено договір №379 про постачання електричної енергії споживачу.
У пункті 1.1 договору визначено, що умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. № 1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу у 2025 році електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (далі - електрична енергія / товар / електроенергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.
Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять - 452000кВт*год та визначені в додатку 1 до договору (п. 2.2 договору).
Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби замовника в електроенергії (п. 2.3 договору).
Термін поставки (передачі) товару: з дати, зазначеної в повідомленні, але не раніше дати зміни постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням адміністратора комерційного обліку до 31.12.2025 року включно (п. 3.1 договору).
Місце поставки (передачі) товару - об'єкти споживача, згідно з додатком 3 до договору (п. 3.2 договору).
Пунктом 4 договору визначено, що для забезпечення безперервного постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем.
Загальна вартість договору становить - 3607619,92грн, крім того, ПДВ - 721523,98грн, разом з ПДВ - 4329143,90грн, у тому числі: загальний фонд 3587619,92грн, враховуючи ПДВ 718190,65грн, за рахунок відшкодованих коштів 20000,00грн, враховуючи ПДВ 3333,33грн (п. 5.1 договору).
До загальної вартості договору включено витрати на послуги з передачі та розподілу електричної енергії за регульованими тарифами (п. 5.2 договору).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.3 договору).
Згідно з п. 5.8 договору, вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт*год, визначену згідно з додатком 2 до договору.
Фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається на підставі даних комерційного обліку та фіксується в акті приймання-передачі (акті прийняття-передавання / акті прийому-передачі). Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 311 (далі - Кодекс комерційного обліку), та інших нормативно-правових актів (п. 5.9 договору).
У пункті 5.10 договору визначено, що оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування протягом 10 календарних днів з моменту виставлення рахунку та надання акту приймання-передачі (акту прийняття-передавання / акту прийому-передачі).
Сторони погодили, що зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі, та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди (п. 13.1 договору).
Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Обмін інформацією щодо внесення змін до договору здійснюється у письмовій формі шляхом взаємного листування (п. 13.3 договору).
Відповідно до п. 13.5 договору, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами.
Договір набуває чинності з дати підписання сторонами та діє з 01.01.2025р. до 31.12.2025р. включно, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання (п. 14.1 договору).
Пунктом 14.5 договору сторони визначили істотні умови договору про закупівлю, з-поміж яких зазначено: предмет договору, ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії.
У пункті 14.6 договору визначено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення (пп. 14.6.2 договору).
У зазначеному підпункті договору, врегульовано, що сторони протягом дії цього договору можуть внести зміни у договір в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку у разі настання надзвичайної ситуації в енергосистемі (якщо "ринок на добу наперед" тимчасово не зможе функціонувати відповідно до Закону Україну "Про електричну енергію"). В такому випадку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу (Торгово-промислової палати України та/ або її регіональних представництв або ДП "Держзовнішінформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза" чи іншого погодженого сторонами органу щодо величини коливання на ринку. В письмовому зверненні постачальник наводить посилання на зміни в нормативно-правових актах щодо формування ціни або умов постачання електричної енергії, на підставі яких вносяться зміни. У разі настання надзвичайної ситуації в енергосистемі (якщо "ринок на добу наперед" тимчасово не зможе функціонувати відповідно до Закону Україну "Про електричну енергію"), умови додатка 2 до договору не застосовуються.
Також у підпункті 14.6.7 пункту 14.6 договору зазначено, що зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Вказаним пунктом договору унормовано, що сторони вносять відповідні зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів) на передачу та/ або розподіл електричної енергії та/або середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед" згідно з додатком 2 до договору.
Згідно з п. 15.1 договору невід'ємною частиною цього договору є: Додаток 1 "Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії"; Додаток 2 "Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії"; Додаток 3 "Об'єкти споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії"; Додаток 4 "Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу".
У додатку 1 до договору - "Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії" сторони погодили очікувані обсяги постачання електричної енергії у відповідні періоди: січень - 40000кВт*год; лютий - 48000 кВт*год; березень - 45000кВт*год; квітень - 40000кВт*год; травень - 34000кВт*год; червень - 20000кВт*год; липень - 20000кВт*год; серпень - 20000кВт*год; вересень - 43000кВт*год; жовтень - 46000кВт*год; листопад - 48000кВт*год; грудень - 48000кВт*год. Загальний обсяг очікуваної поставки електричної енергії - 452000кВт*год.
Додатком 2 до договору - "Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії", визначено, що ціна за 1кВт*год електричної енергії (Ц) розраховується за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою:
Ц = (К * Ца + Тосп + *Тоср + Впост) * 1,2, де:
1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо постачальник не є платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1);
Ца - це первинна ціна, яку пропонує постачальник, при подачі тендерної пропозиції, а у разі проведення аукціону - ціна за результатом аукціону, яка є актуальною на день укладення договору, грн за 1кВт*год без ПДВ. У подальшому - ціна, яка буде змінюватись, враховуючи середньозважену ціну електричної енергії за результатами торгів на ринку "на добу наперед" за повний календарний місяць (без ПДВ);
Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена регулятором на відповідний розрахунковий період), грн за 1 кВт*год без ПДВ;
*Тоср - ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу, яка встановлена регулятором на відповідний розрахунковий період, грн за 1кВт*год без ПДВ (*зазначається у разі закупівлі електричної енергії з розподілом);
Впост - вартість послуг постачальника, що включає усі витрати постачальника, які необхідні для виконання постачальником умов цього договору, Впост становить - 0,07грн за 1кВт*год без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії договору;
К - коефіцієнт коливання ціни закупівлі одиниці товару, який на момент укладення договору становить 1 (один) і розраховується за формулою: К = Цпсз / Цосз, де:
Цпсз - поточна середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку "на добу наперед" за розрахунковий період календарний місяць, грн за 1кВт*год без ПДВ;
Цосз - поточна середньозважена ціна закупівлі за 1кВт*год без ПДВ за результатами торгів на ринку "на добу наперед" за (повний, останній календарний місяць, доступна на момент кінцевого терміну подання тендерної пропозиції), при визначенні ціни за перший місяць постачання, у подальшому - за місяць, що передує розрахунковому, згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті: https:/www.oree.com.ua/, грн за 1кВт*год без ПДВ.
Примітка: щодо розрахунку на на момент укладання договору: від ціни (Ц) за 1кВт*год електричної енергії, яка склалась за результатами торгів, необхідно відняти ПДВ; вартість послуг операторів систем Тосп / *Тоср (без ПДВ), які діяли на момент кінцевого терміну подання тендерної пропозиції; Впост, визначених самостійно постачальником (без ПДВ).
У додатку 2 до договору визначено, що ціна за 1кВт*год електричної енергії (Ц) на момент укладення договору №379 від 26.12.2024р. становить - 9,577752 грн з ПДВ, а саме: Ца = 5,36384грн за 1кВт*год без ПДВ; Тосп = 0,52857грн за 1кВт*год без ПДВ; *Тоср= 2,01905грн за 1кВт*год без ПДВ; Впост = 0,07грн за 1кВт*год без ПДВ; ПДВ - 20% (п. 2 додатку 2).
У пункті 3 додатку до договору визначено, що зміна ціни за 1кВт*год електричної енергії (Ц) регламентується щомісячно шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням пункту 1 цього додатка та підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. У такому разі Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за 1кВт*год електричної енергії (Ц) та внесення змін / доповнень до пункту 2 цього додатка та зазначає інформацію про зміну ціни. Зміна ціни на ринку "на добу наперед" підтверджується інформацією з сайту Оператора ринку: https:/www.oree.com.ua/.
Зміна регульованих (цін) тарифів на послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора, що затверджені у встановленому законодавством порядку.
Сторони повідомлені про зміну ціни договору згідно із встановленим у цьому додатку порядком.
Також до договору складено додаток 3 - Об'єкти споживача, за якими здійснюється постачання електричної енергії, у якому споживачем вказано АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.
Договір та додатки до договору 1-3 підписані представниками сторін та скріплені їхніми відтисками печаток.
Крім цього, до договору складено додаток 4, у якому міститься Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, підписана представником споживача.
17.02.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" як постачальником та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області як споживачем укладено додаткову угоду №2 до договору №379 від 26.12.2024р., згідно з п. 1 якої сторони, керуючись підпунктом 7 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та умовами укладеного договору, у зв'язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників , ARGUS регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) без збільшення загальної вартості договору.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №2, у зв'язку із застосуванням п. 1 цієї додаткової угоди сторони домовились викласти додаток 2 до договору про постачання електричної енергії № 379 від 26.12.2024р. у наступній редакції котра додається.
Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору (п. 4 додаткової угоди №2).
Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосувати умови додаткової угоди до відносин, що виникли між ними, які виникли до її укладення, а саме з 01.01.2025р. та діє протягом строку дії договору про постачання електричної енергії №379 від 26.12.2024р. (п. 5 додаткової угоди №2).
Додаткова угода №2 до договору підписана представниками сторін та скріплена їхніми відтисками печаток.
У додатку 2 до договору - Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії, викладеному у новій редакції та долученому до додаткової угоди №2 від 17.02.2025р., зазначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) розраховується за підсумками розрахункового періоду (місяця) за формулою: Ц = (К * Ца + Тосп + *Тоср + Впост) * 1,2. При цьому, визначено, що ціна за 1кВт*год електричної енергії (Ц) за цим договором за січень 2025р. становить - 10,54513грн з ПДВ, а саме: Ца = 5,81756грн за 1кВт*год без ПДВ; Тосп = 0,68623грн за 1кВт*год без ПДВ; *Тоср= 2,21382грн за 1кВт*год без ПДВ; Впост = 0,07грн за 1кВт*год без ПДВ; ПДВ-20%.
10.03.2025р. ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" скеровано Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області лист №12.3/686 у якому, товариство, посилаючись на підпункт 7 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а також на умови укладеного договору між сторонами та діючий Закон України "Про публічні закупівлі", зазначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури; істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відтак, з урахуванням зазначених змін, а також здійсненням формульного розрахунку, керуючись чинним законодавством, та як наслідок, необхідністю врахування у складі ціни нового показника ціни за лютий 2025р., котрий офіційно опубліковано на сайті ДП "Оператор ринку" (https:/www.oree.com.ua/), ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" повідомляє споживача про зміну ціни за 1кВт. електричної енергії відповідно до додаткової угоди, долученої до вказаного листа. Крім цього, до листа долучено Витяг ДП "Оператор ринку" за лютий 2025р.
11.03.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" як постачальником та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області як споживачем укладено додаткову угоду №4 до договору №379 від 26.12.2024р., згідно з п. 1 якої сторони, керуючись підпунктом 7 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та умовами укладеного договору, у зв'язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників , ARGUS регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) без збільшення загальної вартості договору.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №4, у зв'язку із застосуванням п. 1 цієї додаткової угоди сторони домовились викласти додаток 2 до договору про постачання електричної енергії № 379 від 26.12.2024р. у наступній редакції котра додається.
Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору (п. 4 додаткової угоди №4).
Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосувати умови додаткової угоди до відносин, що виникли між ними, які виникли до її укладення, а саме з 01.02.2025р. та діє протягом строку дії договору про постачання електричної енергії №379 від 26.12.2024р. (п. 5 додаткової угоди №4).
Додаткова угода №4 до договору підписана представниками сторін та скріплена їхніми відтисками печаток.
Зокрема, у додатку 2 до договору - Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії, викладеному у новій редакції та долученому до додаткової угоди №4 від 11.03.2025р., зазначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) розраховується за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою: Ц = (Ц + Тосп + Тоср + Впост) * 1,2 (п. 1 додатку 2).
Ціна за 1кВт*год електричної енергії (Ц) за цим договором за лютий 2025р. становить - 10,814556 грн з ПДВ, а саме: Ц = 6,04208грн за 1кВт*год без ПДВ; Тосп = 0,68623грн за 1кВт*год без ПДВ; Тоср= 2,21382грн за 1 кВт*год без ПДВ; Впост = 0,07грн за 1кВт*год без ПДВ; ПДВ -20%.
04.04.2025р. ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" скеровано Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області лист №12.3/978 у якому, товариство, посилаючись на підпункт 7 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а також на умови укладеного договору між сторонами та діючий Закон України "Про публічні закупівлі", зазначає, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури; істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Тому, з урахуванням зазначених змін, а також здійсненням формульного розрахунку, керуючись чинним законодавством, та як наслідок, необхідністю врахування у складі ціни нового показника ціни за березень 2025р., котрий офіційно опубліковано на сайті ДП "Оператор ринку" (https:/www.oree.com.ua/), ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" повідомляє споживача про зміну ціни за 1кВт. електричної енергії відповідно до додаткової угоди, долученої до вказаного листа. Крім цього, до листа долучено Витяг ДП "Оператор ринку" за березень 2025р.
10.04.2025р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" як постачальником та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області як споживачем укладено додаткову угоду №4 до договору №379 від 26.12.2024р., згідно з п. 1 якої сторони, керуючись підпунктом 7 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та умовами укладеного договору, у зв'язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників , ARGUS регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару (ДК 021:2015 09310000-5 Електрична енергія) без збільшення загальної вартості договору.
Відповідно до п. 2 додаткової угоди №5, у зв'язку із застосуванням п. 1 додаткової угоди сторони домовились викласти додаток 2 до договору про постачання електричної енергії № 379 від 26.12.2024р. у наступній редакції котра додається.
Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору (п. 4 додаткової угоди №5).
Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосувати умови додаткової угоди до відносин, що виникли між ними, які виникли до її укладення, а саме з 01.03.2025р. та діє протягом строку дії договору про постачання електричної енергії №379 від 26.12.2024р. (п. 5 додаткової угоди №5).
Додаткова угода №5 до договору підписана представниками сторін та скріплена їхніми відтисками печаток.
У додатку 2 до договору - Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії, викладеному у новій редакції та долученому до додаткової угоди №5 від 10.04.2025р., зазначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) розраховується за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою: Ц = (Ц + Тосп + Тоср + Впост) * 1,2. Окрім цього, зазначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) за цим договором за березень 2025р. становить - 10,132656 грн з ПДВ, а саме: Ц = 5,47383грн за 1кВт*год без ПДВ; Тосп = 0,68623грн за 1 кВт*год без ПДВ; Тоср= 2,21382гри за 1кВт*год без ПДВ; Впост = 0,07грн за 1кВт*год без ПДВ; ПДВ - 20 %.
На виконання умов договору відповідачем у період спірних правовідносин (з 26.12.2024р. по 10.04.2025р.) поставлено позивачу електричну енергію у загальному розмірі 88154кВт*год, що підтверджується Актами приймання-передачі товарної продукції - електричної енергії: №1 від 31.01.2025р. на суму 238857,79грн (обсяг електричної енергії, поставленої за січень 2025 рік - 22651кВт*год); №б/н від 12.03.2025р. на суму 381191,48грн (обсяг електричної енергії, поставленої за лютий 2025 рік - 35248кВт*год); №б/н від 11.04.2025р. на суму 306563,53грн (обсяг електричної енергії, поставленої за березень 2025 рік - 30255кВт*год).
У свою чергу, Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Хмельницькій області сплачено ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" за отриману у період з січня по березень 2025 року електроенергію на загальну суму 926612,80грн, що підтверджується платіжними інструкціями: №97 від 18.02.2025р. на суму 238857,79грн (призначення платежу: за електричну енергію за січень 2025 року; акт №1 від 18.02.2025р., договір №379 від 26.12.2024р.; ПДВ - 39809,63грн); №204 від 13.03.2025р. на суму 381191,48грн (призначення платежу: за електричну енергію за лютий 2025 року; акт №б/н від 12.03.2025р., договір №379 від 26.12.2024р.; UA-2024-12-18-000548-a; ПДВ - 65531,91грн); №379 від 11.04.2025р. на суму 306563,53грн (призначення платежу: за електричну енергію за лютий 2025 року; акт №б/н від 11.04.2025р., договір №379 від 26.12.2024р.; UA-2024-12-18-000548-a; ПДВ - 51093,92грн).
Листом від 03.09.2025р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області "Про надання інформації" за результатами розгляду листа Хмельницької обласної прокуратури від 13.08.2025р. №15/2-1252-25, щодо надання інформації про фактичне виконання умов договору №379 від 26.12.2024р. (кількість (об'єм) фактично поставленої продукції, її відповідність умовам основного договору (долучивши належним чином завірені копії платіжних доручень та рахунків-фактур про отримання товару), повідомив прокуратуру про те, що за результатами проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2024-12-18-000548-а, код за ДК 021:20.15 - 309310000-5 "Електрична енргія") АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області укладено договір від 26.12.2024р. №379 з ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія". Також у вказаному листі Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області зазначило, що АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області є окремою юридичною особою і має процесуальну правосуб'єктність щодо звернення до суду за захистом своїх прав, позаяк Головне управління позбавлено можливості щодо звернення до суду від імені АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області.
Листом з додатком від 04.09.025р. Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області зазначив, що, розглянувши лист Хмельницької обласної прокуратури від 13.08.2025р. №15/2-1252-25 стосовно інформації про фактичне виконання умов договору №379 від 26.12.2024р. (кількість (об'єм) фактично поставленої продукції, її відповідність умовам основного договору (долучивши належним чином завірені копії платіжних доручень та рахунків-фактур про отримання товару); листи Постачальника щодо обґрунтувань наявності підстав для внесення змін до договору; вжитті заходи до усунення порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі" АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, повідомило прокуратуру про наступне.
Зокрема, за результатом проведеної закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2024-12-18-000548-а, код за ДК 021:20.15 - 309310000-5 "Електрична енергія"), АРЗ СП Головного управління як споживачем укладено договір від 26.12.2024р. №379 з ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" як постачальником.
Окрім цього, у листі відповідач 1, посилаючись на умови договору, що зміна регульованих (цін) тарифів на послуги з розподілу та/або передачі електричної енергії підтверджується постановами Регулятора, що затверджені у встановленому законодавством порядку, при цьому, сторони повідомлені про зміну ціни договору згідно із встановленим у договорі порядком, а відтак порушень вимог Закону України "Про публічні закупівлі" щодо внесення змін до договору не встановлено.
До означеного листа, окрім актів прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії та платіжних інструкції, долучених АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області на підтвердження виконання умов договору №379 від 26.12.2024р., додано також Інформацію про щомісячні обсяги та сплату фактичного постачання електричної енергії згідно договору №379 від 26.12.2024р. "Про постачання/закупівлю електричної енергії споживачу".
До позову долучено Інформаційно-цінову довідку №22-02/916 від 17.09.2025р. Хмельницької торгово-промислової палати, у якій надано на запит Хмельницької обласної прокуратури (№15/2-6224вих-25 від 10.09.2025р.) інформацію про середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) та зазначено коливання ціни відносно попередньої дати (%), зокрема: на 26.12.2024р. - 6333,79грн/Мвт.год.; на 17.02.2025р. - 6239,20грн/Мвт.год. (-1,49%); на 11.03.2025р. - 5058,73грн/Мвт.год. (-18,92%).
Окрім цього, у примітці вказаної довідки зауважено, що інформацію отримано з офіційного сайту державного підприємства "Оператор ринку"; Коливання ціни розраховано за формулою: "ціна кінцевої дати/ціна попередньої дати* 100-100"; Середньозважені ціни на сайті "Оператора ринку" зазначені без ПДВ і не мають конкретизації по областях.
У матеріалах справи міститься Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2024-12-18-000548-а, у якому, окрім іншого, зазначено: замовник - Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області; дата договору - 26.12.2024р.; назва предмета закупівлі - Електрична енергія, з розподілом (ДК 021:2015:09310000-5: Електрична енергія); ціна договору - 4329143,90грн з ПДВ; строк виконання договору: від 01.01.2025р. до 31.12.2025р.; джерело фінансування закупівлі: Державний бюджет України (кошти загального та спеціального фондів, сума - 4899680,00грн). Ціна зазначена у довідці без урахування ПДВ.
Також прокурором до справи долучено цінову інформацію з ДП "Оператор ринку".
Відповідачем 2 до матеріалів справи додано лист від 10.03.2025р., адресований Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, у якому ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" повідомляє, що по договору №379 від 26.12.2024р. прописані не чіткі правила перерахунку ціни за одиницю, в подальшому що сприяє неналежному виконанню договору сторонами, тому, не порушуючи порядок розрахунку споживача, ТОВ "ЧОЕК" було направлено споживачу для погодження та підписання додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії від 26.12.2024р. № 379, щодо зміни ціни згідно формульного розрахунку за січень 2025 року, із законодавчим підтвердженням таких змін та розбивкою на складові для максимальної прозорості.
Крім цього, відповідачем 2 до справи долучено додаткову угоду №3 від 11.03.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р., укладену між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (постачальник), відповідно до п. 1 якої сторони, керуючись підпунктом 3 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. № 1178 "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та умовами укладеного договору (пункт 14.6.3.), з метою покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, дійшли взаємної згоди внести зміни до договору про постачання/закупівлю електричної енергії № 379 від 26.12.2024р. У пункті 2 додаткової угоди №3 визначено, що у зв'язку із застосуванням п. 1 цієї додаткової угоди сторони домовились викласти та вважати коректним додаток 2 до договору про постачання електричної енергії № 379 від 26.12.2024р. у наступній редакції котра додається. Додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами. Керуючись ч. 3 ст. 631 ЦК України сторони погодили застосувати умови додаткової угоди до відносин, що виникли між ними, які виникли до її укладення, а саме з "01" січня 2025 року та діє протягом строку дії договору про постачання електричної енергії №379 від 26.12.2024р. (п. 5 додаткової угоди №3).
У додатку 2 до договору - Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії, викладеному у новій редакції та долученому до додаткової угоди №3, зазначено, що ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) розраховується за підсумками розрахункового періоду (місяця) за такою формулою: Ц = (Ц + Тосп + Тоср + Впост) * 1,2, де: 1,2 - урахування ПДВ (у разі, якщо Постачальник не с платником ПДВ, у формулі замість 1,2 зазначається 1); Ц - це середньозважена ціна на ринку «на добу наперед» електричної енергії, що склалася за повний календарний місяць (останній розрахунковий період). Дана ціна зазначається на офіційному веб-сайті акціонерного товариства "Оператор ринку"; Тосп - ціна (тариф) послуг оператора системи передачі, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період), грн за 1 кВт*год без ПДВ; Тоср - ціна (тариф) послуг оператора системи розподілу, яка встановлена Регулятором на відповідний розрахунковий період, грн за 1 кВт'год без ПДВ; ("зазначається у разі закупівлі електричної енергії з розподілом); Впост - вартість послуг Постачальника, що включає усі витрати Постачальника, які необхідні для виконання Постачальником умов цього Договору, Впост становить - 0,07 грн. за 1 кВт*год без ПДВ та не змінюється протягом усього строку дії Договору.
Ціна за 1 кВт*год електричної енергії (Ц) за цим договором за січень 2025р. становить - 10,54513грн з ПДВ, а саме: Ц = 5,81756грн за 1 кВт*год без ПДВ; Тосп = 0,68623грн. за 1 кВт*год без ПДВ; Тоср= 2,21382грн за 1 кВт*год без ПДВ; Впост = 0,07грн за 1 кВт*год без ПДВ; ПДВ -20%.
Окрім зазначеного, відповідачем до справи додано: наказ Національної енергитичної компанії "Укренерго" №549 від 03.10.2023р. "Про затвердження умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії" з додатками; розрахунок зміни вартості електричної енергії; витяги з ДП "Оператор ринку".
Повідомленням від 28.10.2025р. про встановлення підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави в суді, Хмельницька обласна прокуратура, на виконання вимог абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а також з підстав, викладених у повідомленні, попередньо повідомила Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, що прокуратурою буде пред'явлено позовну заяву в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, шляхом пред'явлення до Господарського суду Хмельницької області позову про визнання недійсними додаткових угод №2 від 17.02.2025р., №4 від 11.03.2025р., №5 від 10.04.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р. та стягнення з ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" надміру перерахованих коштів за договором.
Також у справі міститься: рішення Конституційного Суду України другого сенату по справі №3-28/2024(59/24) від 03.12.2025 року справа №6-р(ІІ)/2025, долучене відповідачем 1 до справи.
Інших доказів, які стосуються предмету спору, матеріали справи не містять.
Дослідивши обставини справи та оцінивши надані докази по суті спору, суд приймає до уваги таке.
Щодо підстав звернення прокурора з позовом.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді встановлені у Законі України "Про прокуратуру", частина третя статті 23 якого визначає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до абзаців першого - третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 05 березня 2020 року у справі №9901/511/19, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20, від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21).
Частини третя та четверта Закону України "Про прокуратуру", серед іншого, встановлюють умови, за яких прокурор може виконувати субсидіарну роль із захисту інтересів держави за наявності органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах).
Встановлена цим Законом умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Тобто визначений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору, і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.
Іншими словами, прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19, від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20, від 08 листопада 2023 року у справі № 607/15052/16-ц).
У категорії спорів щодо визнання недійсними договорів, укладених у межах публічних закупівель, пред'явлення прокурором позову в інтересах осіб, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, має ґрунтуватися на визначенні того, яка саме особа є суб'єктом, що має безпосередній інтерес у захисті державних фінансових ресурсів та в належному виконанні договірних зобов'язань відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі" (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі №924/524/24).
Закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2021 року у справі №927/491/19, постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №923/449/18, від 25 лютого 2021 року у справі №912/9/20, від 25 червня 2024 року у справі №918/760/23, від 01 жовтня 2024 року у справі №918/778/23, від 20 лютого 2025 року у справі №910/16372/21).
У справі, яка розглядається, прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, зазначив, що укладення оспорюваних додаткових угод до договору публічної закупівлі з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі" завдало шкоди державним інтересам у вигляді порушенні плановості формування та використання фінансових ресурсів, незаконних витрат бюджетних коштів, що в свою чергу, унеможливило раціональне та ефективне використання коштів бюджету і спричинило істотної шкоди інтересам держави.
Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області є державним органом.
Відповідно до Статуту Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, затвердженого наказом ДСНС №240 від 18.05.2013р., загін є підрозділом територіального підпорядкування зі статусом державної аварійно-рятувальної служби (п. 1.1 Статуту).
Загін належить до сфери управління ДСНС та безпосередньо підпорядковується ГУ ДСНС України у Хмельницькій області (п. 1.4 Статуту).
У пункті 1.5 Статуту визначено, що Загін є бюджетною установою, утримується за рахунок коштів державного бюджету. Контроль за діяльністю Загону здійснюється ГУ ДСНС України у Хмельницькій області у порядку, визначеному ДСНС (п. 1.15 Статуту).
Водночас, відповідно до п. 1 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, затвердженого наказом ДСНС №3 від 04.02.2013р., управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, уповноваженим на забезпечення державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Головне управління підпорядковується ДСНС.
Головне управління утримується за рахунок коштів Державного бюджету, інших джерел, не заборонених законом. Форма власності Головного управління ? державна (п. 13 Положення).
Також згідно з підпункту 6 пункту 5 Положення, Головне управління з метою організації своєї діяльності, зокрема забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів в Головному управлінні та підпорядкованих підрозділах.
Таким чином, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, як орган державної влади, та який у розумінні ст. 22 БК України є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля товару - електричної енергії за договором №379 від 26.12.2024р.), уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та сфері публічних закупівель.
Відтак, у спірних правовідносинах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, яке зобов'язане забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, у тому числі підпорядкованими структурними підрозділами Головного управління ДСНС у Хмельницькій області, є уповноваженою особою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів державного бюджету, а тому є належним позивачем у справі.
Окрім цього, судом враховано, що позивач, у відповідь на звернення прокурора щодо можливих порушень при укладенні оскаржуваних угод, у листі від 03.09.2025р. повідомив, що Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області є окремою юридичною особою і має процесуальну правосуб'єктність щодо звернення до суду за захистом своїх прав, позаяк Головне управління позбавлено можливості щодо звернення до суду від імені АРЗ СП ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, а також не вказав про вжитті чи вжиття в майбутньому відповідних заходів для усунення правопорушень, зазначених прокурором.
Тобто, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта щодо захисту інтересів держави, який є розпорядником бюджетних коштів, за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за договором.
Водночас, судом враховано, що на підтвердження дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" для звернення до суду з відповідним позовом, до матеріалів справи долучено повідомлення від 28.10.2025р., адресоване позивачу, про намір здійснювати представництво в суді законних інтересів держави в особі цього органу шляхом пред'явлення відповідного позову до суду.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурор у цій справі підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та цілком правильно визначив Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області позивачем за пред'явленим ним до суду позовом.
Щодо доводів відповідача 1 про залишення позову без розгляду на підставі Рішення Конституційного Суду України другого сенату по справі №328/2024(59/24) від 03.12.2025р. справа №6-р(ІІ)/2025, суд відхиляє означені доводи як безпідставні, оскільки вказаним рішення визначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23, які визнані неконституційними вказаним рішенням, втрачають чинність з 01.01.2027р.
На підставі наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про залишення позову без розгляду.
Щодо суті спору.
Згідно із частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
За частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2024р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (постачальник) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (споживач) укладено договір №379 про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з п. 2.1 договору постачальник зобов'язується постачати споживачу у 2025 році електричну енергію, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (далі - електрична енергія / товар / електроенергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору. Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим договором становлять - 452000кВт*год та визначені в додатку 1 до договору (п. 2.2 договору). Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреби замовника в електроенергії (п. 2.3 договору).
Термін поставки (передачі) товару: з дати, зазначеної в повідомленні, але не раніше дати зміни постачальника, що підтверджується відповідним повідомленням адміністратора комерційного обліку до 31.12.2025 року включно (п. 3.1 договору). Місце поставки (передачі) товару - об'єкти споживача, згідно з додатком 3 до договору (п. 3.2 договору).
Пунктом 4 договору визначено, що для забезпечення безперервного постачання електричної енергії споживачу постачальник зобов'язується здійснювати своєчасну закупівлю електричної енергії в обсягах, що за належних умов забезпечать задоволення попиту на споживання електричної енергії споживачем. Загальна вартість цього договору становить - 3607619,92грн, крім того, ПДВ - 721523,98грн, разом з ПДВ - 4329143,90грн, у тому числі: загальний фонд 3587619,92грн, враховуючи ПДВ 718190,65грн, за рахунок відшкодованих коштів 20000,00грн, враховуючи ПДВ 3333,33грн (п. 5.1 договору).
Відповідно до умов договору, очікувані обсяги закупівлі електричної енергії відображені у додатку №1 до договору та становили 452000кВт*год, а ціна за одиницю товару визначалася у додатку №2 "Порядок розрахунку та зміни ціни постачання електричної енергії". У подальшому сторонами укладено низку додаткових угод, зокрема додаткові угоди №№ 2,4,5, якими збільшувалась ціна електричної енергії за 1 кВт*год у порівнянні з ціною, встановленою в договорі, що призвело до зростання вартості фактично спожитої електричної енергії без відповідного зменшення фінансового навантаження на бюджет.
Уклавши 26.12.2024р. договір №379, сторони погодили всі його істотні умови та порядок внесення змін до них.
Зокрема, істотними умовами договору про закупівлю, з-поміж інших, визначено: предмет договору, ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії (п. 14.5 договору). Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених у договорі (п. 14.6 договору).
Суд враховує, що кожна зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема ціни за одиницю товару, повинна мати самостійне, належне та документально підтверджене обґрунтування. Документи, якими обґрунтовується зміна ціни, повинні містити підтвердження фактичного коливання ринкової ціни товару, динаміку такого коливання, джерела інформації та їх співвідношення з попередніми періодами.
Так, в обґрунтування підстав підписання додаткової угоди №2 від 17.02.2025р., якою збільшено ціну на одиницю товару, сторони договору послалися на підпункт 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 (далі - Особливості) та умови договору, зокрема у зв'язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Відповідно до пп. 7 п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Водночас, за приписами п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України " Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
За положеннями п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 33, ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії, які оприлюднюються відповідними операторами в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
У підпункті 14.6.7 пункту 14.6 договору сторони узгодили, що зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Вказаним пунктом договору унормовано, що сторони вносять відповідні зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів) на передачу та/ або розподіл електричної енергії та/або середньозважених цін на електричну енергію на ринку "на добу наперед" згідно з додатком 2 до договору.
Таким чином, з системного аналізу вищевказаних положень законодавства та умов договору слідує, що внесення змін до договору на підставі пп. 7 п. 19 Особливостей є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди.
Суд враховує, що постановою НКРЕКП №2200 від 19.12.2024р. встановлено тарифи на послуги з передачі електричної енергії НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2025 рік та передбачено, що постанова набирає чинності з 01.01.2025р., але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Також постановою НКРЕКП №2222 від 19.12.2024р. встановлено тарифи на послуги з розподілу електричної енергії АТ "ХМЕЛЬНИЦЬКОБЛЕНЕРГО" із застосуванням стимулюючого регулювання та передбачено, що постанова набирає чинності з 01.01.2025р., але не раніше дня, наступного за днем її оприлюднення на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Вказані постанови оприлюднені на веб-сайті Регулятора - 19.12.2024р.
Разом з тим, підписавши договір про постачання електричної енергії споживачу від 26.12.2024р., відповідач взяв на себе зобов'язання щодо його виконання на передбачених умовах цього договору, у тому числі, в частині здійснення поставки за цінами, визначеними у договорі.
Таким чином, оскільки зміна тарифу на розподіл електричної енергії мала місце та була відома ще до розкриття тендерних пропозицій (21.12.2024р.) та до підписання договору про постачання електричної енергії споживачу (26.12.2024р.), так як постанови НКРЕКП №2200 від 19.12.2024р. та №2222 від 19.12.2024р. були оприлюднені на сайті Регулятора - 19.12.2025р., відповідач 2 підписуючи договір та погоджуючи його істотні умови, зокрема те, що його дія поширюється на правовідносини з 01.01.2025р. по 31.12.2025р., повинен був оцінити можливість виконання зобов'язання щодо поставки електричної енергії на умовах, запропонованих у тендерній пропозиції та викладених у договорі, а відтак укладення додаткової угоди № 2 від 17.02.2025р. з посиланням на збільшення тарифів на послуги з розподілу та передачі електричної енергії, не може вважатись обґрунтованою підставою для внесення змін до договору.
Крім того, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
Однак відповідач 2 не скористався такою можливістю, погодився на укладення договору від 26.12.2024р. на визначених ним умовах, будучи обізнаним про те, що постанови НКРЕКП №2200 від 19.12.2024р. та №2222 від 19.12.2024р., які набирали чинності з 01.01.2025р., поширюють свою дію безпосередньо на правовідносини з 01.01.2025р. по 31.12.2025р., тобто на період, коли передбачалась поставка товару (електричної енергії) відповідно до умов договору про закупівлю. Відтак посилання відповідача 2 на вище зазначені постанови НКРЕКП не є достатньою підставою для обґрунтування укладення додаткової угоди №2 від 17.02.2025р., оскільки, підписуючи договір та встановлюючи ціну за одиницю товару, відповідач 2 повинен був оцінити можливості його виконання на умовах, запропонованих у тендерній пропозиції та в самому договорі від 26.12.2024р.
Також судом встановлено, що додатковою угодою №4 від 11.03.2025р., якою сторони, керуючись підпунктом 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178 та умовами договору, у зв'язку із зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни, збільшили ціну за одиницю товару без збільшення загальної вартості товару.
Відповідно до пп. 7 п. 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Зокрема, означеною додатковою угодою збільшено ціну за 1 кВт*год з 9,577752грн до 10,814556грн, тобто на 12,9% від початкової ціни, визначеної у договорі від 26.12.2024р.
Підставою для укладення додаткової угоди №4 став лист ТОВ "ЧОЕК" від 10.03.2025р. та надані додатки, які підтверджують коливання ціни на ринку, а саме роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку", якими зафіксовано середньозважену ціну електричної енергії в об'єднаній енергетичній системі України (ОЕС України) станом на лютий 2025 року (01.02.2025р.) у розмірі 6042,08грн/МВт.год.
Однак, судом зауважено, що долучена до листа роздруківка з сайту ДП "Оператор ринку" не охоплює всього періоду між датою укладення додаткової угоди №4 про зміну ціни та датою укладення договору. Таким чином, не містять інформації про наявність коливання ціни саме в бік зростання в періодах між цими датами.
Водночас, згідно з Інформаційно-ціновою довідкою Хмельницької торгово-промислової палати №22-02/916 від 17.09.2025р., долученою прокурором до позову, у якій відображено інформацію про середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) та зазначено коливання ціни відносно попередньої дати (%), вбачається, що середньозважені ціни електричної енергії становили: на 26.12.2024р. - 6333,79грн/Мвт.год.; на 17.02.2025р. - 6239,20грн/Мвт.год. (-1,49%); на 11.03.2025р. - 5058,73грн/Мвт.год. (-18,92%).
Тобто, відповідно до вказаної Інформаційно-цінової довідки Хмельницької торгово-промислової палати №22-02/916 від 17.09.2025р., коливання ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) з моменту укладення договору - 26.12.2024р. по дату укладення додаткової угоди №2 - 17.02.2025р. відбулось у бік зменшення на 1,49 %, водночас, аналогічне зменшення середньозважених цін на ринку електричної енергії відбулось з моменту укладення додаткової угоди №2 - 17.02.2025р. до укладення додаткової угоди №4 - 11.03.2025р., зокрема на 18,92%.
Також слід зазначити, що згідно наявних у справі роздруківок, долучених відповідачем 2, з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua/) середньозважена ціна на ринку по об'єднаній електричній системі України до моменту підписання додаткової угоди №4 відбулося коливання цін як у сторону зменшення від тієї, яка існувала на момент укладення договору, так і в сторону її збільшення, з чого не можна зробити висновок про значне коливання ціни на ринку в сторону його зростання.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.05.2023р. у справі №910/17520/21 виключно коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Суд також звертає увагу на те, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19.
Окрім того, відповідний лист від 10.03.2025р. не мітить документального підтвердження, що відсоток збільшення ціни за одиницю товару не перевищує відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку, а також чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало вочевидь невигідним. Продавцем також не доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), та не мотивовано саме таке підвищення ціни.
Таким чином, ТОВ "ЧОЕК" не обґрунтовано збільшення ціни на електричну енергію та не доведено належними доказами необхідність підписання додаткової угоди №4 від 11.03.2025р., а відтак вказана додаткова угода укладена всупереч ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Окрім цього, щодо збільшення додатковими угодами №2 від 17.02.2025р. та №4 від 11.03.2025р. ціни електроенергії за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ і зменшення відповідно обсягів електроенерії, суд зазначає таке.
24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:
- збільшення ціни за одиницю товару до 10%;
- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.
Законом №1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
Внесеними Законом №1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю /внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.
Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у редакції Закону №114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.
Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом №1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону №1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10%. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10% ціни, встановленої в договорі закупівлі.
Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.
До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24.
Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.
Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10% ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону №922-VIII.
Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10% при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2025 року у справі №920/19/24 наголошено на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, суд звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ №1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ №1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50% ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.
Тобто положеннями постанови КМУ №1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50%, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10% під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10%, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
В даному випадку, з огляду на початкову визначену в договорі ціну електричної енергії, а саме 9,577752грн з ПДВ за 1 кВт*год, її максимальне збільшення могло відбуватись до 10,5355272грн з ПДВ за 1 кВт*год.
Натомість, додатковою угодою №2 від 17.02.2025р., якою змінено умови договору в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт*год (у період з 01.01.2025р.) з 9,577752грн до 10,54513грн з урахуванням ПДВ, або на 10,1%.
Водночас, додатковою угодою №4 від 11.03.2025р., якою змінено умови договору в частині збільшення ціни електроенергії за 1 кВт*год (у період з 01.02.2025р.) з 9,577752грн до 10,814556грн з урахуванням ПДВ, або на 12,9%.
Тобто, встановлені у додаткових угодах №2 та №4 ціни за одиницю товару (електричної енергії), зокрема за 1кВт*год з урахуванням ПДВ, перевищували відповідну межу, оскільки, вартість товару збільшувалась понад 10%, а саме на 12,9%, від початково встановленої в договорі ціни електроенергії.
За таких обставин суд дійшов висновку, що збільшення ціни електричної енергії додатковими угодами №2, 4 перевищило граничний розмір зміни ціни за одиницю товару, встановленого пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", у зв'язку з чим укладення зазначених додаткових угод не відповідало вимогам наведеної норми Закону.
Додатково суд враховує, що за умовами додаткової угоди №2 від 17.02.2025р. вона поширює свою дію на правовідносини з 01.01.2025р., тобто, ціна за електроенергію збільшилась вже після передачі в січні 2025 року електричної енергії споживачу. Також за умовами додаткової угоди №4 від 11.03.2025р. вона поширює свою дію на правовідносини з 01.02.2025р., тобто, ціна за електроенергію збільшилась вже після передачі в лютому 2025 року електричної енергії споживачу. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийняття-передачі товарної продукції - електричної енергії.
Проте, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України (така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22).
Окрім цього, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 12.10.2018р. у справі №910/21671/17, у якій суд касаційної інстанції виснував, що згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. зі справи №910/14082/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції у розгляді цієї справи).
Таким чином, відповідачі неправомірно змінили ціну на товар, який вже був спожитий покупцем.
Зважаючи на все викладене вище, суд доходить до висновку, що додаткові угоди №2 від 17.02.2025р. та №4 від 11.03.2025р. до договору про постачання електричної енергії №379 від 26.12.2024р., якими внесено зміни до істотних умов договору, укладені з порушенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме перевищено встановлений законодавством максимальний ліміт у 10% у підвищенні ціни на електроенергію як товар у договорі, за відсутності належного обґрунтування коливання ціни у відповідний період, а відтак наявні підстави для визнання їх недійсними.
З приводу недійсності додаткової угоди №5 від 10.04.2025р., суд зазначає наступне.
Як на підставу укладення додаткової угоди №5 від 10.04.2025р. сторони посилаються на пп. 7 п. 19 Особливостей та умови договору від 26.12.2024р., а також на лист ТОВ "ЧОЕК" від 04.04.2025р. та надані додатки, які підтверджують коливання ціни на ринку, а саме роздруківки з сайту ДП "Оператор ринку", якими зафіксовано середньозважену ціну електричної енергії в ОЕС України станом на березень 2025 року.
Судом встановлено, що додатковою угодою №5 від 10.04.2025р. з 01.03.2025 року ціну за 1 кВт*год з ПДВ зменшено від попередньо збільшеної ціни, визначеної у додатковій угоді №4, з 10,814556грн до 10,132656грн, однак при цьому, збільшено ціну електроенергії за 1 кВт*год з ПДВ, від початкової ціни, визначеної у договорі від 26.12.2024р. з 9,577752грн до 10,132656грн, або на 5,8% .
Разом з тим, суд зазначає, що дані відображені у долученій роздруківці з сайту ДП "Оператор ринку", об'єктивно не відображають коливання цін протягом усього періоду дії договору, враховуючи ціну електричної енергії на момент укладання договору та на момент надсилання пропозиції щодо укладання додаткової угоди.
Згідно з Інформаційною довідкою Хмельницької торгово-промислової палати від 17.09.2025р., долученою прокурор до позову, у якій відображено інформацію про середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" (РДН) для Об'єднаної енергосистеми України (ОЕС) та зазначено коливання ціни відносно попередньої дати (%), вбачається наступне: на 26.12.2024р. - 6333,79грн/Мвт.год.; на 17.02.2025р. - 6239,20грн/Мвт.год. (-1,49%); на 11.03.2025р. - 5058,73грн/Мвт.год. (-18,92%).
Тобто, відповідно до відомостей Хмельницької ТПП на ринку не відбулося зростання ціни електроенергії, а навпаки мало місце її зменшення.
Крім цього, судом враховано, що середньозважена ціна на електричну енергію на момент укладення договору (26.12.2024р.) відповідно до відомостей Хмельницької торгово-промислової палати становила 6333,79грн/МВт.год (без ПДВ), що в загальному є вищим показником за ціни у період укладання додаткових угод (з січня до квітня 2025 року).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025р. у справі №920/19/24 вказала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правові висновки постанов Верховного Суду від 13.10.2020р. у справі №912/1580/18р., від 02.12.2020р. у справі №913/368/19, від 11.05.2023р. у справі №910/17520/21).
Суд також звертає увагу на те, що постачальник зобов'язаний довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для Замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Продавець повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Продавець також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Такої правової позиції щодо імперативної поведінки постачальника дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2021р. у справі №927/491/19.
Із урахуванням викладеного, суд зазначає, що надані відповідачем 2 відповідачу 1 документи, долучені до листа від 04.04.2025р., не містять інформації про коливання цін на електроенергію в сторону її збільшення станом на момент укладення договору та звернення товариства щодо внесення змін до договору (04.04.2025р.), а також на момент підписання оспорюваної додаткової угоди №5 (10.04.2025р.).
Окрім зазначеного, відповідні листи не містять обґрунтувань, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало вочевидь невигідним. Продавцем також не доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції), та не мотивовано саме таке підвищення ціни.
Також судом враховано, що за умовами додаткової угоди №5 від 10.04.2025р. вона поширює свою дію на правовідносини з 01.03.2025р., тобто, ціна за електроенергію збільшилась вже після передачі в березні 2025 року електричної енергії споживачу. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийняття-передачі товарної продукції - електричної енергії.
Проте як вже зазначалось, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, тому зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України (така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.01.2024р. у справі №922/2321/22).
Окрім цього, судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 12.10.2018р. у справі №910/21671/17, у якій суд касаційної інстанції виснував, що згідно з частиною третьою статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Водночас вказаною нормою закону не надається право сторонам застосовувати зворотну дію в часі пунктів додаткової угоди або договору, які змінюють врегульовані та вже виконані договірні відносини (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2018р. зі справи №910/14082/17, і Суд не вбачає підстав для відступу від вказаної позиції у розгляді цієї справи).
Таким чином, відповідачі неправомірно змінили ціну на товар, який вже був спожитий покупцем.
Отже, оскільки ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" не обґрунтувало збільшення ціни на електричну енергію та необхідність підписання додаткової угоди №5 від 11.03.2025р. вказана додаткова угода суперечить ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а відтак наявні підстави для визнання її недійсною.
Також, судом встановлено, що відповідачем при ініціюванні укладення всіх додаткових до договору угод №№ 2,4,5 було порушено вимоги чинного законодавства щодо завчасного повідомлення (за 20 днів) споживача про зміни істотних умов договору, як то передбачено п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.
Статтею 58 цього ж Закону передбачено права та обов'язки споживача. Споживач має право: отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку.
Згідно з пунктом 3.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
Таким чином, згідно з пунктом 4 частини третьої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 3.2.4. ПРРЕЕ споживач повинен бути повідомлений про зміну ціни не пізніше ніж за 20 днів до її застосування.
З урахуванням наведеного, суд вважає наявні підстави для визнання оспорюваних додаткових угод №2 від 17.02.2025р., №4 від 11.03.2025р. та №5 від 10.04.2025р. недійсними відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Щодо доводів відповідачів про наявність у сторін права на внесення змін до договору з огляду на коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення, яке передбачене п. 14.6 договору, суд зазначає, що таке право мало здійснюватися в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни, передбаченого імперативною нормою п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також кожна з таких змін повинна бути документально підтверджена належними та допустимими доказами. Зокрема, з цього приводу, у постанові Великої Палати Верхового Суду від 21.11.2025р. у справі №920/19/24, суд касаційної інстанції зауважував, що "кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.10.2020р. у справі №912/1580/18, від 02.12.2020р. у справі №913/368/19, від 11.05.2023р. у справі №910/17520/21).
Щодо доводів відповідача 2 про те, що у спірних правовідносинах не доречно застосовувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо обмеження підняття ціни на одиницю товару не більше ніж 10% від початкової ціни визначеної у договорі, оскільки додатковими угодами було піднято складові ціни, а не саму ціну внаслідок коливання, а також враховуючи те, що зростання середньозваженої ціни електричної енергії за період договору є незначним, суд зауважує, що відповідно до змісту оспорюваних додаткових угод, якими внесено зміни до істотних умов договору, безпосередньо було збільшено ціну за одиницю товару (електричної енергії), у порівняні з початкової ціною визначеною в договорі про закупівлю, загалом більше ніж на 10% (додатковою угодою №2 на 10,1% за 1кВт*год з ПДВ від початкової вартості, додатковою угодою №4 на 12,9% за 1кВт*год з ПДВ від початкової вартості, додатковою угодою на 5,8% за 1кВт*год з ПДВ від початкової вартості), а тому зазначені доводи відповідача 2 суд не бере до уваги. При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зроблено висновок, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Проте, загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №922/2321/22).
Твердження представника відповідача 2 про непоширення на спірні правовідносини дії Закону України "Про публічні закупівлі" та їх регулювання виключно положеннями Особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022р. №1178, суд оцінює критично з огляду на таке. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 28.08.2024р. у справі №918/694/23 зауважив, що постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою. Постанова КМУ від 12.10.2022р. №1178 не передбачає внесення змін до Закону "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.06.2024р. у справі №922/2595/23).
Зазначене стосується й посилання відповідачів на позицію, викладену у роз'ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07, оскільки вказане роз'яснення не є нормативно-правовим актом і тому не створює та не створювало для осіб жодних прав чи обов'язків щодо дотримання визначеної у них інформації (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 922/2497/23).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Враховуючи наведене, зазначене відповідачами роз'яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015р. №3302-05/11398-07 не береться судом до уваги.
Доводи відповідача 2 з приводу того, що обраний спосіб захисту - визнання додаткових угод недійсними, є неефективним, зокрема з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019р. у справі №916/3156/17, у якій зазначено, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається; визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки нікчемним правочин є в силу закону. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, суд оцінує критично з огляду на таке. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до п. 2, ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним. З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду з позовом про визнання недійсними оспорюваних додаткових угод, а не нікчемних, а відтак прокурор обрано належний спосіб захисту. Крім цього, судом звернуто увагу, що у постанові Верховного Суду від 22.06.2022р. у справі №917/1062/21 викладено правову позицію про те, що визнання додаткових угод недійсними в разі порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є належним способом захисту.
Щодо вимоги про стягнення грошових коштів в сумі 82295,65грн, перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору.
Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За приписами пункту 1 частини 3 статті 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Додаткові угоди №2 від 17.02.2025р., №4 від 11.03.2025р. та №5 від 10.04.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р. є недійсними та не породжують правових наслідків.
Поверненню до бюджету підлягають кошти, які надлишково сплачено за умовами оспорюваних додаткових угод протягом строку їх дії.
Судом із актів прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії та платіжних інструкцій встановлено, що за період з січня 2025 року по квітень 2025 року (період укладання оспорюваних додаткових угод) позивачем за час дії договору було спожито 88154кВт*год за які сплачено 926612,80грн.
Оскільки додаткові угоди №№ 2, 4, 5 визнано недійсними, зобов'язання сторін щодо ціни за одиницю товару підлягають регулювання умовами договору від 26.12.2024р.
Відповідно, різниця між сумою фактично сплачених коштів (за цінами, які встановлювались додатковими угодами) та сумою, що підлягає сплаті з урахуванням ціни, погодженої в договорі, являється грошовою сумою, що була безпідставно одержана, підстава її набуття відпала, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" зобов'язане її повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Так, за фактично спожиту електроенергію позивачу слід було сплатити 844317,15грн, проте фактично сплачено 926612,80грн. Таким чином, сума переплати становила 82295,65грн.
Аналогічний підхід щодо правозастосування статей 216, 1212 Цивільного кодексу України викладений у постановах Верховного Суду від 05 березня 2024 року у справі №927/68/23, від 26 березня 2024 року у справі №927/373/22, від 03 липня 2024 року у справі №910/13579/23, від 12 березня 2025 року у справі №924/524/24.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З урахуванням наведеного вище, позов у даній справі підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати покладаються на відповідачів в рівних частках, позаяк спір виник внаслідок неправомірних дій обох.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсною укладену між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 23312469) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42102122) додаткову угоду №2 від 17.02.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р.
Визнати недійсною укладену між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 23312469) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42102122) додаткову угоду №4 від 11.03.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р.
Визнати недійсною укладену між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 23312469) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42102122) додаткову угоду №5 від 10.04.2025р. до договору №379 від 26.12.2024р.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (м. Чернівці, вул. Целана Пауля, 6, код ЄДРПОУ 42102122) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Героїв Чорнобиля, 1/2, код ЄДРПОУ 38662200) 82295,65грн (вісімдесят дві тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень шістдесят п'ять копійок) грошових коштів.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (м. Чернівці, вул. Целана Пауля, 6, код ЄДРПОУ 42102122) на користь Хмельницької обласної прокуратури (м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102, Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р UA188201720343120002000002814) 6056,00грн (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 06.04.2026р.
Суддя О.Д. Вибодовський
Виготовлено 5 примірників:
1 - до справи (в паперовому екз.),
2 - Хмельницькій обласній прокуратурі (до електронного кабінету),
3 - ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (до електронного кабінету),
4 - Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (до електронного кабінету),
5 - ТОВ "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (до електронного кабінету).