29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"07" квітня 2026 р. Справа № 924/163/26
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., з участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., розглянувши у залі судового засідання № 305 справу
за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція», м. Нетішин Хмельницької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро», м. Київ
про зобов'язання виконати умови договору поставки у порядку поставки товару на суму 96000,00 грн та стягнення 25728,00 грн штрафних санкцій,
представники сторін:
позивача: Рахімова А.А.;
відповідача: Горбаченко О.О.;
У судовому засіданні 07.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/163/26 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.03.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося з позовом до господарського суду з вимогами зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-АГРО» виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність для філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн з ПДВ та стягнути з відповідача 19008,00 грн пені за період з 29.07.2025 по 11.02.2026 та 6720,00 грн штрафу згідно з п. 8.2 договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення умов договору поставки відповідачем в обумовлені у договорі строки не здійснено поставу товару на суму 96000,00 грн та в обсязі, визначеному у листі від 21.07.2025. Таким чином, як стверджує позивач, відповідач допустив прострочення виконання свого зобов'язання за договором щодо поставки товару, і період такого прострочення, починаючи з 29.07.2025 по 11.02.2026 включно, складає 198 календарних днів.
13.03.2026 представником позивача подано письмові пояснення, у яких останній зазначив, що 23.06.2025 було підписано видаткову накладну від 23.06.2025 № 7060, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» здійснило поставку для філії «ВП ХАЕС» товару вартістю 24000,00 грн. Вказана обставина, як зазначає позивач, свідчить про те, що Постачальник частково виконав свої зобов'язання за договором, що вказує про можливість допоставити залишок товару за укладеним договором. Варто зазначити, що 24.07.2025 філією «ВП ХАЕС» були сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю «БГМ Агро» кошти за поставлений товар у розмірі 24000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.07.2025 № 7448, яку позивач долучає до матеріалів справи.
17.03.2026 представником відповідача подано до суду відзив на позов, у якому просить суд, зокрема відмовити у задоволенні позову, визнати відсутність односторонньої відмови від виконання договору. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає, зокрема, що твердження позивача про відмову відповідача від виконання договору є безпідставним, оскільки прострочення виконання зобов'язання саме по собі не свідчить про односторонню відмову від договору. Крім того, часткове виконання договору відповідачем підтверджує, що відповідач не мав наміру відмовлятися від договору. Також щодо неможливості примусового виконання договору в натурі відповідачем зазначено, що у специфікації визначено конкретного виробника, яким є відповідач і який заперечує наявність відповідного товару на складі, а також заперечує можливість виготовлення у 2026 році меду 2025 року збору. Більше того, потужність виготовлення меду у 2026 році буде залежати від погодних умов, активності бджолосімей, можливих хвороб бджіл, які також можуть вплинути на кількість і якість меду, який буде виготовлятися. Тобто, як зазначає відповідач, позовна вимога зобов'язати виконати договір у натурі є юридично неправильною, оскільки виконання залежить від дій покупця та органів Державної податкової служби; товар відсутній; виробник визначений договором і його неможливо замінити на іншого виробника без внесення відповідних змін у договір. Стосовно подання заявок відповідач стверджує, що у договорі прописано, що поставка здійснюється за заявками замовника, але позивач не надав підтвердження отримання заявок, строку поставки, а самі заявки не відповідають формі договору. Як відзначає відповідач, якщо договір передбачає поставку за заявками, саме заявка є юридичною підставою виникнення обов'язку поставки. Якщо заявка оформлена неправильно обов'язок поставки не виникає. Більше того, заявка не є безумовним зобов'язанням поставки. Так, договір передбачає поставку за заявками, але заявка - це лише намір купити товар, а не автоматичне виникнення відповідальності, оскільки поставка залежить від її фактичного отримання, а не надсилання, логістики, виробництва, погодження сторін.
18.03.2026 представником відповідача подано до суду заперечення на клопотання (заяву) позивача, у яких відмічено, що твердження позивача про те, що часткова поставка "свідчить про можливість допоставки", є припущенням, а не доказом у розумінні ст. 73 ГПК України. Жодного доказу того, що товар наявний у відповідача, товар може бути придбаний, існують реальні джерела постачання позивачем не надано. Таким чином, позивач підміняє доказування логічним припущенням, що є неприпустимим.
Також 18.03.2026 представником відповідача надано суду заяву, у якій просить у прядку ст. 551 ЦК України зменшити розмір штрафних санкцій, заявлених позивачем, до мінімального розумного рівня (або, за можливості, відмовити у їх стягненні повністю).
Окрім того, 18.03.2026 представником відповідача подано ряд клопотань, у яких із посиланням на ст. 74 ГПК України, просить суд: 1) витребувати у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» докази понесених ним збитків, зокрема (але не виключно) додаткових витрат на закупівлю товару за більш високою ціною, отриманих ним можливих штрафів за порушення внаслідок відсутності доставки товару тощо; зобов'язати позивача дати письмове пояснення щодо сум і причин понесення ним збитків або зазначити відсутність таких; 2) витребувати у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» докази односторонньої відмови від виконання договору, тобто доказу чітко вираженої дії з боку відповідача, спрямованою на припинення зобов'язання; документи чи інші види (типи) доказів, що підтверджують можливість виконання відповідачем поставки товару на умовах договору, зокрема наявні укладені діючі контракти відповідача з іншими контрагентами у 2026 році на поставку тієї ж продукції в результаті перемоги на Prozoro Market чи у інших відкритих торгах, інформація про які міститься у відкритому доступі та може бути вивчена та надана позивачем, або підтвердити участь у запитах ціни пропозиції (Prozoro Market) чи у відкритих торгах на поставку тієї ж самої продукції, інформація про що також наявна і доступна у відкритому доступі позивачу, і яка б могла свідчити про ухилення відповідача здійснювати поставку зазначеного товару конкретно позивачеві та здійснювати її іншим контрагентам; за умови відсутності або наявності зазначеної у пункті 2 інформації надати суду письмове пояснення щодо наявності чи відсутності укладених відповідачем договорів, інформація про які міститься у відкритому доступі, а номенклатура товару відповідає номенклатурі в укладеному з позивачем договорі; 3) витребувати у Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» докази фактичного отримання позивачем заявки, її прочитання, що може бути підтверджено технічними заголовками листа, серверними логами тощо; зобов'язати позивача дати письмове пояснення щодо наявності чи відсутності таких доказів.
До подання означених вище клопотань про витребування доказів відповідачем в порядку ст. 119 ГПК України 17.03.2026 подано заяву про поновлення процесуального строку, а тому, зважаючи на викладене (заяву про поновлення строку), суд поновлює процесуальний строк для подачі клопотань про витребування доказів.
Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні клопотань від 18.03.2026 в частині витребування доказів, оскільки всупереч пп. 2, 4 ч. 2 ст. 81 ГПК України відповідачем не зазначено заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, як і не наведено переконливих підстав, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа. Окрім того, позивачем не вказано обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати з огляду на предмет та підстави заявленого позивачем позову.
Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотань від 18.03.2026 в частині зобов'язання позивача надати письмові пояснення з підстав їх необґрунтованості та того, що нормами ГПК України не передбачено вчинення судом такої процесуальної дії як зобов'язання позивача надати письмові пояснення. Такі пояснення позивач вправі самостійно подати відповідно до ст. 42 ГПК України. Разом з тим, ч. 2 ст. 74 ГПК України визначає право суду (а не обов'язок) зобов'язати іншого учасника справи надати відповідні докази, а не письмові пояснення.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи викладені в заявах по суті справи.
Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.
Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 13.04.2023 № 491 вирішено зареєструвати в Державному реєстрі потужностей операторів ринку потужність Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (пасіка) за адресою: вул. Набережна, 24, с. Успенка, Кіровоградська обл.
22.05.2025 між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (Постачальник) укладено договір поставки № 53-124-05-25-26023, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику в передбачені цим договором строки товар, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток №1 до договору), та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2. договору предметом поставки по даному договору є товар: мед натуральний (код 03140000-4 згідно ДК 021:2015 - Продукція тваринництва та супутня продукція).
Згідно з п. 1.3. договору місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області.
За умовами п. 3.1. договору строк поставки замовленої партії товару протягом 5-х робочих днів з дати надсилання Постачальнику письмової заявки від Замовника на постачання товару, в якій зазначається назва та кількість товару, яка надсилається на електронну адресу Постачальника bgm-agro@i.ua з електронної адреси Замовника office@khnpp.atom.gov.ua. Кінцевий термін постачання останньої партії товару до 31.10.2025.
Датою отримання Постачальником письмового замовлення Замовника на поставку замовленої партії Товару за цим договором є дата надсилання цього письмового замовлення Замовника з його електронної пошти на електронну пошту Постачальника, які вказані у цьому пункті договору.
У разі виникнення між сторонами спору щодо факту та/або дати надсилання Замовником та/або отримання Постачальником письмового замовлення на поставку замовленої партії товару за цим договором - належним і достатнім підтвердженням факту та дати надсилання Замовником і отримання Постачальником письмового замовлення Замовника є роздруківка супровідного електронного листа з вказаної у цьому пункті договору електронної пошти Замовника із зазначенням дати надсилання Замовником та вихідним номером письмового замовлення Замовника з електронної пошти Замовника на електронну пошту Постачальника, які вказані у пункті 3.1 договору.
Як передбачено п. 3.2 договору, поставка товару згідно Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDР згідно з Інкотермс 2020 на склад Замовника у м. Нетішин Хмельницької області. Інформація про повну адресу складу Замовника буде письмово повідомлена для Постачальника протягом 5 днів з дати укладення договору, шляхом надсилання з електронної адреси Замовника office@khnpp.atom.gov.ua на електронну адресу Постачальника bgm-agro@i.ua відповідного листа. Постачальник зобов'язаний негайно (але не пізніше 1 робочого дня) з моменту отримання листа надіслати Замовнику лист-підтвердження про отримання інформації щодо повної адреси складу Замовника.
Пунктом 3.3. договору погоджено, що Постачальник за 2 дні до відвантаження замовленої партії товару, надсилає Замовнику письмове повідомлення про готовність товару до відвантаження на електронну пошту office@khnpp.atom.gov.ua.
У п. 3.5. договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання видаткової накладної (накладної) Замовником. Ризик випадкового пошкодження або випадкового знищення товару переходить до Замовника з моменту поставки товару.
Приймання-передача товару від Постачальника до Замовника по кількості і якості здійснюється Замовником в день поставки товару за участі уповноваженого представника Постачальника у місці передачі товару, визначеному п. 3.2 цього Договору. Замовник підписує видаткову накладну (накладну) у разі відсутності будь-яких зауважень до поставленого товару (п. 3.7. договору).
Відповідно до п. 4.1. договору ціна товару по договору становить 100000,00 грн, крім того ПДВ 20 % - 20000,00 грн, всього ціна договору: 120000,00 грн.
Згідно з п. 4.2. договору ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору).
За умовами п. 6.3.1. договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.
Як передбачено п. 8.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 8.2. договору погоджено, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.
У п. 8.6. договору сторонами погоджено, що сплата штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань за договором.
Даний договір пов'язаний з діяльністю філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом», якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (АТ «НАЕК «Енергоатом»), в зв'язку з чим територіальна підсудність справ за участю філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» відповідно до вимог статті 29 ГПК України визначається за місцезнаходженням філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (п. 9.4. договору).
Відповідно до пп. 11.1., 11.2., 11.4. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 31.12.2025 крім випадку, передбаченого пунктом 11.2 цього договору. У випадку фактичного, повного і належного виконання сторонами зобов'язань до вказаної у пункті 11.1 цього договору дати, зобов'язання сторін за цим договором припиняються, а строк дії договору вважають таким, що закінчився в момент виконання сторонами усіх своїх зобов'язань, визначених цим договором. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії договору.
Сторонами укладено Специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору поставки), у якій визначено найменування товару: мед натуральний, різнотрав'яний, ґатунок перший; кількість товару: 1000 кг; ціну за одиницю товару: 100,00 грн; загальну суму товару: 120000,00 грн.
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» із листом від 26.05.2025, у якому просило відповідно до умов договору від 22.05.2025 здійснити постачання меду натурального в кількості 200 кг на суму 24000,00 грн за адресою: м. Нетішин, вул. Промислова, 3/14.
Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» виставлено Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» рахунок на оплату від 23.06.2025 № 7060 щодо поставки 200 кг меду натурального на суму 24000,00 грн.
Відповідно до видаткової накладної від 23.06.2025 № 7060, підписаної лише відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» поставлено Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» мед натуральний в кількості 200 кг на суму 24000,00 грн.
Згідно з товарно-транспортною накладною від 23.06.2025 № Р7060, підписаної лише відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» поставлено Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» мед натуральний в кількості 200 кг на суму 24000,00 грн.
Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» лист від 21.07.2025, у якому просило відповідно до умов договору від 22.05.2025 здійснити постачання меду натурального в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції від 24.07.2025 № 7448 Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» 24000,00 грн на виконання договору від 22.05.2025.
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» із претензіями від 10.11.2025 та від 03.12.2025, у яких просило поставити у порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 щодо постачання меду натурального в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн, а також сплатити пеню та штраф у розмірі 7 % згідно з п. 8.2. договору у зв'язку з простроченням поставки товару, починаючи з 29.07.2025. Надіслання означених претензій підтверджується описами вкладення у цінний лист від 11.11.2025, від 04.12.2025 та поштовими накладними № 3010000188316, № 3010000202947.
Згідно із записом від 26.03.2025 до Ветеринарно-санітарного паспорту пасіки № UA-35-08-767 (власник ТОВ «БГМ-Агро») за результатами клінічного огляду за місцем реєстрації пасіки кількість бджолиних сімей становить 18 шт.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.02.2026 № 2330796 Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Печенізька, 8, ідентифікаційний код 41763426.
Крім того, в матеріалах справи наявні копії: витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.08.2025 (щодо Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»), від 27.01.2022 (щодо ТОВ «БГМ-Агро»); Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро», затвердженого рішенням від 09.04.2021 № 2; наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» від 28.11.2017 № 1 про виконання з 27.11.2017 обов'язків директора товариства Горбаченком О.О.; протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» від 27.11.2017 № 1; оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за період 01.01.2025 - 31.12.2025; довідки Військової частини від 10.03.2026 № 231, згідно з якою лейтенант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі; витягу із наказу Міністерства оборони України від 12.04.2022 № 3; довідки Військової частини від 09.04.2022 № 1396, згідно з якою ОСОБА_1 признаний на військову службу під час мобілізації в воєнний період та направлений для проходження військової служби до військової частини; довідки Військової частини від 08.04.2025 № 1686/1327, згідно з якою ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в військовій частині; довідки від 15.06.2025 № 1686/2223.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підсудності.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 ГПК України позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 5 ст. 29 ГПК України визначено, що позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Судом установлено, що у п. 1.3. договору сторони передбачили, що місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області.
Крім того, відповідно до п. 9.4. договору сторонами погоджено, що даний договір пов'язаний з діяльністю філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом», якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи (АТ «НАЕК «Енергоатом»), в зв'язку з чим територіальна підсудність справ за участю філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» відповідно до вимог статті 29 ГПК України визначається за місцезнаходженням філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція».
Предметом спору у цій справі є, зокрема вимога позивача зобов'язати відповідача виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність для філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» в порядку, передбаченому умовами договору, мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн. При цьому, як було зазначено вище, місцем виконання цього договору є м. Нетішин.
Отже, із наведеного, виходячи із пп. 1.3., 9.4. договору, суд дійшов висновку про можливість застосування в спірному випадку правил підсудності, встановлених ч. 5 ст. 29 ГПК України, про пред'явлення позову за місцем виконання договору та розгляд цієї справи Господарським судом Хмельницької області.
Щодо вимоги про зобов'язання виконати умови договору поставки у порядку поставки товару.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як слідує з матеріалів справи, між Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (Постачальник) укладено договір поставки № 53-124-05-25-26023, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Замовнику в передбачені цим договором строки товар, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити даний товар згідно з найменуванням, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток №1 до договору), та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до частини першої статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За умовами пп. 1.2., 4.1. договору предметом поставки є товар - мед натуральний (код 03140000-4 згідно ДК 021:2015 - Продукція тваринництва та супутня продукція) загальною вартістю 120000,00 грн.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
За змістом ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що строк поставки замовленої партії товару протягом 5-х робочих днів з дати надсилання Постачальнику письмової заявки від Замовника на постачання товару, в якій зазначається назва та кількість товару, яка надсилається на електронну адресу Постачальника bgm-agro@i.ua з електронної адреси Замовника office@khnpp.atom.gov.ua. Кінцевий термін постачання останньої партії товару до 31.10.2025. Датою отримання Постачальником письмового замовлення Замовника на поставку замовленої партії Товару за цим договором є дата надсилання цього письмового замовлення Замовника з його електронної пошти на електронну пошту Постачальника, які вказані у цьому пункту договору.
Матеріалами справи стверджується, що позивач на електронну адресу відповідача надіслав лист від 26.05.2025 № 71.1-09-3030/12607, у якому просив здійснити поставку меду натурального в кількості 200 кг на суму 24000,00 грн.
На виконання вказаного листа Товариством з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» було поставлено позивачу товар в кількості та на суму, що були вказані Замовником у листі від 26.05.2025, та за який (товар) позивачем було сплачено 24000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.07.2025 № 7448.
В подальшому відповідно до умов договору від 22.05.2025 позивач на електронну адресу відповідача надіслав лист від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, у якому просив здійснити поставку решти товару - меду натурального в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн.
Проте, в обумовлений сторонами у договорі строк (протягом 5-х робочих днів з дати надсилання Постачальнику письмової заявки (листа)), тобто до 28.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» не поставило товар Замовнику вартістю 96000,00 грн. Крім того, такий товар не був поставлений позивачу і у кінцевий строк постачання останньої партії товару - до 31.10.2025.
У статті 664 Цивільного кодексу України закріплені норми, що визначають момент виконання обов'язку продавця передати товар, за змістом яких обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом зазначається, що спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли з підстав невиконання відповідачем як Постачальником своїх договірних зобов'язань з поставки товару. Метою заявленого позову (зобов'язання виконати умови договору поставки) є спонукання відповідача до виконання передбаченого договором обов'язку.
Положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов'язку в натурі.
Цей спосіб захисту застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов'язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов'язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.
Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 5 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України стосовно такого способу захисту як примусове виконання обов'язку в натурі викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19, від 10.02.2021 у справі № 910/18950/19, від 06.04.2023 у справі № 908/507/22.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором поставки у строк до 31.10.2025. На момент звернення з позовом до суду відповідач не поставив позивачу останню партію товару вартістю 96000,00 грн.
З огляду на викладене, заявлена позивачем вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність для філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн з ПДВ, є належним способом захисту порушеного права позивача, а тому підлягає задоволенню.
Крім того, норми чинного законодавства, зокрема положення, закріплені у статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", передбачають можливість виконання судового рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії у примусовому порядку.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.04.2023 у справі № 908/507/22.
Щодо стягнення штрафних санкцій.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень статті 549 ЦК України за своєю правовою природою неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Сторони у п. 8.2. договору погодили, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Замовнику штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.
Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення буде пеня у розмірі 9888,00 грн (96000,00 грн * 0,1 % * 103 дні (з 01.11.2025 по 11.02.2026)).
У задоволенні 9120,00 грн пені суд відмовляє з підстав необґрунтованості.
Сторони у договорі також передбачили можливість нарахування позивачем штрафу за прострочення Постачальником поставки товару понад 30 днів у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару.
За таких обставин з огляду на п. 8.2. договору позивачем правомірно нараховано 6720,00 грн штрафу (96000,00 грн * 7 %), який підлягає стягненню.
Щодо нарахування одночасно штрафу та пені судом відзначається, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідна правова позиція узгоджується із позицією, що викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17 та від 08.09.2018 у справі № 908/1843/17.
Щодо заяви відповідача про зменшення штрафних санкцій або про відмову у їх стягненні.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина 3 статті 551 ЦК України визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частиною 3 статті 551 ЦК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.
Суд звертає увагу, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки у відповідності до норми статті 551 ЦК України є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/22964/17, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 06.11.2019 у справі № 917/1638/18, від 17.12.2019 у справі № 916/545/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 12.02.2020 у справі № 924/414/19, від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 15.11.2023 у справі № 910/1266/23 тощо).
Слід також зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 20.12.2023 у справі № 910/3600/22.
Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року по справі № 922/266/20.
Отже, враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, важливість збереження господарської діяльності сторін, часткову поставку товару відповідачем, зважаючи на наявність заяви відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а також враховуючи наявність права суду зменшити розмір штрафних санкцій, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення пені та штрафу на 50 %, тобто про стягнення з відповідача 4944,00 грн пені (9888,00 грн * 50 %) та 3360,00 грн штрафу (6720,00 грн * 50 %).
Таким чином, враховуючи наведене вище, заява відповідача від 18.03.2026 про зменшення штрафних санкцій підлягає частковому задоволенню.
Доводи відповідача про те, що позивач стверджує про відмову відповідача від виконання договору та відповідно нараховує відповідачу згідно з до п. 8.5. договору 20 % штрафу за односторонню відмову Постачальника від виконання своїх зобов'язань за договором суд вважає безпідставними, оскільки, виходячи зі змісту позовних вимог, позивач не заявляє до стягнення штраф відповідно до п. 8.5. договору. Жодних стверджень про односторонню відмову від договору позивач у тексті позову не наводить, а штраф нараховує на підставі п. 8.2. договору. Жодного потрійного стягнення (пені 0,1 %, штрафу 7 %, штрафу 20 %), як помилково стверджує відповідач, у спірних правовідносинах не існує.
Заперечення відповідача щодо неможливості поставки товару згідно умов договору поставки у зв'язку з мобілізацією керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» з 24.02.2022 та проходженням служби у військовій частині станом на 10.03.2026 не спростовують того, що стороною договору є юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро», а не керівник відповідача. Зазначена обставина не звільняє юридичну особу від обов'язку виконання договірних зобов'язань на узгоджених з контрагентом умовах. При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» не позбавлено можливості уповноважити іншу особу на виконання умов спірного договору, призначити іншого керівника, окрім конкретно визначеної фізичної особи, або ж тимчасово виконуючого обов'язки керівника для належного виконання господарських зобов'язань.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема судів, мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, проведені розрахунки, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність для філії «ВП «Хмельницька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн з ПДВ та стягнути з відповідача на користь позивача 4944,00 грн пені, 3360,00 грн штрафу. У стягненні 14064,00 грн пені та 3360,00 грн штрафу належить відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (92,51 %), при цьому при розподілі судового збору щодо вимоги про стягнення пені та штрафу (в частині їх зменшення на 50 %) судом беруться до уваги приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція», м. Нетішин Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро», м. Київ про зобов'язання виконати умови договору поставки у порядку поставки товару на суму 96000,00 грн та стягнення 25728,00 грн штрафних санкцій задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (м. Київ, вул. Печенізька, 8, ідентифікаційний код 41763426) виконати належним чином умови договору поставки від 22.05.2025 № 53-124-05-25-26023 шляхом поставки та передачі у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (Хмельницька область, місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, ідентифікаційний код 21313677) в порядку, передбаченому умовами договору, товар визначений у листі від 21.07.2025 № 71.1-09-4265/17365, а саме: мед натуральний в кількості 800 кг на суму 96000,00 грн з ПДВ.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БГМ-Агро» (м. Київ, вул. Печенізька, 8, ідентифікаційний код 41763426) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (Хмельницька область, місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, ідентифікаційний код 21313677) 4944,00 грн (чотири тисячі дев'ятсот сорок чотири гривні 00 копійок) пені, 3360,00 грн (три тисячі триста шістдесят гривень 00 копійок) штрафу, 2462,99 грн (дві тисячі чотириста шістдесят дві гривні 99 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
У позові в частині стягнення 14064,00 грн пені та 3360,00 грн штрафу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення господарського суду Хмельницької області подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 07.04.2026.
Суддя С.В. Заверуха
Відрук.: 1 примір.
1 - до справи.
Направити рішення позивачу та відповідачу до електронного кабінету Електронного суду.