65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" березня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/4920/25
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: Горик В.М. на підставі довіреності;
Від відповідачів: не з'явилися;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства «Укрсиббанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Турімпекс», ОСОБА_1 про стягнення 2 208 231,87 грн, -
Акціонерне товариство «Укрсиббанк» (далі по тексту - АТ «Укрсиббанк») звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Турімпекс» (далі по тексту - ТОВ «Турімпекс»), ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 2 208 231,87 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 727 342,87 грн, заборгованості за процентами за користування строковим кредитом за період з 01.11.2022 по 30.12.2022 у розмірі 3 302,48 грн, заборгованості за процентами за користування простроченим кредитом за період з 01.11.2022 по 30.11.2025 у розмірі 477 586,52 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Турімпекс» зобов'язань за кредитним договором №11519695000 від 31.12.2020, виконання зобов'язань за яким було забезпечено договорами поруки №282400 від 31.12.2020, №282399 від 31.12.2020, укладеними між позивачем та ОСОБА_1 .
Ухвалою від 12.01.2026 судом було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
ТОВ «Турімпекс» було повідомлено про розгляд даної справи шляхом направлення ухвал суду на його адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65039, Одеська обл., місто Одеса, проспект Лесі Українки, буд. 12-А, офіс 1308/1309. ОСОБА_1 , який згідно з матеріалами справи є громадянином Республіки Туреччина, був повідомлений про розгляд даної справи шляхом направлення ухвал суду на його адресу для листування, вказану у договорах поруки, а саме: АДРЕСА_1 . При цьому суд зазначає, що відомості про зареєстроване місце проживання чи перебування відповідача до Єдиного державного демографічного реєстру не внесені (відповідь № 2129184 від 15.12.2025).
Проте ухвали, якими відповідачі були повідомлені про розгляд судом даного спору, були повернуті до суду у зв'язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про належне повідомлення ТОВ «Турімпекс» та ОСОБА_1 про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачами не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
22.09.2020 АТ «Укрсиббанк» наказом №П-ЬЕС-2021-10б затвердив Правила (договірні умови) обслуговування суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, представництв - клієнтів АТ «Укрсиббанк».
31.12.2020 між АТ «Укрсиббанк» (Банк або Кредитор) та ТОВ «Турімпекс» (Клієнт або Позичальник) було укладено кредитний договір №11519695000, у преамбулі якого зазначено, що сторони, підписуючи цей договір, погоджуються з умовами та порядком надання, обслуговування та погашення кредиту, викладених у цьому договорі та у Правилах (договірних умовах) обслуговування суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, представництв - клієнтів АТ «Укрсиббанк» (далі - Правила). Підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами сторін під Правилами, та сторони визнають, що Правила є невід'ємною частиною договору і не підлягають додатковому підписанню сторонами.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору №11519695000 від 31.12.2020 Банк надає Клієнту кредит в сумі 4 580 000,00 грн, а Клієнт зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит та сплатити плату за користування ним у порядку та на умовах, визначених договором. Кредит надається одним траншем в розмірі зазначеної суми кредиту. Кредит надається шляхом зарахування Банком коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Клієнта, відкритий у Кредитора, для подальшого використання за цільовим призначенням.
Надання кредиту здійснюється з 31.12.2020. Клієнт зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №2 до договору), але в будь-якому випадку не пізніше 30.12.2022, якщо тільки відповідно до умов договору не застосовується інший термін повернення заборгованості за кредитом. Клієнт зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти, комісії, штрафи та інші платежі відповідно до умов договору на рахунок, вказаний у договорі; якщо реквізити для погашення траншу зазначені в заяві на видачу траншу, то погашення здійснюється на зазначений рахунок (п. 1.2 кредитного договору №11519695000 від 31.12.2020).
Згідно з п. 1.3 кредитного договору №11519695000 від 31.12.2020 під терміном «плата за кредит» у даному договорі розуміються як проценти так і комісії. Для строкової суми кредиту встановлюється фіксована процентна ставка в розмірі 8,9% процентів річних. Для простроченої суми кредиту встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми кредиту на дату виникнення такого прострочення. Проценти нараховуються та сплачуються у порядку, передбаченому Правилами, Клієнт сплачує Банку комісії згідно з додатком №1 до договору у порядку, визначеному Правилами. Цільове призначення (мета) кредиту: поповнення обігових коштів.
У додатку №2 до кредитного договору №11519695000 від 31.12.2020 сторонами було викладено графік погашення кредиту, відповідно до якого Позичальник щомісячно з 31.12.2020 до 30.12.2022 має погашати кредит у розмірі, щоб залишок максимальної заборгованості відповідав сумі, вказаній у графіку.
АТ «Укрсиббанк» також було надано суду додаткову угоду №1 до кредитного договору №11519695000 від 31.12.2020, а також графік погашення кредиту у новій редакції, які ТОВ «Турімпекс» підписані не були.
31.12.2020 між АТ «Укрсиббанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №282399 (основний борг), згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника (ТОВ «Турімпекс») перед Кредитором, що виникли з основного договору (кредитний договір №11519695000 від 31.12.2020), а саме щодо сплати суми основного боргу у розмірі 4580000,00 грн Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язань Боржника за основним договором. Згідно з цим договором Поручитель також поручається за виконання Боржником його обов'язку щодо повернення суми в розмірі основного зобов'язання згідно з відповідним рішенням суду, якщо основний договір буде визнаний недійсним у судовому порядку. Поручителю добре відомі всі умови основного договору, зокрема сума основного боргу (наданих кредитних коштів, фінансування), процентна ставка та/або інша плата за основним договором, терміни та строки виконання зобов'язань за основним договором, інші умови основного договору.
Положеннями п. п. 1.3, 1.4 договору поруки №282399 від 31.12.2020 передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за основним договором частково, а саме: за порушення основного зобов'язання Боржником в межах суми, що становить 4580000,00 грн. Поручитель відповідає перед Кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п. 3.1. цього договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов'язань за основним договором. Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання основного зобов'язання є солідарною.
Згідно з умовами п. п. 3.1, 4.1 договору поруки №282399 від 31.12.2020 сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого Кредитор має право пред'явити вимоги до Поручителя, становить 12 років з дати укладення цього договору. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє протягом строку дії поруки, що зазначений у п. 3.1 цього договору.
31.12.2020 між АТ «Укрсиббанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) було укладено договір поруки №282400 (проценти та інші платежі), згідно з п. п. 1.1, 1.2 якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов'язань Боржника (ТОВ «Турімпекс») перед Кредитором, що виникли з основного договору (кредитний договір №11519695000 від 31.12.2020), а саме щодо сплати процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору, і тих, що можуть виникнути в майбутньому, в тому числі на підставі окремих угод, що можуть бути укладені в рамках основного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за порушення зобов'язань Боржника за основним договором. Поручителю добре відомі всі умови основного договору, зокрема сума основного боргу (наданих кредитних коштів, фінансування), процентна ставка та/або інша плата за основним договором, терміни та строки виконання зобов'язань за основним договором, інші умови основного договору.
Відповідно до п. п. 1.3, 1.4 договору поруки №282400 від 31.12.2020 Поручитель відповідає перед Кредитором за основним договором частково, а саме за порушення основного зобов'язання Боржником в межах суми, що становить 2 290 000,00 грн. Поручитель відповідає перед Кредитором у зазначеному в цьому пункті розмірі протягом строку дії поруки, зазначеного у п. 3.1. цього договору, незалежно від суми будь-яких погашених зобов'язань за основним договором. Відповідальність Поручителя і Боржника щодо виконання основного зобов'язання є солідарною.
Згідно з умовами п. п. 3.1, 4.1 договору поруки №282400 від 31.12.2020 сторони домовились, що строк дії поруки, а саме строк протягом якого Кредитор має право пред'явити вимоги до Поручителя, становить 12 років з дати укладення цього договору. Договір набирає чинності з дати його укладення та діє протягом строку дії поруки, що зазначений у п. 3.1 цього договору.
04.01.2021 АТ «Укрсиббанк» було видано ТОВ «Турімпекс» кредитні кошти у розмірі 4 580 000,00 грн шляхом їх перерахування на рахунок відповідача, що підтверджується випискою по рахунку Позичальника за період з 31.12.2020 по 02.12.2025.
22.12.2022 АТ «Укрсиббанк» звернулося до ТОВ «Турімпекс» з вимогою №27-1-01/1561, відповідно до якої Банк вимагав усунення порушень умов кредитного договору №11519695000 від 31.12.2020, а саме погашення простроченої заборгованості протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання цього повідомлення, у розмірі 1 740 198,75 грн. Вказана вимога згідно наданого суду рекомендованого повідомлення була вручена відповідачу у відділенні поштового зв'язку 27.12.2022.
АТ «Укрсиббанк» також було направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу №27-1-01/1562 від 22.12.2022 про виконання останнім своїх зобов'язань за договорами поруки шляхом сплати заборгованості ТОВ «Турімпекс» у загальному розмірі 1 740 198,75 грн. Проте вказана вимога не була направлена Банком на адресу для листування Поручителя, яка вказана в договорах поруки, та згідно наданого позивачем рекомендованого повідомлення не була вручена Поручителю.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом заявленого АТ «Укрсиббанк» позову є вимога про солідарне стягнення з ТОВ «Турімпекс», ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 727 342,87 грн, заборгованості за процентами у розмірі 480 889,00 грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 31.12.2020 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Турімпекс» було укладено кредитний договір №11519695000, на виконання зобов'язань за яким Банком було видано Позичальнику кредитні кошти у загальному розмірі 4 580 000,00 грн, що підтверджується випискою по банківському рахунку ТОВ «Турімпекс».
При цьому у господарського суду відсутні підстави для врахування Правил (договірних умови) обслуговування суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, представництв - клієнтів АТ «Укрсиббанк», які, як вважає АТ «Укрсиббанк», є частиною кредитного договору з огляду на наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19) дійшла висновку, що підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може вважатись договором приєднання у випадку відсутності у такій анкеті домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а також відсутності підтверджень конкретних запропонованих Умов та правил банківських послуг.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 17.07.2020 по справі №910/8189/19 було наголошено, що у справі № 342/180/17-ц Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 24.09.2014 у справі № 6-144цс14, та, посилаючись на положення статей 207,626, 628, 638, 626, 1054, 1055, 633, 634, 1056-1, 1048, 1049, 1050, 549, 551 Цивільного кодексу України, дійшла наступних висновків:
- визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід'ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки;
- умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений;
- умови та правила надання банківських послуг, розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua), належним доказом бути не можуть, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування;
- враховуючи, що позивач вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 Цивільного кодексу України не заявляв, позовні вимоги аргументовані умовами кредитного договору з посиланням на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення заборгованості за процентами за користування чужими коштами та пені за порушення умов кредитного договору, та відмовила у цій частині у задоволенні позову.
При цьому Верховним Судом у постанові від 17.07.2020 по справі №910/8189/19 було відхилено висновки АТ КБ "Приватбанк" про наявність у юридичної особи в силу свого правового статусу можливості усвідомлювати значення та наслідки своїх дій, а, отже, про відсутність підстав для застосування висновку, викладеного у справі № 342/180/17-ц. Так, Верховний Суд дійшов висновку, що під час вирішення спору слід виходити з наданого Великою Палатою Верховного Суду тлумачення норми права, а не суб'єктного складу сторін спору.
Враховуючи відсутність підпису ТОВ «Турімпекс» на Правилах (договірних умови) обслуговування суб'єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, осіб, що проводять незалежну професійну діяльність, представництв - клієнтів АТ «Укрсиббанк», які, як вважає АТ «Укрсиббанк», є частиною кредитного договору, господарський суд доходить висновку, що зазначені Правила не можуть вважатися частиною кредитного договору.
Крім того, суд зазначає про відсутність підстав для врахування додаткової угоди №1 від 10.03.2022 до кредитного договору у зв'язку з відсутністю на угоді підпису ТОВ «Турімпекс», що свідчить про її неукладеність сторонами.
Вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 дійшла висновку, що сторони, уклавши кредитний договір, мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно "користуватися кредитом", натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за "користування кредитом") за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Підсумовуючи викладене вище господарський суд доходить висновку про наявність у АТ «Укрсиббанк» права на повернення кредитних коштів за договором №11519695000 від 31.12.2020 у строк до 30.12.2022 у зв'язку зі спливом строку кредитування. При цьому сплив 30.12.2022 строку кредитування, тобто правомірного користування кредитом з боку Позичальника в силу вимог цивільного законодавства має наслідком припинення права Банку на нарахування процентів.
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
ТОВ «Турімпекс» в порушення прийнятих на себе зобов'язань за кредитним договором №11519695000 від 31.12.2020 у строк до 30.12.2022 не було повернуто Кредитору всю суму кредитних коштів, що стало підставою для звернення позивача до суду з даними позовними вимогами.
Враховуючи відсутність доказів повного погашення заборгованості за кредитним договором, господарський суд доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для присудження до стягнення з ТОВ «Турімпекс» на користь АТ «Укрсиббанк» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 727 342,87 грн.
Водночас, перевіривши здійснений АТ «Укрсиббанк» розрахунок процентів за користування кредитом, судом було встановлено, що проценти були нараховані позивачем у строк до 30.11.2025, тобто поза межами строку кредитування.
Враховуючи наявність у АТ «Укрсиббанк» права на нарахування процентів лише у межах строку кредитування, господарський суд, здійснивши перерахунок процентів до 30.12.2022, встановив, що їх розмір на кінець строку кредитування становив 22 791,57 грн. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про необхідність часткового задоволення заявлених позивачем вимог в цій частині позову шляхом присудження до стягнення з ТОВ «Турімпекс» заборгованості за процентами у розмірі 22 791,57 грн.
Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Верховним Судом у постанові від 02.10.2025 у справі № 910/1986/25 наголошено, що законодавець пов'язує виникнення солідарної відповідальності у зобов'язальному праві, коли існує відповідальність кількох боржників перед кредитором, при якій кредиторові надається право на свій розсуд вимагати виконання зобов'язання у повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного з них окремо.
Солідарне зобов'язання виникає лише у випадках, встановлених договором або законом. Тобто солідарні зобов'язання виникають лише у випадках, передбачених договором чи актом чинного законодавства (див. наприклад постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 243/10982/15-ц (провадження № 14-81 цс 18), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (провадження № 14-178 цс 18), від 12 вересня 2018 року у справі № 569/96/17 (провадження № 14-386 цс 18), від 23 січня 2019 року у справі № 712/21651/12) (провадження № 14-526 цс 18)).
З огляду на укладення між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 двох договорів поруки, за умовами яких Поручитель відповідає перед Банком як солідарний боржник за виконання ТОВ «Турімпекс» зобов'язань за кредитним договором, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення із відповідачів заборгованості у загальному розмірі 1 750 134,44 грн.
Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо правомірності часткового задоволення заявлених акціонерним товариством «Укрсиббанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Турімпекс», ОСОБА_1 позовних вимог шляхом присудження до стягнення із відповідачів у солідарному порядку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1 727 342,87 грн, заборгованості за процентами у розмірі 22 791,57 грн. В іншій частині позову необхідно відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 231, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Турімпекс» /65039, Одеська обл., місто Одеса, проспект Лесі Українки, буд. 12-А, офіс 1308/1309; ідентифікаційний код 42582907/, ОСОБА_1 /адреса для листування: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь акціонерного товариства «Укрсиббанк» /04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750/ заборгованість за кредитом у розмірі 1 727 342,87 грн /один мільйон сімсот двадцять сім тисяч триста сорок дві грн 87 коп./, заборгованість за процентами у розмірі 22 791,57 грн /двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто одна грн 57 коп./.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Турімпекс» /65039, Одеська обл., місто Одеса, проспект Лесі Українки, буд. 12-А, офіс 1308/1309; ідентифікаційний код 42582907/ на користь акціонерного товариства «Укрсиббанк» /04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750/ судовий збір у розмірі 10 500,81 грн /десять тисяч п'ятсот грн 81 коп./.
4. Стягнути з ОСОБА_1 /адреса для листування: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 / на користь акціонерного товариства «Укрсиббанк» /04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12; ідентифікаційний код 09807750/ судовий збір у розмірі 10 500,81 грн /десять тисяч п'ятсот грн 81 коп./.
5. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення суду.
Повне рішення складено 06 квітня 2026 р.
Суддя С.П. Желєзна