про відмову у відкритті провадження у справі
06 квітня 2026 року Справа № 915/362/26
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до 1-го відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, вул.Велика Арнаутська, 15, м.Одеса, 65048
до 2-го відповідача: філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс», пров.Штабний, 1 м.Одеса, 65012
про: - визнання договору недійсним
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 30.03.2026 (вх.№4420/26 від 31.03.2026) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях та філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» в якій просить суд визнати недійсним договір №РОФ-1929 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений 07.11.2024, між орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по одеській та Миколаївській областях, орендарем - ОСОБА_1 , Балансоутримувачем - філією «Південна» Концерну «Військторгсервіс».
Дослідивши матеріали позовної заяви суд доходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.175 України з огляду на наступне.
Відповідно до ст.125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
У відповідності до ч.1 ст.5, ч.1 ст.7, ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
У відповідності до ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява має подаватися за правилами предметної та суб'єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.
У ст.45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Враховуючи викладене, спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає нормам статей 4, 45 Господарського процесуального кодексу України, а спірне правовідношення носить господарський характер.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначив відповідачем-2 філію «Південна» Концерну «Військторгсервіс» (код ЄДРПОУ 35123222).
Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Згідно із ч.4 ст.64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Тобто філії та представництва господарюючого суб'єкта, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво суб'єкта господарювання, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку із відсутністю сторони у господарському процесі, до якої пред'явлено позов, а отже неможливістю вирішення господарського спору.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.
З урахуванням цивільно-правового статусу філій та представництв недопустимою є участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу, як складової частини юридичної особи, що його створила.
Як вбачається із змісту позовної заяви, звертаючись до суду із даним позовом, позивач пред'явив позовні вимоги до одного з відповідачів саме як до філії юридичної особи, а не до юридичної особи Концерну Військторгсервіс.
Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача-2 може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її представництва (якщо представництво наділене відповідними повноваженнями і про це є належні докази).
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 25.06.2019 у справі №904/1083/18, постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 у справі №760/32455/19, у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №712/13066/18, від 10.11.2021 у справі №552/2889/20, від 09.02.2022 у праві №607/4090/21, від 09.02.2022 у справі №213/4206/19, від 18.05.2022 у справі №552/3667/19, від 08.03.2023 у справі №464/4338/21, від 31.01.2024 у справі №918/479/23, від 11.12.2024 у справі №461/5877/22.
Відповідно до ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 35123222 (який зазначено у позовній заяві як ідентифікаційний код відповідача-2) міститься запис про найменування та місцезнаходження філії (іншого відокремленого підрозділу) Південне регіональне управління концерну «Військторгсервіс». Отже, відповідач - 2 (ідентифікаційний код 35123222) є відокремленим підрозділом юридичної особи - Концерн «Військторгсервіс» (ідентифікаційний код 33689922).
Судом встановлено, що позивачем заявлено позов до відповідача-2 філії «Південна» Концерну «Військторгсервіс» (код 38076799), яка не є юридичною особою та відповідно не може виступати стороною у господарському процесі у зв'язку з відсутністю у нього процесуальної дієздатності.
Водночас філії та представництва, які не є юридичними особам, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у господарському процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку з відсутністю сторони у господарському процесі, до якої пред'явлено позов, а отже, неможливістю вирішення господарського спору.
Враховуючи вищевикладене, філія «Південна» Концерну «Військторгсервіс» (код 38076799) не може виступати стороною спору в господарському судочинстві, оскільки не має статусу юридичної особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Таким чином, враховуючи викладені обставини в сукупності, суд дійшов висновку, що така позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у відкритті провадження у справі слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.175 ГПК України.
Відповідно до приписів частини 6 статті 175 ГПК України, суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду за захистом порушеного права, пред'явивши позов до належного відповідача на загальних підставах. Позовна заява може бути розглянута в порядку господарського судочинства, якщо вона буде подана до юридичної особи або до юридичної особи в особі філії, за наявності відповідних повноважень, докази яких мають бути додані позивачем до позовної заяви.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Суд роз'яснює позивачеві, що для повернення суми сплаченого судового збору з Державного бюджету України слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що оскільки позовна заява була подана з використанням підсистеми "Електронний суд", позивачу буде надіслана лише дана ухвала суду.
Керуючись ст.ст. 4, 45, п. 1 ч. 1 статті 175, ст.ст.232, 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. У відповідності до п.7 ч. 1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.О. Семенчук