79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
06.04.2026 Справа № 914/295/26
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», місто Київ
до відповідача Відділу освіти,культури, і туризму Турківської міської ради, місто Турка, Самбірський район, Львівська область
про стягнення 69 392,89 грн.
Без виклику сторін.
Процес.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Відділу освіти,культури, і туризму Турківської міської ради, простягнення 69 392,89 грн заборгованості, з яких 58522,98 грн основний борг, 9 095,91 грн пеня, 821,60 грн інфляційні втратита 952,40 грн три проценти річних.
Ухвалою від 03.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановив здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 03.02.2026 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, була доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в підсистемі “Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 16.02.2026.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача не надходили.
Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку із закінченням строку, наданого процесуальним законодавством для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення у справі.
Правова позиція сторін.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.01.2025 між сторонами було укладено договір №12-8047/24-БО-Т постачання природного газу, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 “Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Позивач, поставив відповідачеві у період з січня по квітень 2025 року природний газ загальним об'ємом 23371,56 тис.м.куб на загальну суму 398 545,77 грн.
Позивач зазначає, що відповідач не здійснив документального оформлення зазначених обсягів спожитого природного газу, як це було передбачено договором.
Відповідач оплату за поставлений газ позивачем природній га провів частково у розмірі 340 022,79 грн. Неоплаченою залишилась сума 58 522,98 грн.
У зв'язку із порушеннями встановлених строків оплати за переданий газ, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 9 095,91 грн, 821,60 грн інфляційні втрати та 952,40 грн три проценти річних.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 69 392,89 грн заборгованості, з яких 58522,98 грн основний борг, 9 095,91 грн пеня, 821,60 грн інфляційні втрати та 952,40 грн три проценти річних.
Позиція відповідача.
Відповідач подав через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву у якому зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, наслідки визнання позову відповідачу відомі та зрозумілі (вх.№5140/26 від 20.02.2026).
Обставини встановлені судом.
02.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» EIC-код 56Х930000010610Х, в особі керівника напряму з організаційного забезпечення супроводу договорів постачання природного газу Відділу документального оформлення Департаменту супроводу договорів постачання природного газу Поліщук Наталі Георгіївни, яка діє на підставі довіреності від 19.11.2024 року №116 та Статуту, з однієї сторони, (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - постачальник) та Відділом освіти, культури і туризму Турківської міської ради, ЕІС-код56ХS00017РWЕК00D, юридична особа, що створена та діє відповідно до законодавстваУкраїни і є бюджетною установою/організацією, надалі - Споживач, в особі начальника Блажівського Михайла Миколайовича, який діє на підставі Положення, з іншої сторони, (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - споживач) керуючись Законом України “Про ринок природного газу», Постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2022 № 812 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам», постановою КабінетуМіністрів України від 12.10.2022 №1178 “Про затвердження особливостей здійсненняпублічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗакономУкраїни “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану вУкраїні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами ідоповненнями),Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 “Про затвердження Правил постачання природного газу» (надалі - Правила постачання природного газу), Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493 “Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» (надалі - Кодекс ГТС), Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 “Про затвердження Кодексу газорозподільних систем» (далі - Кодекс ГРМ), Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 “Про встановлення тарифів для ТзОВ “ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на регуляторний період 2020 - 2024 роки» та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють відносини у сфері постачання природного газу, було укладено договір №12-8385/24-БО-Т постачання природного газу (надалі - договір).
Згідно з пунктом 1.1.договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 “Газове паливо» (природний газ), а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до пункту 1.2. та пункту 1.3. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб. За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Згідно з пунктом 2.1. договору постачальник передає споживачу замовлений ним обсяг (об'єм) природного газу у період з січня 2025 року по 30 квітня 2025 року (включно) у кількості 20,00000тис.куб метрів (двадцять тисяч кубічних метрів), у тому числі по місяцях: січень 2025 року - 6,00000тис.куб метрів, лютий 2025 року - 6,00000тис.куб метрів, березень 2025 року - 5,00000тис.куб метрів, квітень 2025 року - 3,00000тис.куб метрів. Всього - 20,00000тис.куб метрів.
Відповідно до пункту 2.3. договору сторони погодили, що підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розмішеною на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог кодексу ГТС.
Пунктом 2.4.договору визначено, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором.
У будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пунктом 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.
Згідно з пунктом 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи.
Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.
Згідно з пунктом 3.5 договору сторони погодили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді оформлюється актом приймання- передачі газу.
Позивач у період з січня 2025 по квітень 2025 передав відповідачу природний газ на загальну суму 398545,77 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природнього газу, а саме:
- актом приймання-передачі природного газу від 12.02.2025 за січень 2025 року
на суму 106 948,08 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 11.03.2025 за лютий 2025 року
на суму 137 278,00 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 11.04.2025 за березень 2025року на суму 95 796,71 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 12.05.2025 за квітень 2025року на суму 58 522,98 грн.
Пунктом 3.5.1 договору передбачено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акта надання послуг з розподілу за такий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
У пункті 3.5.2. договору зазначено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період підписані уповноваженим представником постачальника.
Згідно з пунктом 3.5.3 договору сторони погодили, що споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання акта зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.
У пункті 3.5.4 договору зазначено, що у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформи Оператора ГТС, обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 договору.
Згідно з пунктом 3.6 договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
Відповідно до пункту 4.1 договору та додаткової угоди №1 від 24.01.2025, ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послугитранспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності надобу наперед, становить 17 052,60 грн.
Згідно підпунктом 2 пункту 6.2. договору споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом внесення змін до договору (підписання додаткової угоди).
Згідно підпунктом 4 пункту 6.2. договору споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Відтак, у даному випадку обсяги встановлюються відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та відповідач був зобов'язаний сплатити вартість поставленого природного газу.
Позивач стверджує, що відповідач частково не здійснив документального оформлення зазначених обсягів спожитого природного газу, як це було передбачено договором.
Представник позивача звертався до ТзОВ “Оператор газотранспортної системи України» з адвокатським запитом №125/5/1-47479 від 18.12.2025, в якому просив надати документальне підтвердження об'ємів поставленого відповідачу природного газу за період з січня по квітень 2025 року.
У відповіді на адвокатський запит Оператор ГТС №ТОВВИХ-25-27490від 22.12.2025 зазначив, що обсяг природного газу, використаний споживачем (відповідачем)з EIC-кодом56ХS00017РWЕК00Dза період з 03.01.2025 по 30.04.2025внесений в алокацію постачальника (позивача) ТзОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х).Усічні 2025 року відповідачем спожито природний газ з ресурсу позивача в обсязі6 271,66 куб.м, в лютому 2025 року в обсязі 8 050,27 куб.м, в березні 2025 року вобсязі 5 617,72 куб.м, в квітні 2025 року в обсязі 3 431,91 куб.м, що відповідаєобсягам, зазначеним позивачем в актах приймання-передачі природного газу засічень-квітень 2025 року.
Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав, поставив відповідачеві у період з січня по квітень 2025 року (включно), а відповідач прийняв природний газ в обсязі23371,56 тис.м.куб на загальну суму 398 545,77грн, що підтверджується відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені відповідачу у спірний період.
Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно з пунктом 5.2. договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Відповідач оплатив за поставлений йому газ з порушенням передбачених пунктом 5 договору строку частково на суму 340 022,79 грн.
Згідно із пунктом 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
У зв'язку із порушеннями встановлених строків оплати заборгованості, позивач керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, та на підставі пункту 7.2 договору нарахував відповідачу пеню у розмірі 9 095,91 грн,821,60 грн інфляційних втратта 952,40 грн три проценти річних.
Загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача, у зв'язку з невиконанням останнім зобов'язань за договором №12-8047/24-БО-Т постачання природного газу від 02.01.2025 за період з січня 2025 року по 30 квітня 2025 року становить 69 392,89 грн заборгованості, з яких 58522,98 грн основний борг, 9 095,91 грн пеня,821,60 грн інфляційні втратита 952,40 грн три проценти річних.
Висновки суду.
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №12-8047/24-БО-Т постачання природного газу від 02.01.2025.
Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України “Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами.
Водночас положеннями пункту 18.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2497, передбачено, що вся інформація, що стосується цього договору, виконання зобов'язань, прийнятих сторонами, їх діяльності, та інша інформація і дані щодо відносин між сторонами є конфіденційними і не можуть у будь-який спосіб передаватися чи розголошуватися будь-якій третій стороні, за винятком випадків, передбачених законодавством, або за письмової згоди іншої сторони.
Представник позивача звертався до ТзОВ “Оператор газотранспортної системи України» з адвокатським запитом №125/5/1-47479 від 18.12.2025, в якому просив надати документальне підтвердження об'ємів поставленого відповідачу природного газу за період з січня по квітень 2025 року.
Як вбачається з відповіді на адвокатський запит Оператора ГТС №ТОВВИХ-25-27490від 22.12.2025 обсяг природного газу, використаний споживачем (відповідачем)зEIC-кодом56ХS00017РWЕК00Dза період з03.01.2025 по 30.04.2025 та внесений в алокацію постачальника (позивача) ТзОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить:
- з 03.01.2025 по 31.01.2025- 6 271,66м3;
- з 01.02.2025 по 28.02.2025- 8 050,27 м3;
- з 01.03.2025 по 31.03.2025- 5 617,72 м3
- з 01.04.2025 по 30.04.2025- 3 431,91м3.
Факт постачання позивачем природного газу відповідачу підтверджується і актами приймання-передачі природнього газу від 12.02.25 на суму 106 948,08 грн, від 11.03.2025 на суму 137 278,00 грн, 11.04.2025 на суму 95 796,71 грн та 12.05.2025 на суму 58 522,98 грн.
Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав, поставив відповідачеві у період з січня по квітень 2025 року (включно), а відповідач прийняв природний газ в обсязі в обсязі 23371,56тис.м.куб на загальну суму 398 545,77 грн, що підтверджується актами приймання передачі природнього газу та відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів відповідача, які підтверджують обсяги природного газу, що були поставлені відповідачу у спірний період.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У пункті 5.1 договору передбачено, що відповідач повинен сплатити 70% вартості переданого природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, а остаточний розрахунок потрібно здійснити до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Згідно з пунктом 5.2.договору сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов'язання, оплату вартості за переданий газ здійснював несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого позивач нарахував відповідачу 9 095,91 грн пені, 821,60 грн інфляційні втрати та 952,40 грн три проценти річних.
Факт оплати відповідачем основного боргу на загальну суму 340 022,79 грн за договором постачання природного газу №12-8047/24-БО-Т від 02.01.2025, підтверджується наявними в матеріалах розрахунком суми основного бору за договором постачання природного газу від 02.01.2025№12-8047/24-БО-Т станом на 29.12.2025 та банківською випискою за період з 02.01.2025 по 22.12.2025.
Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач подав заяву про визнання позову (вх№5140/26 від 20.02.2026).
Згідно частин 1-4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання позову не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.
На час звернення з позовною заявою, як і на час прийняття судом рішення, відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату за отримані послуги постачання природнього газу за період з січня 2025 по квітень 2025.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами п. 7.2. договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, він зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути 9 095,91 грн пені, 821,60 грн інфляційні втрати та 952,40 грн три проценти річних.
Згідно зі статтями 628, 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Тобто сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується неустойка тощо.
Судом перевірено розрахунок пені, трьох процентів річних, та інфляційних втрат, та встановлено, що позивач пеню в сумі 9 095,91 грн пені, 821,60 грн інфляційних втрат та 952,40 грн три проценти річних нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування “вірогідності доказів» на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати.
У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0000030151 від 21.01.2026.
Згідно частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відтак, позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 % від суми 2 662,40 грн, тобто 1 331,20 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1 331,20 грн необхідно покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 191, 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу освіти, культури, і туризму Турківської міської ради (82500, Львівська область, Самбірський район, місто Турка, вулиця Січових Стрільців, будинок 23; ідентифікаційний код юридичної особи 43932524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42399676) 69 392,89 грн заборгованості, з яких 58 522,98 грн основний борг, 9 095,91 грн пеня, 821,60 грн інфляційні втрати, 952,40 грн три проценти річних та 1 331,20 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42399676) з Державного бюджету судовий збір в сумі 1 331,20 грн, сплачений згідно платіжної інструкції №0000030151 від 21.01.2026, у зв'язку з визнанням позову відповідачем.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Суддя Сухович Ю.О.