вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2026 р. Справа № 911/875/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.
розглянувши матеріали справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м. Київ
до Фізичної особи-підприємця Рябоконь Олександри Олександрівни, м. Васильків, Київська область
про стягнення 270 602, 20 грн
ТОВ «Бізнес Позика» звернулось в Господарський суд Київської області із позовом до ФОП Рябоконь Олександри Олександрівни про стягнення 75 000, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 184 352, 20 грн несплачених відсотків за користування кредитом, 11 250, 00 грн несплаченої комісії за надання кредиту. Крім того, у позовній заяві позивач просить здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо повернення кредиту, плати процентів та комісії за користування кредитом згідно з Договором № 478651-КС-005 про надання кредиту від 15.06.2024 р.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2025 р. відкрито провадження у справі № 911/875/25 за позовом ТОВ “Бізнес позика» до ФОП Рябоконь Олександри Олександрівни про стягнення 270 602, 20 грні визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи), встановлено сторонам строки для подачі відповідних заяв по суті спору. Крім того, даною ухвалою витребувано у Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк»інформацію, а саме:підтвердження чи спростування, що держателем банківської карти НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ КБ «ПриватБанк», є або була Рябоконь Олександра Олександрівна (РНОКПП НОМЕР_2 ) (якщо банківська картка вже не обслуговується станом на даний момент, то зазначити період часу, коли вона була активна та використовувалась її держателем); прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на банківський рахунок, який обслуговується за допомогою банківської картки НОМЕР_1 , виданої (емітованої) АТ КБ «ПриватБанк», на яку 15.06.2024 р. були перераховані грошові кошти в загальному розмірі 75 000, 00 грн (сума кредиту); виписку про рух коштів по банківському рахунку, який обслуговується за допомогою банківської картки НОМЕР_1 , за період з 15.06.2024 р. по 21.06.2024 р.
03.04.2025 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 01.04.2025 р. на позовну заяву, що був долучений судом до матеріалів справи, в якому визнав позов в частині основної заборгованості по кредиту, та просив суд відмовити в задоволенні позову в частині стягнення відсотків та комісії по кредиту.
04.04.2025 р. до канцелярії суду від Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк» надійшов лист № 20.1.0.0.0/7-250320/102051-БТ від 26.03.2025 р., разом із доданою до нього випискою за договором б/н за період 15.06.2024 р. - 21.06.2024 р.
09.04.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 08.04.2025 р., що була долучена судом до матеріалів справи, у якій він зазначив, що відповідач був обізнаний про умови кредитного договору та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
11.04.2025 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 10.04.2025 р. на відповідь на відзив, що були долучені судом до матеріалів справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -
15.06.2024 р. між позивачем (надалі - Кредитодавець) та відповідачем (надалі - Позичальник) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України “Про електронну комерцію» було укладено договір про надання кредиту (електронна форма) № 478651-КС-005, згідно з умов п. 1. якого Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000, 00 грн (Сімдесят п'ять тисяч грн) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов'язаний повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - Договір).
Тип Кредиту: Кредит.
Строк кредиту: 24 тижнів.
Стандартна процентна ставка: в день 1, 50000000, фіксована.
Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1, 15012667, фіксована.
Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 11 250, 00 грн.
Загальний розмір наданого Кредиту: 75 000, 00 грн.
Термін дії Договору до 30.11.2024 р.
Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 195 000, 00 грн.
Згідно з п. 2. Договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Відповідно до п. 3. Договору сторони на момент укладення Договору встановили наступний графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься Знижена процентна ставка:
№ платежу ДатаЗалишок по основній сумі кредитуПроценти за користування кредитом (1)Частковий платіж основної суми (2)Комісія за надання Кредиту (3)Загальний платіж (1+2+3)
129.06.202475 000, 0012 939, 00 3 311, 0016 250, 00
213.07.202475 000, 0012 076, 40 4 173, 6016 250, 00
327.07.202475 000, 0012 076, 40408, 203 765, 4016 250, 00
410.08.202474 591, 8012 010, 604 239, 40 16 250, 00
524.08.202470 352, 4011 327, 964 922, 04 16 250, 00
607.09.202465 430,3610 535, 425 714,58 16 250, 00
721.09.202459 715, 789 615, 346 634, 66 16 250, 00
805.10.202453 081, 128 547, 007 703, 00 16 250, 00
919.10.202445 378, 127 306, 748 943, 26 16 250, 00
1002.11.202436 434, 865 866, 7010 383, 30 16 250, 00
1116.11.202426 051, 564 194, 8212 055, 18 16 250, 00
1230.11.202413 996, 382 253, 6213 996, 38 16 250, 00
Усього 108 750, 00 75 000, 00 11 250, 00 195 000, 00
Позичальник зобов'язаний повертати Кредит, Проценти за користування Кредитом та Комісію у розмірах платежів та у термінах згідно графіку платежів, що передбачений цим пунктом Договору.
Пунктом 6 Договору визначено, що Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір з вільним волевиявленням.
Згідно з п. 16 Договору інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною Договору. Усі неврегульовані Договором правовідносини Сторін регулюються законодавством України.
На виконання умов договору про надання кредиту (електронна форма) № 478651-КС-005 від 15.06.2024 р. позивачем було надано відповідачу кредит та перераховано грошові кошти у розмірі 75 000, 00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ “Платежі онлайн» Вих. № 714/02 від 13.02.2025 р. про переказ грошових коштів (переказ на карту), випискою АТ КБ “ПриватБанк»по рахунку ОСОБА_1 за договором б/н за період 15.06.2024 р. по 21.06.2024 р., наявними у матеріалах справи.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України(за умови якщо правовідносини виникли на час чинності даного нормативно-правового акту), Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 2 ст. 345 Господарського кодексу України встановлено, щокредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1048 цього ж кодексу передбачено, щопозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 цього ж кодексу передбачено,Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 цього ж кодексуякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1-2 ст. 10561 цього ж кодексупроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 639 цього ж кодексудоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
2. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
3. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
4. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Частиною 1 ст. 3 Закону Україну “Про електронну комерцію» визначено, що електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру;
електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі;
електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору;
електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем;
одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір;
суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-комунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 10 цього ж закону електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Інформування потенційних покупців (замовників, споживачів) щодо товарів, робіт, послуг здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про рекламу" та може здійснюватися шляхом надсилання комерційних електронних повідомлень.
Частиною 1, 3-8 ст. 11 цього ж закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
3. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
4. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
5. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
6. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
7. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.
Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
8. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Відповідно до ст. 12 цього ж закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріалами справи підтверджується укладання, узгодження та прийняття всіх умов Договору № 478651-КС-005 про надання кредиту (Електронна форма) від 15.06.2024 р. в електронній формі, шляхом прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання Договору № 478651-КС-005 про надання кредиту (Електронна форма) від 15.06.2024 р. та її підписання зі сторони Кредитодавця - кваліфікованим електронним підписом, зі сторони Позичальника - електронним підписом одноразовим ідентифікатором, згідно з Законом України “Про електронну комерцію».
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач свої обов'язки щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії за користування кредитом згідно з договором № 478651-КС-005 від 15.06.2024 р. про надання кредиту (електронна форма) не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 270 60, 20 грн, з якої 75 000, 00 грн основна заборгованість по тілу кредиту,184 352, 20 грн основна заборгованість по сплаті відсотків по кредиту, 11 250, 00 грн основна заборгованість по сплаті комісії по кредиту, що підтверджується пропозицією укласти договір (оферта) № 478651-КС-005 про надання кредиту (Електронна форма), прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору № 478651-КС-005 про надання кредиту (Електронна форма), договором № 478651-КС-005 про надання кредиту (Електронна форма), розрахунком заборгованості за кредитом у гривні станом на 12.03.2025 р. за кредитним договором № 478651-КС-005 від 15.06.2024 р., інформаційною довідкою ТОВ “Платежі онлайн» Вих. № 714/02 від 13.02.2025 р. про переказ грошових коштів (переказ на карту), випискою АТ КБ “ПриватБанк»по рахунку Рябоконь О. О. за договором б/н за період 15.06.2024 р. по 21.06.2024 р., візуальними формами послідовності дій Клієнта, анкетою клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.tpozyka.com), правилами відкриття кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям) Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика», затверджені наказом директора ТОВ “Бізнес позика» від 02.04.2024 р. № 9-ОД, наявними в матеріалах справи.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 23.09.2019 р. у справі № 910/10254/18 виснував, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст. 86 цього ж кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18.
У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків по своєчасному поверненню у повному обсязі кредиту, сплати процентів та комісії за користування кредитом згідно з договором № 478651-КС-005 від 15.06.2024 р.; факт наявності основної заборгованості по тілу кредиту за вказаним договором відповідачем не заперечується, позовні вимоги позивача про стягнення в частині основної заборгованості визнано повністю.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві б/н від 01.04.2025 р. на позовну заяву, щодо неправомірності нарахування банком плати за кредит, а саме комісійної винагороди за надання кредиту та відсотків за користування кредитом з огляду на відсутність домовленості між сторонами щодо строку повернення кредиту, умов про сплату відсотків за користування кредитом та комісії чи будь-яких інших платежів, а перерахування коштів на рахунок відповідача для користування не свідчить про таку домовленість є безпідставними і необґрунтованими з огляду на наступне.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 25.06.2024 р. у справі № 910/5225/23 зазначив, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Верховний Суд виходить з того, що принцип свободи договору відповідно до статей 6, 627 ЦК України полягає у наданні сторонам права на власний розсуд реалізувати: 1) можливість укласти договір або утриматися від укладення договору, 2) можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.
Втім, сторони не можуть на власний розсуд врегулювати у договорі свої відносини, лише у випадках якщо: 1) існує пряма заборона, встановлена актом цивільного законодавства; 2) заборона випливає із змісту акта законодавства; 3) така домовленість суперечить суті відносин між сторонами.
Під вимогами положень актів цивільного законодавства, від яких сторони в договорі не можуть відступити, слід розуміти імперативні приватно-правові вимоги.
У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Як було зазначено вище, згідно з п. 1 договору № 478651-КС-005 від 15.06.2024 р. про надання кредиту (електронна форма) Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 75 000, 00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язаний повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям. Тип Кредиту: Кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Стандартна процентна ставка: в день 1, 50000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1, 15012667, фіксована. Комісія за надання Кредиту: 11 250, 00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 75 000, 00 грн. Термін дії Договору до 30.11.2024 р. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 195 000, 00 грн.
Як було зазначено вище, згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, відповідач керуючись принципом свободи договору взяв на себе відповідне зобов'язання щодо повернення кредиту в строк до 24 тижнів, сплати процентів за наданий йому кредит, що складається з комісії за надання кредиту та стандартної/зниженої процентної ставки в день та враховуючи відсутність підстав щодо не виконання даного обов'язку (розірвання договору за взаємною домовленістю сторін; розірвання договору в судовому порядку; відмови від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду), дане зобов'язання є обов'язковим до виконання відповідачем.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача 75 000, 00 грн основної заборгованості по кредиту, 184 352, 20 грн відсотків за користування кредитом, 11 250, 00 грн комісії за надання кредиту за договором № 478651-КС-005 від 15.06.2024 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рябоконь Олександри Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес позика» (01133, бульв. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ; ідентифікаційний код 41084239) 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості по кредиту, 184 352 (сто вісімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят дві) грн 20 (двадцять) коп. основної заборгованості по сплаті відсотків по кредиту, 11 250 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості по сплаті комісії по кредиту та судові витрати 3 247 (три тисячі двісті сорок сім) грн 23 (двадцять три) коп. судового збору.
3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца