вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"31" березня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1512/13
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» б/н від 17.10.2025 року (вх. №7546 від 20.10.2025) на дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка О.І. у справі №911/1512/13
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Обмачівські зорі»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлізинг»
про стягнення 303054,79 грн.
секретар судового засідання: Ю.В.Капустін
представники:
від позивача (стягувача) - О.М.Грищенко
від відповідача (боржника) - не з'явився
від органу ДВС - не з'явився
Господарський суд Київської області 07.12.2017 року рішенням у справі №911/1512/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обмачівські Зорі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» 3333,33 грн витрат на послуги адвоката та 1515, 27 грн судового збору.
05.01.2018 року на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 07.12.2017 року видано наказ.
Додатковим рішенням Господарського суду Київської області у справі №911/1512/13 від 10.01.2018 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обмачівські Зорі» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» 100684,93 грн. пені.
05.02.2018 року на примусове виконання додаткового рішення Господарського суду Київської області від 10.01.2018 року видано наказ.
Господарський суд Київської області ухвалою від 26.11.2020 року замінив сторону виконавчого провадження (стягувача) у справі №911/1512/13 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Високі аграрні технології» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».
20.10.2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла скарга від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка Олександра Івановича у виконавчому провадженні №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/1512/13 від 05 лютого 2018 року та у виконавчому провадженні №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області по справі №911/1512/13 від 05 січня 2018 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями б/н від 20.10.2025 року, матеріали вищевказаної скарги на дії державного виконавця у справі №911/1512/13 передано судді Зайцю Д.Г.
Ухвалою суду від 24.10.2025 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» б/н від 17.10.2025 року (вх. №7546 від 20.10.2025) на дії державного виконавця у справі №911/1512/13 повернуто без розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 року скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 24.10.2025 року у справі №911/1512/13, матеріали справи №911/1512/13 повернуто до Господарського суду Київської області.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду б/н від 05.03.2026 року, матеріали вищевказаної скарги на дії державного виконавця у справі №911/1512/13 передано судді Зайцю Д.Г.
Статтею 3391 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Ухвалою суду від 09.03.2026 року прийнято справу №911/1512/13 до свого провадження; розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» б/н від 17.10.2025 року (вх. №7546 від 20.10.2025) на дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка О.І. у виконавчому провадженні №72198927 та №72198858 у справі №911/1512/13 призначено на 31.03.2026; зобов'язано державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка О.І. надати суду оригінали (для огляду у судовому засіданні) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи) матеріалів виконавчого провадження №72198927 та №72198858, а також, надати суду письмові пояснення по суті скарги та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету скарги; зобов'язано відповідача (боржника) надати пояснення по суті скарги.
Державний виконавець та боржник, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засіданні 31.03.2026 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
При цьому, орган ДВС повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, оскільки, згідно довідки Господарського суду Київської області про доставку електронного листа встановлено, що Перший ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції 09.03.2026 року о 19:30 отримав ухвалу суду про призначення до розгляду скарги на дії державного виконавця від 09.03.2026.
Представник стягувача у судовому засіданні 31.03.2026 року підтримав вимоги скарги та просив суд її задовольнити.
Розглянувши у судовому засіданні 31.03.2026 року скаргу на дії державного виконавця, дослідивши надані учасниками провадження докази та пояснення, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 3391 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Так, ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка О.І. у справі №911/1512/13, в якій скаржник просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка О.І. у виконавчому провадженні №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та у виконавчому провадженні №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року, котрі виразились у винесені постанов від 13.10.2025 року про повернення наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження»; скасувати постанови Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції від 13.10.2025 року про повернення наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження».
В обґрунтування поданої скарги ТОВ «Ніко-Тайс» (далі - скаржник) зазначає, що відповідно до постанови Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції від 11.07.2023 року відкрито виконавче провадження №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБМАЧІВСЬКІ ЗОРІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИСОКІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» 100684,93 грн. пені. Відповідно до постанови Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції від 17.10.2023 року, виправлено допущену раніше помилку під час відкриття виконавчого провадження №72198927, та змінено реєстраційні дані щодо особи стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИСОКІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».
Відповідно до постанови Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції від 11.07.2023 року відкрито виконавче провадження №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБМАЧІВСЬКІ ЗОРІ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИСОКІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» 3333,33 грн. витрат на послуги адвоката та 1515,27 грн. судового збору.
Відповідно до постанови Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції від 17.10.2023 року, виправлено допущену раніше помилку під час відкриття виконавчого провадження №72198858, та змінено реєстраційні дані щодо особи стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИСОКІ АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» замінено на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС».
Відповідно до постанов Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції від 13.10.2025 року наказ Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та наказ Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року повернуті стягувачеві без виконання на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження», оскільки, боржник - фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку. Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, за період із 11.07.2023 року по 13.10.2023 року, в силу дії обов'язкових норм Закону України “Про виконавче провадження», всіх можливих та необхідних своєчасних, належних, допустимих та об'єктивних виконавчих дій, Першим ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції не вчинялось.
Відповідно до відомостей щодо виконавчого провадження №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року, котрі розміщені в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, та додатково визначено в оскаржуваній постанові, встановлено, що 19.10.2023 року Першим ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження №72198927 було виявлено рухоме майно/транспортні засоби боржника та відповідно оголошено його в розшук.
Відповідно до Закону України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за №64 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України запроваджено воєнний стан, строк дії якого продовжено до 04.05.2026 року.
Відповідно до положення пункту 10-2 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 26.03.2022 року), тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану». Таким чином, річний термін початку перебігу строку розшуку рухомого майна боржника, котрий розпочався 19.10.2023 року, починаючи з 24.02.2022 року є перерваним, та станом на 13.10.2025 року, не сплив, оскільки, воєнний стан на території України не припинений або не скасований.
Скаржник зазначає, що в порушення ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", всіх належних, своєчасних та об'єктивних виконавчих дій у виконавчому провадженні №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та у виконавчому провадженні №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року державним виконавцем Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції не було здійснено.
ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»» просить врахувати, що обов'язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України “Про виконавче провадження», Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», Інструкцією з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5.
Скаржник, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та виконавчого провадження №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року в Автоматизованій системі виконавчих проваджень та тими даними/відомостями про вжиті заходи та застосовані виконавчі дії Першим ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції, котрі останнім розміщенні в даній системі на підтвердження їх вжиття та/або застосування, зазначає про порушення та недотримання Першим ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції України як статей 10, 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження» в цілому, так і положення ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» зокрема.
Скарник звертає увагу на те, що в межах виконавчого провадження №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та виконавчого провадження №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року Першим ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції не було виявлено наявність каси підприємства Боржника (шляхом звернення до податкових органів) та не накладено арешт на кошти, котрі знаходяться в ній та надходять до неї.
Скаржник зазначає, що виявлення рахунків боржника як в загальному, так і на предмет відкриття боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, а також, інших джерел доходів боржника, за період з 11.07.2023 року по 13.10.2023 року проводилась із порушенням та недотриманням положення ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».
Як підтверджують матеріали виконавчого провадження №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та виконавчого провадження №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року, платіжні вимоги на списання коштів Першим ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції, із виявлених офіційно зареєстрованих за боржником поточних рахунків не виставлялись. Серед матеріалів виконавчого провадження №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та виконавчого провадження №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року відсутні докази прийняття банківськими установами Постанови про арешт коштів боржника.
Відповідно до пункту 10-2 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 26.03.2022 року), Перший ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та виконавчого провадження №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року не був обмежений процесуальними строками на вжиття тих чи інших виконавчих дій. А тому, винесення постанов Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції від 13.10.2025 року про повернення наказів Господарського суду Київської області по справі №911/1512/13 від 05.02.2018 року та від 05.01.2018 року стягувачеві без виконання, є передчасними.
20.10.2023 року ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» керуючись статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження», подано до Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції клопотання про вчинення виконавчих дій (згідно переліку, зазначеному у клопотанні) у виконавчому провадженні №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та у виконавчому провадженні №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року.
Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є, зокрема - звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; - звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; - вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; - заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; - інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: - здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; - надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; - розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; - заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; - роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Частиною 4 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження", розшук боржника - юридичної; особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його, місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана. Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.
Тобто, згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець повинен періодично, неодноразово та/або систематично проводити перевірки майнового стану боржника із метою належного виконання рішення суду з врахуванням всього періоду перебування виконавчого документу на примусовому виконанні в органі примусового виконання.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.08.2018 у справі №911/167/17.
Відповідно до Закону України від від 24 лютого 2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за №64 «Про введення воєнного стану в Україні», запроваджено на території України воєнний стан, строк дії якого продовжено до 04.05.2026 року.
Відповідно до п. 10-2 Розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» №2129-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 26.03.2022 року), тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану».
Таким чином, річний термін початку перебігу строку розшуку рухомого майна боржника, що розпочався 19.10.2023 року, починаючи 24.02.2022 року перервався та станом на 13.10.2025 року не сплив, оскільки, воєнний стан на території України триває та його не скасовано.
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка О.І. у виконавчому провадженні №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та у виконавчому провадженні №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року, які полягають у винесені постанов від 13.10.2025 року про повернення наказів Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та від 05.01.2018 року стягувачеві на підставі п.7 ч.1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження» є передччасними та незаконними.
Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчих проваджень щодо виконавчого провадження №72198927 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року, вбачається, що 19.10.2023 року Першим ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції в межах виконавчого провадження №72198927 виявлено рухоме майно/транспортні засоби боржника та оголошено його в розшук.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Частиною 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними); у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника.
При цьому, висновок щодо «безрезультатності» та/або «неможливості» розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.
Державний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачи лише у разі, якщо ним у встановленому порядку вжито всіх передбачених законом заходів щодо з'ясування майнового стану боржника та розшуку майна боржника.
(Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.08.2018 року у справі №910/25970/14).
Водночас, як встановлено судом, державним виконавцем Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції не вжито всіх передбачених законом заходів щодо з'ясування майнового стану боржника та розшуку майна боржника, що свідчить про незаконність дій державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка О.І. щодо винесення постанов від 13.10.2025 року про повернення наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та від 05.01.2018 року без виконання стягувачеві по причині відсутності майна у боржника.
Згідно ч. 3 ст. 13 Закону України “Про виконавче провадження», платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках. Водночас, в матеріалах виконавчого провадження №72198927 №72198858 відсутні докази на підтвердження виставлення платіжних вимог на списання коштів з рахунків боржника та відсутні докази прийняття банківськими установами постанов про арешт коштів боржника.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази виявлення каси підприємства боржника шляхом звернення до податкових органів та не накладено арешт на кошти, котрі знаходяться в ній та надходять до неї.
Пунктом 1,4 статі 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.
Обов'язковість внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження передбачена Законом України Про виконавче провадження, Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5, Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 року у справі №903/1297/14.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, в Автоматизованій системі виконавчих проваджень, відсутні відомості та докази вчинення державним виконавцем заходів щодо розшуку майна боржника, таким чином матеріали справи не містять документального підтвердження належного та систематичного вчинення визначених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо перевірки майнового стану боржника, згідно вимог ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження".
Також, матеріали справи не містять доказів вчинених дій, які зазначені у клопотання скаржника від 20.10.2023.
При цьому, суд зазначає, що здійснені у виконавчому проваджені №72198927 та №72198858 заходи не є вичерпними, що свідчить про недотримання принципу повноти вчинення виконавцем усіх, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій, заходів, щоб надавали можливість стверджувати про наявність/відсутність активів боржника, на які можливе стягнення. Вказане, на думку суду, свідчить що у виконавчому провадженні №72198927 та №72198858 не використано всі можливі джерела отримання інформації про майнові та немайнові активи боржника.
Крім того, пунктом 19 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
У ст. 337 ГПК України унормовані правові положення щодо тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, як виключного заходу забезпечення виконання судового рішення.
В той же час, наміру застосування виконавцем вказаних положень закону матеріали справи також не містять.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу у разі, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
При цьому, висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, і такі дії підтверджуються документально та за внесеною до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформацією (постанова Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №925/790/17).
Отже, державний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу лише у разі, якщо ним у встановленому порядку вжито всіх передбачених законом заходів щодо з з'ясування майнового стану боржника та розшуку майна боржника,
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 07.08.2018 у справі №910/25970/14.
Водночас, як встановлено судом вище, державним виконавцем не було вжито всіх передбачених законом виконавчих дій у виконавчому провадженні №72198927 та №72198858 з примусового виконаня наказів Господарського суду Київської області від №911/1512/13 від 05.02.2018 року та від 05.01.2018 року.
За таких обставин, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка О.І. у виконавчому провадженні №72198927 та №72198858 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та від 05.01.2018 року , які виразились у винесені постанов від 13.10.2025 про повернення наказів стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 cт. 37 Закону України "Про виконавче провадження", є передчасними та незаконними.
Крім того, щодо передчасності дії державного виконавця, господарський суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
У ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).
За приписами ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на спростування доводів скаржника щодо незаконності дій державного виконавця.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги скарги ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" є обгрунтованими, скаржником доведеними та не спростовані державним виконавцем, а тому, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» б/н від 17.10.2025 року (вх. №7546 від 20.10.2025) на дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції України Олексюка О.І. у справі №911/1512/13 задовольнити.
2.Визнати незаконними дії державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка Олександра Івановича у виконавчому провадженні №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та у виконавчому провадженні №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року, які полягають у винесені постанов від 13.10.2025 року про повернення наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року стягувачеві на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження».
3.Скасувати постанови державного виконавця Першого ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції Олексюка Олександра Івановича від 13.10.2025 року у виконавчому провадженні №72198927 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та у виконавчому провадженні №72198858 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року про повернення наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.02.2018 року та наказу Господарського суду Київської області №911/1512/13 від 05.01.2018 року стягувачеві на підставі пункту 7 частини 1 статті 37 Закону України “Про виконавче провадження».
4.Копію ухвали направити учасникам справи та Першому ВДВС у місті Чернівці Західного МРУ Міністерства юстиції.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повної ухвали 07.04.2026 року.
Суддя Д.Г. Заєць