ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2026Справа № 910/3795/26
Суддя Господарського суду міста Києва Сівакова В.В., розглянувши
заяву Виконавчого комітету Зіньківської міської ради
про забезпечення позову
особа, яка може отримати статус учасника справи
1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Ясно+»
2) Акціонерне товариство «Полтаваобленерго»
Без повідомлення учасників
12.03.2026 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява Виконавчого комітету Зіньківської міської ради про забезпечення позову (до подання позовної заяви), відповідно до якої заявник просить суд
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ясно+» вчиняти будь-які дії щодо припинення або обмеження електропостачання виконавчого комітету Зіньківської міської ради за договором № 77721211825П-Т126 від 02.01.2026;
- заборонити оператору системи розподілу електричної енергії Акціонерному товариству «Полтаваобленерго» вчиняти дії щодо відключення об'єктів заявника за повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясно+» про припинення електропостачання споживачу.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, що за результатами процедури публічної закупівлі (ідентифікатор закупівлі: UA 2025-12-23-018107-a) між Виконавчим комітетом Зіньківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясно+» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 77721211825П-Т126 від 02.01.2026.
Відповідно до умов зазначеного договору сторони погодили всі істотні умови, зокрема предмет договору, обсяги постачання електричної енергії, ціну, порядок розрахунків, строки виконання зобов'язань, а також права та обов'язки сторін, відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань та інші умови, необхідні для належного врегулювання правовідносин між сторонами. Під час процедури закупівлі ТОВ «Ясно+» запропонувало ціну електричної енергії, яка була істотно нижчою за ринкову, що забезпечило перемогу у закупівлі.
Разом з тим, відразу після укладення договору на адресу Виконавчого комітету Зіньківської міської ради почали надходити листи-повідомлення про зміни ціни на електричну енергію, зокрема, середньозважених цін на ринку «на добу наперед» та щодо внесення змін до договору в частині вартості (ціни) товару, а саме: лист № 24/5/11/3/4881 від 30.01.2026, № 24/5/11/3/5591 від 04.02.2026, № 24/5/11/3/9585 від 26.02.2026 та № 24/5/11/3/9711 від 27.02.2026. Водночас, до листів № 24/5/11/3/4881 від 30.01.2026 та № 24/5/11/3/9711 від 27.02.2026 додатками слугували проєкти додаткових угод.
Свою позицію виконавчий комітет Зіньківської міської ради виклав у листах № 02.2.1-17/1020 від 18.02.2026 та № 02.2.1-17/1220 від 02.03.2026, у яких обґрунтовано зазначив про відсутність правових підстав для зміни ціни, закликав утриматися від коригування рахунків, донарахувань чи будь-якого іншого перерахунку вартості електричної енергії, а також підтвердив готовність здійснювати оплату виключно за ціною, визначеною договором, тобто належним чином виконувати зобов'язання в частині безспірної заборгованості.
Оплата здійснювалася (та могла здійснюватися) виключно за ціною та на умовах, прямо визначених чинним договором, без урахування будь-яких односторонніх змін з боку постачальника. Однак, ТОВ «Ясно+» направило на адресу заявника попередження № 77721211825/01/2026 від 03.03.2026 про припинення постачання електричної енергії у зв'язку з наявністю заборгованості.
У зазначеному попередженні вказано, що станом на 03.03.2026 за особовим рахунком Виконавчого комітету Зіньківської міської ради обліковується заборгованість за спожиту електричну енергію у загальному розмірі 190.513,31 грн. Також повідомлено, що починаючи з 08:00 год. 24.03.2026 ТОВ «Ясно+» має намір повністю припинити постачання електричної енергії.
Разом з тим, ТОВ «Ясно+» направлено лист № 25/5/11/3/11741 від 11.03.2026, яким заявника (споживача) повідомлено про дострокове розірвання договору. Додатком до листа слугувала додаткова угода, відповідно до змісту якої припинення договору ініціюється з 01.04.2026 (останній день постачання електричної енергії 31.03.2026).
Заявник наголошує, що між сторонами у межах виконання договору фактично склалися спірні правовідносини, що виникли внаслідок відсутності узгодженої позиції щодо зміни істотних умов договору, а саме - ціни на електричну енергію.
Таким чином, сторони не досягли згоди щодо зміни ціни як істотної умови договору, що унеможливлювало її зміну в односторонньому порядку. Незважаючи на це, постачальник фактично застосував інший механізм розрахунку вартості електричної енергії, що призвело до формування рахунків із використанням змінених (непогоджених) цін.
За таких обставин заборгованість, на яку посилається постачальник, має спірний характер, оскільки її нарахування здійснено на підставі ціни, яка не була погоджена сторонами у встановленому порядку.
Відповідно, така заборгованість не може вважатися безспірною, а дії постачальника щодо її визначення та подальшого застосування заходів впливу (зокрема, попередження про припинення електропостачання та ініціювання розірвання договору) є передчасними.
Виконавчий комітет Зіньківської міської ради заперечує факт наявності заборгованості та зазначає, що забезпечує функціонування органу місцевого самоврядування в умовах воєнного стану. У приміщеннях функціонують пункти незламності та куточки обігріву, що забезпечують населення базовими життєво необхідними послугами.
Відповідно до додатку № 3 «Перелік об'єктів споживача», який є невід'ємною частиною договору про постачання електричної енергії споживачу № 7772121182П-Т126 від 02.01.2026 та підписаний кожною зі сторін, визначено, що постачання електроенергії за вказаним договором здійснюється за 40 об'єктами, серед яких зокрема дуже важливі, такі як котельня та водяні свердловини (МТФ № 4, № 5 та шкіл).
Зазначене, на думку Виконавчого комітету Зіньківської міської ради, вказує на очевидну загрозу неможливості поновлення порушених його прав у разі невжиття заходів реагування та допущення припинення електропостачання створює ризик настання таких наслідків, які за своєю природою є незворотними, а тому за наявності загрози їх виникнення існує потреба невідкладного попередження можливих наслідків шляхом належного правового захисту ще до вирішення спору по суті.
Заявник зазначає, що має намір звернутись до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання неправомірними дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясно+» щодо нарахування Виконавчому комітету Зіньківської міської ради вартості послуги з постачання електричної енергії за січень 2026 року (з урахуванням можливих інших періодів нарахування у 2026 році) та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясно+» здійснити перерахунок вартості наданої послуги з постачання електричної енергії Виконавчому комітету Зіньківської міської ради в період за січень 2026 року (з урахуванням можливих інших періодів нарахування у 2026 році) відповідно до умов укладеного договору про постачання електричної енергії споживачу № 77721211825П-Т126 від 02.01.2026.
06.04.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясно+» до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву Зіньківської міської ради про забезпечення позову, в яких зазначає, що листом ТОВ «Ясно+» № 24/5/11/5/13381 від 23.03.2026, направленим на офіційну електронну адресу оператора системи розподілу АТ «Полтаваобленерго» було відкликано вимогу на припинення (обмеження) з 24.03.2026 розподілу електричної енергії споживачу - Виконавчому комітету Зіньківської міської ради. При цьому, інших попереджень про припинення постачання електричної енергії заявнику чи інших звернень до ОСР щодо припинення (обмеження) розподілу електричної енергії заявнику не направлялось. На момент подачі заяви про забезпечення позову, тобто після запланованої дати припинення постачання електроенергії, вказаної у листі № 77721211825/01/2026 від 03.03.2026, припинення постачання електроенергії заявнику не здійснювалось. Звертає увагу, що договір з 01.04.2026 достроково припинено за ініціативою ТОВ «Ясно+» згідно листа № 25/5/11/3/11741 від 11.03.2026. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.10.2025 № 1673 «Про внесення змін до пункту 7.11 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії» пункт 7.11 ПРРЕЕ змінено та визначено неможливість заборони припинення електроживлення для не побутового споживача, що пов'язане з фактом його заборгованості перед електропостачальником. Вважає, що заявлені в заяві про забезпечення заходи є тотожними тим, що виключено з ПРРЕЕ з підстав економічної доцільності, а отже не відповідають розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом та і предметом позовних вимог. З огляду на це просить в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву Виконавчого комітету Зіньківської міської ради про забезпечення позову суд відзначає наступне
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Разом із тим, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (даний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (даний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
При цьому обов'язок доказування необхідності вжиття заходів забезпечення позову покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
В обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилається на лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясено+» № 77721211825/01/2026 від 03.03.2026, в якому заявника попереджено про припинення постачання електричної енергії починаючи з 08:00 год 24.03.2026 при несплаті заборгованості за договором за січень 2026 року в сумі 190.513,31 грн.
Проте, станом на день звернення із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову вказаний лист-попередження Товариства з обмеженою відповідальністю «Ясено+» не виконано та припинення постачання електричної енергії не здійснено.
Більш того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ясено+» подано лист № 24/5/11/5/13381 від 23.03.2026 та докази його надіслання АТ «Полтаваобленерго», як оператору системи розподілу, про відкликання вимог на припинення (обмеження) розподілу електричної енергії споживачу - Виконавчому комітету Зінківської міської ради (за 40 об'єктами).
Заявником суду не наведено інших підстав які б свідчили, що невжиття обраного позивачем заходу забезпечення майбутнього позову ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.
Приймаючи до уваги відсутність жодних доказів в підтвердження викладеного у заяві та будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.
Згідно з п. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140 ГПК України, -
В задоволенні заяви Зіньківської міської ради про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала набрала чинності 07.04.2026. Ухвала підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її підписання.
СуддяВ.В.Сівакова