ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.04.2026Справа № 910/15991/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Енерджи»
про стягнення 31728,32 грн,
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Енерджи» про стягнення 31728,32 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору оренди обладнання №06/06-2023 від 06.06.2023, оскільки відповідачем не було здійснено оплату за наданих послуг, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за період 01.02.2025 по 01.08.2025 у розмірі 18200,11 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 2779,05 грн, штраф у розмірі 9100,05 грн, інфляційні втрати у розмірі 1176,91 грн та 3% річних у розмірі 472,20 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
З метою повідомлення відповідачів про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.01.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідачів, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте поштові конверти із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення відповідачам, у зв'язку із закінченням строку зберігання.
Відповідач в установлений строк відзиву на позов не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.
Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими ним процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
23.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄС Енерджи» (орендар) укладено Договір оренди обладнання №06/03-2023 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування з обов'язком повернути, будівельне та/або інше обладнання, яке є правом власності орендодавця.
Найменування обладнання, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності), вартість, ціна послуг оренди та строк оренди по кожній одиниці обладнання та інше погоджується сторонами та зазначається в протоколі погодження істотних умов оренди, який є невід'ємною частиною цього договору, та який сторони зобов'язуються підписувати в кожному випадку передачі в оренду обладнання за цим договором. Форма протоколу наведена у додатку №1 до даного договору (п. 1.2 Договору).
Згідно пункту 3.4 Договору факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписаними уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі обладнання згідно встановленої у додатку №2 до цього договору форми, який засвідчує факт та фіксує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю, та інші умови, які сторони вважають необхідними узгодити.
Орендодавець передає орендарю обладнання, на своєму складі або на складі орендаря, адреса якого зазначається в протоколі, в технічно робочому (справному) стані, попередивши про всі особливі властивості. Доставка техніки із складу орендодавця до місця експлуатації і повернення на склад орендодавця за адресою: с. Юрівка, вул. Набережна, 12, здійснюється силами орендодавця та за рахунок орендаря (п. 3.8 Договору).
Відповідно п. 4.1 Договору початок перебігу оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у протоколі до цього договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за актом прийому-передачі та закінчується датою повернення обладнання за актом повернення, форма якого наведена в додатку №4 до цього договору.
Обладнання повертається орендарем за актом повернення на складі орендодавця або орендаря, адреса якого зазначається в протоколі, в день закінчення строку оренди обладнання, узгодженого сторонами в протоколі до цього договору, а у випадку, якщо обладнання за цим договором було передано в оренду на невизначений строк - в день визначений орендарем або в день закінчення строку дії договору, в залежності що настане раніше (п. 5.1 Договору).
Пунктом 5.5 Договору визначено, що обладнання вважається повернутим після настання останньої з наступним подій:
- доставка обладнання в узгоджене сторонами місце (пункт);
- підписання акту огляду технічного стану сторонами (за умови наявності вимоги будь-якої із сторін, як це передбачено п. 3.6 договору);
- підписання акту повернення обладнання належними представниками сторін;
- підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).
Підтвердженням факту повернення орендованого обладнання орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний акт повернення, в тому числі той, який складений відповідно до п. 5.12 даного договору (п. 5.13 Договору).
За умовами п. 6.1 Договору орендар сплачує орендну плату за весь строк користування орендованим обладнанням починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п. 3.4 Договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання орендодавцю згідно п. 3.4 Договору.
Орендна плата нараховується на підставі тарифу орендодавця в розмірі, встановленому за добу, або тиждень, або місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному протоколі до цього договору, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок (п. 6.2 Договору).
У пункті 6.6 Договору зазначено, що якщо інше не погоджено сторонами у відповідному протоколі, орендар вносить орендну плату в наступному порядку:
6.6.1 орендна плата до кінця повного періоду (якщо таким періодом є місяць), або першого періоду (якщо таким періодом є доба або тиждень), або іншого періоду розрахунків вноситься попередньої після підписання цього Договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду;
6.6.2 за другий та кожний наступний період розрахунків, орендна плата вноситься попередньо: в строк не пізніше ніж за 2 робочих дні до початку такого періоду розрахунків.
Не внесення попередньої орендної плати за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин оренди за цим договором стосовно певного об'єкту оренди, користування яким попередньо не оплачено. Якщо орендар не вніс попередню плату за період розрахунків і продовжує користуватися обладнанням, він вважається таким, що прострочив (несвоєчасно оплатив) цей платіж. В такому випадку санкції за несвоєчасний розрахунок за Договором нараховуються на орендаря з першого дня попередньо неоплаченого періоду розрахунків (п. 6.7 Договору).
У пункті 6.9 Договору вказано, що орендна плата вноситься орендарем виключно в безготівковій формі на рахунок орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов Договору і відповідного протоколу до нього. Виставлення та направлення орендодавцем рахунку та Акту виконаних робіт (наданих послуг) на будь-які послуги, що були надані в межах даного Договору для підписання орендарю, здійснюється виключно для упорядкування бухгалтерського обліку сторін Договору. З урахуванням того, що сторонами визначено строк оренди та порядок сплати орендних платежів, а також вартість оренди обладнання за конкретний період, то неотримання орендарем рахунку та/або акту виконаних робіт (наданих послуг) не є підставою для несплати орендарем орендної плати. Орендар самостійно, згідно погоджених умов (в строк) п. 6.6. Договору та/або умов відповідного протоколу, розраховує та сплачує орендну плату, інакше буде вважатись таким, що прострочив платіж..
За умовами п.п. 15.1, 15.2 Договору договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2023 включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку дії цього договору, а в частині грошових зобов'язань орендаря щодо сплати орендної плати та всіх інших зобов'язань по даному договору - до повного виконання зобов'язань. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії даного договору, вказаної у п. 15.1 Договору, жодна із сторін не висловить наміру його розірвати, направивши відповідне повідомлення про це іншій стороні, договір вважається пролонгованим на той самий строк та на тих самих умовах.
Судом встановлено, що у протоколі №06-06/2023 погодження істотних умов від 06.06.2023 до Договору (надалі - Протокол) сторони погодили передання Товариством з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава» Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄС Енерджи» в тимчасове оплатне користування обладнання STILL, серійний номер 512039008658, інвентаризаційний номер №00061, на 30 діб з орендним платежем 650,00 грн/доба з ПДВ.
06.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава» було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄС Енерджи» в тимчасове оплатне користування обладнання STILL, серійний номер 512039008658, інвентаризаційний номер №00061, про що сторонами складено акт прийому-передачі обладнання №№1 від 06.06.2023.
Укладений сторонами Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 11, 202, 509, 759, 793, 797 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
У частині 1 статті 759 Цивільного кодексу України вказано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Отже, в подальшому, за користуванням відповідачем орендованого майно в період з 06.06.2023 року по 21.02.2025 року позивачем було складено та направлено відповідачу акти про надання послуг №81 від 30.06.2023 року на суму 15600,00 грн, №98 від 21.07.2023 року на суму 20150,00 грн, №115 від 31.08.2023 року на суму 20150,00 грн, №127 від 30.09.2023 року на суму 19500,00 грн, №239 від 31.10.2023 року на суму 20150,12 грн, №185 від 30.11.2023 року на суму 19500,00 грн, №222 від 22.12.2023 року на суму 14300,09 грн, №11 від 31.01.2024 року на суму 10400,06 грн, №27 від 29.02.2024 року на суму 18850,12 грн, №44 від 31.03.2024 року на суму 20120,12 грн, №61 від 30.04.2024 року на суму 19500,12 грн, №84 від 21.05.2024 року на суму 20150,12 грн, №102 від 30.06.2024 року на суму 19500,12 грн, №125 від 21.07.2024 року на суму 20150,12 грн, №146 від 31.08.2024 року на суму 20150,12 грн, №163 від 30.09.2024 року на суму 19500,12 грн, №180 від 31.10.2024 року на суму 20150,12 грн, №191 від 30.11.2024 року на суму 19500,12 грн, №207 від 31.12.2024 року на суму 20150,12 грн, №10 від 31.01.2024 року на суму 20150,12 грн, №27 від 21.02.2025 року на суму 18200,11 грн.
Водночас за останній період користування майном ТОВ «Селіні Булава» виставило ТОВ «ЄС Енерджи» рахунок на оплату №7 від 28.01.2025 на суму 18200,11 грн на оплату оренди навантажувача вилкового серійний номер СН1512039008658 за лютий. На підтвердження надання послуг було складено акт №27 від 21.02.2025 р. на аналогічну суму.
Однак, у порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, відповідач не здійснив оплату за вказаним рахунком та актом №27 від 21.02.2025 р., у зв'язку з чим у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 18200,11 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період:01.01.2023 - 15.12.2025.
Через несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, позивачем було ініційовано претензійний порядок врегулювання заборгованості, а саме претензія №14/11/2025 від 14.11.2025 р. була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку, що підтверджується накладною №0505501457390 та відповідним описом вкладення.
Проте, матеріали не містять відповіді відповідача на направлену претензію позивача.
Отже наявними в матеріалах справи доказами підтверджується неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо сплати позивачу 18200,11 грн, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.
У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг за Договором, позивачем також нараховано та пред'явлено до стягнення 2779,05 грн пені, 9100,05 грн штрафних санкцій, 1176,91 грн інфляційне збільшення, 472,20 грн 3% річних.
У пункті 9.2 Договору сторонами погоджено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань сторона, яка допустила таке прострочення, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла під час такого прострочення, від суми простроченою платежу, за кожний день прострочення виконання грошових зобов'язань.
У пункті 9.2.1 Договору сторонами погоджено, що у випадку, якщо прострочка по оплаті орендної плати перевищує 15 календарних днів - Орендар додатково сплачує штраф в розмірі 50% від місячної орендної плати.
За частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат та 10% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 2779,05 грн пені, 9100,05 грн штрафних санкцій, 1176,91 грн інфляційне збільшення, 472,20 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами ч. 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем, на підтвердження факту надання правничої допомоги до матеріалів справи додано договір №7/24 від 21.01.2024 року про надання правничої допомоги, Додаток №10 до Договору №7/24 від 21.01.2024 року про надання правничої допомоги, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10345/10, ордер від 17.12.2025 року серії ІА №2079383, детальний опис наданих послуг на суму 16000 грн, рахунок №62 від 13.12.2025 року на суму 8000 грн, платіжна інструкція №3389 від 15.12.2025 року на суму 8000 грн.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що сторони домовились про те, вартість послуг щодо предмету даного Договору є договірною та встановлюється в Актах виконання робіт та погоджується сторонами шляхом їх підписання.
Пунктом 1 Додатку №10 до Договору передбачено, що адвокат надає клієнтові правову (правничу) допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Енеджи» про стягнення заборгованість за договором оренди обладнання №06/06-2023 від 06.06.2023 р.
Пунктом 2 Додатку №10 до Договору передбачено, що вартість послуги адвоката становить 16000 грн.
Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 16000 грн.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄС Енерджи» (01135, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 71, каб. 310, ідентифікаційний код: 44602694) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селіні Булава» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 37Г, кв. 365, ідентифікаційний код: 42067209) суму основної заборгованості 18200 (вісімнадцять тисяч двісті) грн 11 коп., пеню в сумі 2779 (дві тисячі сімсот сімдесят дев'ять) грн 05 коп., штрафні санкції в сумі 9100 (дев'ять тисяч сто) грн 05 коп., інфляційне збільшення у сумі 1176 (одна тисячі сто сімдесят шість) грн 91 коп., 3 % річних у розмірі 472 (чотириста сімдесят дві) грн 20 коп., а також витрати на правничу допомогу у сумі 16000 (шістнадцять тисяч) грн та витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 07.04.2026
Суддя Я.В. Маринченко