вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"06" квітня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/297/26
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" за вх.№ 02.3.1-02/3047/26 від 01.04.2026 про скасування заходів забезпечення позову
у справі № 907/297/26
за позовом Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород, в інтересах держави в особі Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації, м. Ужгород
до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, м.Ужгород
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк", м. Київ
про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди землі, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування її державної реєстрації
За участю:
прокурора - Роман М.С., службове посвідчення № 069355 від 01.03.2023
позивача - не з'явився
відповідача-1 - не з'явився
відповідача-2 - Рева В.В., представник в порядку самопредставництва - в режимі відеоконференції
Керівник Ужгородської окружної прокуратури діючи в інтересах держави в особі Закарпатської обласної військової (державної) адміністрації звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк", в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 08.06.2023 №2-ІЗ "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок державної власності" в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, місцерозташування: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада, площа 417,4874 га, з цільовим призначенням: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 20.06.2025 №317-сг в частині надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (код ЄДРПОУ 00692334) земельної ділянки площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада, на строк 50 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код цільового призначення згідно класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок 01.01);
- визнати недійсним договір оренди від 27.06.2025, серія та номер: 266/57-25 ДО/1755, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" щодо земельної ділянки площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада;
- витребувати з володіння Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39766716) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (код ЄДРПОУ 00692334) земельну ділянку площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада, на користь держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 00022496);
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада, з одночасним припиненням зареєстрованих речових прав на неї.
- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026 з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/297/26 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026.
19.03.2026 за вх.№ 02.3.1-02/2536/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява Ужгородської окружної прокуратури про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на земельну ділянку площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада;
- заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 39766716) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (код ЄДРПОУ 00692334), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі здійснювати будь-які дії щодо відчуження, поділу, об'єднання, передачі в оренду, суборенду чи на іншому праві користування щодо земельної ділянки площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Державний земельний банк" (код ЄДРПОУ 00692334), іншим фізичним і юридичним особам на час розгляду та до набрання законної сили рішенням суду у справі проводити будь які сільськогосподарські роботи, вчиняти будь-які дії щодо вирубки дерев, чагарників чи інших багаторічних насаджень на земельній ділянці площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада;
- заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026, що розташована за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Киблярівська сільська рада.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.03.2026 заяву про забезпечення позову передано для розгляду судді Мірошниченку Д. Є.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.03.2026 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання на 22.04.2026 о 10:30 год. та встановити сторонам у справі строк для подання до суду заяв по суті спору.
Також ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.03.2026 у справі №907/297/26 суд постановив задовольнити заяву Ужгородської окружної прокуратури, м.Ужгород, від 19.03.2026 (вх. №02.3.1-02/2536/26 від 19.03.2026) про вжиття заходів забезпечення позову.
01.04.2026 за вх.№ 02.3.1-02/3047/26 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.03.2026 у справі № 907/297/26.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.04.2026 у справі №907/297/26 суд постановив призначити до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" за вх.№ 02.3.1-02/3047/26 від 01.04.2026 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 907/297/26 на 06.04.2026 о 10:00 год.
Закарпатська обласна військова (державна) адміністрація та Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області явку уповноважених представників у судове засідання, призначене для розгляду клопотання відповідача-2 про скасування заходів забезпечення позову в даній справі не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.
Представник заявника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк") підтримав у судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" про скасування заходів забезпечення позову з наведених у клопотанні мотивів.
Прокурор у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання відповідача-2 про скасування заходів забезпечення позову, наголосивши, зокрема, на тому, що скасування забезпечення позову у цій справі щодо спірної земельної ділянки за кадастровим номером 2124883000:10:013:0026 може призвести до їх незворотних негативних змін, зокрема знищення дерев та чагарників, а також посадки сільськогосподарських культур, що значно ускладнить виконання рішення суду.
Заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2 щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" про скасування заходів забезпечення позову від 01.04.2026, суд зазначає таке.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина 1 статті 2 ГПК України).
Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному статтями 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі.
Суд зазначає, що порядок вжиття судом заходів забезпечення позову врегульований нормами статей 136, 137, 140 ГПК України.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Водночас, статтею 145 ГПК України передбачено порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Отже, забезпечувальні заходи застосовуються та скасовуються судом шляхом ухвалення процесуального рішення - ухвали.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову.
У постанові від 08.08.2025 у справі № 910/15790/23 Верховний Суд також зазначив, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і скасовуються (можуть бути скасовані) в порядку, визначеному статтею 145 ГПК України. За клопотанням учасника справи суд також може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (частина перша статті 143 ГПК України).
Зазначене є додатковою гарантією прав учасника, який за умови виникнення, зміни та / або припинення певних обставин, вправі звернутися до суду та поставити на вирішення питання про скасування (чи заміну) відповідного заходу забезпечення позову.
Верховний Суд зазначив, що під час розгляду клопотання / заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює законність та правомірність вжиття таких заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Застосування конструкції скасування заходів забезпечення позову дозволяють вчасно реагувати на зміну чи припинення певних обставин, сприяючи захисту прав учасників процесу, однак не передбачає перегляду відповідної ухвали про вжиття заходів забезпечення позову на предмет її правомірності.
Так, відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.08.2018 у справі № 907/835/17).
Згідно з пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Норми ГПК України також містять перелік заборон щодо вжиття певних заходів забезпечення позову, зокрема частина 12 статті 137 ГПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
У вказаній нормі встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20).
Господарський суд, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (такий висновок викладено в пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, передбачені пунктами 2, 4 частини 1 статті 137 ГПК України (на відміну від інших пунктів цієї ж статті), визначають широке коло засобів (заходів) забезпечення позову, оскільки не містять чіткого переліку дій, які може бути заборонено вчиняти шляхом постановлення відповідної ухвали. А тому суди під час вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії (певні дії щодо предмету спору) мають дослідити зміст відповідних заходів забезпечення позову і встановити, чи не є вони за своєю суттю іншим заходом забезпечення позову, передбаченим відповідним пунктом частини 1 статті 137 ГПК України і чи відсутні заборони на вжиття заявлених заходів забезпечення позову, передбачені вказаною статтею.
Таким чином, розглядаючи заявлене відповідачем-2 клопотання, суд має дослідити наявність визначених частиною 12 статті 137 ГПК України обставин, на які, зокрема, як на підставу скасування вжитих судом заходів забезпечення позову посилається заявник (відповідач-2) у відповідному клопотанні.
Так, судом встановлено, що на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" № 18 від 12.02.2026 "Про проведення земельних торгів", спірну земельну ділянку площею 417,4874 га з кадастровим номером 2124883000:10:013:0026 було включено до переліку об'єктів, що виставляються на аукціон з передачі в суборенду. На виконання зазначеного наказу в системі "Prozorro.Продажі" 19.03.2026 було сформовано та опубліковано відповідне оголошення про проведення торгів, а саме за номером лоту: 1056, ID лоту: LRE001-UA-20260319-27648.
При цьому, як зазначає відповідач-2, а також встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" є правонаступником Державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій", реорганізованого шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю відповідно до наказу Фонду державного майна України від 09.04.2024 № 703 "Про припинення юридичної особи - державного підприємства "Фонд аграрних інвестицій" в результаті реорганізації шляхом перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю".
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 100 % часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" належать державі в особі Фонду державного майна України.
Водночас, відповідно до абзацу "г" частини 1 статті 135 Земельного кодексу України порядок проведення земельних торгів, визначений цим Кодексом, є обов'язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються передача в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки.
З наявних у матеріалах справи та доданих до клопотання доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" відповідає наведеним вище законодавчим критеріям.
Судом також враховується, що у пункті 4.15 постанови від 18.10.2021 у справі №910/8346/21 Верховний Суд дійшов висновку, що укладення договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення, а відтак вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо передачі зазначеної вище земельної ділянки у суборенду, у тому числі переможцю аукціону, фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.
Вказане вище також узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 09.09.2022 у справі №904/7630/21, від 24.06.2022 у справі №904/8506/21, від 14.09.2023 у справі №918/531/23.
Отже, враховуючи те, що укладення договору за результатами проведеного аукціону є етапами його проведення, то вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення таких дій є втручанням в проведення аукціону, що прямо заборонено положенням частини 12 статті 137 ГПК України.
В той же час, арешт - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (постанова Верховного Суду від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19).
Тобто, накладення арешту на земельну ділянку, право суборенди якої реалізується в порядку земельних торгів у формі електронного аукціону, є також перешкодою для майбутнього суборендаря такої земельної ділянки в здійсненні його прав, зокрема щодо укладення відповідного договору суборенди, що свідчить про втручання у публічні торги шляхом створення перешкод для повноцінної реалізації результатів аукціону.
З огляду на наведене вище і завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, суд, враховуючи імперативні приписи частини 12 статті 137 ГПК України, дійшов висновку про задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" від 01.04.2026 щодо скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.03.2026 у справі № 907/297/26.
Керуючись статтями 145, 231 - 235, 255 - 257 ГПК України, суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Державний Земельний банк" за вх.№ 02.3.1-02/3047/26 від 01.04.2026 про скасування заходів забезпечення позову у справі № 907/297/26 - задовольнити.
2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно з ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 23.03.2026 у справі № 907/297/26.
3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу складено та підписано 06.04.2026.
Суддя Д. Є. Мірошниченко