вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
07.04.2026м. ДніпроСправа № 904/539/26
За позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Широківського житлово-комунального підприємства, с. Широке Дніпропетровської області
про стягнення 203 841,81грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) сторін
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Широківського житлово-комунального підприємства заборгованість у розмірі 203 841,81грн, з яких:
- основний борг у розмірі 203 657,68грн;
- пеня у розмірі 167,39грн;
- 3% річних у розмірі 16,74грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №400 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 02 квітня 2020 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2026 справу №904/539/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 13.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Ухвалу суду від 13.02.2026 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 13.02.2026 (о 14:19год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 49).
Пунктом 2 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 02.03.2026. У встановлений законом та ухвалою суду строк відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
02 квітня 2020 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (виконавець, позивач) та Широківським житлово-комунальним підприємством (споживач, відповідач) укладено договір №400 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (обліковий код споживача 394) (а.с. 24-27).
За умовами пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого водопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Орієнтований обсяг послу з централізованого водопостачання складає 65 931 м3/рік та орієнтований обсяг послуг з централізованого водовідведення складає 0 м3/рік (п. 1.2 договору).
Об'єкти користування водопостачання розташовані за адресою: водопроводу ш 100 мм (с. Вільний Посад) від водогону ш 400 мм "Кривий Ріг-Софіївка" виконавця; водопроводу ш 25 мм (с. Новоселівка 1) від водогону ш 400 мм "Кривий Ріг-Софіївка" виконавця; водопроводу ш 50 мм (с. Новоселівка 2) від водогону ш 400 мм "Кривий Ріг-Софіївка" виконавця; водопроводу ш 50 мм (вул. Верхня Набережна, с. Широке) від водогону ш 400 мм "Кривий Ріг-Софіївка" виконавця; водопроводу ш 50 мм (вул. Степова, с. Широке) від водогону ш 400 мм "Кривий Ріг-Софіївка" виконавця; водопроводу ш 50 мм (вул. Нижня Набережна, с. Широке) від водогону ш 400 мм "Кривий Ріг-Софіївка" виконавця; водопроводу ш 100 мм (вул. Центральна, с. Широке) від водогону ш 400 мм "Кривий Ріг-Софіївка" виконавця; водопроводу ш 50 мм (вул. Лугова, с. Широке) від водогону ш 400 мм "Кривий Ріг-Софіївка" виконавця (п. 1.2.1 договору).
Договірний обсяг централізованого водопостачання та водовідведення може бути змінений за письмовою заявкою споживача. Заявка повинна бути надіслана на адресу виконавця та отримана останнім не пізніше, ніж за один місяць до початку кварталу. У випадку, якщо виконавець має технічну, можливість виконати таку заявку, зміна оформлюється додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3 договору).
В пункті 1.4 договору наведена характеристика встановлених засобів обліку води.
Тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №283 від 04.02.2020 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Кривбасводоканал" тарифи становлять з 05.02.2020: на централізоване водопостачання - 5,03грн за 1 куб. м. (без ПДВ) (п. 2.1 договору).
У випадку зміни тарифів, оплата послуг здійснюється споживачем по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів відбувається з моменту набуття чинності відповідної постанови компетентного органу, яким є Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та житлово-комунальних послуг. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження (п. 2.2 договору).
За пунктом 3.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Застосовується щомісячна оплата послуг. За згодою сторін можливе застосування авансової форми розрахунків: авансовий платіж вноситься споживачем згідно виставленого виконавцем рахунку по мірі фінансування.
Оплата виставлених виконавцем рахунків здійснюється споживачем протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту його (рахунку) пред'явлення (п. 3.2 договору).
Визначення обсягу спожитих послуг з централізованого водопостачання здійснюється на підставі даних засобів обліку води, встановлених споживачем у відповідності до виданих виконавцем технічних умов, що є невід'ємною частиною договору та оформлюється актом про приймання-передавання послуг. За умови погодження з виконавцем можливе встановлення декількох засобів обліку в точках розбору послуга централізованого водопостачання (п. 3.4 договору).
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки у повній сумі понад штрафні санкції (п. 3.5 договору).
За пунктом 5.2 договору споживач зобов'язаний своєчасно, в повному обсязі у відповідності до умов договору вносити плату за рахунками, які виставлені
виконавцем; дотримуватися вимог чинного законодавства України у сфері водопостачання та водовідведення.
Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за виставленими рахунками - шляхом сплати пені; порушення зобов'язань, установлених законодавством і цим договором (п. 6.1 договору).
Уразі прострочення виконання зобов'язань, визначених розділом III цього договору, на вимогу виконавця споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми (п. 6.2 договору).
В пункті 6.3 договору сторони визначили, що за несвоєчасну оплату виставлених виконавцем рахунків у термін, визначений п. 3.2 цього договору, споживач зобов'язаний сплатити виконавцеві пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.
Цей договір набирає чинності з 01.03.2020 і діє в частині надання послуг з водопостачання до 31.12.2020, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості. Сторони погодили, що умови цього договору розповсюджуються на правовідносини, що виникли до
його укладання, в порядку ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України (п. 9.1, 9.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.
Додатковою угодою №1 від 14.01.2021 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2021 (а.с. 9).
Додатковою угодою №2 від 28.12.2021 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2022 (а.с. 10).
Додатковою угодою №4 від 02.01.2023 до договору сторони внесли зміни до пунктів 1.2.1, 1.4 договору та продовжили термін дії договору до 31.12.2023 (а.с. 12-13).
Додатковою угодою №5 від 30.03.2023 до договору сторони внесли зміни до пункту 3.2 та виклали його в наступній редакції:
"Оплата за спожиті послуги здійснюється споживачем на підставі виставленого в електронній системі рахунку не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим (платформа "Особовий кабінет споживача" на сайті виконавця - http://kp-kvk.dp.ua/) або протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідного рахунку у паперовому вигляді. Паперовий рахунок направляється споживачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручається споживачеві нарочно".
Додатковою угодою №6 від 29.12.2023 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2024 (а.с. 15).
Додатковою угодою №7 від 31.12.2024 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2025 (а.с. 16).
Додатковою угодою №8 до договору сторони доповнили пункт 2.1:
Тариф на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2329 від 24.12.2024 становить з 01.01.2025: на централізоване водопостачання - 15,00грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 7,02грн за 1 куб. м. (без податку на додану вартість) (а.с. 17).
Додатковою угодою №11 від 31.12.2025 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2026 (а.с. 20).
На виконання умов договору, позивач у січні 2026 року надав відповідачу послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення, що підтверджується рахунком - актом №1632/01/394gkk від 30.01.2026, обсяг води 9 188,00куб.м., обсяг стоків 2 619,00куб.м., на суму 203 657,68грн (а.с. 30).
Зазначений рахунок-акт містить посилання на договір №400 від 02.04.2020 та підписи сторін скріплені печатками підприємств.
КП "Кривбасводоканал" виставлено відповідачу рахунок №1632/01/394н від 30.01.2026 на оплату за послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення на суму 203 657,68грн (а.с. 29).
Листом за вих. №28/10/4733 від 30.01.2026 позивач направив на адресу відповідача рахунок №1632/01/394н від 30.01.2026 та рахунок - акт №1632/01/394gkk від 30.01.2026 (а.с. 28).
Згідно витягу з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштового відправлення №5002700365850, лист від 30.01.2026 вручений відповідачу 05.02.2026.
Окрім того, рахунки направлялись на електронну пошту відповідача (а.с. 21).
В порушення вимог пункту 3.2 договору, оплату за надані послуги на суму 203 657,68грн відповідач не здійснив.
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 203 657,68грн, пеню у розмірі 167,39грн, 3% річних у розмірі 16,74грн, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, облік спожитої води, строк та порядок оплати наданих послуг, факт надання послуг, наявність порушення споживачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, правомірність та обґрунтованість нарахування основного боргу.
Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".
Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.
Частиною другою статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення №400 від 02.04.2020 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань відповідно до статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, за змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
З огляду на положення п.3.2. спірного договору (в редакції додаткової угоди №5 від 30.03.2023) рахунок від 30.01.2026 за січень 2026 року направлено на електронну адресу відповідача 30.01.2026.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити вартість наданих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за січень 2026 року у строк до 05.02.2026 включно.
В установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 203 657,68грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 203 657,68грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Пунктом 6.3 договору визначено, що за несвоєчасну оплату виставлених виконавцем рахунків у термін, визначений п. 3.2 цього договору, споживач зобов'язаний сплатити виконавцеві пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до моменту фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який стягується пеня.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 167,39грн за період з 05.02.2026 до 05.02.2026 за 1 календарний день (а.с. 33).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку встановлено, що позивачем невірно визначено період прострочення виконання зобов'язання. Оскільки пунктом 3.2 договору передбачено сплата виставленого рахунку не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за розрахунковим, прострочення виконання зобов'язання настає з 06.02.2026.
За таких обставин, за вказаний позивачем період пеня стягненню не підлягає.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Як встановлено судом, строк оплати за рахунком №1632/01/394н від 30.01.2026 є таким, що настав 05 лютого 2026 року, тобто прострочення виникає з 06.02.2026, відповідно безпідставним є нарахування 3% річних у розмірі 16,74грн за період з 05.02.2026 до 05.02.2026 (а.с. 32)
Таким чином, в задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 167,39грн та 3% річних у розмірі 16,74грн слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами першою, третьою статті 74, частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг у розмірі 203 657,68грн.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40грн, що підтверджується платіжною інструкцією №837 від 03.02.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 38, 41).
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 2 660,00грн (203 657,68грн * 2 662,40грн / 203 841,81грн).
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" до Широківського житлово-комунального підприємства про стягнення 203 841,81грн - задовольнити частково.
Стягнути з Широківського житлово-комунального підприємства (ідентифікаційний код 32193428; вул. Центральна, буд. 1-А, с. Широке, Криворзький район, Дніпропетровська область, 53070) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (ідентифікаційний код 03341316; вул. Джохара Дудаєва, буд. 6-А, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50027) основний борг у розмірі 203 657,68грн (двісті три тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень 68коп.) та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 660,00грн (дві тисячі шістсот шістдесят гривень 00коп.).
У решті позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано - 07.04.2026
Суддя Н.М. Євстигнеєва