вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
07.04.2026м. ДніпроСправа № 904/1831/26
Суддя Бажанова Ю.А. , розглянувши матеріали
за позовом Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІСТЕХНІКА", м. Дніпро
про стягнення 12 191 126, 40 грн.,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду від 24.08.2022 № 3 до договору від 25.05.2022 № 60, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІСТЕХНІКА" та Військовою частиною НОМЕР_1 .
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОСЕРВІСТЕХНІКА" на користь позивача надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 12 191 126, 40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача спірна додаткова угода укладена всупереч Закону України "Про публічні закупівлі" та підлягає визнанню судом недійсною, що є підставою для стягнення надміру сплачених грошових коштів.
Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Так, позовна заява містить 1 вимогу немайнового характеру (визнання недійсною додаткову угоду від 24.08.2022 № 3 до договору від 25.05.2022 № 60 та вимогу майнового характеру про стягнення 12 191 126, 40 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 148 955, 92 грн (3 328,00 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 року х 0,8 + 12 191 126, 40 х 1,5 % x 0,8).
До позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у розмірі 148 955, 92 грн.
В позовній заяві міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване тим, що Військова частина НОМЕР_1 є неприбутковою організацією та включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій з 27.12.2016, ознака неприбутковості - 0031 - бюджетні установи, що підтверджується витягом з реєстру неприбуткових установ та організацій від 21.10.2025 № 3524/АП/25-01/51-02-09, у зв'язку з чим розмір судового збору за подання позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік військової частини НОМЕР_1 .
На підтвердження статусу неприбуткової організації надає витяг з реєстру неприбуткових установ та організацій від 21.10.2025 № 3524/АП/25-01/51-02-09.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Зазначеною нормою прямо передбачено право суду, зокрема, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір чи звільнити від його сплати саме для позивача - фізичної особи, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 у справі 925/1293/19, зокрема вказано таке.
У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ "Скайсіті-груп" у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб'єктного складу норми. (пункт 70 постанови).
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист. (пункт 71 постанови).
Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що суди попередніх інстанцій не виконали обов'язку обґрунтувати своє рішення в частині пропорційності застосованого обмеження (частина п'ята статті 236 ГПК України), а тому оскаржувані судові рішення не є належно обґрунтованими в розумінні статті 6 Конвенції. (пункт 72 постанови).
Характер порушення, встановленого ЄСПЛ (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви (пункт 73 постанови).
Отже, суди наділені повноваженнями зменшувати тягар судових витрат або взагалі звільняти від їх сплати осіб, які звертаються до суду з відповідним клопотанням.
Водночас, конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявник ставить питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Jedamski and Jedamska v. Poland").
В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору Військова частина НОМЕР_1 посилається на те, що є неприбутковою організацією та включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій з 27.12.2016, у зв'язку з чим розмір судового збору за подання позовної заяви перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік Військової частини НОМЕР_1 , а також вказує, що фінансування Військової частини НОМЕР_1 здійснюється за рахунок Державного бюджету України, однак станом на 02.04.2026 на рахунок Військової частини НОМЕР_1 відповідні кошти не надійшли, у зв'язку з чим у Військової частини НОМЕР_1 виникла необхідність відстрочити сплату судового збору, у зв'язку з чим разом з позовною заявою подається дане клопотання.
Між тим, доказів на підтвердження саме майнового стану та того, що майновий стан перешкоджає сплаті Військовою частиною НОМЕР_1 судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, до позову не надано.
Копія витягу з реєстру неприбуткових установ та організацій від 21.10.2025 № 3524/АП/25-01/51-02-09 не є доказом майнового стану Військової частини НОМЕР_1 .
За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 не надано належних доказів в обґрунтування заявленого клопотання, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків позовної заяви: подання клопотання про відстрочення сплати судового збору з доказами на підтвердження наявності підстав для відстрочки сплати судового збору або подання доказів сплати судового збору у розмірі 148 955,92 грн.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Також суд звертає увагу позивача, що у позовній заяві зазначено Міністерство оборони України (код ЄДРПОУ 00034022) як "Інша особа".
Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Господарським процесуальним кодексом України не передбаченого такого статусу учасника справи як "Інша особа".
Враховуючи наведене, керуючись статтею 8 Закону України "Про судовий збір", статтями 74, 123, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву залишити без руху.
Військовій частині НОМЕР_1 протягом 10 днів з дня отримання ухвали суду надати клопотання про відстрочення сплати судового збору з доказами на підтвердження наявності підстав для відстрочки сплати судового збору або надати докази сплати судового збору у розмірі 148 955,92 грн.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.А. Бажанова