пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
02 квітня 2026 року Справа № 903/880/15
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянувши матеріали справи
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро", Дніпропетровська обл., смт. Ювілейне
до Приватного підприємства "Діапазон", м. Луцьк
про банкрутство
В засіданні приймали участь:
від кредиторів: Пацалюк О.Р., Сахарчук А.А.,
арбітражний керуючий: Демчан О.І.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.08.2015 заяву ТОВ "Будсервіс Дніпро" про порушення справи про банкрутство ПП "Діапазон" прийнято до розгляду.
Ухвалою суду від 24.02.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Діапазон", введено процедуру розпорядження майном боржника.
Ухвалою суду від 17.11.2016 припинено процедуру розпорядження майном ПП "Діапазон"; введено процедуру санації боржника строком на шість місяців.
Постановою Господарського суду Волинської області від 02.08.2017 припинено процедуру санації ПП "Діапазон", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 02.08.2018.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018 ухвалу Господарського суду Волинської області від 25 липня 2018 скасовано. Скарги Публічного акціонерного товариства “Сбербанк» №2018/28-01 від 09.01.2018, №2018/28/4-01 від 13.06.18 на дії та бездіяльність ліквідатора Приватного підприємства “Діапазон» Темчишина Володимира Петровича задоволено. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.
Ухвалою суду від 06.11.2024 відсторонено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича від виконання обов'язків ліквідатора Приватного підприємства “Діапазон», ліквідатором Приватного підприємства “Діапазон» призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича. Зобов'язано арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича не пізніше десяти календарних днів з дня отримання ухвали суду передати арбітражному керуючому Демчану Олександру Івановичу документи по справі №903/880/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" до Приватного підприємства "Діапазон" про банкрутство.
28.11.2024 Вищою радою правосуддя прийнято рішення №3460/0/15-24 від 28.11.2024 про звільнення з посади судді ОСОБА_1 у зв'язку з поданням заяви про відставку. Згідно наказу в.о. голови суду від 28.11.2024 №17/02-2 Кравчук А.М. відраховано зі штату працівників Господарського суду Волинської області.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2024, справа розподілена судді Бідюк С.В.
Ухвалою суду від 03.12.2024 справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Дніпро" до Приватного підприємства "Діапазон" про банкрутство прийнято до розгляду.
16.02.2026 на адресу суду надійшли клопотання ліквідатора Демчана О.І. про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу ПП “Діапазон», звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання обов'язків ліквідатора боржника.
Ухвалою суду від 19.02.2026 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18 березня 2026 року о 14:30 год. Встановлено учасникам справи строк для подання пояснень по суті поданих ліквідатором клопотань по 09.03.2026.
У судовому засіданні ліквідатор подані клопотання підтримав.
Інші учасники справи правом участі у судовому засіданні не скористалися.
Судом встановлено, що на день розгляду справи докази належного повідомлення Запорізької обласної прокуратури, яка є кредитором боржника, про час та місце розгляду справи відсутні.
Ухвалою суду від 18.03.2026 відкладено розгляд справи на 02 квітня 2026 року о 14:30 год.
У судовому засіданні ліквідатор клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди підтримав.
Прокурор, представник ГУ ДПС у Волинській області клопотання не заперечили.
Інші учасники справи правом участі у судовому засіданні не скористалися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Заперечення інших учасників на адресу суду не надходили.
Частиною 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Згідно з абзацами 1, 5, 6 частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі, зокрема 3 відсотки суми погашених вимог кредиторів. Додаткова винагорода не сплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються у зв'язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги. Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого з дня фактичного надходження до боржника стягнутого на його користь майна, яке на день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які спрямовуються на погашення вимог кредиторів (ч. 3 ст. 30 КУзПБ).
Відповідно до абзаців 2, 3 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Частиною 3 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.
Тобто, надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі, оскільки безпосередньо Кодексом встановлені мінімальні гарантії щодо оплати послуг арбітражного керуючого - ліквідатора, а також встановлені спеціальні джерела оплати послуг арбітражного керуючого, а саме: за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі.
Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі «Броньовський проти Польщі») зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Кодексом України з процедур банкрутства передбачено декілька джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого/розпорядника майна, керуючого санацією ліквідатора, разом з тим Кодекс не містить заборони здійснювати таку оплату за рахунок коштів кредиторів.
При цьому відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 р. ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Таким чином, законодавством закріплено безумовне право арбітражного керуючого (ліквідатора) на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат в межах здійсненних повноважень ліквідатора у справі про банкрутство. Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі №918/454/18.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 06.11.2024 відсторонено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича від виконання обов'язків ліквідатора Приватного підприємства “Діапазон», ліквідатором Приватного підприємства “Діапазон» призначено арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.
У клопотанні від 03.02.2026 арбітражний керуючий Демчан Олександр Іванович просить затвердити звіту про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання обов'язків ліквідатора ПП «Діапазон» за період з 06.11.2024 по 31.01.2026 в сумі 357 141 грн, додаткової грошової винагороди в розмірі 3% від загальної суми погашених кредиторських вимог в сумі 104 430,29 грн, витрат, понесених під час ліквідаційної процедури в сумі 21 693,68 грн.
Докази оплати грошової винагороди, відшкодування понесених ліквідатором витрат в матеріалах справи відсутні.
22.09.2025, 19.11.2025, 03.02.2026 на засіданнях комітету кредиторів ПП «Діапазон» погоджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, понесених витрат у ліквідаційній процедурі.
Згідно з положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом усіх кредиторів, однак оцінку діяльності учасників справи, доказам у судовій процедурі банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.
З матеріалів справи убачається, що ліквідатор виконував обов'язки, покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства, у тому числі здійснював заходи, спрямовані на наповнення ліквідаційної маси, скликав та проводив збори комітету кредиторів, здійснював продаж належного боржнику майна та дебіторської заборгованості, здійснював розподіл отриманих від продажу коштів на погашення кредиторських вимог, вчиняв інші дії, спрямовані на виконання своїх обов'язків, та з метою досягнення мети ліквідаційної процедури.
Обов'язок подання до господарського суду звіту арбітражного керуючого про нараховану грошову винагороду за підсумками відповідної судової процедури передбачений положеннями статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства. Однак вказана норма встановлює лише відповідний обов'язок арбітражного керуючого щодо подання звіту на затвердження суду та не забороняє арбітражному керуючому заявляти до стягнення ті суми коштів, які він нарахував, з одночасним покладенням обов'язку сплати цих коштів, зокрема, на кредиторів боржника.
Законодавство про банкрутство пов'язує дії суду не з наявністю або відсутністю схвалення звіту, а із тим, яких висновків дійде суд за результатом його розгляду. Наявність різного роду схвалень та погоджень (в тому числі звітів арбітражного керуючого, тощо) є лише додатковими гарантіями дотримання прав учасників провадження у справі про банкрутство. Господарський суд не зв'язаний такими погодженнями (або їх відсутністю) у своїх правових позиціях та у своїх процесуальних діях. Тобто, правомірність покладення обов'язку з оплати грошової винагороди ліквідатора боржника на кредиторів, буде вирішуватись саме господарським судом при розгляді відповідного клопотання арбітражного керуючого.
Кредитори за умови непогодження з роботою ліквідатора, з належним виконанням покладених на нього функцій, вправі подати до суду скарги на його дії або бездіяльність, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень.
В період виконання арбітражним керуючим Демчаном О.І. повноважень ліквідатора ПП «Діапазон» скарги кредиторів на його дії/бездіяльність на адресу суду не надходили, жодних заперечень чи зауважень про його діяльність від кредиторів не надходило.
Факту невиконання чи неналежного виконання ліквідатором своїх прямих обов'язків, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства, протягом розгляду справи господарським судом не встановлено.
Ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що, надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражного керуючого. Крім цього, отримання оплати за виконання повноважень є гарантією незалежності арбітражного керуючого під час провадження діяльності у справі про банкрутство.
Перевіривши розрахунок основної грошової винагороди ліквідатора Демчана О.І. за період з 06.11.2024 по 31.01.2026 в сумі 357 141 грн, додаткової винагороди в розмірі 3% від загальної суми погашених вимог кредиторів в сумі 104 430,29, понесених у ліквідаційній процедурі витрат, суд дійшов висновку, що він є правильним та відповідає приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Матеріалами справи документально підтверджуються витрати ліквідатора у ліквідаційній процедурі ПП «Діапазон» в сумі 21 693,68 грн.
Урахувавши, що арбітражний керуючий Демчан О.І. виконує покладені на нього судом обов'язки ліквідатора та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі, господарський суд дійшов висновку про затвердження звіту про нарахування та виплату основної та додаткової грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за період виконання повноважень ліквідатора ПП «Діапазон» за період з 06.11.2024 по 31.01.2026.
У клопотанні від 03.02.2026 ліквідатор Демчан О.І. просить стягнути основну грошову винагороду з кредиторів пропорційно до розміру визнаних їх кредиторських вимог.
У питанні щодо покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого на кредиторів боржника слід урахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, згідно з якими діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (частина 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства). Тому основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.
Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).
Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема, на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов'язки, пов'язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.
Законодавством визначено декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, у тому числі і за рахунок коштів кредиторів, виходячи з принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
За приписами частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді задовольняються в першу чергу.
У зв'язку із відсутністю у боржника коштів та будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень ліквідатора у справі на кредиторів за реєстром, пропорційно сумам визнаних вимог, є правомірним, оскільки вказане положення закріплене законодавством як одне із джерел для здійснення оплати послуг арбітражного керуючого. При цьому відмова від здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за відсутності майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату послуг арбітражному керуючому можна розцінювати як відмову в можливості отримання гарантованої Законом та Кодексом оплати послуг і тим самим примушення його виконувати повноваження за відсутності оплати праці, що суперечить статті 43 Конституції України та статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №Б-14/040-07/15-08.
Законодавець не ставить визначення джерела оплати послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
Кредитори не створювали фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого - ліквідатора ПП «Діапазон».
Виходячи з аналізу наведених норм, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника у зв'язку з відсутністю таких коштів, то оплата послуг арбітражного керуючого, зокрема, ліквідатора, має здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.
Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/32824/15.
Така практика покладення судом на кредиторів витрат за оплату послуг арбітражного керуючого (ліквідатора) у справах про банкрутство залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до положень статті 43 Конституції України та статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг ліквідатора та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про банкрутство має бути завершеним.
Викладене узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №909/1036/17 від 25.04.2025.
Порядок вирішення питання щодо винагороди арбітражного керуючого - ліквідатора боржника у справі про банкрутство визначений спеціальними нормами Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з яким (абзац 3 частини 6 статті 30) розгляд звіту про нарахування та виплату арбітражному керуючому грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, а відповідно і вирішення питання щодо покладення на кредиторів боржника тягаря оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі через відсутність у боржника будь-яких майнових активів здійснюється у межах відповідної справи про банкрутство.
При цьому відповідна норма абзацу 3 частини 6 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не встановлює винятків з наведеного правила в залежності від особи кредитора (установа банку, товариство/підприємство державної форми власності, державний/фіскальний орган тощо), на якого покладається обов'язок з оплати вказаних грошової винагороди та витрат у справі про банкрутство.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.03.2023 у справі №908/1946/15-г.
Враховуючи, що у боржника відсутні майнові активи, у зв'язку з чим неможливе здійснення оплати послуг ліквідатора за рахунок майна боржника, тому суд визнає за можливе здійснити оплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Демчана О.І. за рахунок кредиторів у пропорційному відношенні до заявлених та визнаних вимог кредиторів.
Судом, перевіривши розрахунок арбітражного керуючого Демчана О.І. сум, які підлягають стягненню з кредиторів, дійшов висновку про його обґрунтованість та підставність.
Включення до загальної суми заявлених вимог конкурсних кредиторів вимог окремо внесених до реєстру (пеня, забезпечені вимоги) не суперечить положенням Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки норма статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства не містить такої вказівки.
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Демчана О.І. у частині стягнення коштів невиплаченої грошової винагороди за рахунок кредиторів у пропорційному відношенні до заявлених та визнаних вимог кредиторів.
Щодо вимоги про стягнення основної грошової винагороди з АТ «Міжнародний Резервний Банк» суд зазначає таке.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України №91-рш/БТ від 25.02.2022 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №131 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР Банк» та делегування повноважень ліквідатора Луньо Іллі Вікторовичу.
Згідно з частиною 3 статті 24 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (№4452-VI) у ході ліквідаційної процедури здійснюється фінансування витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку, а компенсація оплати праці ліквідатора, внаслідок якої банк отримав надходження до його ліквідаційної процедури, певні активи від боржника може бути віднесена ліквідатором банку до витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури з метою одержання активів банку.
Вказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №902/1188/13, посилання на яку містяться у постанові Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №761/38862/20.
Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №908/1946/15-г зазначено, зокрема, про те, що звернення і банку, і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (у разі застосування до банку процедури ліквідації) у справу про банкрутство позичальника банку з метою стягнення з нього заборгованості перед банком є одним з заходів щодо повернення дебіторської заборгованості банку, оскільки поза межами процедури банкрутства позичальника повернення такої заборгованості є неможливим.
Частиною 4 статті 38 Закону №4452-VI Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надано право залучати до своєї роботи інших осіб, оплата праці яких здійснюється за рахунок банку, що ліквідується, у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 46 Закону №4452-VI допускається можливість виникнення в банку, який перебуває в ліквідаційній процедурі, додаткових зобов'язань, пов'язаних з витратами в ліквідаційній процедурі неплатоспроможного банку.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про покладання на АТ «Міжнародний резервний банк» зобов'язання щодо оплати частини послуг ліквідатора позичальника як таких, що є витратами, пов'язаними з проведенням ліквідаційної процедури самого банку, з огляду на обов'язок вживати заходів щодо повернення своїх активів, тоді як поза межами участі банку, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (у разі застосування до банку процедури ліквідації) у справі про банкрутство позичальника, стягнення таких активів, є неможливим.
Правовий висновок про можливість стягнення такої заборгованості з банківської установи, яка перебуває в ліквідації, також викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду, від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011, посилання на який міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2024 у справі №908/1946/15-г.
Щодо вимог ліквідатора про зобов'язання АТ "Міжнародний резервний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку внести до кошторису витрат та подати на затвердження кошторис витрат до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з внесеною частиною основаної грошової винагороди за виконання арбітражним керуючим Демчаном О.І. повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство ПП «Діапазон» та зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити кошторис витрат з внесеною основної грошової винагороди за виконання арбітражним керуючим Демчаном О.І. повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство ПП «Діапазон», суд зазначає таке.
В п.2.18 розділу V «Дії Фонду з виведення неплатоспроможного банку з ринку шляхом його ліквідації» Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.07.2012 за №2 зазначено, що Фонд та/або уповноважена особа Фонди на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень, крім повноважень покладених на неї безпосередньо Законом) вживає, зокрема, таких заходів, складає та виконує кошторис витрат банку, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури банку, згідно з цим Положенням, з урахуванням витрат Фонду, що пов'язані із здійсненням ліквідації банку.
Відповідно до п.п. 5.7 частини 5 статті 12 Закону України "Про системи гарантування вкладів фізичних осіб", виконавча дирекція Фонду має, зокрема, такі повноваження при здійсненні тимчасової адміністрації та ліквідації банків: затверджує кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку; затверджує план врегулювання та зміни до нього.
Оскільки в процесі судового розгляду було встановлено, що вказані арбітражним керуючим витрати підлягають відшкодуванню за рахунок коштів на фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, враховуючи, що ліквідація АТ "Міжнародний резервний банк" здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, суд дійшов висновку зобов'язати АТ " Міжнародний резервний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Міжнародний резервний банк" внести до кошторису витрат безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку виплату частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого Демчана О.І. за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство ПП «Діапазон» в сумі 199 637,37 грн.
Щодо вимоги про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити кошторис витрат з внесеною основною грошовою винагородою арбітражного керуючого Демчана О.І. за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство ПП «Діапазон» в сумі 199 637,37 грн суд зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є учасником у справі №903/880/15, а матеріали справи не містять опису обставин та відповідних доказів вчинення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб дій чи бездіяльності, які б мали наслідком необхідність зобов'язання Фонду вчинити певні дії.
Таким чином, вимога про зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб затвердити кошторис витрат з внесеною основною грошовою винагородою арбітражного керуючого Демчана О.І. за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство ПП «Діапазон» в сумі 199 637,37 грн є необґрунтованою, передчасною та не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд,
1. Затвердити звіт арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича від 03.02.2026 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за час виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства “Діапазон» за період з 06.11.2024 по 31.01.2026.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будсервіс Дніпро» (Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Трегубова, буд. 22, кв. 4; код 35543885) на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 293; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015, банківський рахунок: № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ “ПриватБанк») частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство Приватного підприємства “Діапазон» в сумі 14 850 (чотирнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн 72 коп.
3. Стягнути з Лукомського Олега Андрійовича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 293; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015, банківський рахунок: № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ “ПриватБанк») частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство Приватного підприємства “Діапазон» в сумі 18 824 (вісімнадцять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн 29 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК Колект» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 31; код 42402966) на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 293; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015, банківський рахунок: № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ “ПриватБанк») частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство Приватного підприємства “Діапазон» в розмірі 119 656 (сто дев'ятнадцять тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн 21 коп.
5. Стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області (Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166; код ВП 44118663) на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 293; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015, банківський рахунок: № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ “ПриватБанк») частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство Приватного підприємства “Діапазон» в розмірі 3 494 (три тисячі чотириста дев'яносто чотири) грн 50 коп.
6. Стягнути з Акціонерного товариства “Міжнародний Резервний Банк» (м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46; код 25959784) на користь арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 293; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015, банківський рахунок: № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ “ПриватБанк») частину основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство Приватного підприємства “Діапазон» в розмірі 199 637 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот тридцять сім) грн 37 коп.
7. Зобов'язати Акціонерне товариство “Міжнародний Резервний Банк» (м. Київ, вул. Володимирська, буд. 46; код 25959784) в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку внести до кошторису витрат безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури банку виплату частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 68, оф. 293; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1732 від 11.11.2015) за виконання повноважень ліквідатора у справі №903/880/15 про банкрутство Приватного підприємства “Діапазон» в розмірі 199 637 (сто дев'яносто дев'ять тисяч шістсот тридцять сім) грн 37 коп. та подати на затвердження кошторис витрат до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
8. В іншій частині заяви відмовити.
9. Видати накази.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України
Ухвали суду підлягають оскарженню до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.04.2026.
Суддя С. В. Бідюк