ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
02 квітня 2026 року Справа № 906/1205/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
позивача: Побережний О.П.
відповідача: Приведьон В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21 січня 2026 року у справі №906/1205/25 (повний текст складено 29 січня 2026 року, суддя Лозинська І.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла"
до Акціонерного товариства "Житомиробленерго"
про визнання наявності та відсутності прав, зобов'язати вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до Акціонерного товариства "Житомиробленерго", у якому просить:
- визнати наявність у ТОВ "Фірма Естрелла" права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року за тарифом для споживача електричної енергії 1 класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01 січня 2023 року;
- визнати відсутність у АТ "Житомиробленерго" права на розрахунок вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року за тарифом для споживача електричної енергії 2 класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01 січня 2023 року;
- зобов'язати АТ "Житомиробленерго" здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії ТОВ "Фірма Естрелла" у період з 01 січня 2023 року по дату ухвалення рішення у відповідності до договору з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21 січня 2026 року у справі №906/1205/25 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про визнання наявності та відсутності прав, зобов'язати вчинити певні дії.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач, будучи субспоживачем електричної енергії, дійсно отримує електричну енергію через мережі основного споживача, який приєднаний до мереж оператора системи розподілу за 1 класом напруги, однак вирішальним для визначення умов розрахунків між сторонами є зміст укладеного між ними договору. Суд встановив, що додатковою угодою №1-К від 11 серпня 2023 року сторони погодили зміну додатку до договору, відповідно до якої об'єкти позивача віднесено до 2 класу напруги, при цьому зазначена угода є чинною, не визнана недійсною та користується презумпцією правомірності правочину. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до позивача тарифу для споживачів 1 класу напруги та, відповідно, для задоволення позовних вимог.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21 січня 2026 року у справі №906/1205/25 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність застосування відповідачем тарифу для споживачів 2 класу напруги, оскільки безпідставно визначив умови договору як вирішальний критерій для віднесення позивача до відповідного класу напруги, тоді як такі правовідносини регулюються імперативними нормами законодавства у сфері електроенергетики.
Апелянт зазначає, що правовідносини між сторонами виникли у сфері роздрібного ринку електричної енергії, у яких відповідач є оператором системи розподілу, а позивач - субспоживачем, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача (ФОП Шолоха В.В.), що відповідає визначенню субспоживача, наведеному у Правилах роздрібного ринку електричної енергії.
Скаржник наголошує, що відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1175, єдиним критерієм для визначення класу напруги є ступінь напруги на межі балансової належності між мережею оператора системи розподілу та споживачем, а будь-які інші характеристики підключення або домовленості сторін не можуть бути підставою для зміни такого класу.
При цьому апелянт вказує, що відповідно до актів розмежування балансової належності електромереж, електрична енергія постачається до мереж основного споживача на рівні напруги 110 кВ, що відповідає 1 класу напруги, а позивач як субспоживач отримує електроенергію через такі мережі, у зв'язку з чим також підлягає віднесенню до 1 класу напруги.
Апелянт також зазначає, що нормативно-правові акти НКРЕКП мають імперативний характер, а відповідно до частин 5, 6 статті 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору, які суперечать обов'язковим правилам, є нікчемними, у зв'язку з чим зазначення у додатку до договору №102-Т 2 класу напруги не може змінювати фактичні технічні характеристики підключення та не породжує правових наслідків.
Скаржник наголошує, що клас напруги є технічною характеристикою, яка визначається виключно фактичними параметрами приєднання, а не волевиявленням сторін, у зв'язку з чим суд першої інстанції, на його думку, неправомірно обмежився формальним аналізом умов договору та не дослідив технічні умови електропостачання, зокрема межу балансової належності, схеми електропостачання та статус позивача як субспоживача.
Крім того, апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 10 січня 2024 року у справі №910/8823/22, від 21 лютого 2024 року у справі №906/172/23, а також від 20 червня 2024 року у справі №906/835/23, відповідно до яких у подібних правовідносинах за відсутності безпосередньої межі балансової належності між споживачем та оператором системи розподілу та за наявності підключення на рівні напруги, що відповідає 1 класу, застосування тарифу для 2 класу напруги визнається неправомірним.
Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №922/643/19, у якій зазначено, що при визначенні класу споживача електричної енергії застосовуються критерії, встановлені державним регулятором, незалежно від умов договору між сторонами.
Окремо апелянт вказує, що оператор системи розподілу фактично не несе витрат на утримання мереж, через які здійснюється постачання електричної енергії позивачу, оскільки такі мережі належать основному споживачу, а отже застосування тарифу для 2 класу напруги є економічно необґрунтованим.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06 лютого 2026 року у справі №906/1205/25 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21 січня 2026 року у справі №906/1205/25. Розгляд апеляційної скарги призначено на "18" березня 2026 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
04 березня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" - Побережного Олександра Петровича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/1205/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04 березня 2026 року у справі №906/1205/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
11 березня 2026 року від Акціонерного товариства "Житомиробленерго" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
У відзиві відповідач зазначає, що укладений між сторонами договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року є публічним договором приєднання, укладеним на основі типового договору, затвердженого НКРЕКП, а відтак його умови є обов'язковими для сторін та підлягають застосуванню при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідач заперечує доводи апелянта щодо неправомірності віднесення позивача до 2 класу напруги та зазначає, що у додатку №3 до договору сторонами прямо погоджено віднесення об'єктів позивача (за адресою: м. Житомир, вул. Промислова, 1/154) саме до ІІ класу напруги, що є невід'ємною частиною договору та підписано сторонами.
При цьому відповідач звертає увагу, що будь-які зміни до договору можуть бути внесені виключно за взаємною згодою сторін у письмовій формі, що прямо передбачено пунктом 12.2 договору та статтею 654 Цивільного кодексу України, а отже відсутні правові підстави для зміни погодженого сторонами класу напруги в судовому порядку поза межами встановленої процедури.
Також відповідач зазначає, що позивач фактично намагається змінити умови чинного договору шляхом судового рішення, що суперечить положенням статей 651, 654 ЦК України, оскільки зміна договору допускається лише за згодою сторін або у випадках, прямо передбачених законом.
Крім того, відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10 березня 2021 року у справі №607/11746/17, відповідно до якої сумніви щодо дійсності та виконуваності договору повинні тлумачитися на користь його чинності, а також на постанову Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/9167/19 щодо обов'язковості належного виконання зобов'язань відповідно до умов договору.
Окремо відповідач зазначає, що позивач не звертався до НКРЕКП з питання врегулювання спірних аспектів застосування тарифу, хоча така можливість прямо передбачена умовами договору, що свідчить про недотримання ним передбаченого порядку врегулювання спірних питань.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що між сторонами вже виник спір щодо внесення змін до договору (справа №910/14837/23), у межах якого позивач фактично визнав факт укладення додаткової угоди №1-К від 11 серпня 2023 року, якою врегульовано питання визначення класу напруги, у зв'язку з чим відповідний позов було залишено без розгляду.
11 березня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Алєксійчука Сергія Вікторовича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/1205/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12 березня 2026 року у справі №906/1205/25 задоволено заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про участь у судовому засіданні у справі №906/1205/25 в режимі відеоконференції.
12 березня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" надійшли додаткові письмові пояснення, у яких останнє заперечує доводи відзиву відповідача та зазначає, що наведені у ньому посилання на правові висновки Верховного Суду у справах №910/9167/19, №920/915/19, №607/11746/17 не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки стосуються інших предметів спору та не враховують особливостей регулювання відносин у сфері розподілу електричної енергії.
Апелянт наголошує, що спір у даній справі стосується правомірності визначення класу напруги та застосування тарифу, що є регуляторною категорією, яка визначається виключно нормативно-правовими актами НКРЕКП та технічними характеристиками приєднання, а не умовами договору, у зв'язку з чим посилання відповідача на положення договору є безпідставними.
При цьому скаржник зазначає, що позивач є субспоживачем, електроустановки якого приєднані до мереж основного споживача (ФОП Шолох В.В.), який отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на рівні 1 класу напруги, тоді як відповідач не є власником відповідних мереж, не обслуговує їх та не несе витрат на їх утримання.
Апелянт також вказує, що відповідач не надав жодних доказів зміни технічних параметрів приєднання або підстав для віднесення позивача до 2 класу напруги, а визначення такого класу у додатку до договору здійснено без урахування критеріїв, встановлених регулятором, що свідчить про підміну технічної характеристики договірною умовою.
Крім того, скаржник зазначає, що посилання відповідача на справу №910/14837/23 є необґрунтованим, оскільки у ній відсутні преюдиціальні висновки, а сам позов було залишено без розгляду, що не впливає на вирішення даного спору.
Апелянт також посилається на усталену судову практику у подібних правовідносинах, зокрема у справах №906/474/24, №906/102/25, №906/504/25, а також на правові висновки Верховного Суду у справах №906/835/23, №910/8823/22, №906/172/23, відповідно до яких визначальним критерієм віднесення споживача до відповідного класу напруги є межа балансової належності, а не умови договору.
У зв'язку із відрядженням судді - члена колегії Василишина А.Р. судове засідання у справі №906/1205/25 18 березня 2026 року не відбулося.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 березня 2026 року у справі №906/1205/25 розгляд апеляційної скарги призначено на "02" квітня 2026 р. об 14:20 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №2.
24 березня 2026 року через систему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Акціонерного товариства "Житомиробленерго" - Приведьона Віталія Миколайовича надійшла заява про участь у судовому засіданні у справі №906/1205/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 березня 2026 року у справі №906/1205/25 задоволено заяву представника АТ "Житомиробленерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 02 квітня 2026 року, яке проводилось в режимі відеоконференції у відповідності до статті 197 ГПК України, представники позивача та відповідача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" (споживач/позивач) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (оператор системи/відповідач) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т (далі - договір №102-Т) /т.1, а.с. 27-29/, згідно пункту 1.1 якого цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи. Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком №1 до цього договору.
Згідно пункту 1.2 договору №102-Т його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 та є однаковими для всіх споживачів.
За змістом пункту 2.1 договору №102-Т оператор системи надає споживачу послуги з розподілу (передачі) електричної енергії, параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309, та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об'єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об'єктом споживача, який є додатком №2 до цього договору, та в особовому рахунку споживача, облікових базах даних оператора системи.
Відповідно до розділу 5 договору №102-Т ціною договору є вартість послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт (об'єкти) споживача, зазначені у Паспорті точки (точок) розподілу за об'єктом споживача. Тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються у додатку №4 до договору.
Оператор системи зобов'язується надавати споживачу інформацію про зміну тарифу (ціни) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії не пізніше ніж за 20 днів до введення її в дію (підпункт 6 пункту 6.1 договору №102-Т).
Згідно з пунктом 11.1 договору №102-Т він набирає чинності з дня приєднання споживача до його умов і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Відповідно до пунктів 12.1, 12.2 договору №102-Т, інші умови можуть бути узгоджені сторонами в додатках до цього договору, які є невід'ємними частинами цього договору. Усі додатки, зміни та доповнення до цього договору оформлюються сторонами письмово в паперовій формі, підписуються уповноваженими особами обох сторін.
Розбіжності щодо застосування тарифів вирішуються НКРЕКП (пункт 12.7 договору №102-Т).
Згідно з пунктом 12.8 договору №102-Т невід'ємною частиною договору є, зокрема, додатки:
1) №1 "Заява-приєднання";
2) №2 "Паспорт точки (точок) розподілу (передачі) електричної енергії";
3) №3.1 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача";
4) №4 "Порядок розрахунків" зі зразком звіту про покази засобів обліку. Звіт про покази засобів обліку надається споживачем щомісячно;
5) №6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" тощо.
Згідно з додатком №2 до договору №102-Т ("Паспорт точки (точок) розподілу (передачі) електричної енергії"), ступінь напруги приєднання об'єктів позивача становить 100/10 кВ /т.1, а.с. 30/.
Відповідно до додатку №3.1 до договору №102-Т ("Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача") ступінь напруги приєднання на об'єктах позивача становить 110/10 кВт з 1 класом напруги /т.1, а.с. 30 на звороті/.
За змістом пункту 2 додатку №6.1 до договору №102-Т ("Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін") межа розподілу балансової належності електромереж встановлюється між основним споживачем (ФОП Шолохом В.В.) і оператором системи (АТ "Житомиробленерго"): на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с. ш. 110 кB п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с. ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська. Межа розподілу балансової відповідальності між основним споживачем (ФОП Шолох В.В.) та споживачем (позивач): на відпайках секційних шин ЗРУ-10 кВ п/с ЗХВ в сторону ком. №26, №37 (пункт 3 додатку №6.1 до договору №102-Т) /т.1, а.с. 32/.
15 червня 2020 року ФОП Шолох В.В. та АТ "Житомиробленерго" уклали договір про спільне використання технологічних електричних мереж з додатками (далі - договір від 15 червня 2020 року), за яким ФОП Шолох В.В. зобов'язався забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії іншим споживачам, яким відповідач забезпечує розподіл електричної енергії /т.1, а.с. 137 на звороті - 139/.
У додатку №8 до договору від 15 червня 2020 року зазначено, що ТОВ "Фірма Естрелла" є субспоживачем основного споживача і приєднаний до його мереж на 1 класі напруги /т.1, а.с. 143/.
22 грудня 2022 року НКРЕКП оприлюднено постанову №1797 від 21 грудня 2022 року "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії АТ "Житомиробленерго" із застосуванням стимулюючого регулювання", відповідно до якої встановлено АТ "Житомиробленерго" з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні:
- для першого класу напруги 271,70 грн/МВт·год (без урахування ПДВ);
- для другого класу напруги 1432,11 грн/МВт·год (без урахування ПДВ).
Як зазначає ТОВ "Фірма Естрелла", з січня 2023 року АТ "Житомиробленерго" надіслало товариству рахунки за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії за тарифами, встановленими для споживачів 2 класу напруги.
11 серпня 2023 року між ТОВ "Фірма Естрелла" та АТ "Житомиробленерго" укладено додаткову угоду №1-К до договору №102-Т, за змістом якої сторони договору домовились:
- додаток №3.1 до договору - "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача" замінити додатком №3 до договору - "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії (місце та дата встановлення, тип, покази, дані щодо повірки, відповідальний за збереження тощо)";
- додаток №2 "Паспорт точки (точок) розподілу/передачі електричної енергії" замінити додатком №2 "Паспорт точки (точок) розподілу/передачі електричної енергії" в новій редакції /т.1, а.с. 165/.
Відповідно до додатку №3 до договору №102-Т (в редакції додаткової угоди від 11 серпня 2023 року) рівень напруги ТКО на об'єктах позивача становить 10 кВт з 2 класом напруги /т.1, а.с.168/.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що дії відповідача щодо нарахування йому вартості послуги з розподілу електричної енергії за тарифами для 2 класу напруги, є неправомірними, оскільки позивач є субспоживачем, який отримує електричну енергію не від оператора системи розподілу безпосередньо, а від споживача, що є власником мереж, який, у свою чергу, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності за 1 класом напруги.
30 вересня 2025 року постачальник електричної енергії, з яким у ТОВ "Фірма Естрелла" укладено договір, отримав від відповідача лист №012/32476 та акт коригування вартості послуги розподілу, де за період з 01 січня 2023 року по 31 серпня 2025 року був застосований тариф для 1 класу напруги, на підставі якого постачальник зробив коригування компенсації вартості послуги розподілу електроенергії за вказаний період.
Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач, будучи субспоживачем електричної енергії, отримує її через мережі основного споживача, приєднаного до мереж оператора системи розподілу за 1 класом напруги, однак визначальним для встановлення умов розрахунків між сторонами є зміст укладеного між ними договору. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що додатковою угодою №1-К від 11 серпня 2023 року сторони погодили віднесення об'єктів позивача до 2 класу напруги, а зазначена угода є чинною, не визнана недійсною та користується презумпцією правомірності правочину, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування тарифу для споживачів 1 класу напруги.
Водночас колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини між сторонами за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року виникли у сфері роздрібного ринку електричної енергії, у яких відповідач є оператором системи розподілу, а позивач - субспоживачем електричної енергії, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача (ФОП Шолоха В.В.), через які здійснюється постачання електричної енергії позивачу.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Згідно з приписами частини 1 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором. Оплата послуг з розподілу здійснюється за тарифами, які регулює Регулятор відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги з розподілу електричної енергії оприлюднюються операторами систем розподілу в порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (частини 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, правилами роздрібного ринку (пункт 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) (тут і далі в редакції чинній на момент укладення договору від 28 жовтня 2021 року), які є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Субспоживач - споживач, електроустановки якого приєднані до технологічних електричних мереж основного споживача.
Відповідно до пункту 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно пункту 2.1.1 ПРРЕЕ результатом розподілу (передачі) електричної енергії на роздрібному ринку є забезпечення можливості отримання відповідним суб'єктом роздрібного ринку електричної енергії необхідного обсягу електричної енергії та рівня електричної потужності із забезпеченням параметрів якості електропостачання, які відповідають установленим стандартам, та категорії надійності електрозабезпечення відповідно до договору в точках приєднання електроустановок учасників роздрібного ринку.
Відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи.
Згідно з пунктом 2.1.2 ПРРЕЕ, оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи.
Договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих правил (абзац 1 пункту 2.1.5 ПРРЕЕ).
Згідно пункту 2.1.7 ПРРЕЕ, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.
Відповідно до пункту 4.28 ПРРЕЕ оплата послуг, наданих оператором системи, здійснюється за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики. Тарифи на послуги оператора системи оприлюднюються операторами систем у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору) (пункт 4.29 ПРЕЕ).
З матеріалів справи вбачається, що 28 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" (споживач) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" (оператор системи) укладено договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т.
Згідно додатку №2 до вказаного договору - Паспорта точки (точок) розподілу електричної енергії - ступінь напруги приєднання об'єктів позивача становить 100/10 кВ /т.1, а.с.30/.
Поряд з цим, відповідно до додатку №3.1 до договору №102-Т ("Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача") ступінь напруги приєднання на об'єктах позивача визначено як 110/10 кВ з віднесенням до 1 класу напруги.
Разом з тим, у подальшому, на підставі додаткової угоди №1-К від 11 серпня 2023 року, додатки до договору викладено у новій редакції, відповідно до яких рівень напруги на об'єктах позивача визначено як 10 кВ з віднесенням до 2 класу напруги.
Крім того, 15 червня 2020 року між фізичною особою-підприємцем Шолохом Валерієм Володимировичем (власник мереж) та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж, за умовами якого основний споживач забезпечує передачу електричної енергії іншим споживачам через належні йому мережі.
Відповідно до додатку №8 до зазначеного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" є субспоживачем, приєднаним до мереж основного споживача на 1 класі напруги /т.1, а.с.143/.
Колегія суддів зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин правове регулювання визначення класів напруги здійснювалось Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1175 (зі змінами), яким передбачено критерії віднесення споживачів до відповідного класу напруги.
До 1 класу відносяться споживачі, які: 1) отримують електричну енергію від мереж оператора системи розподілу на електроустановки споживача на межі балансової належності із ступенем напруги 27,5 кВт та вище; 2) приєднані до шин електростанцій (за винятком суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями); 3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт. год. та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги на межі балансової належності.
До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію на межі балансової належності із ступенем напруги нижче 27,5 кВт, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.
01 січня 2022 року постанова НКРЕКП від 13 серпня 1998 року №1052 втратила чинність на підставі постанови НКРЕКП від 25 серпня 2021 року №1431.
Поряд із цим, 01 січня 2022 року набрала чинності постанова НКРЕКП від 25 серпня 2021 року №1430, якою внесено зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1175, зокрема пункт 8.1 глави 8 доповнено трьома новими абзацами такого змісту:
"Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВт та вище, а також споживачі, приєднані до шин електростанцій (за винятком суб'єктів господарювання, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел, а саме з енергії сонячного випромінювання, біогазу, біомаси, енергії вітру та мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), відносяться до 1 класу напруги.
Споживачі, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою нижче 27,5 кВт, відносяться до 2 класу напруги.
Клас напруги встановлюється споживачу окремо за кожною межею балансової належності".
При цьому, колегія суддів відзначає, що Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 25 серпня 2021 року №1430, який діє з 01 січня 2022 року, не передбачено порядку визначення класів для субспоживачів електричної енергії.
Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2024 року у справі №906/446/23 зазначив, що класом напруги називають чисельне значення напруги, яке застосовується в електричних мережах для передачі енергії споживачам; критерієм розмежування класів споживачів є ступінь напруги на межі балансової належності між мережею оператора системи розподілу та споживачем. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2024 року у справі №906/447/23, від 05 вересня 2024 року у справі №906/600/23.
Таким чином, питання нормативної регламентації критеріїв для визначення класу напруги врегульовано у Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, який затверджений постановою НКРЕКП №1175 від 05 жовтня 2018 року із змінами та доповненнями.
Відповідно до пункту 8.1 Постанови №1175, споживачі та оператори установок зберігання енергії, які отримують електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності номінальною напругою 27,5 кВ та вище відносяться до 1 класу напруги.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що єдиним критерієм для визначення класу напруги є межа балансової належності з оператором системи, а будь-які інші характеристики мереж/підключення Підприємства не можуть бути основою для визначення класу напруги.
Згідно акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком №2 до договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 15 червня 2020 року, межа балансової належності між власником мереж (ФОП Шолохом В.В.) та оператором системи розподілу (АТ "Житомиробленерго") встановлюється на виході проводу з натяжного затискача портальної відтяжної гірлянди ізоляторів 1 с.ш 110 кB п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с ЗВА та 2 с.ш. 110 кВ п/с ЗВХ з ПЛ-110 кВ п/с Житомирська /т.1, а.с.140/.
Поряд з цим, відповідно до акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року, межа балансової належності електромереж між оператором системи та основним споживачем (ФОП Шолохом В.В.) визначена на тому ж рівні - у точці приєднання до мереж 110 кВ.
Крім того, матеріали справи не містять доказів внесення змін чи розірвання договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 15 червня 2020 року, додатками до якого визначено, що об'єкти позивача як субспоживача приєднані до мереж основного споживача на 1 класі напруги.
Таким чином, колегія суддів встановила, що позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу безпосередньо, а є споживачем, що отримує електроенергію від споживача, що є власником мереж, який, у свою чергу, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності за 1 класом напруги. В укладеному договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року ступінь напруги приєднання на об'єктах споживача становила 110кВ/10кВ, що в свою чергу більше ніж 27,5 кВ, а отже, дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для 2-го класу, у даному випадку, є неправомірними.
Разом з тим, колегія суддів додатково звертає увагу, що навіть у додатку №3.1 договору №102-Т від 28 жовтня 2021 року "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії, що використовується на об'єктах споживача" вказаний клас напруги 1.
Поряд з цим, суд апеляційної інстанції відзначає, що договорами споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Екстрелла" та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" та про спільне використання технологічних електричних мереж від 15 червня 2020 року укладеного між фізичною особою-підприємцем Шолохом Валерієм Володимировичем та Акціонерним товариством "Житомиробленерго" не передбачено межі балансової належності у ТОВ "Фірма Естрелла" з АТ "Житомиробленерго" (оператором системи) безпосередньо у зв'язку з тим, що відповідач здійснює розподіл електричної енергії позивачу через мережі ФОП Шолоха В.В., якому у свою чергу здійснює її розподіл відповідач на межі балансової належності за 1 класом напруги.
Такими чином, колегія суддів дійшла висновку, що дії відповідача щодо нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для другого класу, у даному випадку, є неправомірними, оскільки вищевикладені обставини, підтверджують відсутність між позивачем та відповідачем межі балансової належності, тобто позивач є споживачем, який не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу безпосередньо, а є споживачем, що отримує електроенергію від споживача, що є власником мереж, який, у свою чергу, отримує електричну енергію від оператора системи розподілу на межі балансової належності за першим класом напруги.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10 січня 2024 року у справі №910/8823/22 та від 21 травня 2025 року у справі №906/474/24 у подібних правовідносинах.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 20 червня 2024 року у справі №906/835/23 у подібних правовідносинах за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез-М" до Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії залишаючи рішення господарського суду Житомирської області від 03 листопада 2023 року про задоволення позову та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 березня 2024 року у справі №906/835/23 без змін взяв до уваги, що у постанові від 10 січня 2024 року зі справи №910/8823/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Малинська фабрика спеціального паперу" до АТ "Житомиробленерго" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, а також у постанові від 21 лютого 2024 року зі справи №906/172/23 за позовом Приватного акціонерного товариства "Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат" до АТ "Житомиробленерго" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії у подібних правовідносинах суд касаційної інстанції, залишаючи в силі судові рішення попередніх інстанцій про задоволення позову, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій відповідача з нарахування позивачам у кожній зі справ тарифу за послуги з розподілу енергії за II (другим) класом напруги, з урахуванням того, що між сторонами спору у кожній зі справ безпосередньо відсутня межа балансової належності, а в укладених договорах встановлено напругу приєднання на об'єктах позивача у справі №910/8823/22 - 110 кВт (у справі №906/172/23 - 35 кВт), що відповідає І (першому) класу напруги.
Водночас колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок місцевого господарського суду та доводи АТ "Житомиробленерго" про визначальне значення додаткової угоди №1-К від 11 серпня 2023 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року для встановлення класу напруги з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частина 2 статті 633 Цивільного кодексу України).
Згідно частини 6 статті 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Частиною 5 статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Зі змісту додаткової угоди №1-К від 11 серпня 2023 року вбачається, що вона була укладена у зв'язку із втратою чинності з 01 січня 2022 року постанови НКРЕКП від 13 серпня 1998 року №1052, якою було затверджено порядок визначення класів споживачів електричної енергії диференційованими за класами напруги (відповідно до постанови НКРЕКП від 25 серпня 2021 року №1431) та набуттям чинності з 01 січня 2022 року постанови НКРЕКП від 25 серпня 2021 року №1430, якою внесені зміни до Порядку встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року №1175.
Окрім того, пунктом 1.1 договору №102-Т від 28 жовтня 2021 року передбачено, що цей договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачам як послуги оператора системи, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до його умов.
Згідно з пунктом 1.2 зазначеного договору його умови розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, та є однаковими для всіх споживачів.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що зміна умов договору в частині визначення класу напруги шляхом укладення додаткової угоди №1-К від 11 серпня 2023 року, яка фактично встановлює для позивача інші умови розрахунків порівняно з іншими споживачами за аналогічних технічних характеристик приєднання, суперечить вимогам частини 2 статті 633 Цивільного кодексу України та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, встановленим законодавством у сфері енергетики.
За таких обставин умови зазначеної додаткової угоди в цій частині є нікчемними відповідно до частини 6 статті 633 Цивільного кодексу України та не можуть бути покладені в основу визначення класу напруги позивача і, відповідно, застосування тарифу.
Поряд з цим, колегія суддів враховує, що АТ "Житомиробленерго" неодноразово зверталося до суду з позовами про спонукання споживачів до укладення додаткових угод щодо зміни умов договорів у частині визначення класу напруги, однак у задоволенні таких позовних вимог судами було відмовлено, що, у свою чергу, зумовило здійснення перерахунків вартості послуг з розподілу електричної енергії.
Водночас матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" уклало додаткову угоду №1-К від 11 серпня 2023 року до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року, однак таке укладення було зумовлене необхідністю забезпечення безперебійного електропостачання та уникнення його припинення, а не вільним погодженням сторонами умов договору. При цьому умови зазначеної додаткової угоди не відповідають фактичному технічному стану приєднання електроустановок споживача. Також представниками обох сторін в судовому засіданні підтверджено, що будь яких фактичних змін до схеми постачання електричної енергії з часу укладення договору - 28 жовтня 2021 року по даний час не вносилося. Враховуючи, що клас напруги є технічною величиною, він не може встановлюватися за домовленістю сторін. Водночас зміни в діючий договір в частині визначення класу напруги можливі лише за умови здійснення змін в схему електропостачання, зокрема визначення межі балансової належності безпосередньо з оператором системи розподілу, докази чого відсутні у даній справі, оскільки позивач не отримує електричну енергію від оператора системи розподілу, а є субспоживачем.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що зазначена умова додаткової угоди має ознаки дискримінаційної, оскільки встановлює для позивача інші, ніж для інших споживачів за аналогічних технічних умов приєднання, правила визначення класу напруги, що суперечить вимогам частини 2 статті 633 Цивільного кодексу України щодо однаковості умов публічного договору.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснювався перерахунок вартості послуг з розподілу електричної енергії, про що свідчить відповідний лист /т.1, а.с.195/, наданий позивачем, що додатково підтверджує відсутність узгодженого сторонами підходу до визначення класу напруги та непослідовність дій відповідача у спірних правовідносинах.
Крім того, суд апеляційної інстанції відзначає, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників правовідносин мають бути добросовісними.
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium - принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі №390/34/17 (провадження №61-22315сво18), постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14-ц (провадження №61-15813сво18).
За наведених обставин, описана поведінка відповідача не відповідає обраній ним у спорі правовій позиції та тлумаченню обставин справи і не підтверджує обставин щодо наявності підстав для розрахунку позивачу вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року за тарифом для споживача електричної енергії 2 класу напруги, оскільки є проявом суперечливої поведінки відповідача, що в свою чергу трактується на користь позивача.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку зі встановленими обставинами щодо неправомірності дій відповідача з нарахування позивачу вартості послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням тарифів для 2 класу напруги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" про визнання наявності у нього права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року із застосуванням тарифу для споживачів 1 класу напруги з 01 січня 2023 року; визнання відсутності у Акціонерного товариства "Житомиробленерго" права на здійснення нарахувань за тарифом для споживачів 2 класу напруги за зазначеним договором; а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії за вказаний період із застосуванням тарифів для 1 класу напруги - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" наведено обґрунтовані та переконливі доводи, які спростовують висновки місцевого господарського суду та свідчать про наявність підстав для її задоволення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 21 січня 2026 року у справі №906/1205/25 не відповідає вимогам щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи та правильного застосування норм матеріального права.
За таких обставин, враховуючи приписи статей 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" слід задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21 січня 2026 року у справі №906/1205/25 задовольнити.
Рішення Господарського суду Житомирської області від 21 січня 2026 року у справі №906/1205/25 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Визнати наявність у ТОВ "Фірма Естрелла" (код ЄДРПОУ 40055373) права на розрахунок вартості та оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року за тарифом для споживача електричної енергії 1 класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01 січня 2023 року.
Визнати відсутність у АТ "Житомиробленерго" (код ЄДРПОУ 22048622) права на розрахунок вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за договором споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року за тарифом для споживача електричної енергії 2 класу напруги від мережі електроустановок ГПП 110/10/6 кВ ЗХВ з 01 січня 2023 року.
Зобов'язати АТ "Житомиробленерго" (код ЄДРПОУ 22048622) здійснити перерахунок вартості наданої послуги з розподілу електричної енергії ТОВ "Фірма Естрелла" у період з 01 січня 2023 року по дату ухвалення рішення у відповідності до договору з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Т від 28 жовтня 2021 року шляхом застосування тарифів для 1 класу напруги.
Стягнути з Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (10008, м.Житомир, вул. Косенка Віктора, 32/8, код ЄДРПОУ 22048622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Естрелла" (03110, м.Київ, вул. Олександра Пироговського, 19 корпус 7/14, код ЄДРПОУ 40055373) 7267,2 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 10900,8 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Видачу судових наказів доручити Господарському суду Житомирської області.
Справу №906/1205/25 повернути до Господарського суду Житомирської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "06" квітня 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Василишин А.Р.