вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" березня 2026 р. Справа№ 910/2904/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Бестаченко О.Л.
Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Супрун В.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від30.03.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 (повний текст ухвали складено та підписано 11.02.2026)
у справі №910/2904/22 (суддя Пукас А.Ю.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»
про стягнення 24 336 426, 38 грн,
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 заяву Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/2904/22 задоволено.
Звернуто стягнення на грошові кошти Військової частини НОМЕР_1 , яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 3 014 017,23 грн., з яких 2 402 067,28 грн. основного боргу, 409 932,25 грн. інфляційних втрат, 148 686,24 грн. 3% річних та судовий збір у сумі 53 331, 46 грн., що підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25 на користь АТ «Запоріжжяобленерго», в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/2904/22.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, скаржник 18.02.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.02.2026) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, визнати нечинною ухвалу та закрити провадження у справі №910/2904/22 в частині звернення на грошові кошти Військової частини НОМЕР_1 на користь АТ «Запоріжжяобленерго».
Апелянт вважає, що допущені судом першої інстанції в процесі розгляду справи порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Доводи апелянта зводяться до наступного:
Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/2904/22, була прийнята за відсутності представника військової частини НОМЕР_1 , без з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме встановлення факту наявності чи відсутності заборгованості у військової частини НОМЕР_1 перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», що в свою чергу, є порушенням вимог частини четвертої статті 336 Господарського процесуального кодексу України, оскільки представник військової частини НОМЕР_1 внаслідок відсутності ухвали суду про відмову або задоволення заяви представника військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не отримав запрошення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, хоча вчинив всі залежні від нього процесуальні дії, подавши відповідну заяву, що відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначає апелянт, представник військової частини НОМЕР_1 , внаслідок порушення судом норм процесуального права, був позбавлений можливості участі у судовому засіданні та відповідно не мав можливості заперечити проти заяви Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать особі , яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/2904/22.
Військовою частиною НОМЕР_1 на підтвердження виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25, надано суду: платіжну інструкцію №241 від 13 січня 2026 року (доказ сплати військовою частиною НОМЕР_1 основного боргу на суму 2 402 067,28 грн.); платіжну інструкцію №242 від 13 січня 2026 року (доказ сплати військовою частиною НОМЕР_1 інфляційних втрат та 3% річних на суму 558 618,49 грн (409 932,25 грн. + 148 686.24 грн.); платіжну інструкцію № 243 від 13 січня 2026 року (доказ сплати військовою частиною НОМЕР_1 судового збору на суму 53 331,46 грн.), що загалом підтверджують відсутність заборгованості перед відповідачем у даній справі.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
26.03.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 26.03.2026) через підсистему «Електронний суд» представником позивача подано заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній зазначає про те, що апелянт, знаючи про наявність судового процесу та сплативши борг до розгляду справи, був зобов'язаний повідомити про це суд, а приховання цього факту призвело до ухвалення рішення про стягнення.
Зазначає, що відповідачем у даній справі № 910/2904/22 є ДПЗД "Укрінтеренерго", який також був обізнаний про розгляд заяви щодо звернення стягнення на кошти особи (Військової частини НОМЕР_1 ) та про сплату боргу на його користь. При цьому ДПЗД "Укрінтеренерго" також не надав суду жодних пояснень та доказів з цього приводу, чим порушив свої процесуальні обов'язки.
При ухваленні рішення просив врахувати викладені у запереченнях факти, судові витрати за подання апеляційної скарги покласти одноособово на апелянта.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Бестаченко О.Л., Шаратов Ю.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2904/22.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Військової частина НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/2904/22.
26.02.2026 матеріали справи №910/2904/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/2904/22, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 30.03.2026.
Явка представників сторін
Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Нормами статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти та з використанням засобів мобільного зв'язку.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, визнати нечинною ухвалу та закрити провадження у справі №910/2904/22 в частині звернення на грошові кошти Військової частини НОМЕР_1 на користь АТ «Запоріжжяобленерго».
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив її відхилити, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
В судове засідання 30.03.2026 представник відповідача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника відповідача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.
В судовому засіданні 30.03.2026 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного апелянтом в апеляційній скарзі
До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі за текстом - ПАТ «Запоріжжяобленерго», Позивач) з позовом до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі за текстом - ДП «Укрінтеренерго», Відповідач) про стягнення заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії - 13 656 752, 28 грн, пені - 5 420 016,54 грн, 3 % річних - 1 070 003, 45 грн, інфляційні втрати - 2 797 800, 02 грн та штраф - 1 391 854, 09 грн, які нараховані позивачем у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 19.12.2018.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.06.2022 позов ПАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено, стягнуто з ДП «Укрінтеренерго» на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» 13 656 752 грн 28 коп - борг з оплати послуг з розподілу електричної енергії, 5 420 016 грн 54 коп - пені, 1 070 003 грн 45 коп - 3 % річних, 2 797 800 грн 02 коп - інфляційні втрати, штраф - 1 391 854 грн 09 коп. та витрати по сплаті судового збору - 365 046 грн. 40 коп.
04.07.2022 Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання рішення суду від 06.06.2022.
22.10.2025 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява АТ «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником - Державне підприємство Український державний інститут проектування об'єктів дорожнього господарства «Укрдіпродор» у справі № 910/6990/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 заяву АТ «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/2904/22 - задоволено, звернуто стягнення на грошові кошти Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства «УКРДІПРОДОР» (03037, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 39/1, код ЄДРПОУ 05416892) яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; ЄДРПОУ 19480600) в сумі 1 140 365,64 грн., з яких основна заборгованість 769 544, 82 грн., 15 % річних у розмірі 135 030,91 грн., інфляційні втрати у розмірі 117 831,46 грн., пеня у розмірі 104 436,33 грн та судовий збір у розмірі 13 522,12 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 справа № 910/6990/25 на користь АТ «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ЄДРПОУ 00130926), в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/2904/22.
28.01.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява АТ «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником - Військова частина НОМЕР_1 у справі №914/1113/25.
Із поданої АТ «Запоріжжяобленерго» заяви вбачається, станом на 28.01.2026 наказ суду у даній справі, виданий на виконання вказаного рішення перебуває на виконанні в Подільському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Постановою державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 15.08.2022 ВП № 69618679 відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/2904/22.
Згідно доводів стягувача, станом на 28.01.2026 залишок боргу за рішенням суду у даній справі складає 24 701 472, 78 грн., а погашення боргу не відбувалося.
Стягувач звертає увагу суду, що 16.05.2025 відбулась реєстрація змін до установчих документів товариства, а саме: змінено Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) на Акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926).
Згідно доводів стягувача та як встановлено судом, рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25, залишеним в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 2 402 067, 28 грн. основного боргу, 409 932, 25 грн. інфляційних втрат, 148 686, 24 грн. 3% річних та судовий збір у сумі 53 331, 46 грн., разом 3 014 017,23 грн.
Рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25 набрало законної сили 03.11.2025.
Докази виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25 на час розгляду заяви по суті відсутні, тому просив звернути стягнення на грошові кошти Військової частини НОМЕР_1 , яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 3 014 017,23 грн., з яких 2 402 067,28 грн. основного боргу, 409 932,25 грн. інфляційних втрат, 148 686,24 грн. 3% річних та судовий збір у сумі 53 331, 46 грн., що підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25 на користь АТ «Запоріжжяобленерго», в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/2904/22.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини 4 статті 336 ГПК України суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
За змістом статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили (частина 1). За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Арешт накладається у межах загальної суми стягнення в порядку, встановленому цим Кодексом для накладення арешту при вжитті заходів забезпечення позову (частина 5). Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти (частина 6).
Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до статті 336 ГПК України предметом дослідження суду є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, та беззаперечність заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення (висновки постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18).
Правовий аналіз процесуальної норми статті 336 ГПК України дає підстави для висновку, що особа, яка має заборгованість перед боржником, не набуває процесуального статусу сторони (боржника) у такій справі, а лише здійснює оплату заборгованості відповідача (боржника) в межах заборгованості такої особи перед боржником.
Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19.
Із поданої заяви слідує, що позивач просив звернути стягнення на грошові кошти Військової частини НОМЕР_1 , яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 3 014 017,23 грн., з яких 2 402 067,28 грн. основного боргу, 409 932,25 грн. інфляційних втрат, 148 686,24 грн. 3% річних та судовий збір у сумі 53 331, 46 грн., що підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25 на користь АТ «Запоріжжяобленерго», в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/2904/22.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що стягувачем надано належні та достатні докази на підтвердження факту існування заборгованості у Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) перед ДПЗД «Укрінтеренерго», тобто боржником за наказом у справі № 910/2904/22 в силу чого подана заява підлягає задоволенню.
Судом зазначено, що станом на час проведення засідання з розгляду заяви Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/2904/22, матеріали справи не містили докази виконання Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25, які в свою чергу зареєстровані канцелярією Господарського суду міста Києва 09.02.2025 о 13:44, тобто після закінчення судового засідання.
При цьому суду є незрозуміла поведінка Військової частини НОМЕР_1 в частині порядку подання таких доказів (квитанцій) в день після судового засідання, в той час як останні датовані 13.01.2026.
Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення заяви Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на грошові кошти Військової частини НОМЕР_1 , яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» 3 014 017,23 грн., з яких 2 402 067,28 грн. основного боргу, 409 932,25 грн. інфляційних втрат, 148 686,24 грн. 3% річних та судовий збір у сумі 53 331, 46 грн., що підтверджена рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25 на користь АТ «Запоріжжяобленерго», в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 у справі № 910/2904/22, вважає їх помилковими виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2026 призначено до розгляду заяву Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/2904/22, за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» на 09.02.2026.
Зважаючи на віддаленість місцезнаходження Військової частини НОМЕР_1 від Господарського суду міста Києва, з дотриманням норм Господарського процесуального кодексу України, а саме частини другої статті 197, представником військової частини НОМЕР_1 , 04.02.2026 (за 5 днів до призначеного судового засідання), було подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (а.с.173, т.2).
Зі змісту вищезазначеної заяви вбачається, що причини неявки представника військової частини НОМЕР_1 у судове засідання поважні, а також те, що представник військової частини НОМЕР_1 заперечує проти вирішення справи за його відсутності.
Відповідно до частини першої статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Згідно частини другої статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Частиною третьою статті 197 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.
Матеріали справи не містять ухвали суду про розгляд поданої представником військової частини заяви про участь в судовому засіданні 09.02.2026 та в усіх наступних засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Подана заява ні задоволена судом, ні відхилена з обґрунтуванням такої відмови.
З протоколу судового засідання Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у даній справі (а.с.182, т.2) вбачається, що представник військової частини не запрошувався секретарем судового засідання для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, що свідчить про те, що судом порушено норми процесуального права, а саме вимоги зазначені у частині третій статті 197 Господарського процесуального кодексу України, що полягало у не розгляді заяви представника військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та як наслідок не винесенні ухвали про задоволення або відмову у задоволенні заяви представника військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
З огляду на викладене, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/2904/22, була прийнята за відсутності представника військової частини НОМЕР_1 , без з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме встановлення факту наявності чи відсутності заборгованості у військової частини НОМЕР_1 перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», що в свою чергу, є порушенням вимог частини четвертої статті 336 Господарського процесуального кодексу України, оскільки представник військової частини НОМЕР_1 внаслідок відсутності ухвали суду про відмову або задоволення заяви представника військової частини НОМЕР_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не отримав запрошення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, хоча вчинив всі залежні від нього процесуальні дії, подавши відповідну заяву, що відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Як зазначає апелянт, представник військової частини НОМЕР_1 , внаслідок порушення судом норм процесуального права, був позбавлений можливості участі у судовому засіданні та відповідно не мав можливості заперечити проти заяви Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/2904/22.
Апелянт зазначає, що у зв'язку з неможливістю надання пояснень по суті справи та доказів виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25 в ході проведення судового засідання, представником військової частини НОМЕР_1 , в день судового засідання (09.02.2026), на адресу Господарського суду міста Києва, за допомогою підсистеми «Електронний суд» було направлено клопотання, в якому були додані належні та допустимі докази виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25 у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 20.08.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, ухвалено стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; код ЄДРПОУ 19480600) 2 960 685, 77 грн, з яких 2 402 067,28 грн основного боргу на рахунок НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк, 409 932,25 грн інфляційних втрат, 148 686, 24 грн 3% річних на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області та судовий збір у сумі 53 331, 46 грн IBAN UA458201720355340299019480600 у Київській області.
Військова частина НОМЕР_1 на підтвердження виконання рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25, надала суду:
платіжну інструкцію №241 від 13 січня 2026 року (доказ сплати військовою частиною НОМЕР_1 основного боргу на суму 2 402 067,28 грн.);
платіжну інструкцію №242 від 13 січня 2026 року (доказ сплати військовою частиною НОМЕР_1 інфляційних втрат та 3% річних на суму 558 618,49 грн (409 932,25 грн. + 148 686.24 грн.);
платіжну інструкцію № 243 від 13 січня 2026 року (доказ сплати військовою частиною НОМЕР_1 судового збору на суму 53 331,46 грн.).
Враховуючи виконання військовою частиною НОМЕР_1 рішення Господарського суду Львівської області від 20.08.2025 у справі № 914/1113/25, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у справі № 914/1113/25 у повному обсязі 13.01.2026 та відповідно відсутність заборгованості у військової частини НОМЕР_1 перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», наявні підстави для відмови у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать Військовій частині НОМЕР_1 , яка була подана позивачем у справі 28.01.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 28.01.2026)(а.с. 150, т.2), фактично через 15 днів після сплати військовою частиною заборгованості на користь відповідача у даній справі.
Відповідно до ч.7 ст.336 ГПК України про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.
Враховуючи положення процесуального закону, оскільки подана позивачем заява може бути задоволена або відхилена, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в частині визнання нечинною ухвали та закриття провадження у справі №910/2904/22 в частині звернення стягнення на грошові кошти Військової частини НОМЕР_1 на користь АТ «Запоріжжяобленерго».
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи військової частини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/2904/22 підлягає частковому задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/2904/22 скасуванню, у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать Військовій частині НОМЕР_1 як особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/2904/22 слід відмовити.
Оскільки відповідачем - Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», який був обізнаний про розгляд заяви щодо звернення стягнення на кошти особи (Військової частини НОМЕР_1 ) та про сплату боргу на його користь, не надано суду першої інстанції жодних пояснень та доказів з цього приводу, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч.9 ст.129 ГПК України судові витрати апелянта (військової частини) за подання апеляційної скарги у даній справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/2904/22 задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2026 у справі №910/2904/22 скасувати.
3. У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про звернення стягнення на кошти, що належать Військовій частині НОМЕР_1 як особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/2904/22 - відмовити.
4. Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 2 662,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Матеріали справи №910/2904/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 07.04.2026.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді О.Л. Бестаченко
Ю.А. Шаратов