вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" квітня 2026 р. Справа№ 920/1563/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Оніщенко В. В.
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка"
на рішення господарського суду Сумської області від 18.12.2025 (повне судове рішення складено 18.12.2025)
у справі № 920/1563/25 (суддя Резніченко О. Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка"
до Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича
про визнання таким, що повернене нежитлове приміщення; визнання відсутнім права на стягнення неустойки
Короткий зміст позовних вимог
В листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка" (далі за текстом - ТОВ "Вигідна покупка"; позивач) звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Одринченка Віталія Олексійовича (далі за текстом - ФОП Одринченко В. О.), в якій просило:
визнати таким, що повернене 12.11.2024 ТОВ "Вигідна покупка" ФОП Одринченком В. О. у відповідності до умов договору оренди № 2191 від 28.04.2023 нежитлове приміщення за адресою: вул. Макаренка, буд. 1/1, м. Білопілля, Сумської області;
визнати таким, що відсутнє, право ФОП Одринченка В. О. на стягнення з ТОВ "Вигідна покупка" неустойки за договором оренди № 2191 від 28.04.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28.04.2023 між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 2191, за умовами якого відповідач передав позивачу в оренду приміщення за адресою: вул. Макаренка, буд. 1/1, м. Білопілля, Сумської області, загальною площею 205 кв.м. Договір оренди був розірваний на підставі рішення господарського суду Сумської області від 07.10.2024 у справі № 920/578/24 з дня набрання ним законної сили, тобто з 12.11.2024. Позивач зазначає, що магазин в орендованому приміщенні не відкрився, так як у зв'язку з розгортанням збройної агресії рф ТОВ "Вигідна покупка" було прийнято рішення про припинення процесу розширення мережі магазинів "Аврора мультимаркет". Тому позивач фактично не володів, не користувався приміщенням за договором оренди, у зв'язку з цим не може повернути відповідачу приміщення.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням господарського суду Сумської області від 18.12.2025 у справі №920/1563/25 відмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду мотивовано тим, що після розірвання договору оренди позивач не повернув відповідачу 12.11.2024 з оренди майно, що встановлено судовим рішенням у справі №920/855/25, яке набрало законної сили. Позивач визнав факт відсутності акта про повернення майна з оренди.
Короткий зміст апеляційної скарги, її доводів та заперечень
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 18.12.2025 у справі № 920/1563/25, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на:
відсутність ініціативи орендодавця щодо прийняття майна з оренди;
неврахування судом першої інстанції обов'язку кредитора вимагати та прийняти повернення (активна поведінка кредитора);
недослідження принципу "мінімізації шкоди" (кредитор не має права штучно збільшувати втрати/санкції своєю бездіяльністю);
недослідження факту неможливості фізичного повернення приміщення через безпекову ситуацію (майно знаходиться в м. Білопілля Сумської області, що є прикордонною територією з рф);
добросовісну поведінку орендаря (позивача), вчинення останнім необхідних дій щодо розірвання договору оренди;
безпідставне застосування судом преюдиційності;
неврахування судом першої інстанції доводів позивача щодо відсутності у позивача зобов'язань зі сплати неустойки;
фактичне некористування майном.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів позивача.
Позивач подав до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яка врахована судом.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу, які враховані судом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І. П., судді: Демидова А. М., Євсіков О. О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Вигідна покупка" на рішення господарського суду Сумської області від 18.12.2025 у справі № 920/1563/25 призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.04.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 за клопотанням позивача розгляд справи № 920/1563/25 постановлено здійснювати в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 02.04.2026 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, яким просив задовольнити апеляційну скаргу.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 02.04.2026 не забезпечив. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника судом задоволено, оскільки участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.
01.04.2026 до суду від відповідача надійшов письмовий виступ у судовому засіданні 02.04.2026, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Обставини справи
Судом першої інстанції встановлено, 28.04.2023 між ФОП Одринченком В. О. (орендодавець) та ТОВ "Вигідна покупка" (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передав орендарю в оренду для здійснення господарської діяльності приміщення загальною площею у 205 кв. м. за адресою: Сумська область, м. Білопілля, вул. Макаренка, 1/1.
Факт передачі позивачу приміщення в оренду за договором оренди підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди від 01.07.2023.
Рішення господарського суду Сумської області від 07.10.2024 у справі № 920/578/24, яке набрало законної сили 12.11.2024, розірвано договір оренди № 2191 від 28.04.2023, укладений між ТОВ "Вигідна покупка" та ФОП Одринченком В. О.
Акт приймання-передачі об'єкта з оренди в матеріалах справи відсутній.
В позові позивач зазначає, що приміщення ним не використовувалось. Магазин, під який орендувалось це приміщення, так і не був відкритий. Жодних претензій відповідача щодо неповернення приміщення позивач не отримував. Відсутність підписаного акта про повернення не тотожна неповерненню об'єкта оренди та не підтверджує його використання. Крім того, відповідач ухиляється від отримання від позивача поштової кореспонденції і трансформував передбачену законодавством неустойку у джерело отримання невиправданих додаткових прибутків.
У зв'язку з цим, позивач просить визнати факт повернення приміщення з оренди 12.11.2024 та відсутнім у відповідача права на стягнення з позивача неустойки.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ст. 762 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
Якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України).
За правилами ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню в разі, якщо його укладено строком на три і більше років.
Відповідно до ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц виснувала, що законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини). Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендодавця до орендаря, так і від орендаря до орендодавця.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами у справі, договір оренди розірваний 12.11.2024.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просить:
визнати таким, що повернене 12.11.2024 ТОВ "Вигідна покупка" ФОП Одринченко В. О. у відповідності до умов договору оренди № 2191 від 28.04.2023 нежитлове приміщення за адресою: вул. Макаренка, буд. 1/1, м. Білопілля, Сумської області;
визнати таким, що відсутнє, право ФОП Одринченко В. О. на стягнення з ТОВ "Вигідна покупка" неустойки за договором оренди № 2191 від 28.04.2023.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач фактично не володіє і не користується майном відповідача, тому не може повернути майно. Відсутність підписаного акта про повернення не тотожна неповерненню об'єкта оренди та не підтверджує його використання, не продовжує зобов'язання зі сплати орендної плати безстроково.
За змістом позовних вимог позивач стверджує, що об'єкт оренди (нежитлове приміщення) вже повернуто 12.11.2024, тому у відповідача відсутнє право на нарахування неустойки за прострочення повернення приміщення з оренди, і просить прийняти суд рішення, яким підтвердити це. Тому заявлений у цій справі позов фактично є вимогою про встановлення судом факту, що має юридичне значення.
Велика Палата Верховного Суду (постанова від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц) зауважує, що захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу.
Також в постанові від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Господарські суди відкривають провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися для захисту інтересу в юридичній визначеності лише в разі неможливості захисту позивачем його права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).
Передбачений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів може стосуватися визнання як наявності права, так і його відсутності. Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у юридичній визначеності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.14) та від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункти 54-56)).
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вдався до розгляду по суті вимог позивача про визнання повернутим з оренди майна та визнання відсутнім у відповідача права на стягнення неустойки, тоді як такі вимоги, зважаючи на предмет та підстави позовних вимог, є встановленням факту, що має юридичне значення.
Тому судове рішення про відмову у позові підлягає залишенню без змін, з мотивів, викладених у цій постанові.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вигідна покупка" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 18.12.2025 у справі № 920/1563/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова підписана 06.04.2026.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
О.О. Євсіков