вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" квітня 2026 р. Справа№ 910/9657/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : не з'явився;
від відповідача : не з'явився;
від ВДВС: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Батьківщина»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 (Повний текст ухвали складений 24.12.2025)
у справі № 910/9657/23 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Селянсько-фермерського господарства «Батьківщина»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмонтажіндустрія»
про стягнення 474 450,00 грн
До Господарського суду міста Києва звернулось Селянсько-фермерське господарство "Батьківщина" (далі - СФГ) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмонтажіндустрія" (далі - ТОВ) про стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 474 450,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що вказані грошові кошти в сумі 474 450,00 грн були помилково переведені працівником Селянсько-фермерського господарства "Батьківщина" на рахунок відповідача, оскільки, між сторонами ніколи не укладались будь-які договори чи інші правочини.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 позов Селянсько-фермерського господарства "Батьківщина" задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудмонтажіндустрія" на користь Селянсько-фермерського господарства "Батьківщина" безпідставно набуті кошти в сумі 474 450, 00 грн та судовий збір в сумі 7 116,75 грн.
12.09.2023 Господарський суд міста Києва видав наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київбудмонтажіндустрія» на користь Селянсько-фермерського господарства «Батьківщина» безпідставно набутих коштів в сумі 474450,00 грн та судового збору в сумі 7116,75 грн.
21.11.2025 Селянсько-фермерське господарство «Батьківщина» подало скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Печерський ВДВС) в якій просить:
1. Скасувати постанову державного виконавця від 12.11.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 77192259.
2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського ВДВС, яка полягає у невчиненні необхідних виконавчих та реєстраційних дій у виконавчому провадженні № 77192259.
3. Зобов'язати державного виконавця Печерського ВДВС:
1) Направити на адресу реєстрації директора ТОВ «Київбудмонтажіндустрія» Тимошенка Анатолія Анатолійовича (вул. Леоніда Маркелова, 43, с. Сорокотяги, Білоцерківський район, Київська область, 09155) виклик державного виконавця та вимогу щодо подання декларації про майно і доходи боржника.
2) Розмістити в автоматизованій системі виконавчого провадження інформаційні повідомлення АТ «ПУМБ» та ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо стану опрацювання постанови про арешт коштів боржника з повним відображенням усіх відомостей (найменування банку, стан обміну, повідомлення до стану тощо).
3) Розмістити в автоматизованій системі виконавчого провадження відповіді АТ «ПУМБ» та ПАТ АБ «Укргазбанк» щодо стану рахунків боржника.
4) Розмістити в автоматизованій системі виконавчого провадження відповіді банківських установ за результатами опрацювання платіжних інструкцій відділу ДВС на примусове списання суми стягнення.
5) Здійснити виїзд за адресою боржника та опис рухомого майна боржника. 6. Зареєструвати арешт коштів та іншого рухомого майна боржника в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна і розмістити в автоматизованій системі виконавчого провадження відповідний витяг із вказаного реєстру.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/9657/23 відмовлено повністю у задоволенні скарги селянсько-фермерського господарства «Батьківщина» на дії та бездіяльність державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Мотивуючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції констатував відсутність підстав вважати незаконною бездіяльність ВДВС, оскільки невжиття виконавцем інших заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», не свідчить про неповний обсяг вичинених виконавцем виконавчих дій.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, Селянсько-фермерське господарство «Батьківщина» звернулось з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/9657/23, скасувати Постанову державного виконавця від 12.11.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 77192259, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського ВДВС, яка полягає у не вчиненні необхідних виконавчих та реєстраційних дій у виконавчому провадженні № 77192259 та зобов'язати державного виконавця Печерського ВДВС вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Селянсько-фермерське господарство «Батьківщина» вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення вимог нашої скарги.
Узагальнені доводи боржника зводяться до того, що висновок суду першої інстанції про наявність у державного виконавця права самостійно визначатися з ефективністю застосування того чи іншого заходу виконавчого характеру суперечить принципу обов'язковості виконання судових рішень і фактично легітимізує нічим не обмежену дискрецію державного виконавця в аспекті здійснення тих чи інших виконавчих дій.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 апеляційну скаргу у справі № 910/9657/23 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали.
До суду 20.01.2026 у встановлений процесуальний строк від Селянсько-фермерського господарства «Батьківщина» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянсько-фермерського господарства «Батьківщина» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/9657/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 12.02.2026.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026, у зв'язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/9657/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 справу № 910/9657/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Буравльов С.І., у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід прийняти до провадження визначеним складом суду..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2026 вищезазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Батьківщина» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/9657/23, справу призначено до розгляду на 11.03.20026 о 14:40.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки під час проведення судового засідання 11.03.2026 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, тобто 07.04.2026.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що на виконанні в Печерському відділі ДВС перебувало виконавче провадження №77192259 за наказом про примусове виконання рішення, виданим Господарським судом м. Києва 12.09.2023 у справі № 910/9657/23 про стягнення з ТОВ «Київбудмонтажіндустрія» на користь СФГ «Батьківщина» безпідставно набутих коштів у сумі 474450,00 грн та судового збору в сумі 7116,75 грн.
Постановою про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2025 зобов'язано боржника подати декларацію про доходи та майно і попереджено про відповідальність за неподання декларації. Декларація не подана.
Під час виконавчого провадження з'ясовано, що боржник має рахунки в АТ «ПУМБ», ПАТ АБ «Укргазбанк» та ПАТ «КБ «Акордбанк», а також рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у ДКС України.
Державний виконавець виніс постанови про арешт коштів боржника, склав запити на отримання інформації про стан рахунків боржника.
Неодноразово подавав платіжні інструкції на примусове списання суми стягнення.
ПАТ «КБ «Акордбанк» листом від 28.10.2025 повідомило про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника і водночас зазначило про відсутність коштів на рахунку боржника.
Від інших банків (АТ «ПУМБ» та ПАТ АБ «Укргазбанк») відповідей щодо прийняття до виконання постанови про арешт коштів і щодо стану рахунків боржника не надходило. Не надходило також і відповідей за результатами опрацювання платіжних інструкцій.
Стягувач звернувся 23.07.2025 до відділу ДВС з клопотанням, в якому просив вчинити ряд виконавчих та реєстраційних дій. Зокрема, зобов'язати директора боржника Тимошенка А. А. прибути до державного виконавця, надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа і повідомити про заходи, які вживаються з метою його виконання; повторно зобов'язати директора боржника подати декларацію про доходи та майно; розмістити в автоматизованій системі виконавчого провадження (далі - АСВП) скріншоти повідомлень банків щодо опрацювання постанови про арешт коштів боржника та вкладки «Рахунки боржника» з повним відображенням усіх відомостей; направити до всіх банків постанову про арешт коштів боржника та запит на отримання банківської інформації; розмістити в АСВП відповіді банків за результатами опрацювання платіжних інструкцій на примусове списання суми стягнення; направити до ГУ ДПС у м. Києві запит щодо наявності у боржника касової книги, щодо здійснення боржником господарської діяльності з використанням каси, щодо наявності у боржника книги обліку розрахункових операцій та журналу використання реєстраторів розрахункових операцій; одержати інформацію з Єдиного реєстру довіреностей щодо видачі боржником довіреностей іншим особам протягом 2021-2025 років на право користування або розпорядження майном; зареєструвати арешт коштів та іншого рухомого майна боржника в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - ДРОРМ) і розмістити в АСВП витяг із вказаного реєстру.
Додатково до попереднього клопотання стягувач просив витребувати з Печерської РДА в м. Києві повну копію реєстраційної справи боржника, в тому числі відомості про майно, з якого складається статутний капітал боржника; здійснити виїзд за адресою боржника та опис рухомого майна боржника, а у випадку виявлення рухомого майна - винести постанову про його арешт.
Державний виконавець двічі (12.08.2025 та 15.10.2025) складав виклики керівника боржника, які надіслав за юридичною адресою ТОВ «Київбудмонтажіндустрія»: вул. Болсуновська, 6, офіс 413, м. Київ. Крім того, 15.10.2025 за цією ж адресою було направлено вимогу виконавця про надання декларації про доходи та майно.
15 жовтня 2025 року державний виконавець надіслав запити:
до Печерської РДА в м. Києві щодо надання інформації про наявність будь-якого майна, зареєстрованого за боржником, копії реєстраційної справи боржника та відомостей про майно, з якого складається статутний капітал боржника;
до ГУ ДПС України в м. Києві щодо надання інформації про наявність у боржника касової книги, щодо здійснення боржником господарської діяльності з використання каси, щодо наявності у боржника книги обліку розрахункових операцій та журналу використання реєстраторів розрахункових операцій. до ДП «НАІС» щодо надання інформації про видачу боржником довіреностей іншим особам протягом 2021-2025 року на право користування або розпорядження майном.
Відповіді на ці запити не отримано.
Виїзд за адресою боржника та опис рухомого майна боржника державним виконавцем не здійснювалися. Арешт коштів та іншого рухомого майна боржника у ДРОРМ не реєструвався.
15 жовтня 2025 року державний виконавець розмістив в АСВП таблицю з переліком рахунків боржника, в якій зазначені реквізити цих рахунків та дати їх відкриття, однак немає будь-якої інформації щодо стану рахунків.
12 листопада 2025 року державний виконавець на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 N 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За приписами частин 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Водночас, зобов'язуючи виконавця ефективно вчиняти виконавчі дії, закон наділяє його правом самостійно визначатись з ефективністю застосування того чи іншого заходу виконавчого характеру.
З огляду на викладене, невжиття виконавцем інших заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», не свідчить про неповний обсяг вичинених виконавцем виконавчих дій.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 37 «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Зважаючи на викладене та враховуючи встановлені обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи дійшов правомірного висновку про помилковість твердження скаржника про невідкладене перерахування грошових коштів стягувачу та, як наслідок, про безпідставність тверджень про незаконну бездіяльність ВДВС
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для відмови у задоволенні скарги у даній справі.
Відповідно до чинного законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Оцінюючи наведені обставини, колегія приходить до висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/9657/23 обґрунтована, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для її скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника і відшкодуванню не підлягають
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Селянсько-фермерського господарства «Батьківщина» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 по справі № 910/9657/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2025 у справі № 910/9657/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Селянсько-фермерське господарство «Батьківщина».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов