вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" березня 2026 р. Справа№ 910/9143/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
секретар судового засідання Авсюкевич Н.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9143/22 про відмову у прийнятті звіту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень (суддя Босий В.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО»
до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»
про стягнення 2 574 498,26 грн,
Приватне акціонерне товариство «КІНТО» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - ПАТ «Укрнафта») про стягнення 2 574 498,26 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КІНТО» задоволено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2023, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.
Також постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 000,00 грн.
23.06.2023 на виконання вказаного рішення та постанови Господарським судом міста Києва видано накази на примусове виконання судових рішень.
Постановою Верховного Суду від 24.10.2023 закрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, у частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №910/9143/22. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 у справі №910/9143/22 в частині залишення без змін додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №910/9143/22 залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Приватного акціонерного товариства «КІНТО» 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
17.11.2023 на виконання постанови Верховного Суду від 24.10.2023 Господарським судом міста Києва видано наказ.
14.04.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «КІНТО» надійшла заява про зобов'язання керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» подати звіт про виконання рішення суду у справі №910/9143/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2025 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «КІНТО». Зобов'язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22.
02.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшов звіт про виконання рішення суду, в якому заявник просив прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.
12.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «КІНТО» надійшли заперечення, в яких стягувач просив суд відмовити у затвердженні звіту, вказуючи на відсутність наведення боржником обставин, які реально ускладнюють виконання ним судових рішень у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 прийнято звіт Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн та зобов'язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в строк до 30.07.2025 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22.
30.07.2025 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» надійшов звіт про виконання рішень суду, в якому заявник просив прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.
13.08.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «КІНТО» надійшли заперечення, в яких заявник просить суд відмовити у затвердженні звіту з підстав необґрунтованості обставин, які ускладнюють виконання судових рішень у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025 прийнято звіт Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн, зобов'язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в строк до 26.11.2025 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, попереджено керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.
25.11.2025 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Укрнафта» надійшов звіт про виконання рішень суду, в якому заявник просив прийняти звіт та проводити розгляд звіту за участю його представника.
26.11.2025 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «КІНТО» надійшли заперечення на звіт, в яких заявник просив суд відмовити у затвердженні звіту керівника АТ «Укрнафта» ОСОБА_1 про виконання судових рішень у справі №910/9143/22, встановити новий строк для подання керівником Акціонерного товариства «Укрнафта» звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, застосувати до керівника Акціонерного товариства «Укрнафта» ОСОБА_1 захід процесуального примусу на підставі статей 135, ч. 4 ст. 345-4 ГПК України у формі штрафу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 60 560,00 грн) у дохід Державного бюджету України.
Ухвалою від 12.01.2026 Господарський суд міста Києва відмовив у прийнятті звіту Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «КІНТО» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 2 574 498,26 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1, як керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», на користь Державного бюджету України в особі Державної судової адміністрації України штраф у розмірі 60 560,00 грн як захід процесуального примусу.
Відмовляючи у прийнятті звіту боржника, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що поданими стягувачем документами підтверджується прибутковість діяльність боржника, його спроможність реально виконати рішення у даній справі, хоча боржником не надано не лише переконливих доказів існування обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, так і не надано доказів вжиття будь-яких заходів для повного та своєчасного його виконання.
Суд зазначив, що боржником не наведені орієнтовні строки виконання рішень у даній справі та їх обґрунтування.
Твердження боржника з приводу того, що орієнтовні строки виконання ним судового рішення залежать від періоду дії воєнного стану в України, суд відхилив з огляду на прибутковість діяльності боржника, укладення ним договорів, ціна яких значно перевищує суми, присуджені судом до стягнення з нього.
Суд критично віднісся до пояснень боржника і вказав на недоведеність ним тієї обставини, що укладення таких договорів було першочерговим і необхідним, без чого існувала загроза фінансовій стабільності та господарській діяльності Акціонерного товариства «Укрнафта». А відтак, врахувавши баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, необґрунтованість наведених боржником обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, відсутність вжитих боржником заходів для повного та своєчасного виконання судового рішення, а також відсутність орієнтовних строків виконання та їх обґрунтування, місцевий господарський суд виснував відмову у прийнятті звіту Акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22 та застосував до керівника відповідача ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що визначений станом на 01.01.2025.
Також суд дійшов висновку про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22 на підставі ч. 3 ст. 3454 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із висновками суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Укрнафта» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 та прийняти нове рішення, яким прийняти звіт про виконання судових рішень у даній справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення без належного обґрунтування, з порушенням вимог процесуального законодавства.
Зокрема, апелянт зазначав, що він, як боржник, включений до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (Наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23.03.2023 №52).
Примусове виконання за виконавчими провадженнями № 72268606, № 72259863, № 72268648, № 72477413, № 75600789 зупинено 12.09.2024 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Апелянт не заперечує обов'язковості виконання судового рішення та не ставить під сумнів наявність відповідного зобов'язання, однак зазначає, що на даний час має передбачені законом підстави для тимчасового його невиконання.
За його доводами, невиконання судового рішення зумовлене дією спеціального правового режиму та пов'язаних із ним обмежень, а тому є правомірним і не свідчить про ухилення боржника від виконання судового рішення .
На думку боржника, суд першої інстанції залишив поза належною увагою ту обставину,що боржник належить до об'єктів критичної інфраструктури, тож піддається постійним ракетним обстрілам; укладення боржником нових оплатних договорів та їх виконання зумовлені оперативною діяльністю боржника, а не спробою уникнути ним виконання судового рішення. Відтак до відповідача не може бути застосовано штраф як до боржника за невиконання судового рішення, у тому числі до його керівника.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укрнафта» у судовій справі № 910/9143/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.
23.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання Акціонерного товариства «Укрнафта» про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 25.01.2026. Витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9143/22.
28.01.2026 Приватним акціонерним товариством «КІНТО» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач просив залишити апеляційну скаргу боржника без задоволення, а ухвалу першої інстанції - без змін.
Стягувач вважає ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою, прийнятою на підставі норм матеріального та процесуального права, що належним чином застосовані до спірних правовідносин.
Так, зокрема, стягувач вказує, що з моменту набрання рішенням законної сили боржник не вчинив жодних реальних дій щодо часткової оплати заборгованості. Боржником не надано до суду доказів, які би підтверджували неможливість добровільного виконання ним судового рішення. При цьому відповідач є стабільно прибутковим товариством, починаючи з 2020 року, а відтак спроможний виконати судове рішення у добровільному порядку, натомість вибірково обирає судові рішення, які виконує. Так, вказує стягувач, за даними автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно боржника завершено 43 виконавчих проваджень виконанням судових рішень.
Проаналізувавши відкриті джерела інформації щодо діяльності боржника, стягувач звернув увагу апеляційного суду на ту обставину, що боржник має видатки, які не пов'язані з потребами обороноздатності держави, або не є необхідними для забезпечення безперервності господарської діяльності боржника, тоді як поданий боржником звіт суперечить вимогам частини 2 статті 345і ГПК України, він не містить відомостей навіть про орієнтовний строк виконання судового рішення.
Накладення штрафу на керівника боржника ОСОБА_1 стягувач вважає заходом процесуального примусу, передбаченим нормами ГПК України, що може застосовуватися до керівника боржника у разі відмови суду прийняти звіт боржника. Оскільки звіт боржника був підписаний ОСОБА_1 , суд правомірно наклав на нього штраф.
19.02.2026 стягувачем подано додаткові пояснення, до яких долучено судову практику із вказаного питання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 відкладено розгляд справи до 25.03.2026.
18.03.2026 стягувачем подано додаткові пояснення, до яких долучено судову практику.
19.03.2026 боржником подано додаткові пояснення, у яких він зазначає, що дія мораторію щодо примусового виконання судових рішень стосовно боржника є рішенням Уряду, який серед іншого поклав на боржника зобов'язання стосовно постачання природного газу за цінами, нижче ринкових. На думку боржника, стягувач вібирково та тенденційно наводить факти про прибутковість боржника, заперечуючи проти прийняття його звіту .
24.03.2026 боржником подано клопотання про долучення судової практики.
У судовому засідання 25.03.2026 представники сторін надали свої пояснення.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2025, серед іншого, зобов'язано керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в строк до 26.11.2025 надати суду звіт про виконання рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2023, постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 та постанови Верховного Суду від 24.10.2023 у справі №910/9143/22, попереджено керівника Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про застосування заходу процесуального примусу у виді штрафу, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту.
Відповідно до ч. 2 ст. 345і Господарського процесуального кодексу України звіт боржника про виконання судового рішення має містити:
1) найменування суду, до якого подається звіт;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення;
5) відомості про виконання боржником судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання;
6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення;
7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.
Згідно із ч. 1 ст. 345? Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 345І цього Кодексу. Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.
Частиною 2 статті 345? Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 345і цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що фінансовий стан боржника є прибутковим іц ця обставина підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Зокрема, на офіційному веб-сійті АТ «Укрнафта» розміщено інформацію, за якою АТ «Укрнафта» продовжує нарощувати видобуток нафти й газу, оновлює обладнання. До 2022 року «Укрнафта» бурила лише 1- 2 свердловини на рік. У 2025 році плануємо завершити 25 свердловин і розпочати ще 7 нових», - сказав ОСОБА_2 . Нові свердловини забезпечують близько 30% додаткового видобутку компанії. За період з 2023 року оновлено понад 700 одиниць спецтехніки - близько 50% необхідного парку. Розвивається новий напрям - виробництво електроенергії. АТ «Укрнафта» реалізує проєкти із запуску газотурбінних та газопоршневих установок, які забезпечать додаткові потужності для енергосистеми України. Мережа автозаправних комплексів UKRNAFTA за останні роки пройшла повну трансформацію. Сьогодні - це сучасні АЗК з комфортними залами, якісною кавою, стрітфудом і пальним Євро-5, що показують новий рівень стандартів державної компанії»(https://www.ukrnafta.com/rozvytok-ta-stale-zrostannya-ukrnafta-naroshhue-vydobutok-ta-onovlyue-obladnannya).
Крім того, АТ «Укрнафта» за підсумками першого півріччя 2025 року отримала чистий прибуток у розмірі 5,2 млрд грн. (https://www.ukrnafta.com/at-ukrnafta-za-pershe-pivrichchya-2025-roku-otrymala-5,2-mlrd-grn-chystogo-prybutku).
За 9 місяців 2025 року АТ «Укрнафта» сплатило 22,5 млрд грн. податків і 5 млрд. грн. дивідендів державі (https://www.ukrnafta.com/ukrnafta-splatyla-22,5-mlrd-grn-podatkiv-i-5-mlrd-grn-dyvidendіv-derzhavy-za-9-misyacziv-2025-roku).
Крім того, за матеріалами, поданими стягувачем, Акціонерним товариством «Укрнафта» укладено ряд договорів, зокрема що стосуються рекламних послуг, при цьому ціна таких договорів значно перевищує суми заборгованості у даній справі. Також, 11.09.2025 Акціонерним товариством «Укрнафта» укладено договір послуг з адвокатської діяльності №07/4413-ін, ціна якого становить 1 400 000,00 доларів США.
Водночас боржник не надав переконливих доказів на спростування тверджень стягувача про вибірковий підхід боржника до виконання ним судових рішень про присудження стягнень з АТ «Укрнафта».
Доводи апелянта з приводу того, що включення АТ «Укрнафта» до Переліку підприємств, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану (Наказ Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України від 23.03.2023 №52), є перешкодою для виконання судового рішення, підлягають відхиленню, адже наявність зупиненого виконавчого провадження сама по собі не є перешкодою добросовісному боржнику виконати судове рішення у добровільному порядку, зупинення виконавчих дій не зупиняє саму дію судового рішення, не скасовує обов'язку сторін добровільно виконувати рішення суду, що набрало законної сили в силу прямої норми Конституції України, яка має найвищу юридичну силу.
Звіт боржника не містить відомостей та доказів неможливості виконання судового рішення у добровільному порядку, враховуючи, що сам боржник не заперечує обов'язковість виконання такого рішення.
При цьому, посилаючись на дію мораторію на примусове виконання судових рішень, боржник не вказує й можливого строку та порядку виконання судового рішення у майбутньому. Встановлений мораторій призводить до нівелювання як прав, захищених судом, так і самого права на судовий захист в аспекті забезпечення державою належного виконання судових рішень. Така невизначеність позбавляє позивача будь-якого розуміння строків фактичного виконання судового рішення та створює ризик невиправданого затягування виконання судового рішення на невизначений час.
У Рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Конституційний Суд України, узявши до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, дійшов висновку, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене рішення.
В ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зазначено: виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист.
Отже, Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року закріплено, що судове рішення є обов'язкове до виконання та має бути виконаним.
Одними з основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права та обов'язковість судового рішення.
Своєю чергою, основним завданням другого з цих принципів є забезпечення першого названого принципу - верховенства права, оскільки без виконання судових рішень реалізація цього принципу є недосяжною. Це випливає також із судової практики ЄСПЛ (дивитись, наприклад, рішення від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти росії» («Ryabykh v. Russia», заява № 52854/99, п. 55), від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України» («Svetlana Naumenko v. Ukraine», заява № 41984/98, п. 91) тощо).
У справі «Stadnyuk v. Ukraine» ЄСПЛ зазначив, що судовий розгляд і виконавче провадження є відповідно першою й другою стадіями одного провадження, що має здійснюватися з дотриманням розумних строків судового розгляду [18, c. 21]. Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ закінчення перебігу розумного строку судового розгляду завжди пов'язується із ухваленням остаточного рішення у справі та його виконанням. На думку ЄСПЛ, незалежно від того, чи є боржник приватною стороною чи державною установою, на державу покладаються обов'язок вжити всіх необхідних заходів для виконання судового рішення, як і забезпечити при цьому ефективну участь усього свого апарату.
У справі «Cristea проти Молдови» від 22 лютого 2005 ЄСПЛ чітко наголосив, що органи влади не можуть виправдовувати невиконання рішення відсутністю ресурсів чи іншими внутрішніми обставинами.
Крім цього, Європейський суд в рішенні у справі «Шаренок проти України» від 22 лютого 2005 повторно наголосив, що «п. 1 ст. 6 Конвенції закріплює за кожним право звертатись в суд у випадку будь-якого спору про його цивільні права та обов'язки; таким чином, вона включає в себе «право на суд», одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що є правом порушувати позовне провадження в судах з питань цивільно-правового характеру». Проте таке право було б ілюзорним, якщо б правова система держави-учасниці Європейської Конвенції допускала, щоб судове рішення, яке набрало законної сили і обов'язкове до виконання, залишалось невиконаним на шкоду одній із сторін.
Враховуючи баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, необґрунтованість наведених боржником обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, відсутність вжитих боржником заходів для повного та своєчасного виконання судового рішення, а також відсутність орієнтовних строків виконання та їх обґрунтування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у прийнятті звіту Акціонерного товариства «Укрнафта» про виконання рішень у справі №910/9143/22.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення у справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрнафта» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9143/22 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 у справі №910/9143/22 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/9143/22 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06.04.2026.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко