вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"06" квітня 2026 р. Справа№ 925/361/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яценко О.В.
суддів: Горбасенка П.В.
Спаських Н.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги відповідача Ozen Spolka z o.o.
на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 (повний текст складено 12.02.2026)
у справі № 925/361/25 (суддя - Зарічанська З.В.)
за позовом фізичної особи-підприємця Маховської Валентини Петрівни,
до відповідача - Ozen Spolka z o.o.
про стягнення 35 089,75 євро (1 565 297,60 грн.), -
До Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Маховської Валентини Петрівни з вимогою стягнути з Ozen Spolka z o. o. борг за поставку вугілля твердих порід в розмірі 35 089,75 євро, що в еквіваленті на дату подачі позову (02.04.2025) за офіційним курсом НБУ до Євро становить 1 565 297,60 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 у справі № 925/361/25 позов задоволено повністю. Окрім цього, вказаним рішенням відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 18.03.2026 відповідач Ozen Spolka z o. o. через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (судом отримано і зареєстровано 19.03.2026) звернувся з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить: скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 у справі № 925/361/25 та ухвалити нове, яким задовольнити вимогу відповідача про розстрочення виконання рішення на 12 місяців.
В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення відповідача від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2026 справа № 925/361/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Хрипун О.О., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2026 витребувано матеріали справи № 925/361/25 з Господарського суду Черкаської області, а розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали 30.03.2026 матеріали справи № 925/361/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 № 09.1-08/1098/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/361/25 у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О. на лікарняному з 31.03.2026.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 справа № 925/361/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.
Суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:
1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;
2) докази сплати судового збору;
3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу;
4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
У ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У ч. 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Предметом розгляду у цій справі є одна вимога майнового характеру (стягнення на суму 35 089,75 євро (1 565 297,60 грн.), в прохальній частині апеляційної скарги апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 у справі № 925/361/25 та ухвалити нове, яким задовольнити вимогу відповідача про розстрочення виконання рішення на 12 місяців.
Водночас, зі змісту описової та мотивувальної частин апеляційної скарги вбачається, що заявник не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.
Колегія суддів виходить з того, що, якщо за змістом апеляційної скарги (його описової та мотивувальної частин) заявник не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині (про задоволення або про відмову у задоволенні позовних вимог у відповідній частині), а прохальна частина скарги містить вимогу про ухвалення нового рішення, зокрема, про задоволення або відмову у задоволенні позовних вимог повністю, і жодних доводів та обґрунтувань незгоди в іншій частині (що не оскаржується) апеляційна скарга не містить, то вимоги апеляційної скарги мають визначатися з урахуванням змісту самої апеляційної скарги (її описової та мотивувальної частин). Тобто в такому випадку судовий збір за подання апеляційної скарги має вираховуватися та сплачуватися лише щодо перегляду судового рішення у відповідній частині позовних вимог (оспорюваних сум) згідно з положеннями ч. 4 ст. 6 Закону.
Визначення судом вимог апеляційної скарги виключно за окремою частиною її прохальної частини, без урахування змісту самої апеляційної скарги (її описової та мотивувальної частин), у даному випадку, свідчить про надмірний формалізм, допущений судом, який порушує як принципи господарського судочинства, так і нівелює вимоги щодо сплати судового збору, визначені законом.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.07.2023 у справі № 911/1796/20.
Відтак, враховуючи зміст апеляційної скарги, колегія суддів виходить з того, що у цій справі рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині відмови у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, з огляду на що відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір слід рахувати як за оскарження рішення саме в цій частині.
Колегія суддів звертає увагу, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 12.03.2019 у справі № 809/1029/18 сформував висновок, що питання про надання відстрочення виконання рішення є процедурним питанням, пов'язаним з вирішенням клопотання особи, яка бере участь у справі, з огляду на що у випадку оскарження судового рішення, прийнятого за результатом розгляду клопотання про надання відстрочення виконання рішення, судам при визначенні розміру ставки судового збору слід застосовувати положення підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Отже, при оскарженні в апеляційному порядку судового рішення в частині надання розстрочення виконання рішення, судовий збір потрібно рахувати як за подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Згідно з п. п. 7 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 в розмірі 3 028,00 грн.
При цьому згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір», а також те, що:
- предметом розгляду у цій справі є одна вимога майнового характеру (стягнення на суму 35 089,75 євро (1 565 297,60 грн.);
- рішенням Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 у справі № 925/361/25 позовні вимоги задоволено повністю, а також відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення;
- скаржником рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині відмови у задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення;
- розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 - 3 028,00 грн.;
- скаржником подано апеляційну скаргу з використанням підсистеми «Електронний суд»,
сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 2 422 грн. 40 коп. та розраховується наступним чином: 3 028,00 грн. (коефіцієнт судового збору при поданні апеляційної скарги на ухвалу) * 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору) = 2 422 грн. 40 коп.
Північний апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, дійшов висновку, що скаржником в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК не додано до апеляційної скарги доказів сплати судового збору за її подання у встановлених законом порядку та розмірі. як і не надано доказів звільнення від сплати судового збору.
Натомість, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 у справі № 925/361/25 у зв'язку з тяжким фінансовим становищем апелянта.
В обґрунтування зазначеного клопотання скаржник посилається на наступне:
- відповідач перебуває у процедурі реструктуризації відповідно до законодавства Республіки Польща. Відповідно до статті 6 Закону Республіки Польща «Prawo restrukturyzacyjne» реструктуризаційне провадження може бути відкрито виключно щодо боржника, який є неплатоспроможним або якому загрожує неплатоспроможність. Таким чином, сам факт відкриття зазначеної процедури є офіційним підтвердженням скрутного фінансового становища відповідача, його обмеженої платоспроможності та неможливості виконання грошових зобов'язань у звичайному режимі;
- сплата судового збору у даному випадку не належить до витрат, пов'язаних із забезпеченням господарської діяльності чи виконанням плану реструктуризації, а тому її здійснення призведе до зменшення обсягу коштів, які мають бути спрямовані на відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів у встановленому законом порядку. Таким чином, покладення на відповідача обов'язку сплати судового збору створює для нього надмірний фінансовий тягар та фактично унеможливлює реалізацію права на апеляційне оскарження;
- перебування відповідача у процедурі реструктуризації, що підтверджує його неплатоспроможність або загрозу неплатоспроможності, обмеження у розпорядженні коштами та відсутність можливості здійснення додаткових витрат, свідчить про наявність передбачених законом підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з аналізу зазначеної статті доцільно зробити висновок, що правом на відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору наділяються фізичні особи за наявності певних умов, а також юридичні особи за наявності підстав, зазначених у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Водночас, враховуючи, що заявником даної апеляційної скарги є юридична особа (відповідач Ozen Spolka z o.o.), а предметом розгляду в даній справі є спір між продавцем та покупцем за контрактом, згідно з яким продавець (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити вугілля у зв'язку з неналежним виконанням обов'язку щодо сплати за поставлене вугілля, колегія суддів зауважує, що предметом спору у даній справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав чи відшкодування шкоди здоров'ю, вказана справа на є такою, що пов'язана з банкрутством.
Колегія суддів звертає увагу на висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, в якому зазначено, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
У вказаній постанові Велика Палат Верховного Суду звернула увагу, що:
« 70. У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб'єктного складу норми.».
Дослідивши докази, надані скаржником на підтвердження обставини перебування відповідача у скрутному матеріальному становищі, колегія суддів зауважує, що до клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржником додано «obwieszczenie postanowienia o otwarciu postepowania restrukturyzacyjnego».
З цього приводу колегія суддів звертає увагу на наступне.
Згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
При цьому, згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Згідно з частин першої, другої, четвертої, п'ятої статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином, докази, не перекладені з польської мови (недержавної мови) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку. Такої ж думки дотримується Верховий Суд у постанові від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.
Близька за змістом позиція про те, що використання документів, викладених іноземною мовою без їх засвідченого у встановленому порядку перекладу українською мовою, суперечить положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та частини першої статті 9 ЦПК України (мова цивільного судочинства), міститься у постанові від Верховного Суду 18.09.2024 у справі №751/1620/23, постанові від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23).
Відтак, наданий апелянтом документ, а саме «obwieszczenie postanowienia o otwarciu postepowania restrukturyzacyjnego» не може бути прийнятий судом.
З огляду на вищевикладене, дослідивши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зауважує, що до вказаного клопотання скаржником не наданих належних доказів на підтвердження тяжкого фінансового становища.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання про наявність підстав для відстрочення, розстрочення, звільнення чи зменшення розміру судового збору є правом суду. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08. 2022 у справі № 910/19043/21).
За змістом положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір» питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Крім того, «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).
Слід зауважити і на тому, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі «Kreuz v. Poland» (заява №28249/95) зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
У ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу ч. 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин апеляційна скарга відповідача Ozen Spolka z o.o. на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 у справі № 925/361/25 підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з наступних підстав:
- відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі (п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України).
При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача Ozen Spolka z o.o. про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 у справі № 925/361/25.
2. Апеляційну скаргу відповідача Ozen Spolka z o.o. на рішення Господарського суду Черкаської області від 12.02.2026 у справі № 925/361/25 залишити без руху.
3. Надати відповідачу Ozen Spolka z o.o. строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн. у встановленому порядку.
4. Попередити відповідача Ozen Spolka z o.o., що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню окремо без рішення суду.
Головуючий суддя О.В. Яценко
Судді П.В. Горбасенко
Н.М. Спаських