Справа № 991/5184/25
Провадження 1-кп/991/77/25
31 березня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_7 про надання дозволу на виїзд за кордон з метою лікування обвинуваченого
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Севастополь, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,
у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року
установив:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
30 березня 2026 року захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про надання дозволу на виїзд за кордон з метою лікування, у якому просив:
розглянути клопотання, долучити його разом із додатками до матеріалів справи № 991/5184/25 та надати всім учасникам судового провадження можливість висловитись щодо зазначених у ньому питань;
клопотання про надання дозволу на виїзд за кордон задовольнити;
надати дозвіл обвинуваченому ОСОБА_6 на виїзд до Держави Ізраїль та Федеративної Республіки Німеччина з метою лікування строком на один місяць, починаючи з 31 березня 2026 року;
надати дозвіл обвинуваченому ОСОБА_6 на тимчасове отримання в органах Державної міграційної служби своїх паспортів для виїзду за кордон та/або інших документів, які надають обвинуваченому ОСОБА_6 право для виїзду за кордон строком на один місяць, починаючи з 31 березня 2026 року.
Клопотання обґрунтоване тим, що 05 серпня 2025 року у підготовчому судовому засіданні судом розглянуто клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . Також у цьому судовому засіданні суд звернув увагу на право сторони захисту звертатись із клопотанням про отримання дозволу на виїзд за кордон.
Так, враховуючи, що ухвалою суду від 19 березня 2026 року продовжено строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язків, зокрема: не відлучатись за межі України без дозволу суду та здати на зберігання до органів міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України, сторона захисту звернулась до суду з таким клопотанням та вбачає необхідність отримання дозволу на виїзд за кордон, з таких підстав.
Захисник, посилаючись на закріплені у ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження, зазначив, що при розгляді його клопотання необхідно керуватись, зокрема законними інтересами учасників кримінального провадження, а також забезпеченням швидкого, повного та неупередженого розслідування.
У клопотанні захисник зазначив, що з моменту застосування запобіжного заходу та покладання на обвинуваченого ОСОБА_6 відповідних обов'язків минуло майже півтора року, і за цей час останнім не було порушено жодного обов'язку.
У свою чергу, необхідність отримання дозволу на виїзд за кордон для ОСОБА_6 обумовлена тим, що він має значні і тривалі проблеми зі здоров'ям та потребує постійного контролю з боку лікарів. Сторона захисту неодноразово зверталась до органу досудового розслідування, прокурора та суду із запереченнями та проханнями про скасування обов'язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, та отримання дозволу на виїзд за кордон з метою лікування. Останній раз - 29 жовтня 2025 року.
До захворювань ОСОБА_6 , зокрема належить меланома шкіри спини (після видалення), що відноситься до категорії онкологічних захворювань, які є небезпечними для життя та здоров'я людини. 06 квітня 2019 року ОСОБА_6 була проведена операція з широкого висічення пухлини шкіри (меланоми) лівої лопаткової ділянки, а 17 травня 2019 року були проведені додаткові медичні маніпуляції.
Захисник посилаючись на дані ВООЗ зазначив, що ще у 2000 році в усьому світі було діагностовано понад 200 000 випадків захворювання на меланому, 65 000 пов'язаних з меланомою випадків смерті. У програмі SEER (The Surveillance, Epidemiology and End Results) зазначається, що захворюваність на меланому зросла на 600% з 1950 по 2000 роки. Це захворювання входить до списку рідкісних та небезпечних для життя людини захворювань.
Також у ході дослідження у 2016 році, в якому брали участь вчені Тель-Авівського університету, лікарі медичних закладів «Вольфсон» та «Шиба», німецькі вчені з дослідницького центру Гейдельберзі, було розкрито механізм поширення меланоми і знайдено спосіб уповільнити її переродження з неагресивного новоутворення.
Обвинувачений неодноразово з метою кваліфікованого і повного обстеження виїжджав за межі України, зокрема до Німеччини та Ізраїлю, оскільки отримати необхідну медичну допомогу в Україні неможливо через відсутність належного обладнання.
Захисник зазначає, що за даними Globocan від 2022 року (проєкт International Agency for Research on Cancer при Всесвітній організації охорони здоров'я), що є одним із найбільш авторитетних міжнародних джерел онкологічної статистики та забезпечує порівняння між країнами за єдиною методологією, показники смертності від онкологічних захворювань в Україні є суттєво вищими ніж у Державі Ізраїль. Зокрема, віковостандартизований показник смертності від раку (на 100 000 населення) становить в Україні 101.1, тоді як у Державі Ізраїль - 83.2.
Зазначені статистичні дані свідчать про вищий рівень онкологічних ризиків та смертності в Україні, що об'єктивно підтверджує доцільність отримання більш ефективної та спеціалізованої медичної допомоги у країнах із нижчими показниками смертності та більш розвиненими можливостями діагностики і лікування.
У свою чергу обвинувачений ОСОБА_6 проходив онкологічне обстеження видаленої меланоми у лікарні Ассута (Тель-Авів, Ізраїль) 07 жовтня 2021 року та 20 жовтня 2022 року, тобто під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року, у тому числі і на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України.
Такі обстеження за рекомендацією лікарів необхідно проводити не рідше одного разу на рік. У той же час систематичні відмови прокурорів, слідчого судді, суду у надані ОСОБА_6 дозволу на виїзд за кордон ставлять під загрозу його життя та здоров'я. У консультативному висновку спеціаліста лікаря-консультанта ОСОБА_13 від 23 травня 2024 року обвинуваченому рекомендовано: враховуючи онкологічний аналіз та наявність ультразвукових змін передміхурової залози, необхідно невідкладно виконати PETCT-PSMA з контрастом. У зв'язку із відсутністю відповідного методу в межах України, провести обстеження у провідних світових клініках.
Також, 17 вересня 2025 року ОСОБА_6 пройдено повторний огляд у лікаря та актуалізовано всі медичні відомості щодо стану здоров'я та наявного у нього небезпечного захворювання. За результатом огляду лікарем надані наполегливі рекомендації пройти лікування у провідних лікарнях Ізраїлю та Німеччини з огляду на загрозу життю та здоров'ю ОСОБА_6 .
Стороною захисту ОСОБА_6 у вересні-жовтні 2025 року надіслано адвокатські запити до МОЗ, НСЗУ, Інституту Раку та провідних лікарень України з метою встановлення можливості лікування захворювання обвинуваченого та проходження ним обов'язкових медичних процедур. За результатами отриманих відповідей встановлено, що на території України відсутнє необхідне медичне обладнання.
Захисник також зазначив, що посилання в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2024 року у справі № 991/5128/24, якою продовжувався строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 , на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення організації направлення громадян України за кордон» від 27 грудня 2017 року № 1079 (надалі - Порядок) не є релевантними до випадку ОСОБА_6 , оскільки лікування останнього здійснюється за власні, а не державні кошти.
Також 08 серпня 2024 року у відповідь на адвокатський запит Міністерство охорони здоров'я України (надалі - МОЗ) повідомило, що відповідно до положень Порядку не передбачено формування, розгляд та надання висновку експертів МОЗ з питань направлення для лікування за кордон, справ громадян, які здійснюють лікування чи діагностику за власні кошти. Разом з тим, зазначену відповідь не було враховано слідчим суддею Вищого антикорупційного суду під час судового засідання у справі № 991/7414/24. Також МОЗ зазначило, що проведення ПЕТ-КТ не включено до специфікацій та умов закупівель за напрямками медичної допомоги, які надаються за Програмою медичних гарантій у 2024 році, що підтверджує неможливість лікування обвинуваченого за рахунок державних коштів в Україні.
У клопотанні захисник звертає увагу на отриману на адвокатський запит відповідь лікаря-консультанта ОСОБА_13 , згідно з якою у випадку непроведення лікування, виявленого у обвинуваченого захворювання, воно може мати летальний вихід.
Обвинуваченим отримано лист-запрошення від Медичного центру Ассута-Тель-Авів на 04 квітня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_6 повинен прибути до вказаного медичного центру в Ізраїлі для проходження десятиденного ПЕТ ПСМА-КТ в межах онкологічного нагляду щодо меланоми шкіри спини та стеатозу печінки. Тому ОСОБА_6 придбав квитки на літак на 02, 03 квітня 2026 року
Захисник зазначив, що враховуючи порушення прав та свобод обвинуваченого, зокрема обмеження в праві на охорону здоров'я, ОСОБА_6 подано скаргу до Європейського суду з прав людини через відмову ухвалами слідчих суддів від 19 червня та 24 липня 2024 року у наданні дозволу обвинуваченому виїхати за кордон для отримання необхідного лікування.
Так, зокрема у рішенні Салахов та Іслямова проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що держава не має права створювати ситуації, за яких особа позбавляється реального доступу до лікування, необхідного для збереження життя та здоров'я.
Також зазначив, що, лікуючись закордоном, ОСОБА_6 матиме змогу брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції відповідно до положень ст. 336 КПК України.
Захисник у клопотанні посилався на ст. 3, 8, 19, 27, 49 Конституції України, ст. 2, 177 КПК України та стверджував, що у даному випадку має місце конкуренція норм та законодавчих положень де: (1) виникає необхідність у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого, враховуючи завдання кримінального провадження та мету застосування запобіжного заходу; (2) є нагальна потреба у збереженні життя та здоров'я обвинуваченого, що неможливо за умовами застосування до нього відповідних обов'язків, серед яких існує заборона на виїзд за кордон для обвинуваченого з метою його подальшого лікування небезпечної для життя хвороби.
Захисник вважає, що превалювання конституційного принципу верховенства права особи над положеннями кодексів та законів України, а також вищої юридичної сили Конституції України, при виникненні конкуренції норм права, а також конфлікту державного та суспільного інтересу із правом конкретної людини на життя та здоров'я як найвищої соціальної цінності в Україні, питання щодо обов'язків, покладених на обвинуваченого, повинно бути вирішено на його користь, оскільки таке рішення має на меті збереження життя людини, що має ціннісний пріоритет над всіма законами та нормами права.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 відмовився оголошувати короткий зміст клопотання, посилаючись на те, що суд має розглянути його клопотання за обов'язкової участі усіх учасників кримінального провадження, надавши їм можливість висловити свою думку щодо поданого ним клопотання. У іншому випадку, розгляд клопотання без участі всіх учасників кримінального провадження, є протиправним.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що подане захисником клопотання не містить нових обставин. 19 березня 2026 року ухвалою суду задоволено клопотання сторони обвинувачення, встановлено наявність ризиків, можливість реалізації яких превалює у даному випадку, та продовжено строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків. Тому вважає, що клопотання має бути залишене без розгляду. Окрім цього, на переконання прокурора, процесуальна позиція сторони захисту зводиться не до отримання дозволу на виїзд за кордон, а до затягування кримінального провадження.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання та додані до них матеріали, суд дійшов таких висновків.
Щодо процедури розгляду клопотання захисника ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Порядок розгляду клопотань щодо запобіжних заходів визначений нормами, розміщеними у главі 18 КПК України розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Так, враховуючи, що клопотання захисника містить вимогу щодо повернення обвинуваченому паспорту громадянина України для виїзду за кордон, який був зданий до відповідних органів Державної міграційної служби України, тобто скасування додаткового обов'язку, колегія суддів вважає, що розгляд клопотання захисника ОСОБА_7 має здійснюватись відповідно до норм ст. 201 КПК України.
Згідно із ч. 4 ст. 201 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника.
Отже, з огляду на положення ст. 193, 201, 331 КПК України судом дотримана процедура розгляду клопотання захисника ОСОБА_7 .
Разом з тим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог прокурора щодо залишення клопотання захисника без розгляду, з огляду таке.
За ч. 5 ст. 201 КПК України суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися судом.
Тобто, залишення без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, зокрема і про скасування додаткового обов'язку є правом а не обов'язком суду.
Тому колегія суддів, враховуючи важливість порушеного захисником питання, яке стосується стану здоров'я обвинуваченого, вважає, що клопотання підлягає розгляду по суті.
Щодо розгляду клопотання по суті.
Судом встановлено, що 01 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/9452/23, враховуючи виправлення описки у судовому рішенні, стосовно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, визначено заставу у сумі 7200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 19 324 800,00 грн, та покладено обов'язки, передбачені абз. 1 п. 2, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, що підтверджується копіями судових рішень в електронній формі.
Згідно з платіжними дорученнями, які наявні у матеріалах справи, застава була внесена ОСОБА_6 у сумі 8 352 300,00 грн та заставодавцями: ОСОБА_14 - 1 973 500,00 грн, ОСОБА_15 - 7 000 000,00 грн.
У зв'язку із закінченням строку дії попередньої ухвали, якою були покладені обов'язки на підозрюваного ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2024 року у справі № 991/2217/24 вдруге покладено додаткові обов'язки на останнього, зокрема: не відлучатись за межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, що підтверджується копією судового рішення в електронній формі.
18 квітня 2024 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі № 991/3182/24 зменшено розмір застави підозрюваному ОСОБА_6 на 4 184 800,00 грн, остаточно встановлено розмір застави у сумі 5000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 15 140 000,00 грн, що підтверджується копією судового рішення в електронній формі.
На стадії досудового розслідування ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 , неодноразово продовжувався.
Після надходження обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року до суду, ухвалами суду від 06 червня, 05 серпня, 02 жовтня, 28 листопада 2025 року, від 23 січня 2026 року продовжено строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_6 (т. 6 а.с. 149-157, т. 8 а.с. 172-181, т. 10 а.с. 134-143, т. 13 а.с. 173-186, т. 26 а.с. 59-68).
Востаннє ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 19 березня 2026 року продовжено до 19 травня 2026 року строк дії обов'язків, а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду; не відлучатись за межі України без дозволу суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та обвинуваченими у кримінальному провадженні щодо обставин, викладених в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві і Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України (т. 39 а.с. 10-19).
Тобто, станом на 30 березня 2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 15 140 000,00 грн та діють обов'язки, у тому числі не відлучатись за межі України без дозволу прокурора або суду; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві і Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України.
Доводи сторони захисту у клопотанні про надання дозволу на виїзд за кордон зводяться до того, що ОСОБА_6 , враховуючи його захворювання, необхідно пройти обстеження у лікарні Ассута в Державі Ізраїль, а також у клініці в Федеративній Республіці Німеччина.
На підтвердження, зазначених у клопотанні обставин захисником надані копії документів, а саме:
запрошення від 27 березня 2026 року з медичного центру Ассута-Тель-Авів, згідно з яким ОСОБА_6 має прибути у період з 04 квітня 2026 року по 05 квітня 2026 року до зазначеного центру з метою проходження запланованого онкологічного обстеження. Компанія «TreatMed» бере на себе відповідальність, що ОСОБА_6 прибуває у Державу Ізраїль виключно в медичних цілях і гарантує його своєчасний виїзд із країни;
повідомлення про бронювання квитків на літак на ім'я ОСОБА_6 на 02 квітня 2026 року з аеропорту Кишинів (Республіка Молдова) до Афін (Грецька Республіка) та на 03 квітня 2026 року з Афін (Грецька Республіка) до Тель-Авіву (Держава Ізраїль);
відомості з податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця щодо майнового стану (доходів) ОСОБА_6 за 2025 рік.
Щодо інших доказів захисник у клопотанні зазначив, що: «частина доказів та відповідні медичні документи, неодноразово подавались органу досудового розслідування, прокурору та суду, тому повинні міститись у матеріалах кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року та судової справи № 991/5184/25».
Колегія суддів звертає увагу, що в ході судового розгляду сторона захисту ОСОБА_6 вже зверталась до суду з клопотанням про надання дозволу обвинуваченому на виїзд за кордон з метою проходження лікування.
Ухвалою суду від 18 листопада 2025 року було відмовлено у задоволенні клопотання захисника з огляду на такі обставини: (1) високу імовірність настання, визнаного судом доведеним ризику переховуватися від суду; (2) наявність у ОСОБА_6 статусу обвинуваченого у двох кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів; (3) тяжкість та характер злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 ; (4) роль ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 5 ст. 191 КК України, за змістом обвинувального акта; (5) стадія, на якій перебуває кримінальне провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року; (6) розмір частини застави, внесеної безпосередньо ОСОБА_6 , відносно загальної її суми; (7) відсутності у обвинуваченого міцних соціальних зав'язків в Україні; (8) мета виїзду за кордон: обстеження, яке можливо провести в Україні, зокрема у клінічній лікарні «Феофанія» та лікування, необхідність якого не підтверджена медичними документами; (9) сприйняття ОСОБА_6 наявних у нього обов'язків, пов'язаних із його процесуальним статусом. Колегія суддів дійшла висновку, що задоволення клопотання сторони захисту не забезпечить необхідного балансу між дотриманням прав обвинуваченого та цілей (завдань) кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Також згідно зі змістом ухвали від 18 листопада 2025 року у судовому засіданні був допитаний як спеціаліст лікар-хірург-онколог ОСОБА_13 , який, серед іншого, повідомив, що ОСОБА_6 є його пацієнтом. Дійсно ним ( ОСОБА_13 ) 23 травня 2024 року та 17 вересня 2025 року складені висновки за результатами проведення обстеження ОСОБА_6 . У цих висновках ним, враховуючи онкологічний анамнез та наявність ультразвукових змін передміхурової залози, надано ОСОБА_6 рекомендації виконати PET CT-PSMA (Somatostatin Receptor PET CT) з контрастом 1 раз на рік, у 2024 році зазначено «невідкладно», а у 2025 року лише рекомендовано. Рекомендації надані саме так, оскільки, як йому відомо, ОСОБА_6 у 2024 році дане обстеження не пройшов, але необхідність у його проведенні все одно залишилась. Надані ним (лікарем) відповіді на адвокатські запити є його поясненнями, а не лікарськими висновками щодо стану здоров'я ОСОБА_6 . З приводу захворювань ОСОБА_6 , то останній щодо меланоми пройшов повне лікування, наразі діагноз меланома пролікований і пацієнт знаходиться в стані ремісії. … ОСОБА_6 рекомендовано обстеження PET CT-PSMA (Somatostatin Receptor PET CT), зокрема і через зміни, які мали місце в передміхуровій залозі. Звісно, можливе проведення і інших обстежень: КТ, ОГП, ОЧП, ОМТ, однак результати обстеження PET CT-PSMA є найбільш детальними. … На даний час у ОСОБА_6 підстави для лікування відсутні. На переконання лікаря, обстеження PET CT-PSMA і Somatostatin Receptor PET CT є тотожними. Якщо будуть встановлені зміни у стані здоров'я пацієнта, то звісно це є ризиком для його життя. Тому бажано пройти обстеження якнайшвидше. На його думку, лікування/обстеження за кордоном, враховуючи краще забезпечення, буде більш якісне.
Окрім цього колегією суддів було встановлено, що клінічна лікарня «Феофанія» Державного управління справами проводить обстеження передміхурової залози PET CT-PSMA.
Відповідь на запитання суду, чи звертався ОСОБА_6 до клінічної лікарні «Феофанія» з метою проведення обстеження PET CT-PSMA, обвинувачений не надав.
У судовому засіданні на запитання суду захисник пояснив, що відомості про майновий стан ОСОБА_6 надані на підтвердження того, що останній спроможний здійснювати лікування за кордоном за власний рахунок. Також захисник ОСОБА_7 на запитання суду, чому у клопотанні про надання дозволу на виїзд за кордон останній посилається лише на ухвали слідчих суддів, які постановлені на стадії досудового розслідування, та не враховані висновки колегії суддів, викладені в ухвалі суду від 18 листопада 2025 року, зазначив, що коментувати своє клопотання не буде.
Отже, доказів того, що ОСОБА_6 звертався до медичних закладів на території України для проходження у період з 18 листопада 2025 року по цей час обстеження на PET CT-PSMA або інших рекомендованих лікарем у висновку від 17 вересня 2025 року обстежень матеріали справи не містять.
Колегія суддів звертає увагу, що як встановлено вище за час судового розгляду судом розглянуто 6 клопотань сторони обвинувачення про продовження строку дій обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 . Захисник ОСОБА_7 , заперечуючи проти задоволення клопотань прокурора, починаючи з 02 жовтня 2025 року чотири рази підряд посилався на стан здоров'я ОСОБА_6 та зазначав, що: «докази викладених у даному клопотанні обставин та відповідні медичні документи неодноразово надавались органу досудового розслідування, прокурору та суду, тому повинні міститись у матеріалах кримінального провадження № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року та судової справи № 991/5184/25».
Також, звертаючись до суду з даним клопотання від 30 березня 2026 року жодних нових доказів щодо стану здоров'я ОСОБА_6 захисник не надав.
Як зазначено вище, у клопотанні захисник посилався на ст. 3, 8, 19, 27, 49 Конституції України згідно яких людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Також на рішення Європейського Суду з прав людини Салахов та Іслямова проти України.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Разом з тим, стороною захисту не надано документів, які б свідчили про вчинення дій щодо лікування/обстеження ОСОБА_6 на території України.
У той же час не залишається поза увагою суду те, що ОСОБА_6 має прибути до медичного центру Ассута Тель-Авів 04-05 квітня 2026 року, квитки заброньовані на 02- 03 квітня 2026 року. Натомість захисник, з думкою якого погодився обвинувачений, навіть після роз'яснення судом процедури розгляду поданого клопотання, наполягав на відкладенні його розгляду на інше судове засідання, яке заздалегідь призначене на 03 квітня 2026 року, з метою з'ясування думки інших учасників судового провадження щодо поданого клопотання.
Дійсно, відповідно до ст. 350 КПК України клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.
Водночас, як вже зазначено вище питання, що стосуються запобіжного заходу, у тому числі додаткових обов'язків, врегульовано спеціальними нормами, зокрема ст. 193, 201, 331 КПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Суд враховує, що відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Враховуючи встановлені обставини та керуючись наведеними нормами закону, суд вважав за необхідне розглянути клопотання захисника по суті у порядку та строки, встановлені законом.
Водночас, на переконання суду, така поведінка сторона захисту свідчить про зловживання ними процесуальними правами, не зважаючи при цьому на інтереси самого обвинуваченого щодо його стану здоров'я, а також такою, що спрямована на затягування розгляду справи.
Так, у справі № 991/5184/25 беруть участь 1 прокурор, 1 представник потерпілого, 6 обвинувачених та 8 захисників. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000000842 від 25 вересня 2019 року надійшов до суду 02 червня 2025 року, ухвалою суду від 16 вересня 2025 року у кримінальному провадженні призначено судовий розгляд. Учасники кримінального провадження у період з 16 вересня 2025 року по 31 березня 2026 року були викликані у 17 судових засідань, із яких фактично відбулись 13. У 4 з цих судових засідань судом розглядались виключно клопотання учасників судового провадження щодо вирішення питань про запобіжні заходи, закриття кримінального провадження, надання тимчасового доступу до речей і документів, тощо. Тобто, лише у 9 судових засіданнях судом здійснювалось дослідження матеріалів кримінального провадження, наданих стороною обвинувачення, та надана можливість представникам сторони захисту реалізувати своє право щодо висловлення позиції стосовно досліджених матеріалів, зокрема щодо їх достовірності та допустимості. На даний час прокурор долучив та суд дослідив лише 11 томів матеріалів кримінального провадження, із яких 2 томи з документами, що є доказами у розумінні ст. 84 КПК України.
Такі повільні темпи дослідження доказів обумовлені значною кількістю учасників судового провадження, виступи яких, як правило, щодо певного досліджуваного пакету документів не обмежуються одним судовим засіданням. Тому будь-яке відволікання від цього процесу, зокрема на розгляд клопотань сторін, має відбуватися у розумні строки і виключно в порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством України, а не у порядку, на якому наполягає певна сторона кримінального провадження.
Отже, за результатом розгляду клопотання та дослідження наданих до нього документів, судом встановлено, що: (1) обґрунтування виїзду ОСОБА_6 за кордон обумовлене необхідністю проходження обстеження PET CT-PSMA, водночас, таке обстеження можливо провести і на території України у клінічній лікарні «Феофанія», але доказів звернення ОСОБА_6 до зазначеного медичного закладу чи отримання відмови у проведенні такого обстеження суду не надано; (2) у суду відсутні відомості про те, що у період після 18 листопада 2025 року (дата розгляду попереднього клопотання про дозвіл на виїзд ОСОБА_6 за кордон) обвинувачений звертався до лікарів щодо стану здоров'я; (3) нових доказів, які не були досліджені судом та спростовували б попередні висновки колегії суддів, зазначені в ухвалі від 18 листопада 2025 року, стороною захисту не надано.
З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту ОСОБА_6 .
Керуючись ст. 2, 7, 9, 176-178, 182, 193, 194, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про надання дозволу на виїзд за кордон з метою лікування обвинуваченого ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3