Провадження № 11-кп/821/323/26 Справа № 712/8042/24 Категорія: ч.7 ст.111-1 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.11.2025, яким
ОСОБА_8
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України та призначено йому покарання за ч. 7 ст. 111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 15 (п'ятнадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України, та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахується з моменту його фактичного затримання для відбуття покарання за даним вироком.
Виконання вироку покладено на Управління СБУ в Черкаській області.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженню відсутні.
Виром суду першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 у період з 30.12.2020 по 22.06.2022 перебував на посаді заступника начальника слідчого відділення Херсонського районного управління поліції ГУНП в Херсонській області вчинив добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Представниками Російської Федерації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим в 2014 році (точної дати не встановлено) створено підпорядковану, керовану та фінансовану Російській Федерації окупаційну адміністрацію, в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України. При цьому, представники підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави на тимчасово окупованій території, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, у тому числі із числа громадян України. Кінцевою метою окупаційних органів, є інтеграція та подальше незаконне включення захопленої частини суверенної держави Україна до складу Російської Федерації.
У той же час, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, серед іншого, створено не передбачений законодавством України правоохоронний орган - «главное следственное управление ск России по Республике Крым и городу Севастополю», на який останніми покладено обов'язок здійснювати протиправні функції з захисту окупаційної влади Російської Федерації, у тому числі наданні всілякої допомоги збройним формуванням російської федерації, обмеження конституційних прав громадян України, протидіяти діючій владі України, Збройним Силам України та правоохоронним органам України, захищати інтереси представників влади Російської Федерації, зокрема з питань утримання захопленої території Автономної Республіки Крим, та розпочато набір кадрів до вказаного органу.
Так, ОСОБА_8 , після окупації в лютому-березні 2022 року частини Херсонської області, не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу Російської Федерації, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, однак не пізніше 21.09.2023, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів Російської Федерації, прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.
З цією метою, ОСОБА_8 , будучи обізнаними про факт ведення Російською Федерацією агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської області та Автономної Республіки Крим, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Алушта Автономна Республіка Крим (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) 21.09.2023 року, добровільно подав документи на заняття посади в так званому «ск россия» на посаду «следователя главного следственного управления следственного комитета рф по республике крым и городу севастополю» у зв'язку з чим, представниками вказаного незаконного правоохоронного органу видано «приказ № 175 л/с от 16.11.2023 главного следственного управления следственного комитета рф по республике крым и городу севастополю», яким ОСОБА_8 призначено на посаду «следователя севастопольского межрайоного следственного отдела главного следственного управления следственного комитета рф по республике крым и городу севастополю» та з моменту призначення на посаду в незаконному правоохоронному органі, виконує вказівки окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою-агресором частини території України.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій порушує питання про його скасування. Просить ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим та виправдати у зв'язку з недоведенням, що в його діях наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Судом зроблені неправильні висновки із добутих у справі доказів, суд надав неправильну оцінку, в основу вироку поклав неналежні та недопустимі докази, які б у своїй сукупності підтверджували, що ОСОБА_8 вчинив цей злочин, а тому обвинуваченого необхідно виправдати за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Судом першої інстанції не враховані показання обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він до травня 2022 року сумлінно виконував службу, а після був вимушений залишитись у м. Херсоні, потім поїхав у м. Саки до санаторію на реабілітацію дитини ОСОБА_9 2009 року народження, яка хворіє та є інвалідом дитинства, і їй підходить саме той клімат, тому змушений був там залишитись. Анкету яку органи досудового слідства надали як доказ, він змушений був заповнити та подати, через тиск зі сторони правоохоронних органів, однак по даній анкеті йому було відмовлено. Він міг іти служити, але без збереження звання. ОСОБА_8 заперечив, що він займає посаду слідчого Головного слідчого управління Слідчого комітету РФ по АР Крим і місту Севастополю. Жодного доказу своєї вини, які підтверджені належним чином в матеріалах органів досудового слідства не має. Крім того ОСОБА_8 повідомив, що не може виходити на зв'язок через психологічний тиск на нього. Вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнає.
Тобто, суд не надав оцінки тій обставині, що обвинувачений зазнав тиску зі сторони держави агресора, що і стало причиною подачі анкети на прийняття на посаду слідчого.
Більше того, суд поклав в обвинувачення ОСОБА_8 протокол огляду інтернет сторінок, які ніяким чином не підтверджують вину у пред'явленому йому обвинуваченні, те, що обвинувачений являється користувачем забороненої інтернет сторінки «Вконтакте» не є кримінально караним, а на сторінці «Fасеbоок» взагалі наявні відомості про те, що ОСОБА_8 працює в МВС України, вивчав правоохоронну діяльність ХЮИ ХНУВД.
Покази свідка ОСОБА_10 , жодним чином не підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 . Свідок знав ОСОБА_11 , так як вони разом проходили службу в Береславському РВП, однак вони не спілкувались, були знайомі наглядно. Останній раз бачив ОСОБА_8 за 1,5 місяців до повномасштабного вторгнення, на той час обвинувачений працював у слідчому управлінні, однак на якій посаді не знає. Зв'язок з обвинуваченим не підтримує Йому нічого не відомо про перехід ОСОБА_8 на бік ворога.
Протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні №62024100140000016 від 10.01.2024 відповідно до якого була знята інформація з електронних інформаційних систем, а саме електронної пошти з ідентифікаційними ознаками: ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться у користуванні ОСОБА_8 .
За результатами зняття інформація з електронних інформаційних систем - електронної пошти okskr_krum@mаі1.ru встановлено, що серед переліку наявних на вищевказаній електронній пошті наявні документи файлів формату «PDF» з найменуваннями «Анкет» Чурилова та з найменуванням «Приказ». Крім того в даному протоколі наявні інші файли з анкетами, а саме: «Анкена должность в системе СК Росия ОСОБА_12 », «Анкена должность в системе СК Росия ОСОБА_13 », «Анкена должность в системе СК Росия ОСОБА_14 », які є непідпйсаними. Наявність анкет різних осіб з різними даними та різним походженням ставить під сумнів належність електронної пошти ОСОБА_8 .
Крім того захисник в апеляційній скарзі зазначає, що в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у даному кримінальному провадженні від 10.01.2024 від 23.05.2024 відсутні будь-які відомості про адресатів вказаних документів, чи папках в яких дані документи містились. Тобто невідомо чи дійсно анкета ОСОБА_8 була надіслана на електронну адресу саме до відділу кадрів «следственного управлення следственного комитета РФ по республике Крым и городу Севастополю», а також відсутні відомості про адресата який скерував на електронну пошту ОСОБА_8 так званий «приказ №175 л/с от 16.11.2023 главного следственного управлення следственного комитета РФ по республике Крым и городу Севастополю», яким ОСОБА_8 нібито призначено на посаду «следователя севастопольського межрайонного следственного отдела главного следственного управлення следственного комитета РФ по республике Крым и городу Севастополю», даний «приказ...» не містить навіть печатки органу, який його видав.
Суд першої інстанції критично оцінив та не взяв до уваги медичні документи ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - доньки обвинуваченого ОСОБА_8 яка являється дитиною-інвалідом і саме діагноз дитині поставлений медичними установами України, що підтверджує необхідність в її лікуванні. Документи дійсно датовані до повномасштабного вторгнення РФ на територію України, однак з часу початку війни ОСОБА_8 з сім'єю залишився на окуповані території, де лікуванням займалися фахівці окупантів, тому і підтвердження стану здоров'я дитини українськими медиками можливе лише до моменту окупації.
Таким чином, виходячи з встановлених фактичних обставин, і враховуючи те, що в ситуації яка склалася, обвинувачений ОСОБА_8 , не вчинив жодних дій, які свідчили про те, що після окупації в лютому-березні 2022 року частини Херсонської області, ОСОБА_8 перейшов на бік ворога, не погоджувався з політикою чинної влади в Україні, прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.
Доказів, які б свідчили про причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України відсутні.
Обвинувачений раніше не судимий, на даний час офіційно не працює, на його утриманні знаходиться неповнолітні діти донька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наразі не має постійного місця проживання, відповідно до послужного списку наявні нагороди, заохочення в тому числі і стягнення, отримував чергові звання, а також перебував протягом тривалого часу на керівних посадах у слідчих підрозділах органів внутрішніх справ України. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Просить суд врахувати особисте ставлення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, ОСОБА_8 в судовому засіданні запевняв, що не переходив на бік ворога, не працює в окупаційній владі, та вимушений перебувати в АРК Крим через стан здоров'я доньки, клімат АРК найкраще підходить для реабілітації і проживання дитини, яка хворіє захворюванням шкіри ще з дитинства.
Тобто, суд першої інстанції, розглядаючи обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 припустився невірної оцінки доказів наданих стороною обвинувачення та не взяв до уваги доказів наданих стороною захисту, а також не врахував показів наданих обвинуваченим в судовому засіданні.
В ході судового розгляду при дослідженні доказів та ретельному з'ясуванні обставин кримінального правопорушення, було встановлено, що ключовим та по суті єдиним в діях обвинуваченого ОСОБА_8 був мотив залишитись проживати в АРК Крим це прагнення захистити здоров'я своєї неповнолітньої дитинн-інваліда ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що пояснює його поведінку, як особи, яка залишилась проживати на окупованій РФ території України.
Заслухавши доповідь головуючого - судді, думку прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, пояснення захисника, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
В судове засідання обвинувачений ОСОБА_8 не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, однак належним чином був повідомлений про місце і час розгляду кримінального провадження шляхом публікації повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр») та на офіційному веб-сайті Черкаського апеляційного суду.
Разом з тим дане кримінальне провадження здійснюється за участю захисника ОСОБА_7 , яка була забезпечена державою з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої.
Відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до КПК України дотримані права обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням специфіки спеціального судового провадження.
Відповідно до ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Дії ОСОБА_8 судом кваліфіковані вірно за ч.7 ст.111-1 КК України, як добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які судом першої інстанції досліджені всебічно, повно і об'єктивно.
Як свідчать матеріали кримінального провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому доводи захисника про те, що висновки суду побудовані без урахування дійсних обставин справи, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
Немає підстав вважати, що викладені у вироку висновки суду
не відповідають фактичним обставинам справи.
Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами, а саме:
-даними копії протоколу огляду Інтернет-сторінки від 19.03.2024 відповідно до якого був проведено огляд інтернет сторінки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Так останній є користувачем забороненої соціальної мережі «Вконтакте» (https://vk.com/id174328132) з нік-неймом « ОСОБА_16 », на яку він останній раз заходив 7 місяців назад, та вона є закритою для перегляду.
Додатково використовує соціальну мережу «Facebook» ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), на якій відображено мінімальна кількість інформації та відсутні будь які фотографії (23-24);
- даними копії протоколу допиту свідка ОСОБА_10 , допитаного відповідно до вимог ч. 11 ст. 615 КПК України, що містяться в протоколі допиту свідка з оптичним носієм інформації від 20.03.2024 .
Свідок ОСОБА_10 , який показав, що він з січня 2012 по червень 2022 року працював поліцейським відділення №3 взводу №2 роти конвойної служби ТНП в Херсонській області. З червня 2022 по листопад 2023 року він працював поліцейським відділення №1 взводу №1 роти конвойної служби ГУНП в Черкаській області. З листопада 2023 року по теперішній час він працює поліцейським взводу №1 роти конвойної служби ГКНП в Черкаській області.
Свідку пред'явили фотокартку ОСОБА_8 .
Свідок пояснив, що йому відома ця особа, це ОСОБА_8 , якого він знає у зв'язку з тим, що вони разом проходили службу в Бериславському РВП та неодноразово пересікалися. Станом на 24.02.2024 року вони проходили службу в Бериславському РВП. 24.02.2022 року він почув вибухи, після чого одразу прибув до Бериславського РВП де пішов отримувати зброю. Після отримання зброї почали евакуацію у м. Херсон. В м. Херсон він пробув 2 місяці в окупації, після чого він знайшов в «Телеграмі» перевізника до якого він звернувся і за 800 доларів США вивіз сім'ю до м. Миколаїв. ОСОБА_17 останній раз бачив за півтора місяці до початку повномащтабного вторгнення, зв'язок з ним не підтримує. На той час ОСОБА_8 працював у слідчому Упралінні, на якій посаді - він не знає. Зі слів знайомих ОСОБА_8 , на даний час працює на окупаційну владу в органах поліції. (а.м.к.п.25-29);
- даними копії особової картки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з фотокарткою ОСОБА_8 (а.м.к.п.31);
- даними копії декларації ОСОБА_8 за 2021 рік, який
працював в Головному управілнні Національної поліції в Херсонскій області
заступником начальника слідчого відділення ХРУП (а.м.к.п.33-38);
- даними листа начальника Державної прикордонної служби України Головного центру обробки спеціальної інформаціїї ОСОБА_18 від 16.04.20-24 №19-26272/18/24 - Вих відповідно до якого відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - в Базі даних не виявлено (а.м.к.п.41);
- даними копії паспорта НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон (а.м.к.п. 45-46);
- даними копії послужного списку ОСОБА_8 , де останнє
місце роботи зазначено: «Покладено тимчасове виконання обов'язків
заступника начальника Херсонського районного управління поліції -
начальника слідчого відділення невакантною посадою на період відпустки
ОСОБА_20 з 08 по 17 січня 2022 року (ГНП-70/с 05.01.22) (а.м.к.п.47-60);
- даними витягу з наказу від 30.06.2020 №162 о/с про присвоєння чергового спеціального звання середнього складу поліції «підполковник поліції»: - майору поліції ОСОБА_21 (0079362) - заступнику начальника Каховського відділу поліції ГУНП - начальнику слідчого відділення (а.м.к.п.61);
- даними витягу з наказу від 30.12.2020 №337 о/с про призначення у зв'язку з реорганізацією штатів з 01 січня 2021 року: - підполковника поліції ОСОБА_8 (0079362) заступником начальника слідчого відділення Херсонського районного управління поліції ГУНП у порядку переміщення, увільнивши його з посади заступника начальника Каховського відділу поліції ГУНП - начальника слідчого відділення (а.м.к.п.62);
- даними копії з наказу від 22.06.2022 №609 о/с про звільнення згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «про Національну поліцію» у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції (а.м.к.п.63);
- даними характеристики на колишнього працівника
ОСОБА_8 , заступника начальника слідчого відділення Херсонського РУП
ГУНП в Херсонській області, звільненого наказом ГУНП в Херсонській
області від 22.06.2022 №609 о/с, підполковника поліції при звільненні, за
якою характеризується з негативної сторони (а.м.к.п.65);
- даними листа начальника УСБУ в Черкаській області ОСОБА_22 від 06.05.2024 №5/1/1279 щодо виконання доручення відповідно до якого: 1 відділом ГВ ЗНД УСБ України в Черкаській області на виконання доручення №11-05-1175/24/чк від 06.05.2024 в рамках кримінального провадження № 62024100140000016 від 10.01.2024 за ч. 7 ст. 111-1 КК України, встановлено: ОСОБА_8 перебуває у шлюбі з гр.України ОСОБА_23 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка Херсонська обл., м. Херсон, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 (РНОКПП рф: НОМЕР_3 ), громадянство: Україна, паспорт гр. України у вигляді книжечки НОМЕР_11, виданий 28.04.2004р. Використовує номер мобільного телефону: НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ). За родом своєї діяльності - фізична особа підприємець. У шлюбі з ОСОБА_8 мають двох дітей ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Додатково встановлено: Батько - ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець Херсонська обл., м. Херсон, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , громадянство: Україна, паспорт гр. України у вигляді книжечки НОМЕР_10, виданий 12.07.2008 Дніпровським ОМ ХГУ УМВД УК в Херсонській обл. Використовує номер мобільного телефону: НОМЕР_7 ).
Мати - ОСОБА_25 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженка Херсонська обл., м. Херсон, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , громадянство: Україна, паспорт гр. України у вигляді книжечки НОМЕР_12, виданий 06.05.1998 Дніпровським РОХГУ УМВД в Херсон. Використовує номер мобільного телефону: НОМЕР_9 ).
Також встановлені батьки жінки (а.м.к.п.68-69);
- даними листа заступника начальника УСБУ в Черкаській області ОСОБА_26 від 22.05.2024 №5/1/1399 щодо виконання доручення відповідно до якого: 1 відділом ГВ ЗНД УСБ України в Черкаській області в рамках кримінального провадження № 62024100140000016 від 10.01.2024 за ч. 7 ст. 111-1 КК України додатково встановлено адресу електронної скриньки (ІНФОРМАЦІЯ_9 ), яку для особистих та службових потреб використовує один із фігурантів кримінального провадження, а саме: ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Інформація, яка міститься на вищевказаній електронній скриньці може містити відомості, котрі підтверджують протиправну діяльність ОСОБА_8 , пов'язану з добровільним зайняттям посади в незаконному правоохоронному органі на тимчасово окупованій території АР Крим та місті Севастополь (а.м.к.п.72);
- даними протколу огляду від 10.06.2024 року відповідно до якого був проведений огляд Інтернет-ресурсів. У ході огляду встановлено: Обєктом огляду є інформація на сайті https://www.rusprofile.ru/.
Також, на диску, що є додатком до цього акту, міститься скрін-шоти вказаної сторінки з відповідною публікацію.
Судом досліджений диск, на якому містяться скрін-шоти сторніки на якій міститься інформація про (мова оригіналу «ГСУ СК России по Республике Крым и Городу Севастополю») (а.м.к.п.109-116);
- даними протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадження №62024100140000016 від 10.01.2024 відповідно до якого була знята інформація з електронних інформаційних систем, а саме: електронної пошти з ідентифікаційними ознаками: ІНФОРМАЦІЯ_10 , що знаходилася у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем - електронної пошти оkskr_krym@mail.ru, встановлено, що серед переліку наявних на вищевказаній електронній пошті інформаційних документів наявні окремі, зміст яких може становити фактичне значення для досудового розслідування та підтверджувати протиправну діяльність фігурантів кримінального провадження.
А саме: серед наявних документів слід відокремити файл формату «.PDF» з найменуванням «Анкета 2 Чурилов стр 1»; файл формату «.PDF» з найменуванням «Анкета 2 Чурилов стр 2»; файл формату «.PDF» з найменуванням «Анкета 2 Чурилов стр 3»; файл формату «.PDF» з найменуванням «Анкета 2 Чурилов стр 4»; файл формату «.PDF» з найменуванням «Анкета 2 Чурилов стр 5».
Файл формату «.PDF» з найменуванням «Приказ».
На даному диску знаходиться: «анкета ОСОБА_8 » на заняття посади в так званому «ск россия» на посаду «следователя главного следственного управления следственного комитета рф по республике Крым и городу Севастополю»
Також, на даному диску знаходиться: «приказ № 175 л/с от 16.11.2023 главного следственного управления следственного комитета рф по республике крым и городу севастополю», яким ОСОБА_8 призначено на посаду «следователя севастопольского межрайоного следственного отдела главного следственного управления следственного комитета рф по республике Крым и городу Севастополю» (а.м.к.п.141-148).
Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності та прийшов до обгрунтованого висновку, що докази в своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Статтею 62 Конституції України гарантовано, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені права і свободи мають своє відображення в загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, яка відповідно до ч. 1 ст. 17 КПК України полягає у тому, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення винуватості «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, які були досліджені в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Перевіряючи матеріали кримінального провадження, колегія суддів установила, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, з яким погоджується суд апеляційної інстанції зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об'єктивного з'ясування обставин, підтверджених доказами, які було ретельно досліджено під час судового розгляду та оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Захисник в апеляційній скарзі зазначає, що ключовим та єдиним в діях ОСОБА_11 був мотив залишитись проживати в АРК Крим це прагнення захистити здоров'я своєї неповнолітної дитини-інваліда ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що пояснює його поведінку, як особи, яка залишилась проживати на окупованій РФ території України.
Вказані доводи колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Як убачається з медичних документів донька обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_9 є дитиною інвалідом. Медичні висновки та рішення про направлення на реабілітацію ОСОБА_9 до Херсонського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів Херсонської обласної ради датовані 2017, 2019, 2021 роками (а.к.п.107,108,109), а тому обвинувачений ОСОБА_8 мав можливість виїхати на підконтрольну територію України.
Колегія суддів вважає доводи захисника про те, що єдиним мотивом дій ОСОБА_11 було прагнення забезпечити лікування та безпеку дитини, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами. Наведені обставини не спростовують факту вчинення обвинуваченим конкретних дій, які мають ознаки кримінального правопорушення.
Сам по собі гуманний мотив не виключає кримінальної відповідальності, а також не доводить відсутності інших мотивів, зокрема особистої зацікавленості чи добровільної співпраці з окупаційною владою.
Доводи апеляційної скарги захисника, що «Анкету кандидата на должность в системе СК России», яку органи досудового розслідування надали як доказ, ОСОБА_11 був змушений заповнити та подати через тиск зі сторони правоохоронних органів РФ, є безпідставними та не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Матеріали провадження не містять відомостей про застосування до нього фізичного чи психічного примусу, а також про неможливість керувати своїми діями. Навпаки, поведінка обвинуваченого після заповнення анкети свідчить про усвідомленість та добровільність його дій.
На підставі «Анкети кандидата на должность в системе СК России», винесений «приказ № 175 л/с от 16.11.2023 главного следственного управления следственного комитета РФ по Республике Крым и городу Севастополю», яким ОСОБА_27 призначено на посаду «следователя Севастопольського межрайонного следственного отдела главного следственного управления следственного комитета РФ по Республике Крім и городу Севастополя», достовірність якого не викливає сумніву.
Крім того, зміст анкети узгоджується з іншими доказами у справі, що виключає її формальне або вимушене заповнення.
Таким чином, зазначені доводи захисту є надуманими та спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності.
Доводи сторони захисту про те, що протокол огляду інтернет-сторінок не підтверджує вину обвинуваченого, є безпідставними. Суд використав зазначений доказ не як самостійне підтвердження вини, а в сукупності з іншими доказами для встановлення особи обвинуваченого, його зв'язків та обставин діяльності.
Посилання захисту на те, що користування соціальними мережами не є кримінально караним, є маніпулятивним, оскільки предметом оцінки суду була не сама наявність акаунтів, а інформація, розміщена на них.
Відомості, зафіксовані у протоколі огляду, узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження та мають належне доказове значення.
Наявність у профілі обвинуваченого інформації про попередню службу в органах МВС України не спростовує пред'явленого обвинувачення та не виключає його кримінальної відповідальності.
Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що наявність у електронній пошті файлів із анкетами інших осіб ставить під сумнів її належність ОСОБА_11 , оскільки ґрунтуються на неправильному розумінні характеру електронного листування.
Наявність у поштовій скриньці документів, що стосуються різних осіб, є звичайною практикою обміну інформацією та не виключає її використання конкретною особою.
Водночас у зазначеній електронній пошті ІНФОРМАЦІЯ_9 містяться документи безпосередньо щодо ОСОБА_11 , що свідчить про її використання ним особисто.
Крім того, зміст виявлених файлів (наявність анкет кількох осіб) має ознаки системної діяльності, а не випадкового накопичення інформації.
Будь-яких доказів стороннього доступу до електронної пошти або її використання третіми особами стороною захисту не надано.
Таким чином, зазначені доводи є припущеннями та не спростовують встановлених судом обставин.
Доводи сторони захисту про те, що показання свідка ОСОБА_10 спростовують вину обвинуваченого, є безпідставними.
Зі змісту показань вбачається, що свідок не перебував у близьких відносинах з ОСОБА_11 , не підтримував з ним зв'язку та був знайомий лише поверхово.
Крім того, останній раз свідок бачив обвинуваченого за півтора місяця до повномасштабного вторгнення, тобто до періоду, в який відбувалися інкриміновані події, у зв'язку з чим не міг бути обізнаний про його подальші дії.
Посилання свідка на те, що йому нічого не відомо про протиправну діяльність обвинуваченого, свідчить лише про відсутність у нього відповідної інформації та не є підтвердженням відсутності таких дій.
Таким чином, зазначені показання не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на доведеність вини обвинуваченого, підтверджену іншими доказами у їх сукупності.
Під час апеляційного розгляду захисник ОСОБА_7 надала в якості доказів невинуватості ОСОБА_11 : запит про надання інформації; відповідь на звернення (старшого інспектора отдела кадров Главного следственного управления по Республике Крым и городу Севастополю) та медичну довідку ОСОБА_9 про встановлення інвалідності.
Доводи сторони захисту щодо відсутності у ОСОБА_11 статусу працівника слідчого органу РФ на підставі отриманої відповіді є безпідставними. Зазначена інформація має довідковий характер та походить від органу держави-агресора, що виключає можливість безумовного покладення її в основу судового рішення без оцінки у сукупності з іншими доказами.
Крім того, відсутність формального призначення або наказу по особовому складу не виключає фактичного виконання особою функцій в інтересах відповідного органу.
Водночас матеріали кримінального провадження містять інші докази, які свідчать про участь обвинуваченого у відповідній діяльності, що спростовує наведені доводи захисту.
За таких обставин, зазначена відповідь не впливає на доведеність вини обвинуваченого та розцінюється, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Судом першої інстанції надано належну правову оцінку всім зібраним у кримінальному провадженні доказам із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства. Кожен доказ перевірено на предмет належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - на достатність та взаємозв'язок.
Висновки суду ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин справи, що виключає будь-яку однобічність або вибірковість в оцінці доказів. Суд не надав переваги окремим доказам, а здійснив їх аналіз у сукупності, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Сукупність досліджених доказів є внутрішньо узгодженою, логічною та взаємодоповнюючою, що дозволило суду дійти обґрунтованого висновку про доведеність вини обвинуваченого поза розумним сумнівом.
Доводи сторони захисту фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду, однак не містять обставин, які б свідчили про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону або неправильну оцінку доказів.
За вказаних обставин, місцевий суд прийшов до обґрунтованого виснову про кваліфікацію дій ОСОБА_11 за ч.7 ст.111-1 КК України та доведеності його вини в інкримінованому діянні.
Колегія суддів враховує, що усталена практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (Рішення ЄСПЛ від 10.07.2001 року у справі «Авшар проти Туреччини» - п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЕСПЛ від 14.08.2008 року у справі «Кобець проти України» - п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Веренцов проти України» - п. 86, «Яллох проти Німеччини»). У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06.12.1998 p., «Бочаров проти України» Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Щодо призначеного Чурилову районним судом покарання, то воно призначено з дотриманням вимог статей 50,65 КК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем роботи в СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області характеризується негативно, злочин вчинений у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, за відсутністю обставин, що обтяжує та пом'якшує покарання, в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України призначив покарання у виді 15 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах України, та в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в органах, що надають публічні послуги на строк 10 років з конфіскацією всього майна належного йому на праві власності.
Призначене ОСОБА_11 покарання є справедливим і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Згідно ст.404 КПК України, судові рішення суду першої інстанції перевіряються апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, то апеляційну скаргу захисника має бути залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 21.11.2025 щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий-суддя -
Судді -