Провадження № 11-сс/821/130/26 Справа № 697/402/26 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 квітня 2026 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2026 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого СВ ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
26.02.2026 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на бездіяльність слідчого відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій просить зобов'язати ВП №1 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 про вчинення кримінальних правопорушень громадянином ОСОБА_8 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 194, 369, 383, 384, 409 КК України та надати скаржникові витяг з ЄРДР.
Скарга обґрунтовується тим, що 19.02.2026 ОСОБА_7 подав до правоохоронних органів заяву про вчинення вказаних кримінальних правопорушень.
25.02.2026 відділом поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області скаржнику надано талон-повідомлення про прийняття заяви.
Жодних слідчих дій щодо його заяви не здійснено, відомості про злочини не внесені до ЄРДР.
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2026 року в задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_7 відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що перевірка обставин отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, за поясненнями ОСОБА_8 та ОСОБА_7 може бути проведена в рамках відкритого кримінального провадження №12026250340000054, оскільки заява ОСОБА_7 є поясненнями по факту отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Крім того, заява ОСОБА_7 від 19.02.2026 містить клопотання про закриття кримінального провадження № 12026250340000054, тому має розглядатися саме в рамках цього кримінального провадження.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , падав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та задовольнити скаргу, зобов'язавши внести відомості до ЄРДР за його заявою.
Зазначає, що при розгляді скарги на бездіяльність слідчого або прокурора слідчий суддя
може витребувати матеріали, але його повноваження в цьому питанні обмежені предметом розгляду скарги.
Статтями 303-306 Кримінальний процесуальний кодекс України визначає, що слідчий суддя розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора; під час розгляду скарги суд може витребувати матеріали, необхідні для перевірки доводів скарги; суд має право вислухати пояснення сторін і дослідити надані матеріали.
Також в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зробив висновок, що заява ОСОБА_7 від 19.02.2026 містить клопотання про закриття кримінального провадження № 12026250340000054 і тому таке клопотання має розглядатися саме в рамках вказаного кримінального провадження, про те є невірним визначенням так, як заява про злочин подавалася, як окремий процесуальний документ і не в рамках кримінального провадження № 12026250340000054 викладення суб'єктивної думки заявника в заяві про злочин не являється предметом оскарження, в зв'язку з чим, не даючи правову кваліфікацію цій вимозі, суд вийшов за межі розгляду.
З моменту отримання повідомлення про злочин слідчий не повідомляв про причини, які б об'єктивно перешкоджали виконати вимоги КПК. 19.02.2026 року уповноважена особа відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області отримала вказане повідомлення про злочин.
Вважає, що невнесення слідчим відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП України в Черкаській області відомостей до ЄРДР свідчить про бездіяльність правоохоронного органу та протиправність такої бездіяльності з огляду на те, що в діях ОСОБА_8 очевидно вбачаються ознаки протиправності та злочинних дій. Звертаючись до правоохоронних органів, він розраховував на внесення до ЄРДР його заяви та початок досудового розслідування для того, щоб уникнути мобілізації.
В судовому засіданні представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
З вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідує, що бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до вказаного реєстру впродовж 24 години після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні. Також вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Внесенню до ЄРДР підлягає не будь-яка заява, а лише заява, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що 19.02.2026 ОСОБА_7 звернувся до відділу поліції №1 Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області із заявою про вчинення кримінальних правопорушень.
Про прийняття заяви ОСОБА_7 від 19.02.2026 відділом поліції № 1 Черкаського РУ ГУНП в Черкаській області в Черкаській області видано талон-повідомлення ЄО № 1024 від 25.02.2026.
Як зазначає скаржник, всупереч нормам кримінального процесуального законодавства України, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень на підставі заяви про вчинення кримінальних правопорушень від 19.02.2026 у ВП №1 Черкаського РУП ГУ НП в Черкаській області не внесені, а досудове розслідування не розпочато, що стало підставою для звернення до слідчого судді з вказаною скаргою.
З урахуванням викладеного, на підставі ст. 214 КПК України, ОСОБА_7 просив прийняти його заяву про кримінальні правопорушення, передбачені статтями 194, 369, 383, 384, 409 КК України, внести по ній відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати досудове розслідування. Через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати йому, як заявнику, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зі змісту заяви ОСОБА_7 від 19.02.2026 вбачається, що заявник повідомляв про події отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень під час його мобілізації працівниками РТЦК та СП, до складу яких входив також ОСОБА_7 саме в рамках кримінального провадження №12026250340000054 та просив його закрити.
Оскільки кримінальне провадження за вказаним фактом вже внесене до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, підстави для внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 в цій частині відсутні.
Слідчий суддя дійшов вірного висновку, що перевірка обставин отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, за його ж поясненнями та ОСОБА_7 може проведена в рамках відкритого кримінального провадження №12026250340000054, оскільки заява ОСОБА_7 є поясненнями по факту отримання ОСОБА_8 тілесних ушкоджень. Крім того, заява ОСОБА_7 від 19.02.2026 містить клопотання про закриття кримінального провадження №12026250340000054, тому має розглядатися саме в рамках цього кримінального провадження.
Поряд з цим, наведені в заяві від 19.02.2026 доводи про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень фактично зводяться до перерахування норм кримінального кодексу України, за якими, на думку скаржника, необхідно кваліфікувати дії ОСОБА_8 . При цьому, будь-які дані, які свідчать чи можуть свідчити про вчинення дій ОСОБА_8 або іншою особою, що підпадають під ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 194, 369, 383, 384, 409 КК України чи інших кримінальних правопорушень, заява ОСОБА_7 не містить.
Доводи скаржника, що слідчий суддя не намагався аналізувати справу не знайшли свого підтвердження, оскільки у повідомленні ОСОБА_7 не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували вище зазначене.
При цьому апеляційний суд приймає до уваги, що положеннями ст. 25 КПК України (яка регламентує засаду публічності у кримінальному судочинстві) встановлено, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Ця норма пов'язана з ч. 5 ст. 214 КПК України згідно з якою до ЄРДР вноситься, зокрема, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже стверджувати про те, що всі відомості, які містяться у заявах і повідомленнях, що надходять до слідчого чи прокурора, про порушення кримінального провадження мають автоматично вноситися в ЄРДР підстав не має, оскільки такі звернення мають обов'язково містити дані саме щодо вчиненого кримінального правопорушення.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, може мати місце лише у разі надходження до компетентного суб'єкта заяви, яка містить інформацію про вчинення кримінального правопорушення, та невнесення відповідного запису до ЄРДР протягом 24 годин з моменту надходження такої заяви.
Додатково апеляційний суд враховує, що реєстрація заяви органом досудового розслідування не тотожна реєстрації відомостей такої заяви в ЄРДР.
За обставин даної справи апеляційний суд вважає, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Апеляційна скарга у цій справі не містить посилань на обставини, які б вказували на помилку у вирішенні скарги на бездіяльність прокуратури, слідчим суддею, оскільки матеріали справи та сама заява ОСОБА_7 ґрунтується на фоні подій, пов'язаних з мобілізаційними заходами, що на підставі указу Президента України «Про загальну мобілізацію».
Отже є вірним висновок про відсутність підстав для внесення за заявою ОСОБА_7 відомостей до ЄРДР про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 194, 369, 383, 384, 409 КК України.
У постанові Великої Палати № 818/1526/18 від 30.01.2019, зазначено, що саме у межах процедури оскарження рішення щодо невнесення відомостей до ЄРДР, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що сама лише незгода скаржника з правильністю висновків слідчого судді, як у цій справі, не може бути підставою для скасування відповідної ухвали в порядку апеляційного перегляду.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2026 року є обґрунтованою та вмотивованою та підстав для її скасування не вбачає.
Керуючись ст. ст. 303, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03 березня 2026 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: