Справа № 524/11683/25 Номер провадження 33/814/250/26Головуючий у 1-й інстанції Малтиз А. В. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М.
03 квітня 2026 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., з секретарем судового засідання Леуською Л.Я., за участі: адвоката Кириченко Г.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кириченко Г.В. подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13 жовтня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не військовозобов'язаного, непрацюючого,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
Згідно з постановою судді, 25 серпня 2025 року о 15 год. 10 хв. у м. Кременчуці Полтавської області, по вул. Гранітній, буд. 18, ОСОБА_1 керував транспортним засобом (ТЗ) ВАЗ 11183, днз НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці. На вимогу працівника поліції ОСОБА_2 у встановленому законом порядку відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП..
В апеляційній скарзі адвокат Кириченко Г.В. просить скасувати постанову судді, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що висновки суду, викладені в постанові, ґрунтуються на припущеннях. Так, матеріали справи не містять підтвердження, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а отже, останній не є суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги письмові пояснення, подані стороною захисту до початку розгляду справи.
Зазначає, працівниками поліції порушено передбачений Інструкцією порядок виявлення у водія ознак сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння попри те, що такі ознаки у ОСОБА_1 були відсутні.
В додаткових поясненнях, які надійшли на адресу Полтавського апеляційного суду 18.12.2025 року, адвокат Кириченко Г.В. наголошувала на тому, що причини для зупинки автомобіля були відсутні, а тому зупинка транспортного засобу була незаконною. Посилалась на наявність рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 14.11.2025 року яким визнано протиправним та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосування до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Також вказує, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 року зазначене рішення залишено без змін.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення у судове засідання Полтавського апеляційного суду не з'явився, клопотань, заяв про відкладення не надсилав, адвокат в судовому засіданні не наполягала на участі ОСОБА_1 в судовому засіданні та вважала можливим розгляд справи за його відсутності, за таких обставин, вважаю за можливе судовий розгляд проводити за відсутності ОСОБА_1 ..
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши адвоката Кириченко Г.В. в підтримку апеляційної скарги, приходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 433749 від 25.08.2025 року, у якому викладено обставини правопорушення; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КП Полтавський обласний Центр терапії залежностей ПОР від 25.08.2025, в якому зазначені виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість; рапортом поліцейського, в якому викладені фактичні обставини; DVD-диском із відеозаписами з нагрудної камери інспектора поліції долученими до матеріалів справи.
Ці докази є належними, допустимими та достатніми на підтвердження вини ОСОБА_1 у відмові, як водія, від проходження у встановленому законом порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не встановлено факту керування транспортним засобом та перебування за кермом автомобіля саме ОСОБА_1 є безпідставним та спростовується матеріалами справи.
Відповідно до відомостей відеозапису, наявного у матеріалах справи, зафіксовано рух транспортного засобу ВАЗ 11183, номерний знак НОМЕР_2 та момент зупинки даного автомобіля. Після цього вбачається, що особа, яка керувала транспортним засобом, перемістилася на пасажирське сидіння автомобіля, помінявшись місцями з пасажиром. Ця обставина додатково свідчить про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності.
В подальшому, працівниками поліції виявлено у водія ОСОБА_1 (який на той момент вже перебував на пасажирському сидінні) ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: підвищена жвавість, поведінка, що не відповідає обстановці та запропоновано пройти огляд у медичному закладі. ОСОБА_1 жодним чином не реагував на вимогу поліцейських. Ігнорування неодноразових та чітких запитань працівників поліції чи буде ОСОБА_1 проходити огляд було розцінено як відмову від його проходження, що підтверджує факт невиконання законної вимоги. Після цього поліцейськими роз'яснено ОСОБА_1 права та обов'язки, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, за результатами перегляду відеозапису судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем. Доводи апеляційної скарги про протилежне свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Зафіксована на наданих відеозаписах інформація є достатньою та узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами на підтвердження обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги, що поліцейськими неправомірно запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння оскільки в останнього такі ознаки були відсутні не заслуговують на увагу, оскільки ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 Розділу І вищенаведеної Інструкції вбачається, що ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність висновку суду про доведеність факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху.
Посилання сторони захисту на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 14 листопада 2025 року, яким було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки в межах даної справи не надається аналіз та оцінка діяльності патрульних поліцейських щодо процедури документування порушень ПДР, які зумовили складення відповідних адміністративних матеріалів.
Так, у межах даного провадження встановлено, що у ході спілкування з водієм ОСОБА_1 у поліцейського виник сумнів у його тверезості, у зв'язку з чим ним було повідомлено про наявність виявлених ознак наркотичного сп'яніння та оголошено вимогу проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, яка ним не була виконана.
При цьому незгода водія із підставами зупинки керованого ним транспортного засобу, та подальше оскарження відповідних постанов про притягнення його до адміністративної відповідальності не звільняє його від обов'язку, передбаченого п.2.5 Правил дорожнього руху України, пройти на вимогу уповноваженої особи огляд на стан сп'яніння, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи викладене, приходжу висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення, а підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргу адвоката Кириченко Г.В., подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 13 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.М. Герасименко