Справа № 527/2863/25 Номер провадження 22-ц/814/1359/26Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
01 квітня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя Лобов О.А.
судді: Дорош А.І., Триголов В.М.
розглянув в порядку письмового провадження без виклику учасників в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою адвокатки Зачепіло Зоряни Ярославівни, представниці ОСОБА_1 , на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту судового рішення не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд
У вересні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду із вказаним позовом, просило стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 100832430 від 28.04.2024 в сумі 23 144,87 грн, які складаються з: 3 000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 484,87 грн - заборгованість за відсотками; 660 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту; 6 000 грн - пені.
Також просило стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн та 8 000 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позову вказувало, що 28.04.2024 між ОСОБА_1 і ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 100832430, згідно з умовами якого відповідачка отримала 3 000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачці кредит на обумовлену суму, відповідачка, зі свого боку, не виконала умов договору.
24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором № 100832430 від 28.04.2024, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою.
Сума заборгованості відповідачки становить 14 841,12 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3 000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 5 181,12 грн, прострочена заборгованість за комісією становить 660 грн, неустойка - 6 000 грн.
Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 100832430 від 28.04.2024 3 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 12 269,40 грн заборгованості за процентами, а всього 15 269,40 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у сумі 1 598,05 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 277,60 грн.
В апеляційній скарзі адвокатка Зачепіло З.Я., представниця ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд неповно з'ясував обставини справи, зокрема умови укладеного кредитного договору, тому необґрунтовано задовольнив позов.
Зокрема вказує, що договір не містить підтверджень його підписання відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Спосіб та умови підписання договору нічим не підтверджені. Відсутні відомості про те, що відповідач пройшла ідентифікацію та верифікацію особи в особистому кабінеті. Будь які документи, що підтверджують особу позичальниці в матеріалах справи відсутні.
Суду не надано доказів того, що система надавача фінансових послуг взагалі містить можливість формувати та будь-яким способом передавати одноразовий ідентифікатор.
Звертає увагу, що суду не надано дійсних розрахунків та первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту, виписку про рух коштів.
Суду не надано електронні листи, які могли підтвердити існування заборгованості.
Матеріали справи також не містять повного карткового рахунку позичальника, на який було здійснено перерахування коштів та доказів перерахування коштів на рахунок належний відповідачці.
Розмір нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту та є несправедливим.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:
Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2024 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100832430, згідно з умовами якого відповідачці надано кредитні кошти в сумі 3 000 грн строком на 365 днів (а.с.5-7).
Договір підписано одноразовим ідентифікатором 124372 (а.с.5).
Пунктом 1.2 Договору визначено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 3 000 грн.
Кредит надається строком на 365 днів з 28.04.2024, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) 08.04.2025 за пільговим періодом.
Відповідно до п.1.5.1 Договору комісія за надання кредиту становить 690 грн.
Згідно з п.1.5.2. проценти за користування кредитом які нараховуються за ставкою 511 відсотків від фактичного залишку кредиту.
Відповідно до п.2.1. Договору, кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 .
Згідно з п.3.3.2. Договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. цього договору та Графіку платежу.
Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладений в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню ТОВ «Мілоан» ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4. договору). Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п. 6.5. договору).
Відповідно до пункту 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Додатком № 1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту.
Згідно із довідкою ТОВ «Мілоан» б/н від 09.09.2025 ОСОБА_1 ідентифікована як позичальник за укладеним договором, оскільки акцептувала пропозицію, підписавши 28.04.2024 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, направленого на номер телефону відповідний договір (124372) (а.с.12 зворот).
Анкета-заява на кредит № 100832430 від 28.04.2024 містить відомості щодо погодження отримання кредиту відповідачем ОСОБА_1 у ТОВ «Мілоан» (а.с.13).
Згідно копії платіжного доручення № 87874006 від 28.04.2024 ТОВ «Мілоан» на картковий рахунок ОСОБА_1 МASTERCARD № НОМЕР_1 згідно договору № 100832430 зараховано грошові кошти в сумі 3 000 грн (а.с.14).
Відповідно до відомостей ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 остання здійснила одну оплату (15.05.2024) заборгованості у розмірі 660 грн, які були зараховані на сплату процентів - 630 грн та сплату комісії - 30 грн (а.с.14 зворот- 16)
24.09.2024 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» за плату, а ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (портфель Заборгованості).
Згідно з п.1.2 Договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно до вказаних у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань Боржників за Кредитними договорами.( а.с.19-27)
Актом прийому-передачі реєстру Боржників від 24.09.2024 за Договором відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 , ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» прийняв Реєстр Боржників Кредитора від 24.09.2024, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість боржників: 2115.( а.с.29)
Відповідно до витягу реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №112-МЛ/Т від 24.09.2024 ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 100832430 від 28.04.2024 в сумі 14841,12 грн.( а.с.30 зворот)
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», однак, звернувши увагу на умови договору, де у п.1.5.визначено, що загальні витрати складають 12 269,40 грн, а денна процентна ставка складає 1,19%, зменшив проценти, які підлягають до стягнення.
Відмовляючи у стягненні комісії за видачу кредиту суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Мілоан» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов'язані з видачою кредиту, тому положення п. 1.5.1. Договору про споживчий кредит № 100832430 від 28.04.2024 є нікчемними відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення неустойки, суд першої інстанції виходив з того, що штраф, нарахований відповідачці у період дії в Україні воєнного стану, тому позичальник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення.
Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги, виходить з такого.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилами ч. 8 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В ст.3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Із зазначеного вбачається, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. При цьому, відповідачка через особистий кабінет на веб-сайті кредитора подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав позичальниці за допомогою засобів зв'язку на зазначений нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності), який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору.
Укладений між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 договір про надання грошових коштів № 100832430 від 28.04.2024 підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «124372» (а.с.5).
Вказаний ідентифікатор був власноручно введений відповідачкою для електронного підпису. Зазначені підписи підтверджують, що відповідачка ознайомилася та погодилася з усіма умовами договору, підписала угоду одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.
Укладення кредитного договору онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов'язковим.
Пунктом 7.1 кредитного договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Відповідно до п.8.1. договору відступлення права вимоги первісний кредитор зобов?язався передати новому кредитору (позивачу у справі) усю документацію щодо права вимоги до боржників. Тобто первісний кредитор мав передати новому кредитору докази виконання ним свого обов?язку за кредитним договором - перерахування коштів боржнику згідно умов договору, що відповідає приписам ст.517 ЦК України.
У підтвердження виконання первісним кредитором свого обов?язку із надання позичальнику кредитних коштів новий кредитор надав суду світлокопію платіжного доручення № 87874006 від 28 квітня 2024 року (а.с.14).
За змістом ст.ст.77-80 ЦПК України докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності.
Згідно з положеннями ст.12, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Принцип змагальності (п.4 ч.3 ст.2 ЦПК України) забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17; постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).
Апеляційний суд звертає увагу, що за станом на квітень 2024 року діяв Закон України «Про платіжні послуги», який набрав чинності 01 серпня 2021 року, і який не містив поняття «платіжне доручення». За станом на квітень 2024 року Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою НБУ №163 від 29 липня 2022 року, також не містила поняття «платіжне доручення».
Положеннями ЗУ «Про платіжні послуги» у редакції за станом на 28 квітня 2024 року передбачено таке.
Платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.54 ч.1 ст.1)
Після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов'язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію:
1) відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості);
2) суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції;
3) суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо);
4) курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти);
5) дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування.
Надавач платіжних послуг платника зобов'язаний надавати платнику інформацію, передбачену цією частиною, про кожну виконану платіжну операцію за його рахунком не менше одного разу протягом календарного місяця на безоплатній основі у спосіб, визначений договором про надання платіжних послуг (ст.31 ч.4).
Отже, за станом на квітень 2024 року первісний кредитор, якщо він дійсно виконав обов?язок з перерахування коштів, мав можливість отримати від надавача платіжної послуги інформацію про виконання платіжної операції згідно доручення (платіжної інструкції відповідно до вимог закону) від 28 квітня 2024 року і був зобов?язаний згідно умов договору відступлення права вимоги і ст.517 ЦК України передати таку інформацію новому кредитору (позивачу у справі), проте такі докази у справі відсутні.
Окрім того, відповідно до Додатку до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (пункт 10 розділу I) платіжна інструкція має містити, зокрема такі відомості:
дата прийняття до виконання -у платіжній інструкції в паперовій формі зазначаються прийняття до виконання надавачем платіжних послуг платника платіжної інструкції: число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом і рік - цифрами РРРР, які засвідчуються власноручним підписом уповноваженого працівника;
дата виконання - у платіжній інструкції в паперовій формі зазначаються число, місяць та рік виконання платіжної інструкції платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словом, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються власноручним підписом уповноваженого працівника.
Тобто, законом встановлено, що платіжний документ має містити відомості про виконання надавачем платіжної послуги доручення платника про перерахування коштів.
Оцінюючи наданий у справу документ - Платіжне доручення №87874006 від 28 квітня 2024, апеляційний суд зауважує, що відповідно до закону у редакції до 01 серпня 2021 року платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача, і відповідно до додатку №2 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 (у редакції до 01 серпня 20921 року), цей розрахунковий документ має містити (у нижньому правому кутку) обов?язковий реквізит - відмтіка «Проведено банком/дата/ підпис банку». Долучена до позову електронна копія платіжного доручення № 87874006 від 28 квітня 2024 такої відмітки не містить (а.с.14).
Отже, не є належним (ст.77 ЦПК України) і достатнім (ст.80 ЦПК України) доказом платіжне доручення (єдиний доказ) на підтвердження виконання обов?язку первинного кредитора з надання коштів за укладеним кредитним договором.
Колегія суддів звертає увагу, що належним підтвердженням банківської операції від 28 квітня 2024 року могла бути виписка по особовому (картковому) рахунку, яка не була надана суду і позивач не клопотав про її витребування.
З огляду на наведені мотиви рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог, а саме про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю.
Відповідно ст.141 ЦПК України, з ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.
Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвокатки Зачепіло Зоряни Ярославівни, представниці ОСОБА_1 , задовольнити.
Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відмовити за недоведеністю у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 633,60 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2026 року.
Головуючий суддя О.А.Лобов
Судді: А.І.Дорош
В.М.Триголов