Справа №274/6814/25 Головуючий у 1-й інст. Корбут В. В.
Категорія 76 Доповідач Григорусь Н. Й.
06 квітня 2026 року м.Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Григорусь Н.Й.,
суддів: Галацевич О.М., Панкеєвої В.А.,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Гімназії №11 м.Бердичева Житомирської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 січня 2026 року з викликом сторін,
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу.
Ухвалами Житомирського апеляційного суду 16 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у зазначеній вище справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
25 березня 2026 року скаржник ОСОБА_1 подала заперечення на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 16 березня 2026 року про відкриття провадження, просила розгляд справи проводити з повідомленням (викликом) учасників справи з посиланням на постанову Верховного суду у справі №174/814/19 від 15 вересня 2021 року. Вказала, зокрема, що суд першої інстанції залишив поза увагою та не дослідив належним чином зібрані у справі докази. Вважала розгляд справи без повідомлення сторін порушенням принципу змагальності та рівності сторін. Крім того, 25 березня 2026 року подала клопотання про встановлення строків для подання відзиву на апеляційну скаргу, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, колегія суддів вважає, що в задоволенні заявленого клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін необхідно відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно вимог ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Перелік справ, які може бути розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження, наведено у статті 274 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у надані нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. Частиною другою вказаної статті визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Частина четверта статті 274 ЦПК України містить імперативну норму, що визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження.
Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірних матеріально-правових відносин.
Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України).
Відповідно до вимог ч. ч. 5-6 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказана справа відноситься до категорій справ, які підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
Перевіривши матеріали справи, зміст заяви ОСОБА_1 про розгляд справи з викликом сторін, в якій не наведено жодного аргументу для призначення судового розгляду справи в загальному провадженні, зважаючи на те, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують проведення судового засідання з повідомленням сторін, враховуючи конкретні обставини справи, колегія суддів не вбачає підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В силу вимог частини 1 ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Апеляційним судом на час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду без повідомлення учасників справи у цій справі не було встановлено підстав для визнання обов'язковою явки для надання особистих пояснень будь-кого з учасників цієї справи, зокрема ОСОБА_1 . Не встановлено таких підстав і під час вирішення заявленого клопотання. Разом з тим, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у справі апеляційний суд визначив строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо поданих заяв чи клопотань (за їх наявності) протягом 15 днів з моменту отримання ухвали, але не пізніше початку розгляду справи.
Посилання заявника на постанову Верховного суду у справі №174/814/19 від 15 вересня 2021 року, колегія вважає необґрунтованими, оскільки у межах розгляду вказаної справи суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності дотримання апеляційним судом вимоги цивільної процесуальної форми та процедури проведення спрощеного позовного провадження, що включає в себе відкриття апеляційного провадження, про що суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, та надіслання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копією апеляційної скарги з доданими до неї додатками (частина перша статті 359, стаття 361 ЦПК України).
Обставини справи, які перешкоджають суду апеляційної інстанції вирішити спір по суті без особистої явки сторін, у клопотанні не наведені.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи з викликом сторін.
27 березня 2026 року до апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 разом з доказами надіслання його копії скаржнику. Апеляційний суд вважає за доцільне на підставі ч.4 ст.179 ЦПК України встановити апелянту строк для подання відповіді на відзив до 15 квітня 2026 року.
Керуючись ст. ст. 7, 19, 274, 279, 368, 369 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Гімназії №11 м. Бердичева Житомирської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 січня 2026 року з викликом сторін.
Встановити скаржнику строк для подання відповіді на відзив до 15 квітня 2026 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді