Справа № 295/4610/26 Номер провадження № 11-сс/4805/244/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія бездіяльність слідчого, прокурора Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
06 квітня 2026 рокум. Житомир
Житомирський апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду Житомирської області від 18 березня 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність на бездіяльність прокурора, -
16.03.2026 ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Богунського районного суду Житомирської області із скаргою на бездіяльність на бездіяльність прокурора. В ній просив визнати бездіяльність прокурора Житомирської окружної прокуратури, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025060610000463 протиправною, зобов'язати прокурора невідкладно виконати ухвалу слідчого судді від 03.03.2026 року у справі №295/3575/26, якою у кримінальному провадженні №12025060610000463 було зобов'язано розглянути клопотання ОСОБА_6 від 24.02.2026 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні та прийняти за наслідками такого розгляду відповідне процесуальне рішення, та просив зобов'язати прокурора розглянути його клопотання від 24.02.2026 і повідомити про результати розгляду.
Відмовляючи у відкритті провадження слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі від 18.03.2026 дійшов висновку, що бездіяльність прокурора із невиконання ухвали слідчого судді не може бути предметом оскарження в порядку статті 303 КПК України, а питання зобов'язання прокурора розглянути клопотання ОСОБА_6 від 24.02.2026 про визнання його потерпілим вже вирішене ухвалою слідчого судді від 03.03.2026, тому повторне його вирішення за такою процедурою законом не передбачено.
В апеляційній скарзі від 25.03.2026 заявник просить ухвалу слідчого судді скасувати та направити скаргу в суд першої інстанції для її розгляду по суті.
Зазначає, що слідчий суддя неправильно застосував норми статті 303 КПК України та дійшов помилкового висновку про те, що оскаржувана ним бездіяльність не підлягає розгляду в порядку цієї статті.
Вказує, що у даному випадку прокурор не розглянув його клопотання у строк, визначений ст.220 КПК України; не прийняв процесуальне рішення; не повідомив заявника про результати розгляду; не виконав ухвалу слідчого судді.
Переконує, що наявна триваюча процесуальна бездіяльність, яка підлягає оскарженню.
Стверджує, що відмова слідчого судді у відкритті провадження фактично позбавляє заявника реалізувати право на судовий захист, суперечить ст.55 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеній практиці ЄСПЛ щодо обов'язковості судових рішень.
Доводить, що у даному випадку його скарга прямо підпадає під дію ст.303 КПК України, а невиконання ухвали слідчого судді містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 КПК України.
В судове засідання ОСОБА_6 не з'явився, повідомлений належним чином через кабінет в системі «Електронний суд» та через зазначену ним електронну пошту, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями про відкладення судового розгляду - не звертався.
Прокурор ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, в заяві від 06.04.2026 просив розглядати справу без його участі, проти задоволення апеляційної скарги заперечив.
В зв'язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе здійснювати її розгляд без участі осіб, що не з'явились та в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 405, ст. 406 КПК України.
Перевіривши матеріали судового провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим.
Перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, визначено в частині 1 статті 303 КПК України.
Згідно ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Дійсно, бездіяльність прокурора у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк може бути оскаржена визначеним у пункті 1 частини 1 статті 303 КПК України колом осіб.
Однак порушені у скарзі ОСОБА_6 питання, з якими він звернувся до слідчого судді вже вирішені ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 03.03.2026 року у справі №295/3575/26, якою, зокрема, вже було зобов'язано прокурора розглянути в порядку ст. 220 КПК України одне й теж саме клопотання ОСОБА_6 від 24.02.2026 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні та прийняти за наслідками такого розгляду відповідне процесуальне рішення, оформлене згідно з нормами КПК України.
Повторне оскарження тієї ж самої бездіяльності прокурора, допущеної з тих же самих підстав не передбачено законом, як і не передбачено статтею 303 КПК України оскарження бездіяльності, що полягає у невиконанні ухвали слідчого суді.
Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливостями і непереборними обставинами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.».
З цих підстав колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги про порушення права на ефективний засіб юридичного захисту.
Що стосується вимоги скарги про зобов'язання прокурора невідкладно виконати ухвалу слідчого судді від 03.03.2026, то закон не передбачає можливості оскарження під час досудового розслідування у порядку статті 303 КПК України бездіяльності, яка полягає саме у невиконанні судового рішення. Тому апеляційний суд не погоджується із доводами апеляційної скарги про неправильне застосування цієї статті слідчим суддею.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкриті провадження у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, що не підлягає оскарженню.
Встановивши, що слідчий суддя вже зобов'язав прокурора розглянути клопотання заявника від 24.02.2026, про що знову просив заявник у своїй скарзі від 16.03.2026, з'ясувавши, що статтею 303 КПК України не передбачена можливість оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у невиконанні ухвали слідчого судді, заявнику обґрунтовано було відмовлено у відкритті провадження за його скаргою.
Колегією суддів не встановлено істотного порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду Житомирської області, якою відмовлено у відкритті провадження за його скаргою - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4