Житомирський апеляційний суд
Справа №283/198/26 Головуючий у 1-й інст. Тимошенко А. О.
Категорія 88 Доповідач Павицька Т. М.
06 квітня 2026 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого Павицької Т.М.,
суддів Борисюка Р.М., Талько О.Б.
розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №283/198/26 за заявою ОСОБА_1 про звільнення від обов'язків опікуна, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Тимошенка А.О. в м. Малин Житомирської області,
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просила:
- звільнити її від повноважень опікуна ОСОБА_2 , яким її призначено рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2012 року, справа №619/1284/12;
- призначити ОСОБА_3 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2026 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про звільнення від обов'язків опікуна передано за підсудністю до Попільнянського районного суду Житомирської області.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що ст. 62 ЦК України вказує на альтернативність місця розгляду справ даної категорії та регулює питання підсудності - опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Вважає, що у даній категорії справ не потрібно застосовувати аналогію права, як вчинив суд першої інстанції, оскільки є пряма норма закону, яка регулює дане питання. Звертає увагу на те, що до справи необхідно залучати орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, тобто орган за місцем її проживання, а не орган опіки та піклування виконавчого комітету Попільнянської районної ради Житомирської області. Враховуючи вищевикладене просить скасувати ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2026 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (стаття 125 Конституції України).
Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК України).
Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.
Питання про підсудність справ визначається цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 1 частини другої статті 293 ЦПК передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV цього Кодексу.
Порядок розгляду судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи визначено Главою 2 Розділу IV ЦПК України.
Статтею 295 ЦПК України встановлено, що заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.
Отже, підсудність розгляду даної категорії справ визначається місцем проживання особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у психіатричному закладі, місцем знаходження цього закладу.
При цьому, статтею 300 ЦПК України встановлено, що суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу.
Однак, положення статті 300 ЦПК України не встановлюють окремих правил визначення підсудності такої заяви.
Згідно із частиною дев'ятою статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Оскільки порядок розгляду заяви про звільнення опікуна від повноважень визначено у Главі 2 «Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи» Розділу IV «Окреме провадження», тому, враховуючи положення частини дев'ятої статті 10 ЦПК України, застосуванню підлягають правила підсудності, встановлені статтею 295 ЦПК України.
З матеріалів справи встановлено, що недієздатна ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в селі Ходорків Попільнянської територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Відповідно до частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Оскільки колегією суддів встановлено, що підсудність даної категорії справ визначається за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу, а в даному випадку така особа проживає в селі Ходорків Попільнянської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, то дана справа територіально підсудна Попільнянському районному суду Житомирської області.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що з мотивувальної частини рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 23 квітня 2012 року, у справі №619/1284/12 слідує, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 22.09.1989 по 23.04.2012 перебувала в Ходорківському психоневрологічному інтернаті.
21 жовтня 2022 року до Попільнянського районного суду Житомирської області у справі №619/1284/12 надійшла заява представника КУ «Ходорківський психоневрологічний інтернат» - Лавренюк О.М. про виправлення описки в рішенні суду по справі №619/1284/12 від 23 квітня 2012 року, що опосередковано вказує на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходиться в КУ «Ходорківський психоневрологічний інтернат», яке має місце знаходження за адресою: с. Ходорків Попільнянської територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
До того ж у своїй заяві про звільнення від повноважень опікуна ОСОБА_1 зазначила, що місцем проживання та проходження курсу лікування ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 .
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 проживає в м. Малин заявником не надано.
Відтак, враховуючи вищевикладене дана справа територіально підсудна Попільнянському районному суду Житомирської області.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, заявник посилалася на ту обставину, що суд першої інстанції не застосував положення статті 62 ЦК України.
Так, відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Отже, вказаною нормою визначено місце встановлення опіки та піклування.
Матеріали справи свідчать, що питання щодо встановлення опіки над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було вирішене Попільнянським районним судом Житомирської області у справі №619/1284/12, яким призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказана справа підсудна Попільнянському районному суду Житомирської області.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права й підстав для її скасування, не вбачає.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 03 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.
Головуючий Т.М. Павицька
Судді Р.М. Борисюк
О.Б. Талько