06.04.2026
Справа № 696/195/23
Провадження № 1-кп/696/11/26
іменем України
06 квітня 2026 року Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 (в режимі ВКЗ),
представника потерпілого ТОВ «Укрриба компані» - ОСОБА_8 (в режимі ВКЗ),
розглянувши матеріали кримінального провадження № 12022140000000233 від 17.06.2022 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.190, ч.5 ст.27, ч.4 ст.358 КК України,
На розгляді Кам'янського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
06.04.2026 від захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 08.03.2023 р., у задоволенні клопотання прокурора, про продовження дії додаткових обов'язків обвинуваченого, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, відмовлено. В подальшому будь-які додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не визначались. Крім того, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, визначені в ухвалі слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23.01.2023 на даний момент, зменшились, або взагалі відсутні по тій причині, що ОСОБА_6 , маючи запобіжний захід у вигляді застави з 09.09.2022 р. по теперішній час, не вчинив жодних дій, які свідчили б про його неналежну процесуальну поведінку.
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на його безпідставність, зазначив, що обставини, при яких обвинуваченому, було обрано саме такий запобіжний захід, фактично не змінилися.
Захисник ОСОБА_7 просив клопотання задовольнити, враховуючи вказані в ньому обставини. Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання захисника підтримав.
Представник потерпілої сторони - адвокат ОСОБА_8 підтримала думку прокурора, просила відмовити у задоволенні клопотання.
Під час вирішення клопотання суд виходить з наступного.
Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 03.09.2022 р. відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із зазначенням застави у вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на той час становило 496 200 (чотириста дев'яносто шість тисяч двісті) гривень. Вказаний розмір застави, в інтересах ОСОБА_6 , було внесено 09.09.2022 р. Відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, на той час, на ОСОБА_6 було покладені додаткові зобов'язання, які ухвалами слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області востаннє були продовжені 23.01.2023 р. строком на 60 діб.
У березні 2023 р. прокурор подав до суду клопотання про продовження дії додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 08.03.2023 р., у справі №696/195/23, у задоволенні клопотання прокурора, про продовження дії додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, відмовлено.
В подальшому будь-які додаткові обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , не визначались.
Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно з положеннями ч.7 ст.194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Вищенаведені норми вказують на те, що такий запобіжний захід як застава застосовується упродовж усього кримінального провадження.
Враховуючи положення ст.ст. 182, 194 КПК України, запобіжний захід у вигляді застави є з необмеженим строком, а термін у два місяці встановлюється лише для обов'язків, покладених на підозрюваних, обвинувачених слідчим суддею, судом на підставіст.194 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Під час застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави слідчим суддею перевірені обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, обставини, що свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, а також встановлені докази, які обґрунтовують ці обставини.
ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, на час розгляду клопотання сторони захисту ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, на даному етапі розгляду справи не зменшилась.
Наведені захисником обставини не є достатніми для прийняття рішення про зміну застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України внесення застави заставодавцем є його правом, а не обов'язком. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі, тобто вона висловлює своє добровільне волевиявлення на внесення застави та згоду нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку вона вносить заставу. Погоджуючись внести заставу та нести відповідні обов'язки як заставодавця, останній мав усвідомлювати існування ризику неповернення застави та звернення її в дохід держави.
Враховуючи викладене, в тому числі добровільність застави, а також те, що на даний час судовий розгляд кримінального провадження не завершено, суд перебуває на стадії дослідження доказів по справі, підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 на особисте зобов'язання суд не вбачає, у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 слід відмовити.
Керуючись ст. 174 КПК України, суд,-
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_2