Справа № 692/74/26
Провадження № 2-др/692/6/26
06.04.26
06 квітня 2026 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Левченко Л.О.,
за участю секретаря Савенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат по цивільній справі № 692/74/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
До суду звернувся представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сучило Артем Олегович з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
Заява обґрунтована тим, що у провадженні суду перебувала вказана цивільна справа. Рішенням суду від 16.03.2026 у задоволенні позову відмовлено. Вказує, що у п. 6 відзиву відповідачем було зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи, відповідно до якого витрати на професійну правничу допомогу становлять 25000,00грн. та вказано, що докази понесених витрат будуть надані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Зазначив, що згідно договору про надання правничої допомоги № 206 від 02.02.2026 гонорар адвокатського об'єднання погоджується за взаємною згодою та оформлюється додаткової угодою до цього договору. Додатковою угодою № 1 до вказаного договору визначено порядок оплати гонорару за представництво інтересів клієнта в суді 1 інстанції та визначено його розмір: 25000,00грн. Відповідачем здійснено оплату гонорару двома платежами у загальному розмірі 25000,00грн. Факт належного надання послуг підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг. Тому просить ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00грн.
Від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Весеньова Є.В. 25.03.2026 надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. У клопотанні представник позивача, посилаючись на норми ст. 137 ЦПК України та практику Верховного Суду, вказує на право суду при наявності клопотання іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу. Зазначає про критерій реальності понесених витрат та розумність їх розміру та що витрати на професійну правничу допомогу не можуть бути способом надмірного збагачення сторони. Тому враховуючи складність справи, її розгляд у письмовому провадженні без виклику сторін, ціну позову та інші критерії оцінки співмірності розміру витрат просить зменшити розмір витрат з 25000,00грн. до 1000,00грн.
Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сучило А.С. 03.04.2026 надійшло заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу. У запереченні представник вказав, що обов'язок доведеності неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення таких витрат. У запереченні представник позивача не доводить, чому вважає за необхідне зменшити суму витрат на правничу допомогу до розміру 1000,00грн. Вказує, що представником позивача не надано аналізу поданих до суду доказів щодо заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу, виконаної адвокатом роботи та співставлення із критеріями, визначеними в ЦПК України та зазначеними у клопотанні правовими позиціями Верховного Суду. Зазначає, що разом з заявою про ухвалення додаткового рішення було подано докази понесених судових витрат. Зазначив, що у ході розгляду справи відповідачу було надано послуги (всього сім найменувань згідно вказаного у запереченні переліку). Вважав заявлену ціну співмірною з ціною позову та пропорційною до суми витрат на професійну правничу допомогу, яка була заявлена позивачем, такою, що відповідає ринковим цінам вартості послуг надання правничої допомоги адвокатами. Тому просив відмовити представнику позивача у задоволенні клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги та стягнути позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00грн.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не прибули.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 та його представник не прибули.
Згідно ч. 3,4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд вважає можливим продовжити розгляд заяви.
Дослідивши заяву та додані до неї додатки суд дійшов до наступного.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 16.03.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовлено.
Стороною відповідача під час розгляду основної справи було подано відзив, у якому надано попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00грн., докази понесення яких відповідач зобов'язався надати порядку ч. 4 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України.
Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат відповідача ОСОБА_2 на правову допомогу його представник надав суду: Договір № 206 про надання правничої допомоги від 02.02.2026, Додаткову угоду № 1 до Договору № 206 про надання правничої допомоги від 02.02.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2026 відповідно до Договору № 206 про надання правничої допомоги від 02.02.2026 та 2 платіжні інструкції.
Згідно Договору № 206 про надання правничої допомоги, його сторонами є Адвокатське об'єднання «ЛексЛенд» (адвокатське об'єднання) та ОСОБА_2 (клієнт). Предметом договору є правнича допомога клієнту на умовах, передбачених договором. Підпунктами пункту 1.2 Договору визначено види правничої допомоги.
Згідно п. 1.2.6 Договору для надання правничої допомоги клієнту адвокатське об'єднання призначає адвоката Сучило Артема Олеговича.
Розділом 3 Договору передбачено гонорар за послуги, відшкодування витрат та порядок розрахунків. Так, гонорар погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього договору.
Згідно п. 5.1 Договору адвокатське об'єднання оформлює надання правничої допомоги актом наданих послуг.
Згідно Додаткової угоди № 1 від 02.02.2026 ця додаткова угода визначає порядок оплати гонорару адвокатському об'єднанню за надання правничої допомоги, а саме: представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції по цивільній справі № 692/74/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (п. 1). Гонорар адвокатського об'єднання за надання правничої допомоги, складає 25000,00грн. (п. 2). Гонорар сплачується клієнтом на розрахунковий рахунок адвокатського об'єднання (п. 3). Правнича допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданих послуг, який підписується сторонами та скріплюється печаткою (п. 4).
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2026 його сторони підтверджують надання адвокатським об'єднанням комплекс професійної правничої допомоги, визначений у додатковій угоді № 1 від 02.02.2026 до Договору № 206 про надання правничої допомоги від 02.02.2026, а саме представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції по цивільній справі № 692/74/26. Доручення клієнта адвокатському об'єднанню виконано у повному обсязі на суму 25000,00грн.
Згідно платіжної інструкції № 282249445 від 03.02.2026 ОСОБА_2 перерахував АО ЛексЛенд кошти у розмірі 8000,00грн. з призначенням платежу: оплата за надання правничої допомоги згідно рах #02/02/26 від 02.02.2026.
Згідно платіжної інструкції №@PL831294 від 03.02.2026 ОСОБА_2 перерахував АО ЛексЛенд кошти у розмірі 17000,00грн. з призначенням платежу: оплата за надання правничої допомоги згідно рах 02/02/26 від 02.02.2026. ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
У постанові від 12 травня 2020 року по справі № 904/4507/18 обґрунтовуючи правові підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Заявляючи клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу сторона відповідача ОСОБА_2 щодо обґрунтування розміру гонорару посилається на Додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 206 та вказує, що факт належного надання послуг адвокатським об'єднанням підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг.
Заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу у вказаному стороною відповідача ОСОБА_2 розмірі, сторона позивача ОСОБА_1 посилалась на критерії оцінки співмірності таких витрат та на ціну позову, вказувала, що розгляд справи проводився у письмовому провадженні без виклику сторін.
Дослідивши надані стороною відповідача ОСОБА_2 докази на підтвердження понесених витрат, суд звертає увагу, що договором про надання правничої допомоги не визначено вартість наданих послуг та вказано що гонорар оформлюється додатковою угодою.
Додатковою угодою № 1 від 02.02.2026 визначено розмір гонорару у 25000,00грн. за представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції, проте не визначено порядок його обчислення, не встановлено, якою є оплата (фіксований розмір чи погодинна оплата), не вказано складові такої послуги та не визначено перелік і розмір вартості таких складових, пов'язаних з наданням правової допомоги
У пункті 2.6 заперечення на клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу сторона відповідача вказує, що адвокатським об'єднанням по справі було виконано такі роботи (всього 7 найменувань): дослідження наданих клієнтом матеріалів справи, аналіз фактичних обставин справи та практика застосування відповідних норм права, надання правової консультації, дослідження матеріалів цивільної справи № 692/1109/23 між тими ж сторонами щодо тих правовідносин, що стали підставою звернення ОСОБА_1 з цим позовом, підготовка та подача відзиву, дослідження поданих стороною позивача заперечень, підготовка та подання до суду заперечень сторони відповідача на заперечення позивача від 09.03.2026.
Проте, з наданих стороною відповідача доказів не вбачається, що Ричці В.М. надавались саме такі види (послуги) правничої допомоги. Також не надано жодних відомостей про час, витрачений на надання вказаних послуг та про їх вартість. Як додаткова угода, так і акт прийому-передачі наданих послуг містять інформацію тільки про надану послугу: представництво інтересів клієнта в суді першої інстанцію без розшифровки складових вказаної послуги, їх вартості та витраченого адвокатом часу на їх надання.
Тому посилання сторони відповідача на відсутність аналізу сторони позивача поданих до суду доказів щодо заявленого відповідачем розміру витрат на правничу допомогу, виконаної адвокатом роботи та співставлення з критеріями, визначеними ЦПК України не заслуговують на увагу.
Суд звертає увагу, що дана справа є типовою та нескладно, розгляд самої справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, а представником через систему «Електронний суд» було подано до суду: заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, відзив на позовну заяву з додатками та заперечення на відповідь на відзив з додатками.
Тому у суду виникають сумніви щодо об'єму наданих відповідачу послуг щодо надання правничої допомоги
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи обставини цієї справи, вказані вище, складність та категорію справи, а також положення ЄСПЛ та практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу в цілому, суд вважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 10000,00 грн., що і буде становити співмірні і розумні витрати відповідача на професійну правничу допомогу у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263-264, 270 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сучило Артема Олеговича про ухвалення додаткового рішення про стягнення понесених судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Сторони по справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Л.О. Левченко