Справа № 571/694/26
Провадження № 1-кс/571/86/2026
06 квітня 2026 року с-ще Рокитне
Слідча суддя Рокитнівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026181190000075 від 03.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України,
До Рокитнівського районного суду Рівненської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 (далі - слідчий), погоджене з начальником Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що слідчим відділенням відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026181190000075 від 03.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України.
Із матеріалів клопотання вбачається, що 03.04.2026 о 01.00 год. зі служби 102 надійшло повідомлення працівників Азов ГОР-С1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 про те, що на автодороги поблизу с-ще Томашгород, Сарненського району Рівненської області, під час поверхневої перевірки у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 було виявлено каміння зовні схоже на бурштин-сирець, масою 200 грам.
Дане заява зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» та журналі отримання матеріалів єдиного обліку ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області за №2047 від 03 квітня 2026 року.
На виконання вимог ст. 214 КПК України старшим слідчим СВ ОСОБА_3 03.04.2026 відомості про кримінальне правопорушення за даним фактом внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026181190000075 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 240-1 КК України та розпочато досудове розслідування.
03.04.2026 у порядку, передбаченому ст. 237 КПК України проведено огляд місця події - автодороги неподалік с-ще Томашгород, Сарненського району Рівненської області. В ході проведення огляду на капоті службовому автомобіля, поруч із яким знаходився громадянин ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходилося каміння зовні схоже на бурштин сирець масою приблизно 10 грам.
Крім того, 03.04.2026 проведено додатковий огляд місця події автодороги неподалік с-ще Томашгород, Сарненського району Рівненської області. В ході проведення огляду на узбіччі дороги в траві виявлено каміння бурштину сирцю, яке було розкидане та знаходилось в хаотичному порядку в радіусі 2х3 метри. За результати проведення додаткового огляду виявлено та вилучено до ВП №2, приблизно 105 грам каміння зовні схожого на бурштин сирець, різними розмірами та фракціями.
03 квітня 2026 року рішенням слідчого вказане вище майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України. Вище вказане свідчить про те, що вказаний бурштин-сирець масою 115 грам. може бути незаконного походження, що дає достатні підстави вважати, що вище вказане майно є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.240-1 КК України.
Власник майна у судове засідання до суду не з'явився.
Слідчий у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд за його відсутності, клопотання підтримує та просить задоволити.
З урахуванням неявки учасників, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши надані матеріали, слідча суддя прийшла до висновку.
Судом встановлено, що СВ відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026181190000075 від 03.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 240-1 КК України.
03.04.2026 у порядку, передбаченому ст. 237 КПК України проведено огляд місця події - автодороги неподалік с-ще Томашгород, Сарненського району Рівненської області. В ході проведення огляду на капоті службовому автомобіля, поруч із яким знаходився громадянин ОСОБА_6 , було виявлено та вилучено прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходилося каміння зовні схоже на бурштин сирець масою приблизно 10 грам.
Крім того, 03.04.2026 проведено додатковий огляд місця події автодороги неподалік с-ще Томашгород, Сарненського району, Рівненської області. В ході проведення огляду на узбіччі дороги в траві виявлено каміння бурштину сирцю, яке було розкидане та знаходилось в хаотичному порядку в радіусі 2х3 метри. За результати проведення додаткового огляду виявлено та вилучено до ВП №2, приблизно 105 грам каміння ззовні схожого на бурштин сирець, різними розмірами та фракціями.
03 квітня 2026 року рішенням слідчого вказане вище майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки воно відповідає критеріям зазначеним в ст. 98 КПК України.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
При цьому тільки у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Враховуючи вищевикладені обставини те, що повернення майна може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя, приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно, з метою збереження речових доказів, так, як не застосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна, що було об'єктом кримінально протиправних дій, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 395 КПК України, слідча суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на каміння зовні схоже на бурштин-сирець масою 115 грам, шляхом заборони його відчуження, розпорядження та/або користування до прийняття процесуального рішення у кримінальному проваджені.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_1