Справа № 569/6253/26
1-кс/569/2660/26
01 квітня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі слідчого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
слідчої - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника підозрюваного адвоката - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Рівненській області майор поліції ОСОБА_4 погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України,-
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не маючи ліцензії на зберігання чи оптову/роздрібну торгівлю підакцизними товарами, з метою незаконного збагачення, незаконно придбали з метою збуту, зберігали з цією метою та здійснювали збут незаконно виготовленого тютюну.
ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , маючи прямий умисел на незаконне придбання з метою збуту, зберігання з цією метою та збут незаконно виготовленого тютюну, порушуючи вимоги законодавства України про виробництво та обіг підакцизних товарів, до яких, згідно з вимогами п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України, відноситься тютюн, ст. ст. 2, 20-23, 41, 65 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», п. 7 ч. 1 ст. 7, ч. 9 ст. 9 ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності», усвідомлюючи суспільно-протиправний характер свого діяння, маючи намір займатися діяльністю, спрямованою на реалізацію незаконно виготовленого тютюну, який не відповідає вимогам та стандартам, що затверджені i зареєстровані у встановленому законодавством порядку, нормативних документів, що діють в Україні, без сплати акцизного податку, в порушення вимог п. 222.1, п. 222.3 ст.222, п.226.1, п.226.2, ст.226, п.228.9 ст.228 Податкового кодексу України, які передбачають обов'язки сплати акцизного податку суб'єктами господарювання при роздрібній торгівлі підакцизними товарами, забезпечення їх маркування підакцизних товарів, що є умовою продажу таких товарів та встановлюють відповідальність продавців таких товарів, вважаючи, що торгівля незаконно виготовленим тютюном є легким та швидким способом покращити своє матеріальне становище, свідомо й достовірно знаючи про факти незаконності його виготовлення за формою, видом та відмінними ознаками, вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах придбали, без належних документів, які посвідчують якість та відповідність товарів ДСТУ України, за відсутності сертифікату відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, які надаються виробником, тобто усвідомлюючи, що якість тютюну не підтверджено та є завідомо сумнівною, не менше 438 кг незаконно виготовленого тютюну, який зберігали з метою збуту за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 20.01.2025, близько 18 год. 53 хв. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , реалізовуючи умисел направлений на збут незаконно виготовленої підакцизної продукції, зокрема тютюну, шляхом відправлення через логістичну компанію ТОВ «НОВА ПОШТА» з відділення № 31, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Богоявленська, буд. 40, збув для ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 870 грн. близько 1 кг тютюну та порожні гільзи з фільтром для наповнення тютюном з написами «1000, 100 GRATIS, TOP GILZY PAPIEROSOWE Z FILTREM».
Також, 10.02.2025, близько 15 год. 40 хв. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , реалізовуючи умисел направлений на збут незаконно виготовленої підакцизної продукції, зокрема тютюну, шляхом відправлення через логістичну компанію ТОВ «НОВА ПОШТА» з відділення № 31, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Богоявленська, буд. 40, збув для ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 890 грн близько 1 кг тютюну та порожні гільзи з фільтром для наповнення тютюном з написами «1000, 100 GRATIS, FILTER TUBES, AMIGOS, COMPANEROS».
Крім того, 18.02.2025, близько 19 год. 27 хв. ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 , реалізовуючи умисел направлений на збут незаконно виготовленої підакцизної продукції, зокрема тютюну, шляхом відправлення через логістичну компанію ТОВ «НОВА ПОШТА» з відділення № 18, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Володимира Стельмаха, буд. 9Б збув для ОСОБА_9 за грошові кошти в сумі 890 грн близько 1 кг тютюну та порожні гільзи з фільтром для наповнення тютюном з написами «1000, 100 GRATIS, TOP GILZY PAPIEROSOWE Z FILTREM».
05.03.2025 протиправна діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_8 припинена працівниками поліції та проведеним санкціонованим обшуком за місцем їхнього проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено 37 поліетиленових мішків білого кольору та 6 картонних коробок наповнених тютюном, загальною вагою 435 кг.
Вилучений незаконно виготовлений тютюн відноситься до тютюну курильного із функціональним призначенням, як тютюнової сировини для куріння або виготовлення сигарет, який відносяться до підакцизних товарів, згідно висновків експертів № СЕ-19/120-25/14670-БД від 03.12.2025 та № СЕ-19/118-26/3684-ТВ від 17.03.2026.
23 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою та збуті незаконно виготовленого тютюну, вчиненому за попередньою мово групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
Разом з тим, на підставі п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, слід зазначити обставини, які свідчать про те, що наявні ризики, які виправдовують застосування до ОСОБА_5 вказаного запобіжного заходу, а саме, необхідністю запобігти спробам останнього: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом підакцизних товарів.
Виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні:
переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду - являється те, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204 КК України відноситься до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді штрафу від 5000 до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням продукції.
У зв'язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, та усвідомлення ОСОБА_5 , що його протиправну діяльність викрито, - дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переїхати до іншої області чи району, цим самим може затягувати та перешкоджати проведенню всебічного і об'єктивного досудового розслідування, а тому застосування запобіжного заходу вигляді застави з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, повністю відповідатиме тяжкості вчиненого ним злочину та є необхідним для того, щоб запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Застосування особистого зобов'язання не зможе забезпечити дотримання ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного.
Обґрунтування ризику: вчинити інше кримінальне правопорушення кримінальне правопорушення, - являється те, що ОСОБА_5 займається діяльністю, пов'язаною з незаконним обігом підакцизних товарів протягом тривалого часу, мав тісний зв'язок із покупцями, що дає можливість повторно вчинити протиправні діяння.
При з'ясуванні обставин, які відповідно до ст. 178 КПК України, слід врахувати при застосуванні ОСОБА_8 запобіжного заходу: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним вищевказаного кримінального правопорушення; вік та стан здоров'я підозрюваного, який являється працездатним; ризик продовження протиправної поведінки.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини та просили його задоволити.
Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання, просили обрати заставу в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судом вставлено, що СУ ГУНП в Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024161000000034, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.06.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 199, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
23 березня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у незаконному придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою та збуті незаконно виготовленого тютюну, вчиненому за попередньою мово групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності, вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованих кримінальних правопорушень.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але і високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», у справі «Летельє проти Франції» вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Також за статтею 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
За частинами 4, 5 статті 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
За частиною 6 статті 182 КПК, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
За частиною 11 статті 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається розмір застави -від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов'язки, а саме: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, згідно із практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), слід мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Також практика ЄСПЛ передбачає у разі належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого, пом'якшувати умови обмеження прав та свобод людини, пов'язані зі застосуванням запобіжного заходу.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі від 23.01.2012 №30671/04 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний чи обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) буде здійснювати відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного ОСОБА_5 з урахуванням наявних ризиків, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж застава, не зможе в повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку такого, нівелювати наявні ризики та не забезпечить дієвості кримінального провадження.
Суд приймає до уваги також практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, у рішенні "Мангурас проти Іспанії" від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
При цьому, внаслідок існування ризиків суд вважає необхідним покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого; повідомляти слідчого про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Керуючись статтями 176, 177, 178, 182, 194, 196, 315, 372, 532 КПК, суд,
Клопотання задовольнити.
Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Кузнецовськ Рівненської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді застави - двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66560 ( шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят)гривень, в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.05.2026 року включно.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження; не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: м.Львів, вул..Пасічна, 22, без дозволу слідчого; повідомляти слідчого про зміну місця свого проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в'їзду в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 6 статті 182 КПК підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що в разі невнесення застави ним (або заставодавцями), до нього може бути застосований інший, більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частини 8 статті 182 КПК у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_10