Справа № 545/1274/26
Провадження № 1-в/545/115/26
03.04.2026 Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1
з участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві клопотання засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що за період відбування покарання він добре характеризується за сумлінне ставлення до праці та зразкову поведінку, з перших днів працевлаштований в установі робітником майстерні установи, де дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку та беззаперечно виконує накази працівників колонії, а тому вважає, що сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Засуджений та представник адміністрації у судове засідання не з'явилися, попередньо надали заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши матеріали подання та особової справи, суд проходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Одеського апеляційного суду від 06.11.2020 за ч. 5 ст. 185 КК України до 8 років позбавлення волі; згідно з ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк з 11.09.2017 по 12.09.2017, з 22.09.2017 по 26.09.2017, з 05.11.2020 по 06.11.2020 з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Згідно з ч.2 ст.107 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.107 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до засуджених за кримінальне правопорушення, вчинене у віці до вісімнадцяти років, після фактичного відбуття не менше двох третин строку покарання у виді позбавлення волі, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі і була умовно-достроково звільнена від відбування покарання, але до закінчення невідбутої частини покарання та до досягнення вісімнадцятирічного віку знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Таким чином, на момент звернення до суду із клопотанням ОСОБА_4 відбув більше 2/3 строку призначеного судом покарання, тобто формально має право на розгляд питання щодо застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.
Відповідно до п.17 вказаної постанови Пленуму при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення судам слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці і навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, виправно-трудової установи, а також наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Згідно з характеристикою, затвердженою виконуючим обов'язків начальника державної установи «Божковська виправна колонія (№16)», засуджений ОСОБА_4 в установі працевлаштований робітником майстерні установи, не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці, дотримується вимог режиму відбування покарання та розпорядку дня установи, у взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, за час відбування покарання має 4 заохочення за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК України та Правилами внутрішнього розпорядку колонії, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці; має 7 стягнень, які погашені в установленому законом порядку, засуджений за час відбування покарання сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, чим заслуговує на застосування УДЗ відповідно до ст. 107, КК України.
Так, одним із показників виправлення засудженого є висновок адміністрації установи про те, що засуджена особа довела своє виправлення.
При вирішенні зазначеного питання суд, передусім, бере до уваги висновок комісії щодо ступеня виправлення засудженого, складений із урахуванням аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-виховної роботи, згідно з яким цей показник становить 81 бал.
Адміністрація установи у висновку зазначила, що засуджений «довів своє виправлення». На обґрунтування свого висновку адміністрація установи навела певні обставини, які, на її думку, свідчать про те, що засуджений довів своє виправлення. Вказані обставини знайшли своє підтвердження і під час судового розгляду.
Повно та всебічно проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що засуджений довів своє виправлення і заслуговує умовно-дострокового звільнення від відбуття невідбутої частини покарання.
Керуючись ст. 107 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України,-
Заяву засудженого ОСОБА_4 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - задовольнити.
Засудженого ОСОБА_4 звільнити умовно-достроково на 2 роки 6 місяців 22 дні за вироком Одеського апеляційного суду від 06.11.2020.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 діб з моменту її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1