Справа № 545/2585/23
Провадження № 2/545/1584/26
03.04.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Цибізової С.А.,
з участю секретаря Делії Д.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду, скасування державної реєстрації права власності та припинення речових прав на земельну ділянку, -
Позивач у липні 2023 року звернувся до суду з позовом про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду, скасування державної реєстрації права власності та припинення речових прав на земельну ділянку.
Ухвалою судді від 31.07.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого засідання.
Постановою Верховного Суду від 18.02.2026 у цивільній справі №545/2585/23 за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду, скасування державної реєстрації права власності та припинення речових прав на земельну ділянку касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Захаров Тарас Григорович, задоволено; рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 09 квітня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2025 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 визначено склад суду: головуючий суддя - Стрюк Л.І.
Ухвалою судді від 25.05.2026 заяву судді Стрюк Л.І. про самовідвід задоволено, передано матеріали цивільної справи №545/2585/23 (провадження №2/545/1584/26) за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду, скасування державної реєстрації права власності та припинення речових прав на земельну ділянку - до канцелярії суду для повторного авторозподілу на підставі ст. 33 ч. 1 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2026 справа розподілено на суддю Цибізову С.А.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Так, керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради звернувся до суду з позовом у якому просив:
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0133 площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району за межами населеного пункту, у власність Держави в особі Полтавської міської ради;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності, проведену за гр. ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5324081900:00:001:0133, площею 0,12 га для індивідуального садівництва, на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Дубової Т.В. №51393412 від 28.02.2020, з одночасним припиненням речових прав на вказану земельну ділянку ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1966738853240).
При цьому, згідно з платіжною інструкцією №1599 від 07.07.2023 прокурором при зверненні до суду сплачений судовий збір в сумі 5 368,00 грн за дві вимоги немайнового характеру.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
З урахуванням викладеного, вимога про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду є майновою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.11.2024 по справі №278/2607/24.
Таким чином, позивачем пред'явлено дві вимоги: майнового характеру та немайнового характеру.
При цьому, ціна позову в позовній заяві не вказана.
Згідно з п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Отже, розмір судового збору за вимогу про повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна.
Оскільки грошова оцінка спірної земельної ділянки в матеріалах справи відсутня, тому суд позбавлений можливості самостійно визначити розмір судового збору, який підлягає сплаті за вимогу майнового характеру.
Згідно з п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Таким чином, провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України, тому позивачу слід надати строк для усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи викладене, позивачеві у позовній заяві необхідно вказати ціну позову, яка відповідає вартості спірного майна та сплати судовий збір, надавши документи, що підтверджують його сплату.
Згідно з ч.11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Керуючись ч.11 ст. 187, 258, 260 ЦПК України,
Позовну заяву керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради до ОСОБА_1 про зобов'язання повернути земельну ділянку водного фонду, скасування державної реєстрації права власності та припинення речових прав на земельну ділянку - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня вручення копії ухвали, попередивши про наслідки, передбачені ч. 13 ст. 187 ЦПК України.
Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.
Суддя: С. А. Цибізова