КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/5980/25
Провадження № 2/552/1610/26
06.04.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Безугла А.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21.10.2024-100000507. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 21.10.2024 року, строком на 124 днів, під відсотки, що передбачені договором. ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату складання позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 29 700 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 11 000 грн., процентах - 10230 грн. та комісії у розмірі 990 грн., додаткова комісія - 1980 грн., неустойка - 5500 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Тому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 700 грн. та судові витрати у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 23.07.2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12.02.2026 року скасовано заочне рішення та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. В тексті позовної заяви звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Представник відповідача ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, від представника відповідача надійшла до суду заява про розгляд справи у її відсутність та відсутність відповідача, щодо задоволення позовних вимог заперечують з підстав викладених у заяві про перегляд заочного рішення
Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, які в судове засідання не з'явилися.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 21.10.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21.10.2024-100000507. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11 000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 21.10.2024 року, строком на 124 дні, під проценти у розмірі 1 % (фіксована незмінювана процентна ставка) за день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку на який надається кредит.
Згідно п.6 Кредитного договору процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Також згідно п. 7 цього ж кредитного договору встановлено, що процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 8 цього ж кредитного договору комісія, пов'язана з наданням Кредиту - 9% від суми Кредиту та дорівнює 900 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Вказаний договір підписано електронним цифровим підписом відповідача.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
21.10.2024 року за договором № 21.10.2024-00000507 здійснено переказ грошових коштів на карту № НОМЕР_1 , у сумі 11000 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення».
Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст.525-527 ЦК України).
Згідно ч.ч.1, 2ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
За приписами ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з розрахунком, заборгованість за кредитним договором № 21.10.2024-00000507 становить 29 700 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 000 грн., по процентам в розмірі 10 230 грн., комісія 990 грн., додаткова комісія 1 980 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 5 500 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр»
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).
Відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Також суд зазначає, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Особливий період розпочався в Україні з моменту набрання чинності Указу в.о. Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 18.03.2014 №1126-VII «Про затвердження Указу Президента України від 17.03.2014 № 30-3/2014 «Про часткову мобілізацію» і триває по теперішній час.
Згідно військового квитка відповідача, останній з 17 березня 2022 року призваний на військову службу.
Відповідно до довідки №1726 від 14.11.2025 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації в військовій частині НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст..23 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу», 29.08.2023 року термін дії контракту про проходження військової служби у Збройних силах України продовжено до оголошення демобілізації .
Згідно посвідчення НОМЕР_3 , ОСОБА_1 має статус ветеран віни - учасника бойових дій.
Особам, яким встановлено статус ветерана війни (учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни), видається посвідчення відповідного зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.94 №302. Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветерана війни та інших осіб, на яких поширюється чинність ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Таким чином, на відповідача з березня 2022 року, як на військовослужбовця, поширюються пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час йогог призову.
Дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18).
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками у розмірі 10230 грн. та неустойка у розмірі 5500 грн. не підлягає задоволенню.
Щодо стягнення додаткової комісії в розмірі 1980 грн. за обслуговування кредиту то суд враховує, що згідно Постанови Верховного суду України від 16.11.2016 року (справа № 6-1746цс16), відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк, або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо), а відповідно до Постанови Верховного суду України від 06.09.2017 року (справа № 6-2071цс16), за положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону; умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що призначення комісії (за вчинення дій/надання послуг), відмінних від дій, вказаних у п. 3.6 Постанови Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року за № 541/13808, «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», а тому підстави для стягнення додаткової комісії у вказаному розмірі відсутні.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту у розмірі 11 000 грн. та комісія у розмірі 990 грн.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд дійшов до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме щодо стягнення заборгованості у розмірі 11 990 грн., що складає 40 %.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 968 грн. 96 коп.
Згідно ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11, 76-81, 141, 259, 263- 265 ,268 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 21.10.2024-00000507 у розмірі 11 990 грн., судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп., а всього 12 958 грн. 96 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 133-А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Головуючий Ж.В.Кузіна