єдиний унікальний номер справи 531/740/26
номер провадження 1-кс/531/142/26
03 квітня 2026 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області- ОСОБА_1 ,
за участю секретаря- ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого-ОСОБА_4 ,
підозрюваного- ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженне з прокурором ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу ву вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покровськ Донецької області, громадянина України, із неповною середньою освітою, не є особою з інвалідністю, військовозобов'язаного, не працюючого, не одруженого, не депутата, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 18.08.1998 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 81, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 89, ч. 2 ст. 17, ч. 2 ст. 215-3, ч. 1 ст. 145, ч. 2 ст. 89, ч. 1 ст. 206, ч. 2 ст. 81, ч. 1 ст. 42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у вигляді 8 років позбавлення волі; 08.11.2006 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 129 КК України до покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі; 31.10.2017 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі; 05.11.2021 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч. 4 ст. 358 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.; 16.10.2024 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263, ст. 75, ст. 76 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки
що підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 та ч. 2 ст. 289 КК України, -
до суду надійшло клопотання сторони кримінального провадження слідчого СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому проситьзастосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 квітня 2026 року.
Обґрунтовуючи клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026170450000092 від 17 лютого 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 та ч. 2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що що постановою Біляївського районного суду Одеської області у справі №496/4933/24 від 04.09.2024 ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Зазначена постанова набрала законної сили 16.09.2024.
Крім того, постановою Біляївського районного суду Одеської області у справі №496/4946/24 від 30.09.2024 ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 гривень, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 10 (десять) років. Зазначена постанова набрала законної сили 10.10.2024.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов'язковість судового рішення, згідно зі ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.
Як установлено у ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннямина всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Таким чином, ОСОБА_5 , будучи зобов'язаним та маючи реальну можливість виконати постанови суду, умисно, без поважних причин, не виконав постанову Біляївського районного суду Одеської області у справі №496/4933/24 від 04.09.2024, яка набрала законної сили 16.09.2024, та постанову Біляївського районного суду Одеської області у справі №496/4946/24 від 30.09.2024, яка набрала законної сили 10.10.2024, що виразилося у тому, що 09.12.2025 о 06.32 год. він повторно керував транспортним засобом BMW 530D, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Успенській, 4, м. Карлівка Полтавського району Полтавської області, не маючи при цьому права керування таким транспортним засобом, та був зупинений працівниками поліції, які склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення,за результатом розгляду якого 03.02.2026 постановою Карлівського районного суду Полтавської області у справі №531/3125/25, яка набрала законної сили 17.02.2026, його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
У подальшому, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про наявність постанови Карлівського районного суду Полтавської області №531/3125/25, яка набрала законної сили 17.02.2026, маючи умисел на продовження злочинної діяльності, в частині її невиконання, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, 17.02.2025 близько 12 години 00 хвилин, рухаючись за кермом автомобіля марки ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_2 білого кольору, на автодорозі між селищем Машівка та с. Базилівщина Машівської ТГ Полтавського району Полтавської області був помічений та зупинений працівниками поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Крім того, 18.02.2026 близько 18:40 (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_5 , перебуваючи по провулку Дробця, що в м. Карлівка Карлівської ТГ Полтавського району Полтавської області, куди приїхав на легковому автомобілі марки Toyota Land Cruiser, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , помітив на узбіччі автодорогивантажний автомобіль (сміттєвоз) марки ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору із запущеним двигуном, водій якого знаходився поза межами кабіни, займаючись завантаженням вуличного сміття.
Саме тоді у ОСОБА_5 виник прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним вантажним автомобілем.
Реалізуючи свій раптово виниклий умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілій особі та бажаючи їх настання, повторно, діючи з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, через незачинені водійські дверцята, проник до салону вантажного автомобіля та поїхав у напрямку вулиці Полтавський шлях. У подальшому, ОСОБА_5 , рухаючись на вище вказаному автомобілі, здійснюючи маневр повороту праворуч на провулок Барвінковий, не впорався з керуванням, допустив виїзд за межі проїжджої частини, здійснивши наїзд на бетонний паркан, що огороджував території господарства за адресою: АДРЕСА_3 , після чого залишив автомобіль, тим самим розпорядився ним на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися у незаконному заволодінні автомобілем марки ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_4 , білого кольору, який належить Карлівському виробничому управлінню житлово-комунального господарства, вартість якого згідно з висновком транспортно - товарознавчої експертизи №СЕ-19/117-26/3575-АВ від 24.02.2026 складає 339 760 грн. 98 коп., ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Підставою для застосування підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382, ч. 2 ст. 289 КК України та наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому є наявність достатніх обґрунтованих підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити, прокурор зазначив про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з утриманням під вартою- у вигляді домашнього арешту, просив взяти до уваги, наявність у підозрюваного лікарського направлення до судинного хірурга та врахувати стан його здоров'я, необхідність лікування.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, зазначив, що не має наміру приховуватись від слідства, на даний час проживає без реєстрації в селі Григорівка Машівської ТГ Полтавської області. На даний час потребує лікування ноги.
Заслухавши прокурора та слідчу, які підтримали клопотання, підозрюваного та захисника, які заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Встановлено, що у провадженні СВ ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026170450000092 від 17 лютого 2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382 та ч. 2 ст. 289 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується документами, долученими до клопотання, а саме: рапортом ст. інспектора СМ ВП №3 ОСОБА_9 від 18.02.2026 відповідно до якого прийнято та зареєстровано повідомлення від ОСОБА_10 про незаконне заволодіння вантажним автомобілем (сміттєвозом), належного Карлівському ВУЖКГ; протоколом огляду місця події від 18.02.2026, а саме відкритої ділянки місцевості, розташованої поблизу домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де на правому узбіччі автодороги, що проходить по провулку Барвінковий виявлено вантажний сміттєвозмарки ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_4 білого кольору із явними механічними ушкодженнями, зокрема деформованими передніми шинами, частково розміщеним на приватній території господарства за вище вказаною адресою; висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/117-26/3575-АВ від 24.02.2026, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля марки ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_4 складає 339760 грн. 98 коп.; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 20.02.2026, в ході якого встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме останній показав, що він перебуваючи на посаді водія Карлівського ВУЖКГ 18.02.2026, здійснював плановий виїзд спеціалізованим транспортним засобом - сміттєвозом марки ГАЗ 3309, д.н.з. НОМЕР_4 білого кольору, який перебуває на балансі комунального підприємства, з метою збору та вивезення твердих побутових відходів. Під час зупинки транспортного засобу водій перебував поблизу вантажівки. У цей час невідомий чоловік, перебуваючи з явними зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння, скориставшись тим, що кабіна транспортного засобу не перебувала під безпосереднім контролем водія, самовільно проник до салону сміттєвоза, зачинився всередині та без будь-яких законних підстав розпочав рух транспортного засобу. Свідок намагався оперативно відреагувати на ситуацію та потрапити до кабіни з метою припинення протиправних дій, однак зробити це не вдалося. Надалі зазначена особа, продовжила рух транспортним засобом по вулиці Полтавський шлях, що у м. Карлівка та у зв'язку зі зниженням концентрації уваги не впорався з керуванням, внаслідок чого допустив наїзд на паркан приватного домогосподарства по АДРЕСА_3 , спричинивши механічні пошкодження огорожі. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди невідомець покинув викрадений транспортний засіб та залишив місце події; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 20.02.2026, в ході якого встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме остання також надала детальні показання з приводу вчинення її співмешканцем ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.02.2026, який показав, що 18.02.2026 близько 18:20 год., в той час коли останній перебував у власному житловому будинку, розташованому на території господарства за адресою: АДРЕСА_3 , із вулиці почув гуркіт, вийшовши на подвір'я, побачив, вантажний автомобіль (сміттєвоз) із білою кабіною та контейнером помаранчевого кольору, який частково розміщувався на його домоволодінні, збивши бетонний паркан, що огороджує територію; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 23.02.2026, який надав більш детальні показання щодо обставин кримінального правопорушення; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.02.2026 за участі свідка ОСОБА_10 , в ході проведення чого, останній чітко впізнав особу, яка 18.02.206 здійснила незаконне заволодіння транспортним засобом; висновком шодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння; протоколом огляду місця події від 17.02.2026, а саме відкритої ділянки місцевості, де на узбіччі автодороги сполученням Машівка-Базилівщина Полтавського району Полтавської області виявлено автомобіль марки ВАЗ 2108, д.н.з. НОМЕР_5 білого кольору, користувачем якого був ОСОБА_5 ; постановою Біляївського районного суду Одеської області справа №496/4946/24 від 30.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та до нього застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років; адміністративними матеріалами, складеними 17.02.2026 на ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 130, ч. 1 ст. 126 та ч. 5 ст. 126 КУпАП; постановою Карлівського районного суду Полтавської області від 03.02.2026 (справа №531/3125/25), відповідно до якої, ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 гривень, без оплатного вилучення транспортного засобу, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 03.03.2026, відповідно до якого останній відмовився свідчити проти себе на підставі ст. 63 Конституції України.
За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_11 , яка показала суду, що вона перебувала зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_5 в м. Карлівка, куди вони приїхали автомобілем. Вона перебувала за кермом автомобіля та побачила вантажний автомобіль, який перешкоджав виїзду, а тому вона попрохала водія вантажного автомобіля від'їхати на що той сказав їм, щоб вони самі переставили його автомобіль. Після чого, ОСОБА_5 сів за кермо цього вантажного автомобіля, із метою звільнити проїзд. Протокол допиту її як свідка вона не читала, а лише підписала.
Натомість слідчий суддя зазначає, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для обрання щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України, яке відноситься до нетяжкого злочину за яке передбачено покарання у виді штрафу або позбавленням волі на строк до трьох років та ч. 2 ст. 289 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування з метою уникнення відповідальності за вчинений ним тяжкий злочин, оскільки обізнаний про покарання, яке йому загрожує, не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, не має офіційного чи постійного місця роботи, що вказує на те, що він може свідомо з цього приводу уникати відповідальності за скоєння ним кримінального правопорушення.
Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у кримінальному провадженні надали показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Підозрюваний ОСОБА_5 знаходячись на волі, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин, може впливати на свідків, а також здійснювати на них психологічний тиск, з метою зміни ними показів в суді.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, переховувати речі, будь-які інші речові докази, що мають істотне значення для досудового розслідування.
Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні злочини в період іспитового строку, а отже враховуючи систематичність злочинних дій підозрюваного ОСОБА_5 , відсутність офіційних джерел доходу, існують високі ризики вчинення останнім нових кримінальних правопорушень.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 немає постійного джерела доходу, міцних соціальних зв'язків, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, внаслідок чого існує ризик, що він буде ухилятись від явки до органу досудового розслідування та суду.
Вирішуючи питання доцільності застосування до підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри пред'явленої йому у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 382, ч. 2 ст. 289 КК України; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному; наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; дані про його особу: вік, стан його здоров'я, характеризуючі дані, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність постійного джерела доходів, що свідчить про те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов'язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.
Ураховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що достатнім задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження буде застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжних захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього ряд обов'язків.
Керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,- -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Обрати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23» в межах строку досудового розслідування, а саме до 28 квітня 2026 року.
Виконання ухвали в частині взяття під варту покласти на ВП № 3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Одночасно визначити ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66560,00 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят гривень 00 коп) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач - ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, із зазначенням № ухвали суду та назви суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави, призначення платежу: запобіжний захід - застава.
У разі внесення вказаної застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки, у разі внесення застави, покладаються на ОСОБА_5 до 28 квітня 2026 року.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України (застава, домашній арешт, тримання під вартою) та може бути накладено грошове стягнення.
Копію даної ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному, його захиснику та надати слідчому, прокурору.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 06 квітня 2026 року о 09.00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1