Справа № 367/8587/25
Провадження по справі № 2/367/208/2026
Іменем України
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
06 квітня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області
у складі головуючого судді Одарюка М.П.
за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Нероди А.І.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Ірпінь справу №367/8587/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Бучанська державна нотаріальна контора, Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації" про визнання договору дарування недійсним,
В липні 2025 року позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Бучанська державна нотаріальна контора, Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації" про визнання договору дарування недійсним.
04 лютого 2026 року позивачка надала суду уточнену позовну заяву, в якій просила суд: визнати недійсним договір дарування № 1739 від 01.06.1993 року від ОСОБА_3 на ОСОБА_4 на 43/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати реєстрацію договору дарування як недійсного та прийняти рішення; скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно реєстрацію права власності на 43/100 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_4 та прийняти рішення; встановити факт прийняття спадщини її чоловіком ОСОБА_5 , що відкрилась після смерті його матері ОСОБА_3 03.02.2002 року та прийняти рішення.
В судовому засіданні позивач підтримала уточнену позовну заяву та просила прийняти її до розгляду.
Представник відповідача заперечувала проти прийняття уточненої позовної заяви до розгляду.
Суд, вивчивши уточнену позовну заяву позивачів ОСОБА_1 , та додатки до неї, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про те, що відповідна заява має бути прийнята судом до розгляду, з огляду на наступне.
Згідно ч.1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч.4 статті 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Права та обов'язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, процесуальні права та обов'язки сторін встановлені статтею 49 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
На даний час, як і станом на час надходження уточненої позовної заяви ОСОБА_1 до суду, розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження, отже уточнена позовна заява позивачів подана у межах процесуального строку, передбаченого ст. 49 ЦПК України.
Крім того, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 49 ЦПК України до уточненої позовної заяви додано докази направлення копії такої заяви іншим учасникам справи (відповідачу та третім особам).
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому судовому засідання суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Верховний суд у постанові № 910/18389/20 від 22.07.2021 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює уточнену позовну заяву позивачки, як заяву про збільшення позовних вимог.
В аспекті можливості чи неможливості прийняття до розгляду такого процесуального документу як «уточнена позовну заява», суд виходить з того, що відповідно до практики ЄСПЛ надмірний формалізм вважається порушенням права на справедливий суд, а відтак вважає за можливе прийняти до розгляду уточнену позовну заяву позивачів та розглядати справу з урахуванням викладення позовних вимог позивачів у редакції від 17.07.2024.
Звідси, приймаючи до уваги зміст поданого процесуального документа, суд приходить до висновку про наявність підстав для прийняття до розгляду уточненої позовної заяви.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно пункту 15 частини 2 статті 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд: призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Заяв про бажання укласти мирову угоду, передачу справи на розгляд третейського суду або врегулювання спору за участю судді, уточнення позовних вимог та заперечень проти них, вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, зустрічного позову до суду не надходило.
За відсутності сторін питання щодо роз'яснення обставин, які входять до предмета доказування, які докази мають бути подані ними, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі, не вирішувалось.
Позивачем надано всі докази, на які він посилається у позові, клопотань про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження, витребування додаткових доказів, їх забезпечення не надходило. Відповідачем надано відзив на позовну заяву.
Від позивача надійшла заява про виклик в судове засідання свідків.
Згідно правил статті 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.
Відповідно до статті 91 ЦПК України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. В ухвалі, якою суд вирішує питання про виклик свідка, суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання чи відмову від давання показань на вимогу суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, клопотання позивача про виклик та допит свідків задовольнити.
Клопотань про виклик у судове засідання експертів, залучення перекладача, спеціаліста, забезпечення позову, зустрічне забезпечення, інших заяв та клопотань також не надходило.
Підстав для вирішення питань, визначених пунктами 11-14 частини 2 статті 197 ЦПК України, не встановлено.
За таких обставин, суд вважає за необхідне закінчити підготовче провадження у справі закриттям підготовчого засідання та призначити справу до розгляду по суті судом у складі головуючого судді Одарюка М.П.
На підставі викладеного, суд вважає, що у підготовчому судовому засіданні вирішено питання про всі процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, підготовче судове засідання підлягає закриттю, а справа призначенню до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Керуючись статтями 69,91,189, 196-198, 200 ЦПК України, суд
Прийняти уточнену позовну заяву від 04 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Бучанська державна нотаріальна контора, Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації" про визнання договору дарування недійсним.
В подальшому розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.
Закрити підготовче провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: Бучанська державна нотаріальна контора, Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації" про визнання договору дарування недійсним.
Призначити справу до судового розгляду на 14 годину 00 хвилин 05 травня 2026 року у приміщенні Ірпінського міського суду Київської області, про що повідомити учасників процесу.
Роз'яснити відповідачу, що він має право надати відзив на збільшені позовні вимоги у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про уточнення позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачам п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Викликати в судове засідання свідків:
- ОСОБА_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 ;
- ОСОБА_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ;
- ОСОБА_7 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_4 .
Про час та дату судового засідання, в яке викликається свідок для допиту, свідка буде повідомлено.
Попередити свідка про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України - за завідомо неправдиві показання та за відмову від дачі показань.
Обов'язок щодо забезпечення явки свідка в судове засідання покласти на позивача та відповідача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.П. Одарюк