"06" квітня 2026 р. Справа № 363/2097/26
06 квітня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Котлярова І.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
За змістом п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 ЦК України).
Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Розглянувши надані матеріали, прихожу до висновку про необхідність направлення справи за підсудністю, виходячи з наступного.
За загальним правилом ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
З відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2558162 від 03.04.2026 року, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Отже на території Вишгородського району Київської області відповідач зареєстрованого місця проживання не має.
Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Підстав для розгляду справи Вишгородським районним судом Київської області згідно вимог ст.ст. 27-30 ЦПК України не встановлено.
Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу необхідно передати за підсудністю до Ірпінського міського суду Київської області.
Керуючись ст.ст. 4, 27-32, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - передати за підсудністю на розгляд до Ірпінського міського суду Київської області.
Спір про підсудність справи між судами не допускається.
Копію ухвали надіслати позивачу для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.Ю. Котлярова