справа № 361/3081/26
провадження № 2/361/1533/26
23 березня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних,
встановив:
В березня 2026 рок представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вітровчак В.А. звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 інфляційні втрати в розмірі 330704,67 грн. та 3% річних в розмірі 17038,74 грн. за несвоєчасне виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.03.2016 у справі №361/7109/15-ц.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо; документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно із позовною заявою представник позивача подав до суду клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору, в якому вказав, що позивач отримує дохід лише у вигляді пенсії, оскільки боржник не виконав рішення суду за 2015 рік.
Стаття 8 Закону України «Про судовий збір» регулює питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Представник позивача в клопотанні про звільнення від сплати судового збору посилається на те, що позивач отримує лише пенсійне нарахування.
На підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 долучено копію довідки про пенсійні виплати за період з 01.2025 по 02.2026.
Водночас, стороною позивача до клопотання не долучено докази, які б з достатньою переконливістю свідчили про те, що крім пенсійних виплат позивач не отримує інші доходи (довідка про отримані доходи). Сам по собі факт, що позивач отримує пенсію не свідчить про те, що він перебуває в скрутному матеріальному становищі.
При цьому суд враховує, що позивач звернувся до суду через представника - адвоката, та згідно поданого попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, загальний його розмір становить 19700,00 грн. та включає оплату за складання процесуальних документів та участі у судових засіданнях.
Сам по собі факт користування платною правничою допомогою та понесення витрат на оплату послуг адвоката свідчить про наявність у позивача можливості нести відповідні витрати та не підтверджує доводів про неможливість сплати судового збору.
Позивач звернувся до суду за захистом майнових прав, які виникли щодо повернення грошових коштів наданих у борг, а відтак справа не належить до категорії, за предметом регулювання якої позивач може бути звільнений від сплати судового збору в повному обсязі.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення його від сплати судового збору, оскільки суду не надано належних і достатніх доказів на підтвердження скрутного матеріального становища.
Позивачу необхідно сплатити судовий збір з вимог майнового характеру: про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних на загальних підставах і надати докази його сплати суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлено судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що на день подачі заяви до суду становить 1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, позивачу слід сплатити судовий збір з вимог майнового характеру в розмірі 3477,43 грн та надати суду відповідну квитанцію (ч.4 ст. 175 ЦПК України).
Також відповідно до п. 8, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити:
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, позовна заява не відповідає вимогам, викладеним вище.
З огляду на те, що позивач подав позов, який не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк, достатній для усунення виявлених недоліків.
Керуючись ст.ст.4,175,177,185,187України, суддя
постановив:
Позовну заяву залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків, що не перевищує 7 (семи) календарних днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Ведмідь