Справа № 570/5611/25
провадження у справі №2/0285/53/26
26 березня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б., за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 ,
відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Короткий зміст позовної заяви
31.10.2025 ОСОБА_1 звернувся до із зазначеним позовом, у якому просить встановити факт його постійного проживання разом із з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначає, що мати заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . Батько заявника, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В останні роки життя ОСОБА_3 фактично проживала разом із заявником за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 89 років, її поховання здійснив заявник. Після смерті матері відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а також земельна частка (пай) розміром 2,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж у натурі, що перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва (с. Курчиця, Курчицька сільська рада Звягельського району Житомирської області).
16.10.2025 року заявник звернувся до Звягельської державної нотаріальної контори Житомирської області для оформлення спадкових прав як спадкоємець першої черги за законом. Заповіти після смерті батьків відсутні. Іншим спадкоємцем першої черги є брат заявника - ОСОБА_2 . При цьому ні заявник, ні його брат у встановлений законом строк заяв про прийняття спадщини не подавали.
Державний нотаріус Ружицький О.Д., зареєструвавши спадкову справу № 74740172 (№ 273/2025), постановою від 16.10.2025 відмовив заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, посилаючись на відсутність підтвердження факту прийняття спадщини відповідно до ст.ст. 1268-1270, 1272 ЦК України та вимог Порядку вчинення нотаріальних дій. Разом з тим, на день смерті спадкодавця заявник постійно проживав разом із матір'ю за вказаною адресою в смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області та не заявляв про відмову від спадщини, у зв'язку з чим відповідно до вимог закону вважається таким, що прийняв спадщину. У зв'язку з цим встановлення факту постійного проживання заявника разом із ОСОБА_3 на час відкриття спадщини має юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення у нього права на спадкове майно.
Доводи сторін у справі
В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, підтвердив факт спільного проживання брата ОСОБА_1 з їх матір'ю за адресою АДРЕСА_1 .
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, покази свідків, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб 26.03.1952. Дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 (а.с. 8).
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є синами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 7, 19).
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 10).
Згідно довідки № 39 для отримання допомоги на поховання від 01.06.2014 ОСОБА_3 померла у віці 89 років у смт. Квасилів, Рівненського району, Рівненської області. (а.с. 11).
Відповідно до довідки № 1558, виданої виконкомом Квасилівської селищної ради від 01.06.2014 слідує, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживав разом з ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, ОСОБА_1 провів обряд поховання своєї матері, доглядав до дня її смерті (а.с. 12).
Згідно виписки з погосподарської книги № 330 від 27.02.2024, виданої виконкомом Чижівської сільської ради слідує, що дійсно згідно погосподарської книги № 5 за 2011-2015 роки особовий рахунок № НОМЕР_2 Чижівської сільської ради Звягельського району Житомирської області: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На земельну ділянку 0, 25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, технічна документація на земельні ділянки не виготовлялась, державний акт не видавався (а.с 13).
Відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого ОСОБА_3 на підставі рішення Новоград-Волинської районної державної адміністрації від 16.12.1997 № 321, їй належить право на земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва, розміром 2,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 14).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй на праві власності: житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , земельну частку (пай) у землі, що перебуває у колективній власності КСП ім. Чапаєва, розміром 2,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості)
Постановою державного нотаріуса від 16.10.2025 позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_3 у зв'язку із відсутністю факту прийняття спадщини позивачем (а.с. 16).
Досліджено диск відеозапису допиту двох свідків в порядку судового доручення (а.с. 56-59).
Так, допитана у судовому засіданні в порядку судового доручення свідок ОСОБА_8 , яка є сусідкою та кумою позивача, пояснила, що їй достовірно відомо про обставини проживання сім'ї, оскільки вона тривалий час мешкає поруч та підтримує тісні стосунки з позивачем. Свідок підтвердила, що протягом приблизно семи років до смерті ОСОБА_3 постійно проживала разом із позивачем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За словами свідка, вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, позивач доглядав матір та забезпечував її побутові потреби.
Допитана у судовому засіданні в порядку судового доручення свідок ОСОБА_9 , яка також є сусідкою позивача, підтвердила вищезазначені обставини та пояснила, що протягом останніх п'яти років до смерті ОСОБА_3 позивач проживав разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 . Вони спільно вели домашнє господарство, що, свідчить про їх постійне спільне проживання як членів однієї сім'ї.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За містом ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного суду «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року роз'яснено, що якщо постійне місце проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з чим нотаріус відмовив в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Враховуючи вищевикладені обставини, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності та взаємозв'язку.
Оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини породжує для позивача юридичні наслідки, вказані ним обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягає задоволенню.
Висновки за результатами розгляду позовної заяви
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними та допустимими доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) з матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.04.2026.
Суддя Т.Б. Сташків